Рішення № 99178598, 25.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2021 року м. Київ № 640/9361/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Київської області,

Державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Кирилової Наталії Миколаївни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

Міністерство інфраструктури України

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі по тексту - позивач), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Лисенка, будинок 6 до Виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Київської області (далі по тексту - відповідач 1), адреса: 08290, Київська область, смт Гостомель, вулиця Свято-Покровська, будинок 220, треті особи - Міністерство інфраструктури України (далі по тексту - третя особа), адреса: 01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14, Державний реєстратор Кирилова Наталія Миколаївна, адреса: 08290, Київська область, смт Гостомель, вулиця Свято-Покровська, будинок 220, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Кирилової Наталії Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 січня 2019 року індексний №45179027 на нерухоме майно - будівлю Комора ЦО, площею 47,6 кв.м за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Шевченка, будинок 30а.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням незаконно та безпідставно змінено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власника об`єктів нерухомого майна та внесено запис про власника та правовий режим майна.

Позивач зазначає, що при прийнятті рішення та внесенні відповідного запису до Державного реєстру про реєстрацію комори ЦО за адресою Київська область , місто Фастів, вулиця Шевченка, будинок 30а, опис об`єктів - комора ЦО площею 47,6 кв.м. необхідно було у графу «власники» здійснити запис: «держава, в особі Кабінету Міністрів України, а у графі «правовий режим майна» - «право господарського відання».

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача 1 у відзиві на позовну заяву послався на те, що державним реєстратором вірно визначено правову природу комори ЦО та вірно внесено відомості про її власника, оскільки вказане нерухоме майно є складовою частиною громадського будинку «Вокзал ст. Фастів - 1 з господарськими спорудами», а тому не може бути окремим об`єктом нерухомого майна.

Державним реєстратором Кириловою Наталією Миколаївною, у час, коли вона перебувала у статусі третьої особи, надано суду письмові пояснення на позовну заяву, в яких остання послалась на аналогічні обставини тим, що викладені у відзиві на позовну заяву відповідача 1.

Представник Міністерства інфраструктури України у письмових поясненнях на позовну заяву послався на те, що оскільки майно не ввійшло в статутний капітал ПАТ «Українська залізниця», то, відповідно, при проведенні оскаржуваних реєстраційних дій були відсутні підстави для їх проведення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №640/9361/19 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними в матеріалах судової справи доказами після спливу строків для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотанні Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» про заміну відповідача у справі, залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Кирилову Наталію Миколаївну.

Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2021 року №378 адміністративна справа №640/9361/19 передана на повторний автоматичний розподіл між суддями у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Патратій О.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №640/9361/19 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Гарника К.Ю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року адміністративну справу №640/9361/19 прийнято до провадження суддею Гарником К.Ю. вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

23 січня 2019 року представник регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області із заявою про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) на нерухоме майно подано передавальний акт ДТГО «Південно-Західна залізниця» від 31 липня 2015 року, затверджений Міністерством інфраструктури від 18 серпня 2015 року, зведений перелік майна ДТГО «Південно-Західна залізниця», що закріплюється за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання, затвердженого Міністерством інфраструктури від 18 серпня 2015 року, копії яких наявні в матеріалах справи, довіреність на представника залізниці та його ідентифікаційні документи.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 січня 2019 року №153654308, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45179027 від 23 січня 2019 року 15:47:53, Кирилова Наталія Миколаївна, Гостомельська селищна рада Київської області, внесено відповідний запис про реєстрацію права власності нежитлової будівлі, комори ЦО, об`єкт житлової нерухомості загальної площею 47,6 кв.м. за адресою Київська область, місто Фастів, вулиця Шевченка, будинок 30а (номер запису про право власності 29973247), вказавши у графі «власники» - ПАТ «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815.

Позивач зазначає, що, оскільки майно, стосовно якого проведено державну реєстрацію, не ввійшло в статутний капітал ПАТ «Українська залізниця», то й підстав для реєстрації права власності за ним не виникло.

Не погоджуючись з рішенням державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Кирилової Наталії Миколаївни про державну реєстрацію, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і надалі судом застосовуються положення законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин)державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстраційна дія - це державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частини 1 статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Водночас, частиною 4 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

При цьому, частиною 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Наведене в сукупності свідчить, що рішення про державну реєстрацію прав приймається за умови подання заявником достатніх та належним чином оформлених документів та за відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, а також підстав для відмови у державній реєстрації.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до Положення про виробничий підрозділ Козятинська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 20 січня 2017 року №016-Н, виробничий підрозділ Козятинська дирекція залізничних перевезень входить до складу регіональної філії «Південно-західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Так, згідно з статтею 20 Статуту Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02 вересня 2015 року, товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу, та інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством.

Відповідно до статті 21 Статуту ПАТ «Укрзалізниця» за товариством закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства.

Майно, яке на дату створення товариства передане до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця» і обліковується у фінансовій звітності за окремими статтями, відображено в передавальному акті майна від 31 липня 2015 року, затвердженого 18 серпня 2015 року Міністерством інфраструктури України.

Майно, яке на дату створення товариства закріплюється за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання та обліковується у фінансовій звітності за окремими статтями, відображено в зведеному переліку майна Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця», складеного на підставі результатів інвентаризації майна станом на 31 липня 2014 року, затвердженого 18 серпня 2015 року Міністерством інфраструктури України.

Так, зі зведеного переліку майна Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця», що закріплюється за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання вбачається, що, зокрема, об`єкт комора ГО, адреса Київська область, місто Фастів, вулиця Шевченко, будинок 30а, площею 47,6 кв.м. закріплено за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання.

Положеннями статті 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» визначено, що управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно частиною 1 статті 5 цього Закону Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 «Про утворення акціонерного товариства «Українська залізниця» утворено публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. Установлено, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього, зокрема, майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

Відповідно до пункту 25 Статуту ПАТ «Укрзалізниця» засновником ПАТ «Укрзалізниця» є держава в особі Кабінету Міністрів України. Управління корпоративними правами держави стосовно АТ «Укрзалізниця» здійснює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини 5 статті 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об`єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку про те, що оскільки спірне майно не ввійшло до статутного капіталу позивача та закріплене на праві господарського відання, про що свідчить передавальний акт від 31 липня 2015 року, відомості про таке майно, яке залишається у державній власності і передається для забезпечення його утримання та функціонування (об`єкти цивільної оборони, житлового фонду) вносяться до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як державна власність, а саме у пункт «Відомості про власника» («Власники») вноситься запис: «Держава в особі Кабінету Міністрів України» або визначеного Кабінетом Міністрів України центрального органу виконавчої влади, який здійснює функції з управління об`єктами державної власності.

Крім того, суд зазначає, що частиною 5 статті 22 Господарського кодексу України передбачено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектору і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Право господарського відання та право оперативного управління становлять основу правового режиму майна так званих «державних юридичних осіб».

Правом господарського відання згідно із частиною 1 статті 136 Господарського кодексу України є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з частини 2 статті 73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, є представником власника (тобто держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Таким чином, державні комерційні підприємства, наділені правом повного господарського відання, отримують певну сукупність прав та обов`язків, щодо закріпленого за ними майна, проте, власником майна державних підприємств залишається держава, а тому Господарський кодекс України передбачає певні обмеження щодо розпорядження майном, що належить державним унітарним підприємствам.

Аналіз наведених норм законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, дозволяє суду дійти висновку, що власником майна, закріпленого за державним комерційним підприємством є держава в особі органу влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, та при реєстрації прав власності робиться відмітка про правовий режим майна, а саме, належність майна підприємству на праві господарського відання.

Більш того, частиною 2 статті 22 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Стосовно відомостей про ПАТ «Українська залізниця», у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в графі «засновник» вказано «держава в особі Kабінету Міністрів України», а у відповідності до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» 100 відсотків акцій товариства закріплюється в державній власності, засновником товариства є держава в особі Kабінету Mіністрів України.

За таких підстав, на переконання суду, при прийнятті рішення та внесенні запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності про державну реєстрацію Державного реєстру про реєстрацію комори ЦО за адресою Київська область, місто Фастів, вулиця Шевченко, будинок 30а, опис об`єктів - комора ЦО площею 47,6 кв.м. державний реєстратор належним чином не здійснив перевірку поданих заявником документів, порушивши процедуру, визначену Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Положеннями частини 1 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведена, а позивачем спростована, правомірність прийняття оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1921,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Кирилової Наталії Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 січня 2019 року індексний номер 45179027 на нерухоме майно: будівлю - комора ЦО, площею 47,6 кв.м за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Шевченка, будинок 30а.

3. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (01601, місто Київ, вулиця Лисенка, будинок 6, код ЄДРПОУ 40081221) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Київської області (08290, Київська область, смт Гостомель, вулиця Свято-Покровська, будинок 220, код ЄДРПОУ 04360617).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник