Рішення № 99183837, 16.08.2021, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/829/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.08.2021смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді: Кривенко О.В.,

при секретареві: Маташнюк О.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

представника 3-ї особи Зажерило О.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа орган опіки та піклування Прибузької сільської ради про позбавлення батьківських прав

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2020 р. позивачка ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ОСОБА_4 про позбавлення останнього батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з підстав ухилення від виконання батьківських обов`язків по вихованню сина.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона 15.09.2000 року зареєструвала шлюб з відповідачем В шлюбі у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейне життя не склалося, тому рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22.08.2011 р. шлюб сторін розірвано.

З народження дитини відповідач жодним чином не піклувався про сина, не проявляв заінтересованості в його подальшій долі, не цікавився його успіхами, станом здоров`я, фізичним та духовним розвитком.

Враховуючи викладене, просить позбавити відповідача батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 .

В судовому засіданні позивач просила задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовом узасіданні просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив.У відповідності до ч. 7 ст. 128 ЦПК України "У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

- юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку."

Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Згідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України "Відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи".

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Оголошення на офіційному веб-сайті Доманівського районного судуд Миколаївської обалсті про виклик до судового засідання відповідача ОСОБА_4 , який вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідач повідомлений у встановленому порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), вважає можливим відповідно до правил ч. 1 ст. 280 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Прибузької сільської ради не заперечувала проти задоволення вимог позивача.

Заслухавши позивача, його представника, третю особу, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьком та матір`ю ОСОБА_4 , який народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Южноукраїнськ Миколаївської області, що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області.

Згідно рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 серпня 2011 р., яке набрало законної сили шлюб сторін розірвано.

02 серпня 2014 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , що підтверджується штампом в паспорті серії НОМЕР_2 виданого 16 вересня 2014 року Южноукраїнським РВ УДМС України в Миколаївській області.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, здійсненого 01 лютого 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , старостою Прибузької сільської ради Радько О.О., інспектором із соціального захисту Зажерило О.В. , депутатом сільської ради Завалій В.Ю., встановлено, що ОСОБА_1 зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_4 та теперішнім чоловіком ОСОБА_6 проживають в будинок на дві жилі кімнати, кухня, ванна кімната, коридор, веранда , пічне опалення. В будинку чисто і охайно, меблі та побутова техніка вся необхідна. ОСОБА_1 з батьком дитини ОСОБА_9 , фактично перестали спільно проживати коли сину було лише пів року, але на той момент батько хоч інколи відвідував дитину, а за останні десять років батько жодного разу не з`явився, не спілкується з дитиною та колишньою дружиною, не переймається життям та здоров`ям дитини, не допомагає фінансово.

Так, як мати ОСОБА_1 , залишилася сама виховувати сина їм потрібна була фінансова підтримка, тому вона була змушена постійно працювати забезпечуючи родину фінансово та усім необхідним, а виховання сина повністю лягло на ЇЇ плечі.

У 2014 році ОСОБА_1 , одружилася з ОСОБА_6 .

Мати та вітчим весь свій вільний час приділяють дитині, а саме: гуляють, вчать читати, купують одяг та речі першої необхідності, забезпечують продуктами харчування , лікують. Зі слів вітчима він дуже любить свого пасинка, якого протягом багатьох років він з дружиною самі виховували, а біологічний батько байдужий до долі дитини, не приїжджає, не телефонує, вони навіть не знають точної адреси де він фактично проживає, а син свого рідного батька вже не пам`ятає.

Дитина забезпечена усім необхідним, а саме одягом, взуттям, продуктами харчування, має окреме ліжко, стіл для навчання, завжди в чистому одязі, охайний, веселий та привітний, добре навчається.

Згідно характеристики виданої директором та класним керівником Богданівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Донцов О.О. є учнем 4 класу Богданівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Прибузької сільської ради. Мати ОСОБА_1 приділяє увагу вихованню і навчанню сина. Систематично відвідує батьківські збори. Батько ОСОБА_4 у вихованні та навчанні дитини участі не бере, жолного разу не цікавився шкільним життям сина та не відвідував батьківські збори.

Згідно довідки ЛКК № 170 від 29.09.2020 року , завжди з дитиною ОСОБА_4 була на прийомах у лікаря його матір .

Відповідно до довідки виданою виконкомом Прибузької сільської ради ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_4 проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .

Також з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 21 вересня 2020 р. написав заяву, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо його малолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , яка засвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гордою І.В та зареєстровано в реєстрі за №1191.

Орган опіки і піклування вбачає за доцільне та таким що відповідає інтересам дитини позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що викладено у висновку виконавчого комітету Прибузької сільської ради №83 від 01 лютого 2021 року.

Суд погоджується з вказаним висновком органу опіки.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_10 показав, що з народження виховує ОСОБА_4 , який вважає та називає його батьком. Відповідач після народження сина жодного разу не відвідував його, не допомогав матеріально та не займався його вихованням.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Відповідно до ст..3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 9 Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст..18 Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст..6 ЗУ «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав та обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний та духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно зі ст..8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. При цьому, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Саме батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України і на кожного з них покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Згідно вимог ст..ст.150, 155 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Пунктами 1, 2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Крім того, стаття 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Верховною Радою України 27.09.1991 року, та положення Декларації прав дитини регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч.2 ст.51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві. Зокрема, статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до закону обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів. Відповідно, невиконання зазначеного обов`язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.

Оскільки позивач звернулася до суду із позовом 12.10.2020 р., то аліменти слід стягувати з цієї дати.

Оцінюючи в сукупності надані до суду докази, суд дійшов висновку, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню своєї дитини, з дитиною не спілкується, турботи та уваги до неї не проявляє, не піклується про фізичний і духовний розвиток малолітньої доньки, не забезпечує їй необхідне харчування, медичний догляд та лікування. Дитина проживає з матір`ю, яка забезпечує дитину усім необхідним для нормального розвитку та виховання. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні обґрунтовані, тому відповідача слід позбавити батьківських прав.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави, відповідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України, у розмірі 1681.60 грн ( за дві вимоги)

Керуючись ст.ст. 4, 76, 81, 89, 206, 247, 264, 265, 280-289, 352-354 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 155, 160, 161, 164 СК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, орган опіки та піклування Прибузької сільської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Южноукраїнськ Миколаївської області

Стягувати, щомісячно, з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої в АДРЕСА_3 , код НОМЕР_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Южноукраїнськ Миколаївської області в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 12.10.2020 р., до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 1681,60 гривень, перерахувавши їх на розрахунковий рахунок UA228999980313101206000014390, отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт Доманівка/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050).

Заочне рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його ухвалення, якщо протягом цього строку не буде подана заява про його перегляд відповідачем або апеляційна скарга позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги у 30-денний строк: позивачем з дня проголошення рішення; відповідачем у той же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У відповідності до п.15.5 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України у новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Миколаївського апеляційного суду або через Доманівський районний суд Миколаївської області.

Повний текст рішення складено 26.08.2021 року.

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області О. В. Кривенко