Рішення № 99177186, 25.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 серпня 2021 р. № 520/9369/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., Харків, Харківська область, 61000) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку моєї пенсії за вислугу років з урахуванням порядку та умов, передбачених ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789 від 05.11.1991р, які діяли на момент її призначення 15.01.1999 р., і порядку та підстав, відображених в первинній редакції ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697 від 14.10.2014р;

- скасувати рішення відділу обслуговування громадян №20 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.01.2021 року №787-555/6-02/8-2000/21 щодо зміни (зменшення) при перерахунку процентного розміру пенсії за вислугу років з 90% до 60% від місячної заробітної плати та обмеження пенсії максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії за вислугу років з 1 січня 2020 року з урахуванням порядку та умов, передбачених ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789 від 05.11.1991р, які діяли на момент її призначення 15.01.1999р, і порядку та підстав, відображених в первинній редакції ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697 від 14.10.2014р., на підставі довідки прокуратури Харківської області №21-112 від 06.11.2020р. - у розмірі 90% від вказаної у ній заробітної плати старшого прокурора відділу прокуратури області у розрізі усіх складових без обмеження її максимальним розміром.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у здійсненні перерахунку пенсії є необґрунтованим та протиправним, таким, що грубо порушує права позивача, законні інтереси та норми Конституції України. На підставі вищевикладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив на правомірності своїх дій, посилаючись на те, що пенсію перераховано відповідно до ст.86 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції закону від 14.10.2014 №1697-VІІ, з урахуванням складових, визначених в довідці від 19.02.2021 року №21-107, у зв`язку з відсутністю правових підстав для перерахунку пенсії позивача, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 15.01.1999 року перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789 від 05.11.1991 в розмірі 90% суми місячної заробітної плати.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, при здійсненні перерахунку пенсії згідно довідки Харківської обласної прокуратури від 06.11.2020 №21-112 та рішення Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019, відповідач зменшив відсотковий розмір пенсійних виплат з 90% до 60% місячної заробітної плати, а також обмежив граничний розмір виплати пенсії до десяти мінімальних заробітних плат.

11.01.2021 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про роз`яснення проведеного перерахунку пенсії.

Листом від 26.01.2021 року №787-555/6-02/8-2000/21 відповідач повідомив, що згідно заяви ОСОБА_1 від 26.11.2020 проведено перерахунок пенсії. Розрахунок пенсії після перерахунку склала: загальний відсоток розрахунку пенсії від заробітку - 60; основний розмір пенсії від середнього заробітку – 37079,28 грн.; місяць підвищення розміру пенсії – 01.10.2020; розмір пенсії з надбавками – 37079,28 грн.; максимальний розмір пенсії – 17120,00 грн. Станом на 01.12.2020 року максимальний розмір пенсії становив 17690,00 грн.

Не погоджуючись із з незаконним зменшенням відсоткового розміру пенсії з 90% до 60% та застосування обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся за захистом своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду.

Суд з приводу спірних відносин зазначає наступне.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в Україні людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов`язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод.

Це право, відповідно до частини 2 статті 46 Конституції України, гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел, і забезпечується частиною 2 статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості.

Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту.

Статтею першою Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.

Відповідно до частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

З матеріалів справи встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.08.2016 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 року у справі №639/5562/16-а, відповідача зобов`язано здійснити перерахунок пенсії позивачу в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, без обмеження її максимального розміру.

Вказані рішення суду набули законної сили та були виконані відповідачем.

Тобто, станом на дату призначення позивачу пенсії положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 № 1789-ХІІ передбачали її виплату, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв`язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.

01 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIII (крім, зокрема, положень пункту 15 розділу І цього Закону, що стосуються внесення змін до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 № 1697-VII, які набрали чинності з 25 квітня 2015 року) частину 15 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 №1789-ХІІ замінено чотирма частинами у новій редакції (п`ятнадцятою-вісімнадцятою).

Зокрема, частина 15 (у новій редакції цієї статті) серед іншого передбачала, що "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Щодо умов і порядку перерахунку такої пенсії встановлено, що з 01 січня 2015 року частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991року № 1789-ХІІ викладено у новій редакції (у відповідності до Закону України від 28 грудня 2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"), відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Поряд із цим, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (за винятком окремих його положень), стаття 86 якого також містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, крім частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1.

Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, містились у частинах 13, 18 статті 50-1 цього Закону.

Отже, з набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII ці положення статті 50-1 втратили чинність.

Згідно з частиною 13 статті 86 Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно з частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України") умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за вказаним Законом було віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 26 грудня 2014 року №76-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Однак, Кабінетом Міністрів України такого порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а потім частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII) затверджено не було.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2018 у справі №826/15466/16 за позовом до Кабінету Міністрів України, Прем`єр-Міністра України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року, бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо невиконання пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 26 грудня 2014 року №76-VIII, визнана протиправною.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р/П/ положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

За змістом частини 1 статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Так, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 встановив такий порядок його виконання:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII з 13 грудня 2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

Отже, зазначена постанова, що набрала чинності 06 вересня 2017 року, є підставою для проведення перерахунку пенсії позивача.

Тих самих висновків дійшов й Верховний Суд у своїй постанові від 14.09.2020 року по справі №560/2120/20.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача в частині зменшення розміру відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 60% при здійсненні перерахунку пенсії, здійсненого 01.10.2020 року.

Разом з тим, суд зазначає, що позовні вимоги в частині скасування рішення відділу обслуговування громадян №20 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.01.2021 року №787-555/Б-02/8-2000/21 щодо зміни перерахунку пенсії задоволенню не підлягають, оскільки, вказаний лист не є актом індивідуальної дії, а лише відповіддю на заяву позивача, надану в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Щодо вимоги зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% відсотків від суми заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, суд зазначає наступне.

Первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 до 13.12.2019 (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 було змінено на речення "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України", тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).

Тому частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015-12.12.2019) в Україні з`явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру".

Частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13.12.2019, а відтак суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача зі складових, які діяли на момент призначення пенсії. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим.

Тих самих висновків дійшов й Верховний Суд у своїй постанові від 14.09.2020 року по справі №560/2120/20.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд бере до уваги окрему думку висловлену суддями Верховного Суду 18.09.2020 року. Так, суддями було зазначено, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним " як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України ", №40450/04, пункт 64).

Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини " (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі "Джорджевич проти Хорватії " (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі "Ван Остервійк проти Бельгії" (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Судді Верховного Суду в окремій думці наголосили, що "перерахунок пенсії не у тому відсотковому розмірі відносно заробітної плати, який було встановлено позивачу при призначенні пенсії, та з обмеженням її граничним розміром, змусить позивача повторно звертатись до суду з позовом.

Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Позовні вимоги про захист права не можуть вважатися передчасними, якщо вони були предметом правовідносин, з яких виник спір. Позивач звертався з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням 90% від сум усіх складових заробітку та без обмеження максимального розміру.

З метою забезпечення ефективного правового захисту прав позивача, та з метою недопущення необхідності наступного звернення до суду з позовом щодо перерахунку пенсії у певному відсотковому розмірі відносно заробітної плати та без обмеження граничним розміром, в межах розгляду цієї зразкової справи необхідно було надати відповідь (дослідити питання) щодо відсоткового розміру відносно заробітної плати та чи підлягають обмеженню граничним розміром пенсії працівників органів прокуратури".

Спираючись на висновки, викладені суддями Верховного Суду в окремій думці, суд дійшов висновку зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до статті 50-1, 86 "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 90% відсотків від суми заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії починаючи з 01.01.2020 року (моменту порушення здійснення перерахунку пенсії з 60% заробітної плати та обмеження пенсії максимальним розміром), з урахуванням раніше проведених виплат.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності його дій.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., Харків, Харківська область, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку моєї пенсії за вислугу років з урахуванням порядку та умов, передбачених ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789 від 05.11.1991 р., які діяли на момент її призначення 15.01.1999 р, і порядку та підстав, відображених в первинній редакції ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697 від 14.10.2014 р. в частині зменшення при перерахунку процентного розміру пенсії за вислугу років з 90% до 60% від місячної заробітної плати та обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років з 01 січня 2020 року з урахуванням порядку та умов, передбачених ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789 від 05.11.1991р, які діяли на момент її призначення 15.01.1999р, і порядку та підстав, відображених в первинній редакції ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697 від 14.10.2014р., на підставі довідки прокуратури Харківської області №21-112 від 06.11.2020р. - у розмірі 90% від вказаної у ній заробітної плати старшого прокурора відділу прокуратури області у розрізі усіх складових без обмеження її максимальним розміром.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., Харків, Харківська область, 61022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25 серпня 2021 року.

Суддя Н.А. Полях