Ухвала суду № 99176086, 25.08.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13288/21

УХВАЛА

25 серпня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати дії відповідача Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області щодо зарахування при обліку коефіцієнту заробітної плати позивачу ОСОБА_1 періоди з 01.03.2003 по 31.03.2003, 3 01.01.2004 по 31.08.2006, з 01.04.2003 по 31.12.2003 протиправними;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати з 11.05.2010 з урахуванням проведених виплат без врахування для обчислення пенсії заробітної плати (доходу) за періоди з 01.03.2003 по 31.03.2003, з 01.01.2004 по 31.08.2006, з 01.04.2003 по 31.12.2003.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 року позовна заява була залишена без руху, а позивачу було надано строк на усунення недоліків шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

11.08.2021 року представником позивача на виконання ухвали суду від 12.07.2021 року подано заяву, в якій представник зазначає, що незважаючи на те, що призначення пенсії ОСОБА_1 відбулося в травні 2010p., про порушене право на отримання пенсії в іншому, ніж виплачує орган ПФУ розмірі пенсіонер дізнався 29 жовтня 2020, коли отримав аналітико-правовий висновок від адвоката за результатами проведеного аналізу його (пенсіонера) пенсійної справи. 18 січня 2021 позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з тим самим предметом позову до тих самих учасників правовідносин. що і тепер по справі № 420/13288/21. Справі було присвоєно єдиний унікальний номер 420/698/21. 25 січня 2021 ухвалою Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву по справі №420/698/21 було повернуто без розгляду. 28 квiтня 2021 П`ятим адміністративним судом було винесено постанову про залишення апеляційної скарги без задоволення, a ухвали Одеського окружного адмiнiстративного суду вiд 25 січня 2021 без змін. 15 липня 2021 постановою Верховного суду було вирішено касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення; ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25.01.2021, прийняту за наслідками її перегляду, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 - залишити без змін. Позивач вважає, що його намір скористуватися своїми процесуальними правами щодо оскарження ухвали суду є поважною причиною для поновлення процесуального строку, встановленого Законом.

Розглянувши надану представником позивача заяву, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18) та сформулювала новий правовий висновок, згідно з яким:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду зазначила, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду звернула увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Верховний Суд наголосив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому, в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Судом в ухвалі від 02.08.2021 року наведено практику Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних, зокрема постанову від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, положення якої також наведені в даній ухвалі.

В свою чергу, представник позивача в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду наведено обставини, що про порушене право на отримання пенсії в іншому, ніж виплачує орган ПФУ розмірі пенсіонер дізнався 29 жовтня 2020, коли отримав аналітико-правовий висновок від адвоката за результатами проведеного аналізу його пенсійної справи, а також про звернення до суду 18 січня 2021 року з аналогічними вимогами по справі № 420/688/21 та подальше звернення до апеляційної та касаційної інстанції.

Суд відхиляє посилання на той факт, що про порушене право на отримання пенсії в іншому, ніж виплачує орган ПФУ розмірі позивач дізнався 29 жовтня 2020, коли отримав аналітико-правовий висновок від адвоката за результатами проведеного аналізу його пенсійної справи, оскільки зазначений висновок містить дату його складання, яка ще не наступила - 28.10.2021 року.

Крім того, суд також відхиляє посилання, як на поважність причини пропуску строку звернення до суду, на звернення до суду 18 січня 2021 року з аналогічними вимогами по справі №420/688/21 та подальше звернення до апеляційної та касаційної інстанції, оскільки після повернення ухвалою суду по справі №420/688/21 від 25.01.2021 року позовної заяви без розгляду, позивач мав можливість повторно звернутись до суду.

При цьому, судом в ухвалі від 02.08.2021 року встановлено, що спірні правовідносини виникли ще у 2010 році.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).

За практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, суд дійшов висновку, що наведені представником позивача в клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставини є неповажними та необґрунтованими, а строки визначені ст. 122 КАС України - пропущені.

З урахуванням зазначеного, вказана позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху було отримано представником позивача 04.08.2021 року, у зв`язку з чим 16.08.2021 року був останнім днем для усунення недоліків.

При цьому, враховуючи, що в період з 13.08.2021 року по 20.08.2021 року суддя перебував у відпустці, питання про повернення позовної заяви вирішується в перший день після виходу судді з відпустки.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 248, 294, 295 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії - повернути без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук