Рішення № 99183987, 26.08.2021, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/791/21

Провадження № 2/485/301/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У червні 2021 року Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - Банк) звернулося до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 січня 2020 року між Акціонерним товариством "Державний Ощадний банк України" та ОСОБА_1 було підписано договір на споживчий кредит № 203_094, за умовами якого Банк шляхом безготівкого перерахування коштів на проточний рахунок надав відповідачу кредит в загальному розмірі 22 000,00 грн під 56% річних строком на 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 10 січня 2025 року. Позивач належним чином виконав всі умови договору, надавши відповідачу кредит. Проте, відповідач своїх обов"язків за договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків у встановлені договором строки та порядку належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 25 травня 2021 року становить 21 523,26 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 17 966,63 грн; проценти за користування кредитом - 2 865,62 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 130,19 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 34,69 грн; інфляційні втрати від прострочення погашення основного боргу - 435,60 грн; інфляційні втрати від прострочення погашення процентів - 90,53 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 21 523,26 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю та не заперечував проти ухвалення заочного рішення, справу просив розглядати на підставі наявних доказів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення за місцем реєстрації судового виклику рекомендованим листом з повідомленням, який вручено особисто. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов до таких висновків.

11 січня 2020 рку між АТ "Державний ощадний банк України" та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 203_094 (а.с. 21-24) (далі -Договір), за учмовами якого відповідач отримав кредит в загальному розімір 22 000,00 грн, на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредитну на пізніше 10 січня 2025 року., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 56 % річних в порядку та строки, визначені договором.

За умовами Договору позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 366,67 грн та сплату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом щомісячно до 25 числа місяця наступного за звітним, починаючи з лютого 2020 року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок (п. 3.3.3 Договору).

Згідно з п.п. 4.3.1-4.3.4 Договору, позичальник зобов`язався належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе цим договором зобов`язання. У строки, обумовлені цим договором повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором. У випадку порушення умов цього договору достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, комісійні винагороди, також сплатити неустойку (штрафні санкції), як це передбачено в договорі, а також відшкодувати банку в повному обсязі збитки. Відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов`язання, що випливають з цього договору.

Відповідно до п. 3.9.1. договору, банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе обов`язків та недотримання умов передбачених договором, вимагати повернення суми кредиту та сплати процентів та інші нарахування у разі затримання сплати всіх нарахувань на один місяць.

Пунктом 3.9.2. передбачено, що повернення кредиту та платежів, строк яких не настав, повинно бути проведено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання такої вимоги від банку. Сторони підтверджують, що термін повернення всієї суми кредиту, нарахованих процентів за його користування та інших платежів строк сплати яких не настав, що містяться у вимозі банку, направленої позичальнику, є зміною терміну остаточного повернення кредиту. Сторони домовились, що такий строк починає відліковуватись з дати вручення позичальнику відправлення.

Пунктом 3.9.3 договору про споживчий кредит визначено, що строк повернення кредиту є таким, що настав і позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за кредитом у повному обсязі не пізніше наступного робочого дня після настання будь-якого із наступних випадків: 3.9.3.2 - прострочення виконання зобов`язань позичальника за цим договором щодо погашення заборгованості (у тому числі за кредитом та/або процентами та/або комісії на строк понад 58 календарних днів.

Відповідно до п. 3.10.1. договору, сторони, керуючись ст.ст. 212, 611 ЦК України, домовились про зміну умов зобов`язання за цим договором, а саме: зміну терміну остаточного повернення кредиту у зв`язку з настанням вказаних в п. 3.10.2. договору обставин (порушення зобов`язання позичальника за цим договором) (відкладальні обставини), а саме:

3.10.2.2. спливу строку, відведеного законодавством України для усунення порушення споживачем умов договору про споживчий кредит у разі, якщо банк вимагає повернення кредиту, здійснення платежів, строк яких не настав.

3.10.2.2. прострочення виконання зобов`язань позичальника за цим договором щодо погашення заборгованості на строк понад 58 календарних днів.

Відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно із ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст.ст. 610, 612 ЦК України).

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування", у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Отже, цією нормою встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено 11 січня 2020 року, з 25 лютого 2020 року відповідач допускав порушення взятих на себе зобов"язань за договором, здійснюючи погашення кредиту з порушенням термінів та не у повному обсязі, з після 28 грудня 2020 року взагалі припинив вносити платежі, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду 22 червня 2021 року з вимогою дострокового повернення наданого споживчого кредиту. При цьому, жодного повідомлення на адресу відповідача щодо порушення умов договору та у зв`язку з цим дострокового повернення суми виданого кредиту позивач не направляв.

У пункті 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020, справа № 638/13683/15 зазначено, що порушення позивачем визначеного кредитними договорами порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт отримання яких адресатами суди не встановили, не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитними договорами.

Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Законом України «Про споживче кредитування» порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги вищевказаного Закону про порядок дострокового повернення коштів, не дотримавши передбачений договором порядок, який не має погіршувати порівняно із Законом становище позивача, то у позичальника (відповідача у справі) відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову про дострокове стягнення коштів за таким договором.

Враховуючи вищезазначене, оскільки позивач не дотримався визначеного Законом України "Про споживче кредитування" та Договором порядку дострокового повернення коштів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силу ст. 141 ЦПК України в разі відмови в позові відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст.4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Дата складення повного судового рішення 26.08.2021.