Рішення № 99175575, 26.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/8463/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2021 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01 березня 2021 року щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні обчислення та виплати пенсії за віком на підставі Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 27-Ф від 26.01.2021 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 обчислення та виплату пенсії за віком на підставі Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 27-Ф від 26.01.2021 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 27.01.2021 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 21.09.2018 року їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). 27.01.2021 ОСОБА_1 звернулася до органу ПФУ із заявою, в якій просить відповідача перевести на інший вид пенсії - на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та згідно з пунктами 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ. На підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №134450002791 від 05.02.2021 року позивача переведено з 27.01.2021 року на пенсію за віком на підставі норм Закону України «Про державну службу України». 27.01.2021 року позивачем також було подано до Пенсійного фонду заяву в якій вона просила визначити розмір виплат в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за грудень 2020 року, як особі яка має стаж державної служби 20 років та 3,5 місяці на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не перебуває на державній службі. До вказаної заяви ОСОБА_1 долучено довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії для призначення пенсії державного службовця. Відповідач листом від 01.03.2021 № 1300-5221-8/18664 повідомив ОСОБА_1 про те, що, оскільки до заяви не долучено довідки про розміри виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016, а долучена лише довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №26-Ф від 26.01.2021 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, розрахунок пенсії проведено відповідно до довідки №26-ф від 26.01.2021, згідно з якою враховано посадовий оклад, надбавка за ранг та надбавка за вислугу років. Окрім того, відповідач вказав, що згідно із записами трудової книжки на день набрання чинності Закону №889 (на 01.05.2016) стаж позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби становить 15 років 06 місяців 21 день. Позивач вважає, що відповідно до абзацу 6 пункту 4 Порядку №622 розмір її пенсії повинен визначитися в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначення пенсії, але не раніше травня 2016, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі, оскільки має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і на момент виходу на пенсію не перебувала на державній службі.

Ухвалою від 31.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, запропоновано відповідачам у десятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові докази.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що згідно із записами трудової книжки на день набрання чинності Закону № 889 (на 01.05.2016) стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби становить 15 років 06 місяців 21 день (необхідно 01.05.2016 не менше 20 років). Дата звільнення з посади 25.01.2021. Дата звернення за призначенням пенсії по Закону №889 з 27.01.2021. Для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" такій категорії державних службовців відповідно до Порядку № 622 необхідно враховувати заробітну плату до якої включено всі види оплати праці та з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування починаючи з 1 травня 2016 року. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі віку шості у державному органі відповідних посад державної служби): розміри виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60.

Відповідач зазначає, що оскільки на 01.05.2016 стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби становить 15 років 06 місяців 21 день, тобто менше 20 років і нею не долучено довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3, а відтак відсутні підстави для здійснення ОСОБА_1 обчислення та виплати пенсії за віком на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 26.01.2021 року за № 27-Ф.

Окрім того, зазначає, що лист від 01.03.2021 № 1300-5221-8/18664 має інформаційний характер і не є відмовою у здійсненні ОСОБА_1 обчислення та виплати пенсії за віком на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 27-Ф від 26.01.2021 року. Так, листом повідомлено ОСОБА_1 , шо їй необхідно долучити довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що з 21.09.2018 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058.

Наказом від 22.01.2021 №25-0 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області звільнено ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу адміністрування інформаційних систем та електронних реєстрів Управління інформаційних систем та електронних реєстрів 25 січня 2021 року з посади за власним бажанням, ч.1 ст.86 Закону України ''Про державну службу".

27.01.2021 року позивач звернулася із заявою до Відділу обслуговування громадян № 18 (сервісного центру) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про перехід на інший вид пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої долучила такі документи: паспорт; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; трудову книжку ( НОМЕР_1 ); довідку №26-Ф від 26.01.2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), довідку №27-Ф від 26.01.2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (в середніх розмірах), заяву від 27.01.2021.

Відділом перерахунків №3 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відповідно до поданої заяви від 27.01.2021 переведено ОСОБА_1 на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII (далі - Закон 889).

Позивачем також подано до Пенсійного фонду заяву від 27.01.2021, в якій просила визначити розмір виплат в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за грудень 2020 року, як особі, яка має стаж державної служби 20 років та 3,5 місяці на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не перебуває на державній службі, до якої долучила довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії.

Листом від 01.03.2021 року № 1300-5221-8/18664 відповідач повідомив позивача про те, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі. 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органів відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Згідно із записами трудової книжки на день набрання чинності Закону № 889 (на 01.05.2016) стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби становить 15 років 06 місяців 21 день. Для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" такій категорії державних службовців відповідно до Порядку № 622 необхідно враховувати заробітну плату до якої включено всі види оплати праці та з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування починаючи з 1 травня 2016 року. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розміри виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60.

Так, як до заяви не долучено довідки про розміри виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016, а долучена лише довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №26-Ф від 26.01.2021 ( посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, розрахунок пенсії проведено відповідно до довідки №26-ф від 26.01.2021, згідно з якою враховано посадовий оклад, надбавка за ранг та надбавка за вислугу років.

Пенсійний фонд повідомив про необхідність долучення довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3.

Позивач, вважає протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії та з вимого вчинити дії звернувся до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 №889-VIII (далі - Закон України №889-VIII).

Даним законом, крім іншого, визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ).

Відповідно до 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія за віком у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

З 01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 7323-ХІІ від 16 грудня 1993 року.

Після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 899 «Про державну службу») зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723 «Про державну службу» лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 899 «Про державну службу», та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723 «Про державну службу» вік і страховий стаж.

Також, після 01 травня 2016 року, відповідно до ст. 90 нового Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Згідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 (далі - Порядок №622), передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу»: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби, зокрема, 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі, така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих положень Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих положень Закону №889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17.

Правовідносини обчислення пенсії після звільнення з посади державної служби регулюються Порядком № 622.

Згідно з п. 31 Порядку № 622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.

Відповідно до п. 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

-посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

-розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

-у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

-матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому

-п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 24 березня 1993 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі Закон № 108/95-ВР), заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно із ч. 1 ст. 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до ст. 41 Закону від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, на які нараховувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, має враховуватися при обчисленні розміру пенсії, оскільки як перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме, за наведених обставин - ст. 41 Закону № 1058-IV.

Таким чином, позивач має право на обчислення пенсії державного службовця із врахуванням заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як вбачаються із матеріалів справи, що з 21.09.2018 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058.

Згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_1 вбачається, що 25.01.2021 позивача звільнено з посади за власним бажанням на підставі частини першої статті 86 Закону України «Про державну службу» (наказ №250 від 22.01.2021 року).

27.01.2021 року позивач звернулася із заявою до Відділу обслуговування громадян № 18 (сервісного центру) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про перехід на інший вид пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої долучила такі документи: паспорт; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; трудову книжку ( НОМЕР_1 ); довідку №26-Ф від 26.01.2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), довідку №27-Ф від 26.01.2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (в середніх розмірах), заяву від 27.01.2021.

Позивачем вимогу щодо подання відповідних довідок для призначення пенсії за віком позивачем дотримано.

Відділом перерахунків №3 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відповідно до поданої заяви від 27.01.2021 переведено ОСОБА_1 на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII (далі - Закон 889).

В подальшому позивачем також подано до Пенсійного фонду заяву від 27.01.2021, в якій просила визначити розмір виплат в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за грудень 2020 року, як особі, яка має стаж державної служби 20 років та 3,5 місяці на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не перебуває на державній службі, до якої долучила довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії.

Листом від 01.03.2021 року № 1300-5221-8/18664 відповідач повідомив позивача про те, що згідно із записами трудової книжки на день набрання чинності Закону № 889 (на 01.05.2016) стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби становить 15 років 06 місяців 21 день. Крім того, зазначив, що позивачем до заяви не долучено довідки про розміри виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016, а долучена лише довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №26-Ф від 26.01.2021 ( посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, розрахунок пенсії проведено відповідно до довідки №26-ф від 26.01.2021, згідно з якою враховано посадовий оклад, надбавка за ранг та надбавка за вислугу років.

Проте, суд вважає, що позивач мала не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і на момент виходу на пенсію не перебувала на державній службі, а тому відповідно до абз. 6 п. 4 Порядку № 622 розмір пенсії позивача повинен визначатися в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі, що і було здійснено відповідачем шляхом видачі довідок.

Судом встановлено, що довідка від 26.01.2021 №26-Ф про складові заробітної плати призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, набавка за ранг, надбавка за вислугу років) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області складена за формою, затвердженою постановою №1-3 та містить відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Довідка Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.01.2021 №27-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії особи, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на момент виходу на пенсію не займає посади держаної служби, відповідає формі довідки, яка затверджена постановою №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», та містить дані про розмір надбавки за виконання особливо важливої роботи, місячної премії та інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю. На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що всі відображені в довідках види оплати праці, - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.

Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Оскільки відповідачем не приймалось рішення про відмову у перерахунку пенсії позивача за заявою від 27.01.2021, а така відмова викладена у листі від 01.03.2021 року за № 1300-5221-8/18664, суд проходить до висновку про задоволення повних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні обчислення та виплати пенсії за віком на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 26.01.2021 №27-Ф та зобов`язання відповідача здійснити обчислення та виплату позивачу пенсії за віком з 27.01.2021 на підставі довідки від 26.01.2021 №27-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні обчислення та виплати пенсії за віком на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 26.01.2021 №27-Ф.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити обчислення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 27.01.2021 на підставі довідки від 26.01.2021 №27-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Крутько О.В.