Рішення № 99176971, 25.08.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4193/21

25 серпня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Шаблій Ю.П., представника позивача - Василишина К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Тернопільській області, яка полягає у не відображенні в інтегрованій картці платника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 даних щодо скасування інформації відображеної у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік;

- зобов`язати відповідача відкоригувати дані інтегрованої картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом скасування нарахувань з єдиного соціального внеску відповідно до Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік у сумі 11744,48 грн.

Позов обґрунтований тим, що 27.04.2021 позивач звернулась із заявою до відповідача, в якій просила визнати звіт "Про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" №9359308 за 2020 рік помилково поданим та скасування нарахованої сум єдиного внеску в розмірі 11744,48 грн, що відображена в інтегровані картці платника, проте, відповідач відмовив у задоволенні таких вимог. Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив їй, мотивуючи тим, що звіт з Єдиного соціального внеску був помилково поданий, у зв`язку із чим звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 20.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 25.08.2021. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 25.08.2021 представник позивача просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 25.08.2021 не прибув, подав 25.08.2021 клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю забезпечення участі відповідального за супровід юриста. Відзиву на позовну заяву не подано.

Враховуючи положення частини ч.3 п.1 ст.205 суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи за відсутності представника відповідача, оскільки неявка представника відповідача без поважних причин.

Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши письмові докази викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Позивач з 01.03.2016 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується інформацією про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку другої групи) (аркуш справи 12-13).

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 21.10.2019 позивачу встановлено другу групу інвалідності (аркуш справи 11).

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 27.10.2020 позивачу встановлено другу групу інвалідності довічно (аркуш справи 11).

Позивач 27.04.2021 звернувся до Головного управління ДПС у Тернопільській області із заявою, в якій просить визнати звіт "Про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" №9359308 за 2020 рік помилково поданим та скасування нарахованої сум єдиного внеску в розмірі 11744,48 грн, що відображена в інтегровані картці платника (аркуш справи 6).

У відповідь на вказану заяву Головним управлінням ДПС у Тернопільській області позивача листом від21.05.2021 №7645/6/19-00-24-04/12119 повідомлено про те, що відповідно до поданого Звіту "Про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (додаток 5 до Порядку) за 2020 рік (реєстраційний номер №9359308 від 09.02.2021) ним самостійно визначено базу нарахування єдиного внеску. Таким чином, відповідач зазначив, що єдиний внесок в сумі 11744,48 грн. нарахований позивачем самостійно та станом на 20.05.2021 заборгованість становить - 11605,96 грн.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (надалі, Закон №2464).

Частиною першою статті 2 Закону №2464 визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини першої статті 3 Закону №2464).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною четвертою статті 8 Закону №2464 визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону №2464, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII перше речення частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI викладено в такій редакції: особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Отже, за приписами частини четвертої статті 4 Закону №2464, особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз цієї норми в редакції, що діяла в спірний у цій справі період, свідчить про те, що від сплати за себе єдиного внеску звільняються фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, а з врахуванням змін, внесених Законом №2148-VIII, також члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, та за наявності двох обов`язкових умов: 1 - є пенсіонерами за віком або інвалідами, після законодавчих змін - отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", 2 - отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №1640/2837/18, який в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковим для застосування судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу встановлена інвалідність довічно, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 27.10.2020 (аркуш справи 11).

Позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 01.03.2016 та взята на облік Тернопільською ДПІ (м.Тернопіль) як платник єдиного внеску (аркуш справи 12-13).

Таким чином, позивач відповідає критеріям, встановленим частиною четвертою статті 4 Закону №2464, зокрема, є особою з інвалідністю, яка обрала спрощену систему оподаткування, та отримує соціальну допомогу, тобто є особою, яка звільняється від сплати за себе єдиного внеску.

На думку суду, такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування шляхом укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд зазначає, що суб`єктом владних повноважень не доведена наявність договору про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, та судом належних доказів такої участі не здобуто.

У контексті наведеного, суд вважає, що у спірному випадку, у позивача існували передбачені законом пільги та відсутній обов`язок щодо подання звіту зі сплати єдиного соціального внеску.

Отже, суд приходить до висновку, що вказаний звіт з Єдиного соціального внеску, а саме, Додаток 5 таблиці 2 "Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування" був помилково поданий позивачем.

З обставин даної справи також вбачається, що для виправлення помилки, допущеної при поданні звіту з єдиного соціального внеску, позивач звернувся із заявою до контролюючого органу про визнання такого звіту помилково поданим та скасування нарахованої суми єдиного внеску.

Водночас, Наказом Мінфіну № 435 від 14.04.2015 затверджений Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі, Порядок №435).

Суд зазначає, що способи та порядок виправлення помилок у Звіті визначений Розділом V Порядку №435. Разом з тим, суд зазначає, що даний Розділ Порядку №435 взагалі не містить механізму виправлення помилок у Звіті згідно із додатком 5 (форма №Д5) до цього Порядку.

Розділом І Порядку № 435 визначено, що початковий документ - Звіт страхувальника із зазначенням типу форми "початкова", на підставі якого створюється відповідний електронний звіт у базі даних органу доходів і зборів; скасовуючий документ - Звіт страхувальника із зазначенням типу форми "скасовуюча", який є підставою для повного скасування інформації, що попередньо була подана до органів доходів і зборів у формі "початкова".

Водночас, із додатку 5 до Порядку № 435, суд вбачає, що Звіт форми №Д5 містить типи форми як «початкова», «ліквідаційна», «призначення пенсії» та не містить такої форми як «скасовуюча».

Суд зазначає, що відсутність механізму виправлення помилок або скасування інформації, що попередньо була подана до органів доходів і зборів у формі Звіту №Д5 не може бути підставою для фактичного позбавлення позивача пільг, що гарантовані йому законодавством.

При цьому суд враховує, що позивач з метою виправлення припущеної помилки подав податковому органу заяву про визнання такого звіту помилково поданим, але вона безпідставно не була врахована відповідачем. Суд вважає, що залишення поза увагою такої інформації свідчить про протиправну бездіяльність зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що у разі задоволення позову суд керується повноваженнями наданими ст.245 КАС України.

Оскільки, суд дійшов висновку про помилковість подання позивачем Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного соціального внеску за 2020 рік із зазначенням вказаної суми з єдиного соціального внеску, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Тернопільській області, що виразилась у не відображенні в інтегрованій картці платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 даних щодо скасування інформації відображеної у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік та зобов`язання відповідача відкоригувати дані інтегрованої картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом скасування нарахувань з єдиного соціального внеску, відповідно до Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік у сумі 11744,48 грн.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до задоволення.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень в порядку, передбаченому частиною третьої ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Тернопільській області, що виразилась у не відображенні в інтегрованій картці платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 даних щодо скасування інформації відображеної у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області відкоригувати дані інтегрованої картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом скасування нарахувань з єдиного соціального внеску, відповідно до Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік у сумі 11 744 (одинадцять тисяч сімсот сорок чотири) грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 серпня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);

Головуючий суддя Осташ А.В.