Рішення № 99175890, 25.08.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2021 р. № 400/2437/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, про:визнання протиправним та скасування рішення № 106/03.04-пр від 15.02.21 р., зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просив суд :

визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 15 лютого 2021 року № 106/03.04-пр про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років на пільгових умовах;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити, нараховувати і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 16 травня 2020 року та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої за період з 16.05.2020 по 30.04.2021 пенсії у розмірі 62012 (шістдесят дві тисячі дванадцять) гривень 88 копійок. В частині всієї суми стягнення допустити негайне виконання рішення суду;

встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у даній справі та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у даній справі протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Ухвалою від 29.04.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.260 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він відповідає критеріям для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки пільговий стаж позивача на роботах з шкідливими і важкими умовами праці на відповідних підприємствах складає 15 років 02 місяці 13 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці ОСОБА_1 . Також позивач зауважив, що до його пільгового стажу зараховується військова служба відповідно до п. «в» ч.3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відмова відповідача в призначенні пільгової пенсії за віком

є протиправною, адже рішенням суду від 25.09.2021р. у справі № 400/2243/20 визнано протиправним і скасувано Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 21.05.2020 року № 353/03.20-р про відмову у призначенні пенсії за вислугу років на пільгових умовах відповідно до п. б) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Проте, відповідач не виконав вказане рішення, чим порушив право позивача на отримання пенсії гарантоване Конституцією України.

Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні позову просив відмовити. У відзиві відповідач зазначив, що на час звернення позивача до управління його право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось, у зв`язку з відсутністю з необхідного страхового стажу із шкідливими і важкими умовами праці, що визначений законодавством України як законна підстава для призначення пільгової пенсії позивачу за списком №2. На виконання Рішення суду від 25.09.2020р. у справі № 400/2243/20 відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 15.05.2020 та встановлено наступне. На дату звернення з заявою про призначення пенсії позивачу необхідно мати спеціальний стаж роботи на пільгових умовах 12 років 6 місяців. В трудовій книжці серії НОМЕР_1 , виданій на ім`я позивача, відсутня інформація про проведення атестації робочих місць та про періоди роботи у шкідливих та важких умовах праці і зайнятість повний робочий день на вказаних роботах. Відтак запис, що підтверджує право на пенсію на пільгових умовах, на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць в трудовій книжці позивача відсутній. Крім того, позиваче не було надано відповідних довідок, що підтверджують проведення атестації робочих місць на підприємстві та в яких зазначено про періоди роботи у шкідливих та важких умовах праці і зайнятість повний робочий день на вказаних роботах.

Отже, відповідач вважає, що жодних документів, які б підтверджували спеціальний стаж позивача відповідачу надано не було. Відтак, Рішення Головного управління від 15.02.2021 року № 106/03.04-пр про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є таким, що відповідає нормам чинного пенсійного законодавства.

У відповіді на відзив позивач вказав про те, що з доводами відповідача викладеними у відзиві не погоджується, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 29.04.2021р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог ст.260 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

15.05.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті114 Закону № 1058.

Рішенням відповідача від 21.05.2020 № 3583/03.20-р позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу із шкідливими і важкими умовами праці, визначеного пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058.

Вказане рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року у справі №400/2243/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено частково: визнано протиправним та скасувано Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 21.05.2020 року №353/03.20-р про відмову ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії відповідно до п.б) ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.б) ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного

управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,80 грн.

Вказане вище рішення набрало законної сили 26.10.2020р.

Як зазначив відповідач у відзиві, на виконання рішення суду від 25.09.2020 та з метою надання допомоги позивачу у отриманні необхідних документів відповідачем направлено запити щодо підтвердження необхідного страхового стажу із шкідливими і важкими умовами праці.

За результатами проведеної роботи відповідачем з`ясовано наступне:

- листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.12.2020 № 2600-1001-9/17615 запит Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повернуто без виконання та запропоновано самостійно витребувати необхідні для призначення пенсії документи. За наявними документами відсутній код підприємства, тому визначити адресу підприємства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань неможливо;

- листом від 17.12.2020 № 17/12, наданим правонаступником ТОВ “Миколаївське спеціалізоване управління № 28” повідомлено, що документи, які б підтверджували зайнятість заявника повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, передбачених Списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України і за результатами атестації робочих місць за період з 10.04.1984 по 12.04.1984 та з 23.06.1986 по 05.11.1996 в архіві підприємства відсутні;

- листом від 03.01.2021 № 01-14-4, наданим архівним відділом Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області зазначено, що заявник працював сторожем з 05.09.1998 по 18.11.1998;

- листом приватного підприємства “Висотник” від 22.12.2020 № 193 про інформовано, що атестація робочих місць з 22.09.2000 по 23.02.2001, з 22.08.2005 по 26.08.2009 не проводилась.

На виконання рішення суду від 25.09.2020 відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 15.05.2020 та винесено оскаржуване рішення.

12.11.2020 року позивач звернувся до Інгульського об`єднаного управління ПФУ м. Миколаєва з запитом про роз`яснення щодо терміну в який позивач повинен надати до пенсійного фонду документи для призначення пільгової пенсії, де йому на підтвердження виконання судового рішення видали роздруківку з Автоматизованої системи розрахунку пенсій Пенсійного фонду України розміру призначеної з 16.05.2020 пенсії в розмірі 5896,93 грн.

Відповідно пункту 1.7 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Згідно з пунктом 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення пенсії.

На підставі пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення пенсії, відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Позивач в позові вказує, що рішення про призначення йому пенсії у встановлений пунктом 4.7 Порядку № 22-1 десятиденний строк не направлялось та пенсія не виплачувалась.

25.01.2021 року позивачем через представника рекомендованим листом було направлено відповідачу запит щодо причин та підстав невиконання судового рішення.

03.03.2021 року на адресу позивача надійшов рекомендований лист від 22.02.2021 № 1400-0303-8/12992 про направлення Рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, до якого було додано рішення від 15 лютого 2021 року № 106/03.04-пр про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (далі — Рішення від 15.02.2021).

Рішенням Головного управління від 15.02.2021 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, та зазначено, що страховий стаж позивача становить 36 років 01 місяць 29 днів. Страховий стаж з шкідливими та важкими умовами праці у позивача відсутній, оскільки за період роботи з 15.05.1983 по 01.11.1983, з 10.04.1984 по 12.04.1984, з 23.06.1986 по 30.06.1996, з 05.09.1998 по 18.11.1998, з 22.09.2000 по 23.02.2001, з 22.08.2005 по 26.08.2009 відсутні документи щодо підтвердження акту роботи заявника у шкідливих та важких умовах праці та зайнятість повний робочий день на вказаних роботах. З таких підстав відповідач вважає, що відсутні підстави для зарахування до страхового стажу на пільгових умовах періоду проходження строкової військової служби. Крім того, у документах позивача відсутні дані щодо професії, яку отримав заявник після закінчення навчання в технікумі.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України № 1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 83 Закону України № 1788, пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності; б) пенсії у разі втрати годувальника призначаються з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Статтею 100 Закону № 1788 визначено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12.08.1993 року (далі Постанова № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 2 за умови дотримання вимог п. «б» ст. 13, ст. 100 Закону № 1788.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах. Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, відсутність якої передбачає застосування Порядку № 637.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що останній працював:

- у Київському спеціалізованому управлінні № 21 «Центростальконструкція» монтажником сталевих та залізобетонних конструкцій з 05.05.1983 р. по 01.11.1983 р. (стаж всього складає - 00 років 05 місяців 26 днів);

- у Товаристві з додатковою відповідальністю «Миколаївське спеціалізоване управління № 28» монтажником сталевих та залізобетонних конструкцій і майстром-геодезистом з 10.04.1984 по 12.04.1984 р. та з 23.06.1986 р. по 30.09.1996 р. (стаж складає всього - 10 років 03 місяці 07 днів);

- у Відкритому акціонерному товаристві «Гонорівський цукровий завод» майстром- будівельником з 05.09.1998 р. по 18.11.1998 р. (стаж всього складає - 00 років 02 місяця 13 днів);

- в Приватному підприємстві «Висотник» виконавцем робіт, старшим виконавцем робіт з 22.09.2000 р. по 23.02.2001 р. та з 22.08.2005 р. по 26.08.2009 р. (стаж всього складає - 04 рокі 03 місяці 05 днів).

Отже, пільговий трудовий стаж позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці на зазначених підприємствах складає 15 років 02 місяці 13 днів.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом «в» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також військова служба.

Виходячи з матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 21.08.1980р. по 28.02.1984р. навчався у Могилів-Подільському монтажному технікумі по спеціальності «монтаж сталевих та залізобетонних конструкцій», що підтверджується копіями диплому серії НОМЕР_2 від 29.02.1984 р. та трудової книжки, і загальний період навчання, що зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, складає, за вирахуванням практики складає - 03 роки 00 місяців 11 днів.

Згідно копії військового квитка позивача, останній з 10.05.1984р. по 05.05.1986р. проходив строкову військову службу, та загальний період строкової військової служби, який зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, складає 01 рік 11 місяців 26 днів. Таким чином, суд приходить до висновку , що трудовий стаж ОСОБА_1 з урахуванням періодів навчання та строкової військової служби, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, складає 20 років 02 місяці 19 днів, що з урахуванням загального трудового стажу відповідає вимогам п. б) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Приписами Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» за № 2636-15 від 02.06.2005 року передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію ЗУ «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Записи трудової книжки позивача містять посади у Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 у розділі XXVII «Будівництво»: монтажник сталевих та залізобетонних конструкцій, майстер-будівельник, виконавець робіт, старший виконавець робіт.

Отже, записи у трудовій книжці беззаперечно свідчать про право ОСОБА_1 на отримання пенсії за віком на пільгових умовах та їх зміст не викликає неоднозначного розуміння та тлумачення.

Згідно Розділів XIV та XXXIII виробництв, робіт, професій посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, посади, на яких працював позивач у спірний період, віднесені до робіт з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2.

Відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах обумовлена тим, що зайнятість позивача повний робочий день на роботі зі шкідливими та важкими умовами праці по списку № 2 документально не підтверджена.

Проте, суд вважає, що позивач при зверненні до відповідача з заявою ще 15.05.2020р. про призначення пільгової пенсії за списком №2, надав всі необхідні документи, що підтверджують його страховий стаж з шкідливими та важкими умовами праці, що дає право останньому на пенсію, яке гарантовано Конституцією України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 46 Конституції України).

Крім того, трудова книжка позивача не містить будь-яких застережень стосовно того, що позивач працював на різних підприємствах неповний трудовий день, відповідач, всупереч вимогам ст.77 КАС України, будь-яких доказів на підтвердження цього факту суду не надав.

Надані позмвчаем до справи докази, а саме: копія трудової книжки серії НОМЕР_1 , військовий квиток НОМЕР_3 , диплом про освіту НОМЕР_2 свідчать про право позивача на отримання пільгової пенсії за Списком №2 та про наявність у ОСОБА_1 в. необхідного пільгового стажу для призначення такого виду пенсії.

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що позивач не працював на підприємстві повний робочий день зі шкідливими та важкими умовами праці.

Таким чином,суд приходить до висновку, що для належного захисту прав та інтересів позивача слід визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 15 лютого 2021 року № 106/03.04-пр про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років на пільгових умовах та обов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити, нараховувати і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 16 травня 2020 року.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої за період з 16.05.2020 по 30.04.2021 пенсії у розмірі 62012 (шістдесят дві тисячі дванадцять) гривень 88 копійок та допущення в цій частині рішення до негайного виконання щодо всієї суми стягнення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Закону № 1058 нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Отже, зазначена диспозиція статті стосується випадку нарахованої, але не виплаченої суми доходу (пенсії), та у випадку порушення встановлених строків виплати з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

Відтак, суми нарахованої, але не виплаченої пенсії позивачу - відсутні, а отже вказана вимога позивача є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, суд зауважує, що нарахування та обчислення пенсій покладається на органи пенсійного фонду. У суду відсутні повноваження щодо обчислення розіру пенсії. Зроблений позивачем розрахунок пенсії, що на його думку підлягає виплаті, судом до уваги не приймається, оскільки позивач не має повноважень та спеціальних знань для нарахування пенсійних виплат.

Тому в цій частині вимог позов задоволенню не підлягає, а вимога є передчасною.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом встановлення для відповідача строку для подання звіту про виконання судового рішення.

Так, ч.1 ст.382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею передбачено право, а не обов`язок суду зобов`язати суб`єкт владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення.

Стосовно заяви, щодо звернення рішення до негайного виконання відповідно до ч.2 ст.371 КАС України суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення:

1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті;

2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства;

4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

Враховуючи, що рішення в даній справі є рішенням зобов`язального характеру, у суду відсутні підстави звертати дане рішення до негайного виконання.

За таких обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення вимог позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 15 лютого 2021 року № 106/03.04-пр про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років на пільгових умовах.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 138441590) призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 16 травня 2020 року.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої за період з 16.05.2020 по 30.04.2021 пенсії у розмірі 62012 (шістдесят дві тисячі дванадцять) гривень 88 копійок та допущення в цій частині рішення до негайного виконання щодо всієї суми стягнення; встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у даній справі протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 454,00 грн., сплачений квитанцією від 05.04.2021р. за № 0.0.2076918276.1.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов