Рішення № 99177094, 25.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 р. Справа № 520/8833/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1451 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Військової частини А 1451, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А1451 щодо ненарахування та невиплати позивачу суми індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2010 по 28.02.2018 року;

- зобов`язати військову частину А1451 нарахувати та виплатити позивачу суми індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2010 року по 28.02.2018 року;

- зобов`язати військову частину А1451 встановити базовий місяць для нарахування індексації січень 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив йому індексацію грошового забезпечення у період за період з 01.10.2010 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством. Зазначив, що позивачу у період з 01.01.2010 по 01.12.2015 (включно) здійснювалось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення. Щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 зазначив, що фінансових ресурсів у військової частині А1451, яка входить до складу Збройних Сил України та фінансується виключно з коштів передбачених Державним бюджетом України, для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у січні 2016 лютому 2018 року Державними бюджетами України на 2016 - 2017 роки взагалі не було передбачено.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, наказом командира військової частини А1451 (по стройовій частині) від 13.03.2020 року № 54 капітана ОСОБА_1 , звільненого наказом командира ВЧ №2533 від 12.02.2020 №9 з військової служби в запас, з 13.03.2020 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено до зарахування на військовий облік до Новобаварського РВК м. Харкова (а.с. 7).

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 30.09.2016 р. (а.с. 6).

Станом на день прийняття наказу про звільнення позивача, з ним не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення, у звязку з чим 19.02.2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за відповідний період.

Листом військової частини А1451 від 01.03.2021 №225/56/239/фс повідомлено позивача про неможливість надання інформації щодо розміру основного грошового забезпечення (посадовий оклад та оклад за військовим званням) за періоди проходження служби на посадах офіцерського складу військової частини А1451 з 01.01.2008 року по 31.12.2015 року, оскільки розрахунково-платіжні відомості, на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, здані до Державного галузевого архіву МО України по 31 грудня 2015 року включно.

В листі також зазначено, що відповідно до статті 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Відповідно до статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" , пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р.№1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Зазначене підтверджено роз`ясненням Міністерства соціальної політики України від 16.04.2015 № 10685/0/14-15/10 , для виплати індексації в січні 2016 року-лютому 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалося. За період з 01.12.2018 року по 13.03.2020 року позивачу нараховано та виплачено індексацію (а.с. 8).

Позивач не погоджується з ненарахуванням та невиплатою відповідачем індексації за період з 01.10.2010 року по 28.02.2018 року, а також вважає, що наявні підстави для встановлення базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року. Вказане слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог та доводам відповідача, суд виходить з таких норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

У статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частинами першою-другою статті 5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону №1282-XII).

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів (ч. 6 ст. 5 Закону України № 1282-XII).

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

З метою реалізації Закону №1282-XII постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз. 2 цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016 внесено зміни в абзац 2 пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, та цифри "101" замінено цифрами "103".

Абзац 2 пункту 1-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016 р. - застосовується з 01.01.2016 р.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 01.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Тобто, відповідно до п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015), базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013) були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв`язку з чим з 15.12.2015 вступили в дію нові правила індексації заробітної плати, які в силу п.6 вказаної постанови, застосовуються з 01 грудня 2015 року.

Так, відповідно до п. 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Тобто, з прийняттям постанови № 1013 від 09.12.2015 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.

Таким місяцем (базовим) є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців Держприкордонслужби, які визначені Додатком № 3 до Постанови №1294.

Таким чином, у зв`язку із прийняттям вказаної постанови, базовим місцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів осіб з 01 грудня 2015 року - січень 2008 року.

Вказаний висновок також міститься в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 року по справі № 480/4914/20.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.

Абзацом 5 п.5 Порядку №1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Спірним періодом щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення є з 01.10.2010 по 28.02.2018 року.

В позовній заяві позивач зазначив, що йому не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за вказаний період, що підтверджено архівною довідкою галузевого державного архіву МОУ від 27.04.2021 № 179/1/3306 та довідками військової частини №1451 від 01.03.2011 року (а.с. 9 - 12).

Щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2010 року по 31.12.2015 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у період з 01.01.2010 по 01.12.2015 у позивача декілька разів відбувалося підвищення грошового забезпечення у зв`язку з чим змінювався базовий місяць.

Позивачу виплачувалась індексація грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства та зазначені обставини підтверджуються копією розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.10.2010 по 28.02.2018, відповідно до якого позивачу було виплачено в січні - лютому 2010 року 280 грн. 69 коп. в березні 2010 року 311 грн. 97 коп. в квітні - серпні 2010 року 340 грн. 34 коп. в вересні 2010 року 341 грн. 88 коп. в жовтні 2010 року 349 грн. 20 коп. в листопаді 2010 року 392 грн. 73 коп. в грудні 2010 року 399 грн. 23 коп. в січні 201 1 року 407 грн. 45 коп. в лютому - березні 201 1 року 429 грн. 1 0 коп. в квітні 2011 року 464 грн. 64 коп. в травні 2011 року 483 грн. 84 коп., в червні - липні 2011 року 503 грн. 04 коп. в серпні - вересні 201 1 року 520 грн. 32 коп. в жовтні - листопаді 2011 року 533 грн. 87 коп. в грудні 201 1 року 544 гри. 17 коп. в січні - березні 2012 року 581 грн. 57 коп. в квітні - червні 2012 року 592 грн. 95 коп. в липні - вересні 2012 року 597 грн. 28 коп. в жовтні - листопаді 201 2 року 605 грн. 96 коп. в грудні 2012 року 614 грн. 63 коп. в січні - березні 2013 року 621 грн. 67 коп.

Також вбачається, що у квітні 2013 року було встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду, у зв`язку з чим у позивача змінився базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення.

У вересні 2013 року було підвищення щомісячної додаткової грошової винагороди у зв`язку з чим змінився базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення.

В січні 2014 року позивачу знову було підвищено щомісячну додатково грошову винагороду у зв`язку з чим змінився базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення, після чого військова частина А1451 нараховувала індексацію грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства: в травні 2014 року 34 грн. 10 коп. в червні 2014 року 75 грн. 52 коп., в липні - серпні 2014 року 124 грн. 24 коп. в вересні - жовтні 2014 року 143 грн. 72 коп. в листопаді 2014 року 193 грн. 66 коп. в грудні 2014 року 227 грн. 77 коп. в січні 201 5 року 254 грн. 56 коп. в лютому 2015 року 299 грн. 63 коп. в березні 2015 року 345 грн. 91 коп. в квітні 2015 року 428 грн. 74 коп. в травні 2015 року 606 грн. 56 коп. в червні 2015 року 862 грн. 34 коп. в липні - серпні 201 5 року 908 грн. 63 коп. в вересні - грудні 201 5 року 1027 грн. 99 коп.

Отже у вибіркові періоди (з 01.01.2010 по 01.12.2015) позивачу здійснювалось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення, що підтверджуються розрахунком індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , який надано представником відповідача разом з позовом, та про що зазначено у відзиві на позов.

Посилання позивача на архівну довідку галузевого державного архіву МОУ від 27.04.2021 №179/1/3306 (а.с. 9) як доказ невиконання відповідачем свого обов`язку щодо нарахування та виплати йому індексації за відповідні періоди (з 01.01.2010 по 01.12.2015) суд не приймає до уваги, оскільки в довідці зазначено, що за період з січня 2010 року по грудень 2015 року дані щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 не відображені.

Згідно ч.2 ст. 261 КАС України, позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Суд звертає увагу, що відповідач надав до суду докази надсилання позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами (фіскальний чек від 11.06.2021 з трекінгом відправлення 6110305196349). За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Укрпошти, відправлення з трекінгом 6110305196349 отримано (вручено) позивачу 14.06.2021 року. Проте, відповіді на відзив у встановлені строки позивач до суду не надав, що свідчить про відсутність з його боку заперечень стосовно нарахування та виплати йому ВЧ А1451 нараховувала індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2010 по 01.12.2015.

Таким чином позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо виплати індексації грошового забезпечення позивачу з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, суд також зазначає наступне.

Згідно зведених таблиць в довідках військової частини №1451 від 01.03.2011 року №225/56/242/фс, №225/56/243/фс, №225/56/244/фс, ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року (а.с. 10 - 12).

Належних та допустимих доказів щодо підтвердження виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року відповідачем не було надано.

Натомість, у відзиві на позов представник відповідача з цього приводу зазначив, що відповідно до п. 8 розділу 1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, грошове забезпечення, в тому числі індексація, виплачуються в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Фінансування діяльності військової частини А1451 здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України від 16 квітня 2015 № 10685/0/14-15/10, від 04 серпня 2017 року 220/5140 та від 08 серпня 2017 року № 78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 - лютому 2018 року у Міноборони не було. Отже фінансових ресурсів у військової частини А1451, яка входить до складу Збройних Сил України та фінансується виключно з коштів передбачених Державним бюджетом України, для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у січні 2016 лютому 2018 року Державними бюджетами України на 2016 - 2017 роки взагалі не було передбачено.

Отже, фактично підставою для відмови позивачу щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року слугувала відсутність бюджетних асигнувань.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлена державна гарантія, яка полягає в індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів.

Державні соціальні гарантії, згідно статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання (стаття 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Тобто, індексація грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, з яких здійснюється виплата грошового забезпечення.

Відповідно до статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відсутність механізму виплати індексації за минулі періоди не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання належних йому сум індексації грошових доходів, виплата яких гарантована статтею 1 Протоколу N 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення від 08 листопада 2005 року, заява № 63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

З урахуванням наведеного, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, обмежене фінансування не може бути достатньою підставою для позбавлення позивача права на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

Оскільки передбачена Законом № 1282-XII індексація є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, який на момент проходження військової служби перебував у розпорядженні та на повному грошовому забезпеченні військової частини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач зобов`язаний нараховувати і виплачувати позивачу грошового забезпечення з урахуванням його індексації.

Невиконання відповідачем такого обов`язку свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності у вказаному періоді.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що висловлена у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 825/1832/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується військова частина, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що ним з січня 2016 року надсилалися до відповідного органу листи про потреби на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.

Посилання відповідача у відзиві на позов на численні роз`яснення Міністерства соціальної політики України, а також Департаменту фінансів МОУ як підставу для невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний період, суд вважає безпідставними, оскільки військова частина має діяти відповідно до норм чинного законодавства, а вказані роз`яснення не є нормативно-правовими актами.

Отже, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та такими. що підлягають задоволенню.

Щодо тверджень відповідача про пропуску позивачем строку звернення до суду, суд зазначає, що стягнення сум індексації грошового забезпечення не обмежені будь-яким строком позовної давності у відповідності до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України.

При цьому судом враховується рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013 зі змісту якого слідує, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Крім того, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 листопада 2019 року у справі № 340/184/19, про те, що індексація грошового забезпечення є складовою оплати праці, а тому на спір щодо її нарахування та виплати не поширюються строки звернення до суду.

За таких підстав, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини А 1451 (код ЄДРПОУ 08208941, адреса: вул. Дерев`янка, буд. 3, м. Харків, 61103) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1451 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно.

Зобов`язати військову частину А1451 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.