Рішення № 99178100, 26.08.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 р. м. Чернівці справа № 600/2214/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної прокуратури, Офіс Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 6 від 16.03.2021 року Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, яким ОСОБА_1 визнаний таким, що не пройшов атестацію;

- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків керівника Чернівецької обласної прокуратури №334-к від 19.04.2021 року, яким ОСОБА_1 звільнений з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 20 квітня 2021 року;

- поновити ОСОБА_1 на роботі в органах Чернівецької обласної прокуратури на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні;

- стягнути з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.04.2021 року;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивовано тим, що наказом №334-к від 19.04.2021 р. його було звільнено із посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру". Також не погоджується зі своїм звільненням, оскільки підстав для видання спірного наказу, передбачених цією нормою, як-то реорганізація, ліквідація або скорочення штату прокуратури Чернівецької області, на час його звільнення не було. Натомість спірний наказ прийнятий на підставі рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №6 від 16.03.2021 р. про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Позивач наполягає на протиправності вказаного рішення Шістнадцятої кадрової комісії як такого, що прийняте без урахування його скарг, які стосувалися процедури проведення атестації. Загалом позивач зазначив, що такий предмет атестації як «загальні здібності та навички» у Законі відсутній. А Іспит на предмет виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, ним складено успішно, що підтверджується допущенням до наступного етапу атестації.

Враховуючи, що в оскаржуваному наказі не зазначено чіткої конкретизації підстав звільнення, він є протиправним та підлягає скасуванню.

24.05.2021 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання по справі на 11:00 год. 16.06.2021 р.

07.06.2021 р. на адресу суду від Чернівецької обласної прокуратури (далі - відповідач1) до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що пунктом 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-IX від 19.09.2019 року, який на час виникнення спірних правовідносин був чинним та в установленому порядку не визнаний неконституційним, передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом, займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються з посади прокурора на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" зокрема у разі прийняття рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором. Вказана норма є спеціальною щодо інших нормативно-правових актів, має імперативний характер та підлягає безумовному виконанню уповноваженими органами та їх посадовими особами. Тож у зв`язку з прийняттям Шістнадцятою кадровою комісією рішення №6 від 16.03.2021 року про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, наказом №334-к від 19.04.2021 року ОСОБА_1 було правомірно звільнено із органів прокуратури. З цих підстав відповідач 1 просив суд у задоволенні позову відмовити.

Від представника Офісу Генерального прокурора (відповідач 2) надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-IX від 19.09.2019 року, який набрав чинності 25.09.2019 року, запроваджено реформування системи органів прокуратури. Згідно з пунктами 6, 7 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" цього Закону з дня набрання ним чинності усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації. На виконання вимог Закону №113-IX та Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора №221 від 03.10.2019 року, позивач 15.10.2019 року подав заяву про переведення та про намір пройти атестацію. Позивач успішно склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Однак, за результатами наступного етапу - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки - позивач набрав 78 балів, що є меншим прохідного балу для успішного складання іспиту. Під час тестування позивач не висловлював зауважень щодо процедури та порядку складання іспиту. Тестування прокурорів на визначення рівня вербального та абстрактно-логічного інтелекту здійснювалося ТОВ "Сайметрікс-Україна", залученим Міжнародною організацією права розвитку, за допомогою автоматизованого інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особистості Psychometrics, право інтелектуальної власності на програмне забезпечення належить ТОВ "Сайметрікс-Україна ". За наслідками розгляду заяви позивача Шістнадцята кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур відмовила у призначенні нового дня для складання іспиту та прийняла рішення №6 про неуспішне проходження ним атестації. Надання відповідей на скаргу особи, яка неуспішно пройшла атестацію, Порядком №221 не передбачено. Доводячи правомірність спірного рішення та законність звільнення позивача за пунктом 9 частини 1 стати 51 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку зі змінами, внесеними Законом №113-IX, представник відповідача-2 просив суд у задоволенні позову відмовити.

16.06.2021 р. судом оголошено перерву по справі до 10:00 год. 28.07.2021 р.

28.07.2021 р. у зв`язку із поданим клопотанням розгляд справи відкладено до 12:00 год. 09.08.2021 р.

09.08.2021 р. відкладено розгляд справи до 09:00 год. 18.08.2021 р.

18.08.2021 р. протокольною ухвалою закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.

18.08.2021 р. представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував щодо розгляду справи в порядку письмового провадження, вказував, що при цьому заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд заслухавши вступне слово учасників, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.08.2007 р. по 19.05.2021 р. працював в органах прокуратури на різних посадах.

Матеріалами справи підтверджується, що у жовтні 2019 року на підставі пункту 10 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-IX від 19.09.2019 року позивач подав Генеральному прокурору заяву від 15.10.2019 року про переведення його на посаду в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

Наказом Генеральної прокуратури України від 17.10.2019 р. затверджено порядок роботи кадрових комісій.

Згідно з наказом Генерального прокурора №358 від 27.12.2019 року "Про окремі питання забезпечення початку роботи Офісу Генерального прокурора" юридичну особу "Генеральна прокуратура України" перейменовано в "Офіс Генерального прокурора" без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до наказу Генерального прокурора №351 від 23.12.2020 року "Про день початку роботи Офісу Генерального прокурора" днем початку роботи Офісу Генерального прокурора" визначено 2 січня 2020 року.

Наказом Генеральної прокуратури України від 17.10.2019 р. затверджено порядок роботи кадрових комісій.

07.10.2020 р. з метою проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур, у тому числі військових прокуратур регіонів України і об`єднаних сил, утворено шістнадцяту комісію, про що Офісом Генерального прокурора прийнято наказ №473.

Шістнадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур на засіданні, оформленому протоколом №13 від 19.02.2021 року, сформовано графіки складання іспитів у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки на 26.02.2021 року.

Позивача включено до І групи прокурорів, які складають іспит 26.02.2021 року, під номером 409.

Вказаний графік оприлюднено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

За результатами складеного іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, що відбувся згідно графіку 26.02.2021 року, позивач набрав 87 балів, що зафіксовано у відомості про результати тестування.

Шістнадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур ухвалено рішення №1 від 26.02.2021 року "Про допуск прокурорів до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навичкам з використанням комп`ютерної техніки", яким зокрема позивача допущено до етапу складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.

Того ж дня, а саме 26.02.2021 року, позивач складав іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки та набрав за вербальний блок 72 бал, за абстрактно-логічний блок 83 балів, а середній арифметичний бал склав 78, що зафіксовано у відомості про результати тестування.

Шістнадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур на засіданні 26.02.2021 року сформовано список осіб, які 26.02.2021 не пройшли іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, набравши менше 93 балів. Позивача включено до цього списку у І групі під номером 2 (додаток 7 до протоколу №16 від 26.02.2020 року.

Не погоджуючись з результатами іспиту, позивач подав заяву, в якій просив надати йому можливість повторно скласти іспит, посилаючись на погіршання здоров`я та технічні несправності комп`ютера під час складання іспиту.

На засіданні Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, оформленому протоколом №19 від 16.03.2021 року, розглядалося питання щодо ухвалення рішень про неуспішне проходження атестації прокурорами, які за результатами тестування на загальні здібності та навички набрали менше 93 балів. До переліку осіб, які 26.02.2021 року не пройшли іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички і набрали менше 93 балів, включено позивача (додаток 2 до протоколу №19 від 16.03.2021 року).

За наслідками розгляду цього питання Шістнадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур ухвалено рішення №6 від 16.03.2021 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки".

На підставі рішення шістнадцятої кадрової комісії №6 від 16.03.2021 р., наказом Чернівецької обласної прокуратури від 19.04.2021 р. №334-к позивача звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 20.04.2021 р.

Вважаючи наказ про звільнення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-ІХ, який набрав чинності 25.09.2019 (далі - Закон 113-ІХ) запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Відповідно до п. 6 розд. II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з п. 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону 113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Відповідно до п 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону 113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації, зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора від 17.12.2019 № 336, від 04.02.2020 № 65, від 19.02.2020 № 102 (далі - Порядок).

Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону 113-ІХ передбачено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації.

Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком.

Пунктами 9-10 розд. І Порядку передбачено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку; заява подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15.10.2019 (включно). Заява підписується прокурором особисто.

Надання згоди прокурора на звільнення у разі неуспішного проходження атестації, передбачене формою заяви на переведення на посаду прокурора в обласну прокуратуру та про намір пройти атестацію (додаток 2 до Порядку).

Як видно зі змісту заяви, яку подає прокурор, він водночас складає згоду на звільнення у разі неуспішного проходження атестації.

Сторони не заперечують того, що ОСОБА_1 подав означеного змісту і форми заяву у строк, визначений законом.

Відповідно до п. п. 9, 11 розд. II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону 113-ІХ атестація здійснюється кадровими комісіями згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Згідно з п. 11, пп. 7, 8 п. 22 розділу II Закону 113-ІХ атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур, які утворюються як органи забезпечення проведення атестації прокурорів. Перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій визначається Генеральним прокурором.

Пунктами 2, 4 розд. І Порядку передбачено, що проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, порядок роботи, перелік і склад яких визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

Відповідно до п.п. 3, 4 розд. II Закону 113-ІХ до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. День початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".

Наказом Генерального прокурора від 23.12.2019 № 351, днем початку роботи Офісу Генерального прокурора визначено 02.01.2020.

Для атестації прокурорів регіональних прокуратур утворено кадрові комісії Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до п. 12 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону 113-ІХ предметом атестації є оцінка професійної компетентності прокурора, професійної етики та доброчесності прокурора.

Згідно з п. 5 розд. І Порядку предметом атестації є оцінка: 1)професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2)професійної етики та доброчесності прокурора.

Згідно з п. 13 розд. II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Розділом III Порядку визначено такий етап як складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Положеннями статті 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнською конференцією працівників прокуратури 27.04.2017 визначено, що прокурор повинен постійно підвищувати свій загальноосвітній та професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов`язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам. Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов`язки та завдання.

Таким чином, Генеральний прокурор, включивши в атестацію такий етап атестації як тестування на загальні здібності та навички, предмет атестації не змінював, відтак діяв у межах норм п. 13 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону 113-ІХ.

Отже, тестування на загальні здібності та навички не суперечить зазначеним вище нормам законодавства, тому їх включення до процесу атестації прокурорів з метою з`ясування загального рівня їх здібностей та компетентності як однієї з характеризуючих ознак для визначення професійності, є правомірним.

Таким чином, доводи позивача про те, що передбачений Порядком етап атестації у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки змінює предмет атестації та встановлює більші вимоги, ніж передбачено Законом 113-ІХ, необґрунтовані.

Щодо покликання позивача на те, що оскаржуване рішення кадрової комісії є невмотивованим, необґрунтованим, небезстороннім, то суд зазначає таке.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 успішно склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора 87 балів.

Однак, за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 відповідно до додатку № 2 до протоколу № 19 Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 16.03.2021 р., набрав 78 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту і його не допущено до проходження наступного етапу атестації.

Ці результати відображені у відповідній відомості, достовірність яких ОСОБА_1 підтвердив власним підписом. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складення іспиту не зазначено. Покликання відповідача 1 на те, що позивач засвідчив цей результат своїм підписом, є безпідставним, оскільки така обставина стосується правильного відображення балу, що визначений у електронному документі, тому що є у письмовій відомості про результати тестування, а не відповідності цього балу рівню знань особи, тобто його достовірності.

При цьому, відповідачем 1 не обґрунтовано, якими нормами права передбачена форма "Відомості про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки", а також того, що у розділі "Примітки" позивач міг зробити зауваження щодо процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Відповідно до п. 12 Порядку роботи кадрових комісій рішення комісії, крім зазначених в абз. 2 цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюються її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати «за» чи «проти» рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.

Пунктом 6 розділу III Порядку передбачено, що прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Як вбачається із матеріалів справи, анонімне тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки здійснювалося проектом Європейського Союзу "PRAVO-JUSTICE" у співпраці з ТОВ "САЙМЕТРІКС-Україна".

Відповідач 1 покликається на те, що як видно із протоколу Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 16.03.2021 р. №19 комісією розглянуто заяву ОСОБА_1 про повторне проходження тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки у зв`язку із поганим самопочуттям та збоєм роботи комп`ютерної техніки.

Встановлено, що згідно з даними системи тестування та відомостей про його результати тестування з боку заявника було завершено, під час проведення тестування акт про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин не складався.

Зі змісту протоколу засідання Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 16.03.2021 р. №19 видно, що комісія, заслухавши четверте питання порядку денного одноголосно вирішили відмовити у задоволенні заяв про повторне проходження другого етапу атестації та на підставі, п. 5 розділу II Порядку за результатами тестування на загальні здібності і навички прокурорів, які набрали менше 93 балів та подавали заяви, ухвалити рішення про неуспішне проходження атестації.

Крім того, як зазначається в протоколі комісії, під час проходження тестування позивачем іспит не переривався, акт про дострокове його завершення з незалежних від членів комісії та прокурора причин не складався, зауваження чи скарги під час складання іспиту до голови або секретаря не надходили.

При цьому, Порядком не передбачено процедури повідомлення учасника тестування про технічні збої у роботі комп`ютерної техніки безпосередньо під час тестування, що могло би призвести до фіксації збоїв (у випадку їх наявності) і уможливило би право позивача пройти тестування належним чином.

Також, ні Порядком, ні іншим нормативним актом не передбачено складання відповідних актів технічних збоїв під час виконання іспиту, не визначено їх форму та не встановлено порядку перевірки інформації, яка в них відображена.

Натомість, вирішення всіх питань щодо забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації відповідно до п. 1 розділу V Порядку віднесено до компетенції членів комісії та робочої групи відповідної кадрової комісії.

Отже, відповідач 1, при прийнятті оскаржуваного рішення щодо позивача та при розгляді його звернення не вжив жодних заходів щодо перевірки обставин, викладених в заяві. Обставини, що могли вплинути на прийняття вказаного рішення не були досліджені та перевірені в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на дату прийняття спірного рішення кадрової комісії №6 від 16.03.2021 р., звернення позивача до кадрової комісії належним чином розглянуто не було, що є порушенням принципу своєчасності прийняття рішення.

Відтак, оскаржуване рішення про неуспішне проходження атестації є таким, що прийнято без урахування всіх обставин, тобто необґрунтованим.

Суд також додатково зазначає, що згідно з Наказом Генерального прокурора №105 від 21.02.2020 «Про встановлення прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички під час атестації прокурорів регіональних прокуратур, а також оприлюднення зразка тестових питань та правил складання іспиту» встановлено прохідний бал (мінімально допустиму кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки під час атестації прокурорів регіональних прокуратур 93 бали.

Водночас як видно з п.5 розділу ІІІ Порядку проходження прокурорами атестації від 03.10.2020 №221 Генеральний прокурор своїм наказом встановлює прохідний бал після складення іспиту, причому у цьому пункті ідеться про встановлення прохідного балу щодо іспиту з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, а не щодо іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що кадрова комісія, встановивши, що позивач набрав 78 бал на іспиті на загальні здібності та навички, тобто менше прохідного бала, не врахувала того, що прохідний бал був визначений наказом Генерального прокурора до проведення іспиту, а не після нього, а також, що Порядком взагалі не передбачено встановлення прохідного балу щодо іспиту на загальні здібності і навички.

Окрім того, Порядком № 221 проходження прокурорами атестації не передбачено жодних умов та вимог до програмного забезпечення, яке б унеможливлювало втручання третіх осіб щодо встановлення кінцевого результату іспиту, відсутня інформація про розробника тестових питань для іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону та чи проходили вони апробацію та/або рецензування.

Суд також зазначає, що права прокурорів прокуратур регіонального рівня звужено порівняно з прокурорами Генеральної прокуратури, хоча згідно ч. 2 ст. 15 Закону України "Про прокуратуру" прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Зміни до Порядку № 221 (наказ № 65 від 04.02.2020) щодо можливості прийняття рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки в один день атестації носять дискримінаційний характер. Прийняття у зв`язку із цим такого рішення кадровою комісією, в тому числі щодо позивача, є дискримінацією щодо прокурорів регіональних прокуратур, які проходили перший та другий етапи тестування в один день після внесення таких змін до нормативно-правового акту.

При цьому суд ураховує, що заяву про переведення до Офісу Генерального прокурора та про намір пройти атестацію позивач подавав після прийняття першої редакції Порядку, за яким тестування з двох етапів проходило у різні дні. Іншу заяву про погодження із умовами, за якими тестування буде проходити за двома етапами в один день, позивач не подавав.

З огляду на це, зазначене у заяві позивача про погане самопочуття співвідноситься із тим, що внаслідок внесення змін до Порядку, змінилися умови проведення іспиту.

Суд вважає, що відповідач 1 повинен був організувати та провести атестацію позивача з дотриманням принципу поваги прав людини.

Згідно з п. 12 Порядку роботи кадрових комісій, затверджених наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року №233 рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення кадрової комісії щодо позивача критеріям обґрунтованості та безсторонності не відповідає, оскільки кадровою комісією не було надано оцінку всім обставинам, що передують прийняттю рішення.

Таким чином, рішення №6 від 16.03.2021 р. кадрової комісії №6 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі вказаного та відповідно до п.п. 2 п. 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX Чернівецькою обласною прокуратури видано наказ №334-к від 19.04.2021 р., яким позивача звільнено з посади прокурора на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Однак, рішення про звільнення прокурора на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX приймається за сукупності двох юридичних фактів, а саме:

1) за наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором;

2) у разі ліквідації/реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або ж у разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Суд зазначає, що вказівка відповідача в оскаржуваному наказі про звільнення на п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" без відповідної конкретизації підстави для звільнення породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення.

Тотожної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 30.11.2020 року у справі № 815/7055/16.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що дана стаття, поміж іншого, закріплює принцип юридичної визначеності, який, в свою чергу, є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.

Таким чином, принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Тотожної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 року по справі № 815/1554/17.

Статтею 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації або ліквідації.

Відповідно до ст.81 Цивільного кодексу України на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах положення цього Кодексу поширюється, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.3 ст.81 Цивільного кодексу України порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.

Органи прокуратури України відносяться до юридичних осіб публічного права.

Суд зазначає, що ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то самого лише посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв`язку з цим при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з`ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: чи припинено виконання функцій ліквідованого органу, чи покладено виконання цих функцій на інший орган.

Тотожної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 21.03.2018 року у справі № 802/651/16-а, від 24.09.2019 року у справі № 817/3397/15.

Під час розгляду справи відповідачі не надали до суду доказів ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому позивач обіймав посаду, а тому посилання в наказі про звільнення на положення п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" є безпідставним.

Також, відповідачами не підтверджено належними та допустимими доказами скорочення кількості прокурорів прокуратури Чернівецької області на день звільнення позивача.

З урахуванням того, що підставою для видачі наказу Чернівецької обласної прокуратури №334-к від 19.04.2021 р. "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" стало рішення кадрової комісії від 16.03.2021 р. №6, яке суд визнав протиправним та таким, що підлягає скасуванню, то вимога про скасування наказу Чернівецької обласної прокуратури №334-к від 19.04.2021 р. "Про звільнення ОСОБА_1 " підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 6 статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

У постанові від 21.05.2014 року у справі №6-33цс14 Верховний Суд України зазначив, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

У ході розгляду справи суд установив, що позивача без законної підстави звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та органів прокуратури 20.04.2021 року, який був останнім днем його роботи.

Генеральним прокурором видано наказ №410 від 03.09.2020 року "Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур", пунктом 1 якого наказано перейменувати без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, юридичну особу "Прокуратуру Чернівецької області" у "Чернівецьку обласну прокуратуру".

Відповідно до наказу Генерального прокурора №414 від 08.09.2020 року "Про день початку роботи обласних прокуратур" днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.

Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі №817/280/16, від 28.02.2019 року у справі №817/860/16 сформулював правовий висновок, що коли поновити позивача на посаді, з якої його звільнили і якої (формально) вже немає, неможливо, то належним способом захисту порушеного права може бути поновлення на посаді, аналогічній тій, з якої позивача звільнили, і яка існує на дату поновлення.

Тож, суд приходить до висновку, що позивача слід поновити в Чернівецькій обласній прокуратурі на рівнозначній посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні, з 21.04.2021 року

Відповідно до ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 року (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку .

Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Відповідно до довідки Чернівецької обласної прокуратури від 27.04.2021 р. середньомісячна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням склала 7819,35 грн., а середньоденна заробітна плата складала 372,35 грн.

З урахуванням зазначеного, середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з 21.04.2021 р. по 26.08.2021 р. складає 31649,75 грн (372,35 грн * 85 робочих дні).

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.04.2021 р. по 26.08.2021 р., що становить 31649,75 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Згідно з п.п.2-3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді в органах Чернівецької обласної прокуратури на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 18.05.2021 р. №199.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то наявні правові підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат у виді судового збору в розмірі 908,00 грн.

Зважаючи на повне задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача підлягає сума сплаченого судового збору в розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань з відповідачів у рівних частинах по 454,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 6 від 16.03.2021 року Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, яким ОСОБА_1 визнаний таким, що не пройшов атестацію.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків керівника Чернівецької обласної прокуратури №334-к від 19.04.2021 року, яким ОСОБА_1 звільнений з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 20 квітня 2021 року.

4. Поновити ОСОБА_1 на роботі в органах Чернівецької обласної прокуратури на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні.

5. Стягнути з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.04.2021 року у сумі 31649,75 грн.

6. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

7. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької обласної прокуратури судові витрати (судовий збір) у сумі 454,00 грн.

8. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора судові витрати (судовий збір) у сумі 454,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач 1 - Чернівецька обласна прокуратура Офіс Генерального прокурора (вул. Кордуби, 21-А, м. Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ 02910120);

Відповідач 2 - Офіс генерального прокурора (вул. Різницька,Ю 13/15, м. Київ,01011, код ЄДРПОУ 0003451).

Суддя І.В. Маренич