Рішення № 99177319, 25.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2021 р. № 520/11365/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Шубське" (вул. Центральна, буд. 20,с. Шуби,Богодухівський район, Харківська область,62122) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування акту,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Шубське", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

1. Скасувати Акт Головного управління ДПС у Харківській області від 01.06.2021 року №9410/20-40-07-28-09/34073367 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФГ«ШУБСЬКЕ».

2. Судові витрати розподілити в порядку передбаченому ст. 139 КАС України.

В обґрунтування позову зазначено, що Акт Головного управління ДПС у Харківській області від 01.06.2021 року №9410/20-40-07-28-09/34073367 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФГ«ШУБСЬКЕ» є протиправним та таким, що винесений з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 24.06.2021 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 07.07.2021 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржуваний позивачем Акт від 01.06.2021 року №9410/20-40-07-28-09/34073367 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФГ«ШУБСЬКЕ» не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство «ШУБСЬКЕ» (код за ЄДРПОУ 34073367) є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області.

На підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області від 14.05.2021 року №3409-п, з 17.05.2021 року по 25.05.2021 року контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ФГ«ШУБСЬКЕ» за період з 01.01.2019 по 30.12.2020 року.

За наслідками позапланової документальної виїзної перевірки відповідачем 01.06.2021 року було складено Акт №9410/20-40-07-28-09/34073367, відповідно до висновків якого встановлено, що:

1. пп. «а» п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198, та п.201.1, п. 201.7 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 3.663.553,83 гривень, у тому числі за квітень 2019 на суму ПДВ 832.510,76 гривень, за серпень 2019 на суму ПДВ 817.369,70 гривень, за жовтень 2019 на суму ПДВ 648.257,83 грн., за листопад 2019 на суму ПДВ 874 689,79 грн., за грудень 2019 на суму ПДВ 165.725,75 гривень, за березень 2020 на суму ПДВ 325.000,00 гривень, що призвело до:

- заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 3.663.553,83 гривень, у тому числі за квітень 2019 на суму ПДВ 832.510,76 гривень, за серпень 2019 на суму ПДВ 817.369,70 гривень, за жовтень 2019 на суму ПДВ 648.257,83 грн., за листопад 2019 на суму ПДВ 874 689,79 грн., за грудень 2019 на суму ПДВ 165.725,75 гривень, за березень 2020 на суму ПДВ 325.000,00 гривень.

2. пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України, товариством не повідомлено:

- про доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 ПКУ) код ознаки доходу 101, отриманий у 4 кварталі 2019 року, 1 кварталі 2020 року по 1 фізичній особі -платнику податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру в базі ДРФО за яким було відображено дохід виплачений фізичній особі-платнику податків (дохід відображено за податковим номером - 2370400838);

- про доходи у вигляді надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 розділу IV Кодексу (підпункт 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) код ознаки доходу 106, отриманий у 1, 3, 4 кварталах 2020 року по 1 фізичній особі - платнику податку у зв`язку із відсутністю податкового номеру в базі ДРФО за яким було відображено дохід виплачений фізичній особі-платнику податків (дохід відображено за податковим номером - 195900863).

2 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, підприємством:

- у вересні 2019 року занижено суму нарахування по лікарняному листу на 42,00 гривень (звіт від 17.10.2019 № 9242433631), яку було самостійно відкориговано платником у листопаді 2019 року (звіт від 18.12.2019 № 9305121012). Внаслідок чого занижено суму нарахованого єдиного внеску за вересень 2019 року на суму 9,24 гривень (звіт від 17.10.2019 № 9242433631), яку самостійно не відкориговано у звіті за листопад 2019 (звіт від 18.12.2019 № 9305121012) та не зазначено в рядку 4.1 зазначеного звіту.

Позивач, вбачаючи в зазначеному Акті 01.06.2021 року №9410/20-40-07-28-09/34073367 порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

З огляду на це, статтею 6 КАС України передбачено, що кожній особі яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси надано право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду.

Ці норми кореспондуються з положеннями статей 2 та 5 КАС України.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Підпунктом 72.1.1 п. 72.1 статті 72 встановлено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Статтею 71 ПК України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (Пункти 74.1, 74.2 статті 74 ПК України).

Згідно з пунктом 75.1 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Таким чином суд зазначає, що висновки, викладені у вказаних довідках чи актах, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків, а відповідно, включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Включення суб`єктом владних повноважень до баз даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.

Інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №826/19622/14 та від 27 лютого 2019 року у справі №804/17037/14.

Таким чином суд зазначає, що висновки, викладені в акті є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку, на думку суду, не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу спрямованої на виконання своїх професійних обов`язків, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство "Шубське" (вул. Центральна, буд. 20,с. Шуби,Богодухівський район, Харківська область,62122) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування акту - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.