Ухвала суду № 99177476, 25.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

25 серпня 2021 року Справа № 520/15851/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Білова О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Секретаря Судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду Савенка М.Є. про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Секретаря Судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду Савенка М.Є., в якому просить суд:

- визнати дії (бездіяльність) Харківського апеляційного суду в особі Секретаря судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду М.Є. Савенка, яка полягає у відмові від надання матеріалів кримінальної справи № 2-15/2001 для ознайомлення ОСОБА_1 , засудженого до довічного позбавлення волі, незаконною;

- зобов`язати Харківський апеляційний суд в особі Секретаря судової палати з розгляду кримінальних справ надати дозвіл ОСОБА_1 на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи № 2- 15/2001 у повному обсязі за участі його захисника Синєпольської О.В.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на такі обставини.

Суддею встановлено, що позивач відбував покарання в Херсонській області та у травні 2021 був етапований до м.Харкова, у теперішній час постійно перебуває на території Харківської області.

ОСОБА_1 протягом травня - червня 2021 звертався до Харківського апеляційного суду з проханням надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи. З аналогічним проханням ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами справи за участі захисника звернулася також адвокат Синєпольськая О.В., надавши заяву від 25.06.2021.

Листом ХАС від 21.07.2021р. № 13-08/17/2021 було відмовлено захиснику у праві на спільне з ОСОБА_1 ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.

Мотивом відмови суд зазначив, що право на ознайомлення було реалізоване під час судового розгляду в повному обсязі. Також зазначено, що перевіркою матеріалів кримінальної справи встановлено, що 26 червня 2001 року відповідно до графіку ознайомлення з протоколом судового засідання (арк. 321 том 5), ОСОБА_1 ознайомився з протоколом судового засідання, про що складено розписку (арк. 322 том 5). Також, в період з 18 вересня 2001 року по 08 жовтня 2001 року, йому надавалась кримінальна справа для ознайомлення, про що свідчить графік ознайомлення з матеріалами кримінальної справи (арк. 346 том 5), та заява від 08 жовтня 2001 року, в якій вказано, що з томами 1 – 4 він ознайомлений в повному обсязі (арк. 347 том 5)». Крім того, адвокат Синєпольська О.В., як адвокат Косаренка у червні 2021 року на підставі письмової заяви ознайомились з матеріалами кримінальної справи у повному обсязі, що підтверджується відповідною розпискою. Стосовно заяви в частині ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами справи за . участю захисника роз`яснено, що нормами Кримінального процесуального кодексу України не передбачено підстав та порядку ознайомлення засудженими з матеріалами кримінальних справ на стадії виконання вироку суду, який набрав законної сили. З приводу неодноразових, як стверджується, заяв ОСОБА_1 щодо ознайомлення з матеріалами справи, проінформовано, що 07 червня 2021 року до Харківського апеляційного суду надходила заява ОСОБА_1 від 21 травня 2021 року, на яку надана відповідь 15 червня 2021 року за вихідним номером 13-08/12/2021, яка отримана представником ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» 18.06.2021. Інших заяв від засудженого ОСОБА_1 не надходило.

ОСОБА_1 вважає, що дії (бездіяльність) працівників ХАС є незаконними, такими, що порушують його право на ефективний захист, обмежують його можливості покращити свій стан, змінити або пом`якшити покарання.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ч 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, для яких не встановлено іншого порядку судового провадження.

Завданнями кримінального провадження відповідно до частини першої статті 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (частина перша статті 1 КПК України).

Відповідно до ст. 43 КПК України засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили. Виправданий, засуджений має права обвинуваченого, передбачені статтею 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження, зокрема ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов`язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження; ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач є засудженим вироком Харківського обласного суду від 27.04.2001 до довічного позбавлення волі, відбуває покарання в Державній установі «Темнівська виправна колонія № 100» .

Відтак, вирок Харківського обласного суду від 27.04.2001 перебуває на стадії виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв`язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011, № 19-рп/2011, справа N 1-29/2011, в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6рп/2001 роз`яснено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду та вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості під час розслідування кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства та прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися в порядку, встановленому згаданим вище Кодексом, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери. Із цього слідує, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійснення ними досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Такі дії не є способом реалізації посадовими особами органів прокуратури та досудового розслідування своїх владних управлінських функцій, а є наслідком виконання ними функцій, обумовлених завданнями кримінального судочинства.

Беручи до уваги положення ст.ст. 537-539 КПК України та зазначені вище висновки Конституційного Суду України, викладені в рішеннях від 14.12.2011, № 19-рп/2011, Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6рп/2001, суддя вважає, що порядок надання судом доступу для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи унормований положеннями кримінального процесуального законодавства, і не може розглядатися як виконання судом владної управлінської функції. Відповідач у цих правовідносинах діє не як суб`єкт владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС, а як суд (суддя відповідного суду), наділений компетенцією по вирішенню процесуальних питань кримінального провадження у розумінні КПК України, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Отже, оскільки спір у цій справі виник у зв`язку з протиправними, на переконання позивача, діями судді Харківського апеляційного суду, вчинених відносно засудженого по справі, яка перебувала в провадженні цього суду, перевірка правомірності таких дій з огляду на положення пункту 2 частини другої статті 19 КАС України знаходиться поза межами юрисдикції адміністративного суду, адже їх оскарження має здійснюватися у порядку, встановленому КПК України.

Підтвердженням вказаного висновку також слугує зміст наданої ОСОБА_1 копії рішення Першої дисциплінарної палати Вищої Ради Правосуддя від 17.07.2020 № 2180/1дп/15-20, в якому, зокрема, зазначено наступне: «Із відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що 22 червня 2020 року суддя Київського районного суду міста Полтави Логвінова О.В., розглянувши заяву засудженого ОСОБА_2 від 14 січня 2020 року про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, постановила ухвалу, відповідно до якої прийнято рішення етапувати засудженого ОСОБА 2 до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 552/3875/17. Виконання ухвали доручено Державній установі «Харківська виправна колонія (№43)» та Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)». Про результати виконання ухвали зобов`язано повідомити Київський районний суд міста Полтави….

… Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що за результатами розгляду дисциплінарної справи встановлено допущення суддею Логвіновою О.В. 25 лютого 2020року під час вирішення питання про надання ОСОБА_2 можливості для ознайомлення Ь матеріалами кримінального провадження №552/3875/17 порушення вимог частини другої статті 425 КПК України..»

Відтак, питання надання (відмови в наданні) засудженому матеріалів кримінальної справи для ознайомлення на стадії виконання вироку регламентовано та має вирішуватися відповідно до приписів КПК України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria” вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п.1 ч. ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Формою звернення до адміністративного суду, встановленою КАС України є позов. Подання до адміністративного суду скарг нормами чинного процесуального законодавства не передбачено.

З огляду на зазначене, суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд:

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Секретаря Судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду Савенка М.Є. про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що спір має розглядатися в порядку кримінального судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Білова О.В.