Рішення № 99177688, 25.08.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2256/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного проввадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, стягнення невиплаченої премії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач, Департамент), Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (далі-відповідач-2, УПП у м. Києві ДПП), в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції від 15.04.2021 № 47 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ».

- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 невиплачену частину премії за квітень 2021 року в розмірі 5 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що його безпідставно та незаконно притягнули до дисциплінарної відповідальності за проступок, який він не вчиняв. Зазначає, що відносно нього службове розслідування не призначалось і не проводилось, а висновки про вчинення ним дисциплінарного проступку зроблені за результатами службового розслідування. призначеного відносно командира батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капітана поліції ОСОБА_2 та з приводу можливого нанесення останнім тілесних ушкоджень позивачу. Вказує, що навіть у разі виявлення під час вказаного службового розслідування ознак вчинення ним дисциплінарного проступку, єдиним можливим рішенням могло бути призначення службового розслідування щодо позивача, а не притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності за результатом проведення службового розслідування щодо іншого поліцейського. Окрім того, позивач був позбавлений можливості скористатися всіма гарантованими спеціальним законодавством правами як особи, щодо якої проводиться службове розслідування, оскільки службове розслідування щодо нього не проводилося, статусу особи, щодо якої проводиться службове розслідування він не мав, про виявлення будь яких обставин, що дають підстави вважати про вчинення ним дисциплінарного проступку не був повідомлений та не викликався для надання пояснень з приводу таких обставин, а відтак і не міг спростувати висновки дисциплінарної комісії. Тому оскільки обставини нібито вчинення ним дисциплінарного проступку не перевірялися і не встановлювались, отже були відсутні і будь-які підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Також зазначає, що унаслідок протиправного притягнення до дисциплінарної відповідальності йому безпідставно було зменшено на 5000,00 грн. розмір премії за квітень 2021р., яку він просить стягнути з Департаменту патрульної поліції.

Ухвалою від 26.05.2021р. відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Учасникам справи установлено строки для подання заяв по суті справи, а відповідача зобов`язано у 15-тиденний строк надати докази - засвідчені належним чином копії оскаржуваного наказу та усіх документів, на підставі яких його прийнято, у тому числі, але не виключно матеріалів службового розслідування, а також довідку про заробітну плату позивача за період з січня по квітень 2021 року, включно, з обов`язковим зазначенням складових заробітної плати (грошового забезпечення).

Відповідачем 14.06.2021р. подано відзив, у якому він заперечує проти задоволення позову та уважає, що проведеним у повній відповідності із Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. №893 службовим розслідуванням установлено обставини та доведено вину позивача у вчиненні дисциплінарного проступку - порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 11 пункту 3, 4 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 8, 10 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016р. №1179, підпункту 1 пункту 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції інспектора роти №6 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП, які полягали у використанні ненормативної лексики у службових відносинах із безпосереднім, прямим керівниками та колегами, у допущенні неконтрольованої агресивної поведінки по відношенню до колег, недотриманні субординації, зневажливе ставлення до честі та гідності інших працівників поліції, а також обмеженні прав працівників поліції на повагу та коректне ставлення до своєї особистості.

Ухвалою від 24.06.2021р. у відповідача витребовано докази.

Цю ухвалу відповідач виконав 20.07.2021р.

З 29.06.2021р. по 09.08.2021р. суддя перебував у щорічній відпустці.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом приходить до таких висновків.

Як видно з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 проходить службу на посаді поліцейського роти № 1 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) в управлінні патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, має спеціальне звання сержант поліції.

До УПП у м. Києві ДПП 15.02.2021р. надійшов запит Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від 04.02.2021р. №11/2424/03-2021 про надання документів, в якому повідомлено, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021100000000240 від 03.02.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, у якому досудовим розслідуванням встановлено, що 14.01.2021р. близько 20:00 год. в приміщенні службового кабінету №319 УПП у м. Києві ДПП командир батальйону №4 ОСОБА_2 завдав ОСОБА_1 удар рукою в область скроні, внаслідок чого завдав тілесних ушкоджень, від яких ОСОБА_1 було госпіталізовано до лікарні для проходження стаціонарного лікування. Цим запитом від УПП у м. Києві ДПП вимагалось надати копії посадових обов`язків, інструкцій, наказів про призначення, звільнення, переведення, службові характеристики на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також копії відеозапсиів з камер внутрішнього відеоспостереження..

Тимчасово виконуючим обов`язки інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП Стрижаком В. подано 26.02.2021р. начальнику УПП у м. Києві ДПП Зозулі Ю. доповідну записку про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві у вищезгаданому кримінальному провадженні №62021100000000240 від 03.02.2021р.

У доповідній записці ставиться питання про призначення службового розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни командиром батальйону №4 полку №2 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капітаном поліції ОСОБА_2 .

Наказом начальника УПП у м. Києві ДПП від 01.03.2021р. №62 утворено дисциплінарну комісію та призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни командиром батальйону №4 полку №2 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капітаном поліції ОСОБА_2 , що мало місце 14.01.2021р. та виразилось у можливому нанесенні тілесних ушкоджень поліцейському роти №1 батальйону №4 полку №2 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП сержанту поліції ОСОБА_1 .

На підставі доповідної записки голови дисциплінарної комісії від 26.03.2021р. начальником УПП у м. Києві ДПП прийнято наказ від 26.03.2021р. №111, яким продовжено строк проведення службового розслідування на один місяць до 29.04.2021р.

В ході службового розслідування 14.03.2021р. відібрано пояснення у командира батальйону №4 полку №2 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капітана поліції ОСОБА_2 , лейтенанта поліції ОСОБА_3 , капітана поліції ОСОБА_4 , капітана поліції ОСОБА_5 , капітана поліції ОСОБА_6 , капрала поліції ОСОБА_7 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 .

Узагальнено за змістом їх пояснень, у ході підготовки до виїзду на нічну зміну виникла необхідність оголосити та надати для ознайомлення позивачу наказ від 14.01.2021р. №8 про оголошення йому догани, для чого ОСОБА_1 запросили до кабінету №319 та зачитали йому текст наказу. Позивач ставити підпис про ознайомлення з наказом відмовився, почав поводитись агресивно, лаятись і своєю поведінкою виражав неповагу до присутніх у кабінеті прямого, безпосереднього керівників, інших працівників поліції. Надалі він залишив кабінет №319 та згодом викликав собі швидку медичну допомогу, лікарі якої установили попередній діагноз «ЗЧМТ під питанням». Чи завдавав ударів позивачу капітан поліції ОСОБА_2 , указані вище особи безпосередньо не бачили.

Крім того, головою дисциплінарної комісії направлено позивачу листа від 11.03.2021р. №9156/41/11/0/02/2021 «Про прибуття до УПП у місті Києві ДПП для надання пояснень за фактами, які стали підставою для призначення і проведення службового розслідування», яким запропоновано йому надати пояснення і прибути для їх подання на 09:00 год. 15.03.2021р. до УПП у місті Києві ДПП.

У подальшому 15.03.2021р. посадовими особами УПП у місті Києві ДПП складено акт про відмову позивача від надання письмових пояснень, за змістом якого констатовано, що позивачу за адресою мешкання, ймовірного перебування надіслано лист від 11.03.2021р. №9156/41/11/0/02/2021, але ОСОБА_1 не з`явився у зазначений час та місце для надання пояснень, поважних причин неприбуття не повідомив, тому такі дії розцінюються як відмова від надання пояснень.

Дванадцятого квітня 2021 року дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування, відповідно до якого факт порушення службової дисципліни з боку командира батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капітана поліції ОСОБА_2 підтвердити або спростувати не представилось можливим, оскільки покази сторін мають суттєві розбіжності. Однак було встановлено факт порушення службової дисципліни з боку поліцейського роти №1 батальйону №4 полку №2 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 , що виразилось у використанні ненормативної лексики у службових відносинах із безпосереднім, прямим керівниками та колегами, у допущенні неконтрольованої агресивної поведінки по відношенню до колег, недотриманні субординації, зневажливому ставленню до честі та гідності інших працівників поліції. А також у обмеженні прав працівників поліції на повагу та коректне ставлення до своєї особистості.

В результаті згаданим висновком запропоновано оголосити сувору догану позивачу за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 11 пункту 3, 4 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 8, 10 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016р. №1179, підпункту 1 пункту 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції інспектора роти №6 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП.

Наказом начальника УПП у м. Києві ДПП від 15.04.2021р. №47 за вищевказані порушення позивачу оголошено сувору догану. При цьому у назві наказу звання позивача найменовано як «старший лейтенант» замість дійсного звання «сержант».

У подальшому на підставі рапорту керівника управління патрульної поліції у м. Києві, погодженому тимчасово виконуючим обов`язки начальника Департаменту патрульної поліції, позивачу зменшено премію за квітень 2021р. на 5000,00 грн., установивши її в розмірі 2844,04 грн., в той час як в лютому 2021р. премія була нарахована у розмірі 7924,22 грн., а у березні - 7836,02 грн. Згаданий рапорт керівника управління патрульної поліції у м. Києві містить пропозицію зменшити позивачу премію за порушення службової дисципліни, за яке його притягнуто до дисциплінарної відповідальності оскарженим наказом.

Уважаючи притягнення його до дисциплінарної відповідальності та подальше зменшення премії протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 02.07.2015р. №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII), , який затверджено Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018р. за №1355/32807.

Положеннями частини першої статті 18 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із статтею 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Преамбулою Дисциплінарного статуту установлено, що цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до приписів статей 11, 12, частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до частин першої - третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статтями 14, 15 Дисциплінарного статуту установлено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.

Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.

Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування. Посадові особи, які перешкоджають діям дисциплінарної комісії, притягаються до відповідальності в порядку, встановленому законодавством.

Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів. Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Згідно із статтею 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Суд наголошує, що окремо у статті 18 Дисциплінарного статуту визначені засади забезпечення поліцейському права на захист.

Так, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, не допускається, а підлягає відкладенню до його протверезіння. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським.

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів. Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.

Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів.

Аналогічні права поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, визначені також пунктами 2 - 5 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений статтею 19 Дисциплінарного статуту, за змістом якої у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Пунктами 1 - 5, 7, 8, 13, 14, 16, 17 розділу V Порядку проведення службових розслідувань також установлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування. Голова дисциплінарної комісії впродовж п`яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних. Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.

Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським, а від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, - після його протверезіння.

Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.

Виклик поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі дисциплінарна комісія здійснює в порядку, визначеному частинами шостою - десятою статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення. В акті обов`язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови. Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.

Згідно із пунктами 1-5, 7 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань передбачено, що зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії. У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно із пунктами 1, 2 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

Аналізуючи положення вказаних правових норм, суд приходить до таких висновків.

Зміст положень Дисциплінарного статуту свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

В той же час, за Дисциплінарним статутом, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.

Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Законодавцем визначено, яким чином установлюються вказані обставини - у ході службового розслідування.

Службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.

Отже, дисциплінарна відповідальність настає, а дисциплінарне стягнення застосовується за вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, який, в свою чергу, є протиправною винною дією чи бездіяльністю поліцейського, що полягає у порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Тобто, недотримання працівником Національної поліції службової дисципліни, неналежне виконання обов`язків поліцейського, має наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування, призначеного стосовно такого поліцейського.

З цього приводу суд зазначає, що статтею 18 Дисциплінарного статуту установлені гарантії забезпечення поліцейському права на захист під час службового розслідування, а також наголошує, що за змістом як Дисциплінарного статуту, так і Порядку проведення службових розслідувань ці гарантії надаються поліцейському, стосовно якого (або вчинення яким дій чи бездіяльності) призначено службове розслідування.

Саме щодо такого поліцейського дисциплінарна комісія уповноважена збирати доказову базу щодо наявності або відсутності у його діях складу дисциплінарного проступку та, відповідно, складати висновок службового розслідування. І лише на підставі такого висновку службового розслідування уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Тому суд вважає, що не мають повноважень дисциплінарна комісія складати висновок службового розслідування про вину поліцейського у вчиненні дисциплінарного проступку, а керівник - притягати до дисциплінарної відповідальності поліцейського, стосовно якого службове розслідування не призначалось і не проводилось.

На користь такого висновку переконливо свідчить зміст статей 14, 15, 16, 17, 18, 19 Дисциплінарного статуту та пунктів 2, 3, 4 розділу ІІ, пунктів 2, 3, 4, 5 розділу IV, пунктів 1, 4, 5, 6 - 17 розділу V, пунктів 4, 5 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань, якими передбачені комплекс вчинюваних дисциплінарною комісією задля досягнення мети службового розслідування процедурних заходів, а також права і обов`язки саме поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування.

Слід врахувати, що згідно із пунктом 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.

У даному випадку службове розслідування було призначено з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни командиром батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берегу) УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції капітаном поліції ОСОБА_2 .

Про це свідчить зміст наказу начальника УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції від 01.03.2021р. №62.

Фактичною підставою для призначення службового розслідування стали лист Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від 04.02.2021р. №11/2424/03-2021 стосовно здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62021100000000240 від 03.02.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (за фактом нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 ) та необхідності призначення службового розслідування та доповідної записки т.в.о. інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції Стрижака В. від 25.02.2021р. №4266н/41/11/2-2021 щодо необхідності проведення службового розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни командиром батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берегу) УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції капітаном поліції ОСОБА_2 - у зв`язку з надходженням від слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві інформації про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62021100000000240 від 03.02.2021р.

Отже, службове розслідування стосовно позивача не призначалось, натомість за наслідками проведеного відносно іншого поліцейського службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок від 12.04.2021р. про винність позивача у вчиненні дисциплінарного проступку (діяння, яке не було мотивом призначення службового розслідування), а керівником накладено на позивача дисциплінарне стягнення.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що дисциплінарною комісією та відповідачем було порушено приписи статей 14, 15, 18, 19 Дисциплінарного статуту та пунктів 2, 5 розділу IV, пунктів 1, 4, 5, 7, 13, 14, 16, 17 розділу V, пунктів 4, 5 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань, оскільки ними фактично проведено службове розслідування по відношенню до особи (позивача), стосовно якої таке розслідування не призначалось, унаслідок чого ними не забезпечено законодавчо гарантованого права позивача на захист, не отримано від нього пояснень і не запропоновано йому подати такі пояснення.

Фактично розгляд дисциплінарної справи відбувся без надання та їх відповідної оцінки доводів і доказів з боку позивача як особи, щодо якої мало би проводитись службове розслідування, що є істотним порушенням вищезазначених законодавчих норм, оскільки процесуальний статус і обсяг прав та обов`язків особи, щодо якої проводиться службове розслідування та осіб, у яких відбираються пояснення, є різним.

Таке порушення нівелює результати службового розслідування, позаяк вони є наслідком протиправної діяльності дисциплінарної комісії.

Наведені порушення процедури службового розслідування мають своїм наслідком протиправність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки висновок службового розслідування від 12.04.2021р. не міг бути покладений в основу оскарженого наказу від 15.04.2021р. №47 та бути підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

Доводи відповідача про дотримання процедури проведення службового розслідування спростовуються наявними у справі доказами, а саме матеріалами службового розслідування, призначеного наказом начальника УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції від 01.03.2021р. №62.

Зокрема, з матеріалів службового розслідування чітко видно, що воно не призначалось стосовно ОСОБА_1 , йому не пропонувалось як особі, стосовно якої призначено службове розслідування, надати свої пояснення та докази, позивачу не надано можливості ознайомлюватись із матеріалами службового розслідування та наявними у ньому доказами і подавати з цього приводу докази, пояснення, заперечення, заявляти клопотання.

Посилання відповідача на те, що позивачу пропонувалось надати пояснення і прибути для їх подання на 09:00 год. 15.03.2021р. до УПП у місті Києві ДПП, для чого йому надсилався лист від 11.03.2021р. №9156/41/11/0/02/2021 «Про прибуття до УПП у місті Києві ДПП для надання пояснень за фактами, які стали підставою для призначення і проведення службового розслідування», не заслуговують на увагу, оскільки, по-перше, відсутні докази призначення щодо позивача службового розслідування, а по-друге, не надано доказів відправлення згаданого листа та отримання його позивачем або відмови у отриманні чи невручення листа з інших причин. Складений же 15.03.2021р. посадовими особами УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції акт про відмову позивача від надання письмових пояснень не містить жодної інформації про доведення до відома позивача його обов`язку надати письмові чи усні пояснення, у ньому лише зазначено, що за адресою мешкання позивача, його ймовірного перебування було надіслано повідомлення, але позивач у призначений час не з`явився і не вказав поважних причин свого неприбуття.

Суд також вважає, що унаслідок істотного порушення гарантованого статтею 18 Дисциплінарного статуту права позивача на захист, (окрім вищевикладених висновків про протиправність фактичного проведення стосовно позивача службового розслідування без номінального його призначення), дисциплінарна комісія встановлювала обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, базуючись виключно на тих самих свідченнях осіб, на підставі яких комісією зроблено висновок про те, що неможливо підтвердити чи спростувати факт вчинення дисциплінарного проступку командиром батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берегу) УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції капітаном поліції ОСОБА_2 (поліцейським, стосовно якого було призначено службове розслідування). Тобто, висновок про вчинення позивачем дій, які розцінені як дисциплінарний проступок, зроблений дисциплінарною комісією на підставі доказів, щодо яких є сумнів у їх належності і допустимості.

Разом з тим, уповноважений керівник при вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не врахував всіх вищеперелічених порушень процедури проведення службового розслідування.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Тому суд вважає, що залишивши без реагування численні порушення порядку проведення службового розслідування, його однобокість та неповноту, уповноважений керівник не дотримав вимог частин 1, 2 статті 13, статті 19 Дисциплінарного статуту.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частин 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідачем-2 не дотримано вимог закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин шляхом виконання свого обов`язку діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в частині неналежного проведення службового розслідування, унаслідок чого оскаржуваний наказ прийнято не у спосіб, який визначений Дисциплінарним статутом, необґрунтовано, без дотримання принципів рівності перед законом, пропорційності та права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду належних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.

За таких обставин суд уважає, що оскаржуваний наказ є протиправним і підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині, відповідно, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з Департаменту патрульної поліції невиплаченої частини премії за квітень 2021 року в розмірі 5 000,00 грн., то суд зазначає таке.

Позивач стверджує, що за квітень 2021р. йому зменшено премію на 5000,00 грн. унаслідок застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке оскаржено у цій справі.

Відповідач ці доводи позивача не заперечує та зазначає, що дійсно розмір премії зменшений позивачу на 5000,00 грн. у квітні 2021р. на підставі рапорту керівника управління патрульної поліції у м. Києві. У свою чергу, згаданий рапорт містить пропозицію зменшити позивачу премію за порушення службової дисципліни, за яке його притягнуто до дисциплінарної відповідальності оскарженим наказом. Факт зменшення розміру премії на 5000,00 грн. підтверджується також відомістю про грошове забезпечення №1 за період з січня по квітень 2021р. стосовно ОСОБА_1 .

Правомірність зменшення позивачу премії відповідач обґрунтовує тим, що рішення про преміювання або зменшення премії поліцейському належить до функцій керівників органів поліції, які приймають такі рішення на власний розсуд та враховуючи показники роботи поліцейського і допущення ним тих чи інших проступків.

Згідно із статтею 94 Закону №580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Крім того, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.11.2015р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», якою установив, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, у також надав право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби (абзац другий підпункту 2 пункту 4 зазначеної постанови).

На виконання приписів статті 94 Закону №580-VIII Міністерство внутрішніх справ України своїм наказом від 06.04.2016р. №260 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016р. за №669/28799) затвердило «Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських» (далі - Порядок №260).

Пунктом 3 Порядку №260 також установлено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання; до складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно із пунктами 13, 14 Порядку №260 виплата грошового забезпечення поліцейським та здобувачам ЗВО здійснюється щомісяця з 25 числа по останній день місяця за поточний місяць. Виплата грошового забезпечення поліцейським поліції охорони здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць. У разі якщо день виплати грошового забезпечення поліцейським та здобувачам ЗВО збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, грошове забезпечення виплачується напередодні.

Питання преміювання поліцейських урегульовані пунктом 12 Порядку №260, за змістом якого керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.

У місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського премія може не встановлюватися.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Рішення керівників органів поліції про преміювання оформлюється наказом, який видається до 25 числа кожного місяця, згідно із затвердженим положенням про преміювання та на підставі списків керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції.

Залежно від виконання показників преміювання (у тому числі успішного виконання службових обов`язків, допущення проступків, застосування до поліцейських дисциплінарного стягнення в установленому законодавством порядку), які можуть впливати на розмір премії, до наказу про преміювання за відповідний місяць можуть уноситися відповідні зміни та проводитися перерахунок премії на підставі мотивованого рапорта (звернення) керівника.

Нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер).

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

Виплата премії проводиться щомісяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Таким чином, зменшення розміру премії поліцейському може відбуватись в разі допущення ним проступків, застосування до нього дисциплінарного стягнення в установленому законодавством порядку або неуспішного виконання службових обов`язків.

Наявні матеріали справи, у тому числі й ті, які надав відповідач, свідчать про те, що у спірному випадку премію позивачу зменшили виключно у зв`язку з тим, що на думку відповідача, позивач вчинив дисциплінарний проступок.

Раніше суд вже зробив висновок, що відповідач унаслідок порушення процедур проведення службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення не встановив вини позивача та й самого факту вчинення дисциплінарного проступку. Тому суд визнав протиправним наказ, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Отже, зменшення позивачу премії у квітні 2021р. за порушення службової дисципліни є безпідставним і не заснованим на доведених в установленому порядку фактах вчинення позивачем проступку, а відтак і протиправним.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 5000,00 грн. премії є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з того, що згідно із довідкою про доходи №760/1 грошове забезпечення (у тому числі й премія) нараховуються та виплачуються позивачу саме Департаментом патрульної поліції, відтак з нього і має відбуватись стягнення.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, стягнення невиплаченої премії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції від 15 квітня 2021 року №47 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ».

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену частину премії за квітень 2021 року в розмірі 5000 (п`ять тисячі) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 106020000