Рішення № 99176399, 20.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5067/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії а саме просить:

- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради у встановленні ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради встановити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у продовженні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи та у видачі відповідного посвідчення на підставі поданих документів, які, на думку позивача, підтверджують його належність до ветеранів війни. Вказує, що відмова у продовженні позивачу статусу, визначеного частиною 2 статті 7 Закону №3551-ХІІ є протиправною та незаконною, порушує гарантовані Конституцією соціальні права та гарантії, у зв`язку з отриманням позивачем травми під час проходження служби при виконання службових обов`язків.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача.

04 червня 2021 року до суду надійшов відзив Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відсутність підстав для встановлення позивачу права на статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Згідно довідки Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 09.09.2013 № 01-3924/12 ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС та МНС в період з 01.09.1992 по 03.09.2013.

31.01.2013 близько 06:30 години, перебуваючи на посаді старшого помічника начальника чергової зміни оперативно - координаційного центру Територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Полтавській області, під час слідування на перевірку несення служби чергового відділення Аварійно- рятувальної частини АРЗ СП ТУ МНС України у Полтавській області ОСОБА_1 підсковзнувся та впав і ударився головою на слизькій, покритій кригою, асфальтованій поверхні тротуару. Після здачі чергування повернувшись додому відчув біль у голові, нудоту та звернувся до лікарні № 5 м. Полтави, де йому встановили діагноз "Гостра закрита черепно - мозкова травма, струс головного мозку".

За результатами розслідування нещасного випадку складено акт від 06.03.2013 форми Нцз-5 розслідування нещасного випадку /а.с. 5-8/, за висновками якого травма ОСОБА_1 є результатом нещасного випадку, який стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

За результатами розслідування нещасного випадку складено також акт форми Нцз-1 від 06.03.2013 про нещасний випадок, пов`язаний з виконанням службових обов`язків /а.с. 9-11/

У свідоцтві про хворобу № 10 від 06.04.2013, виданому лікарсько - експертною комісією Управління ДСНС України у Полтавській області, встановлений діагноз і постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва): травма, так, пов`язана з виконанням службових обов`язків. /а.с. 12-13/.

Довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 10 ААА № 171848 підтверджено, що ОСОБА_1 вперше встановлено другу групу інвалідності з 02.08.2013 - травма, так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби /а.с. 15/.

09.09.2013 Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради видано розпорядження про встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни 2 групи, травма, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби /а.с. 24/ та видано відповідне посвідчення .

Довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 ААВ №095192 підтверджено, що ОСОБА_1 повторно встановлено другу групу інвалідності з 02.09.2020 - травма пов`язана з виконанням обов`язків військової служби /а.с. 25/.

Розпорядженням від 29.03.2021 № 17 Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві відмовило ОСОБА_1 у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у зв`язку з відсутністю права на статус.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 07.04.2021, в якій, зокрема, просив скасувати розпорядження про відмову № 17 від 29.03.2021 /а.с. 52/.

Листом Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 15.04.2021 №05-46/3088 позивача повідомлено про відмову у продовженні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у зв`язку із відсутністю підстав.

Позивач не погодився з відмовою Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради у наданні йому статусу особи з інвалідністю другої групи внаслідок війни та видачі посвідчення, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII (надалі - Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Статтею 4 Закону № 3551-XII визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни наведено у статті 7 Закону №3551-XII.

військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю, зокрема, з числа:

- військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

- осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Таким чином, підставами для надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є, зокрема, факти отримання особою інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2014 року у справі № 21-45а14 (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстру судових рішень 38475027).

Як вже зазначалося судом, актом від 06.03.2013 форми Нцз-5 розслідування нещасного випадку /а.с. 5-8/, актом форми Нцз-1 від 06.03.2013 про нещасний випадок, пов`язаний з виконанням службових обов`язків /а.с. 9-11/, свідоцтвом про хворобу № 10 від 06.04.2013, виданим лікарсько - експертною комісією Управління ДСНС України у Полтавській області /а.с. 12-13/, довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 10 ААА № 171848 підтверджено, що травма отримана ОСОБА_1 31.01.2021 пов`язана з виконанням ним обов`язків військової служби.

Отже, наявні підстави, передбачені частиною 2 статті 7 Закону № 3551-XII для надання позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Вказане підтверджується розпорядженням від 09.09.2013 Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради про встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни 2 групи, травма якого пов`язана з виконанням обов`язків військової служби /а.с. 24/ та видачею йому відповідного посвідчення.

Частинами 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини та норми Конституції України, а також приймаючи до уваги, що правомірність надання позивачу статусу інваліда війни з 09.09.2013 та видача відповідного посвідчення відповідачем не спростована, суд приходить до висновку, що позбавлення позивача цього статусу та, як наслідок, відповідних гарантій, суперечить Першому протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права.

Будь-яких обставин, які існували під час первинної видачі позивачу посвідчення інваліда війни та були відсутніми під час повторного звернення позивача, відповідачем не наведено та судом не встановлено.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Постанова № 1317) медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 35, ст. 2337), висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Відповідно до пункту 12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1317, причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов`язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

Таким чином, якщо особа отримала інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, така особа належить до осіб з інвалідністю внаслідок війни та має право на отримання відповідного посвідчення.

Порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначається Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (надалі - Порядок № 302).

Пунктом 2 Порядку № 302 передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 302 "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 302 "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни у розумінні частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII належать, зокрема, інваліди з числа осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, причинний зв`язок яких пов`язаний з виконанням службових обов`язків, що встановлюється на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317, передбачено, що особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

Причинами інвалідності є, зокрема: поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язані з виконанням службових обов`язків; пов`язані з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій; захворювання, отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях; одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

Тобто, чинним законодавством регламентовано перелік причин інвалідності, які можуть бути зазначені у довідці МСЕК.

У довідці до акту огляду МСЕК зазначено, що виявлена у позивача травма пов`язана з виконанням службових обов`язків, а тому суд не погоджується з позицією відповідача, про те що позивач не має права на встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Саме поняття "службових обов`язків" в Законі № 3551-XII тлумачиться як "обов`язків військової служби", що невід`ємно пов`язані з пораненням, контузією, каліцтвом, захворюванням, одержаних під час захисту Батьківщини та виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), про що йдеться у частині 1 статті 7 Закону № 3551 -XII.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, викладена у листі від 15 квітня 2021 року №05-46/3088, у продовженні ОСОБА_1 статуту особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи, вчинена відповідачем з порушенням вимог частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII та без урахування всіх обставин, що мають значення для її вчинення, а тому є протиправною.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини справи та наведені вище норми права, з метою належного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, викладену у листі від 15 квітня 2021 року №05-46/3088 у продовженні ОСОБА_1 статуту особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи та зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.04.2021 про продовження терміну дії посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи, з урахуванням висновків суду.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача встановити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю другої групи внаслідок війни та видати відповідне посвідчення, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

У даній справі оцінка правомірності відмови у продовженні позивачу статуту особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи стосувалася лише тих мотивів, які наведені у листі Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 15.04.2021. Суд не може досліджувати інші обставин, які не досліджувалися відповідачем, оскільки ці повноваження відносяться до його виключної компетенції.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання відповідача встановити статус особи з інвалідністю другої групи внаслідок війни та видати відповідне посвідчення у даній справі є такою, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 134, 139, 229, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради (вул. Ст. Халтуріна, 13, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 03195240) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради у встановленні ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, оформлену листом від 15.04.2021 № 05-46/3088.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни другої групи від 07.04.2021 з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя К.І. Клочко