Ухвала суду № 99175524, 19.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа№ 380/8135/20

У Х В А Л А

з питань визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень

19 серпня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання секретаря Пушки М.А.,

представника відповідача Лупійчук Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про визнання протиправним та скасування наказів, визнання протиправною бездіяльності, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про визнання протиправним та скасування наказів, визнання протиправною бездіяльності, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ військового прокурора Західного регіону України від 10.09.2020 року №646к. Поновлено ОСОБА_1 з 11 вересня 2020 року у Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону на посаді, прирівняній до посади начальника відділу організації представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень військової прокуратури Західного регіону України. Стягнуто із Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та в частині стягнення середнього заробітку.

24.06.2021 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 року в адміністративній справі №380/8135/20 в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України) із вимогами:

-визнати протиправним рішення суб`єкта владних повноважень вчиненого на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року у справі №380/8135/20, а саме п.2 наказу керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері від 24.06.2021 №412к щодо поновлення на посаді начальника відділу організації представництва інтересів держави в судах та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави, протидії корупції у воєнній сфері військової прокуратури Західного регіону України з 11.09.2020 ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону у десятиденний термін повідомити суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Заяву аргументовано тим, що 24 червня 2021 року суб`єктом владних повноважень - Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону видано наказ №412к про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень військової прокуратури Західного регіону України з 11 вересня 2020 року.

Зокрема, відповідно до пункту 1 даного наказу скасовано наказ військового прокурора Західного регіону України від 10 вересня 2020 року № 646к відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури. У той же час, пунктом 2 цього ж наказу ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу організації представництва інтересів держави в судах та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави, протидії корупції у воєнній сфері військової прокуратури Західного регіону України з 11 вересня 2020 року.

Таким чином, ОСОБА_1 поновлено на посаді саме у військовій прокуратурі Західного регіону України, а не у Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону. Вважає таке рішення протиправним.

03.08.2021 на адресу суду надійшли заперечення проти заяви про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема зазначено, що як станом на час постановлення судом рішення у справі № 380/8135/20, так і станом на час видачі керівником прокуратури регіону оскаржуваного наказу, так і станом на даний час, рішення про успішне проходження ОСОБА_1 атестації прокурорів, яке є єдиною умовою переведення до обласної прокуратури, відсутнє, що у свою чергу, прямо суперечить п. 7 розділу II Закону № 113-ІХ, тобто законному переведенню до обласної прокуратури. У зв`язку з цим, при виданні керівником прокуратури регіону оскаржуваного ОСОБА_1 наказу неможливо застосувати норми ст. 235 КЗпП України, у свою чергу, застосовано вимоги Закону № 113-ІХ, який є спеціальним та має застосовуватись імперативно, а саме: прокурори можуть бути переведені на посаду в обласну прокуратуру лише у разі успішного проходження ними атестації, передбаченої розділом II Закону № 113-ІХ.

Окрім того, п. 1.2 наказу Генерального прокурора від 03.06.2021 № 178 «Про внесення змін до Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221», який набрав чинності 04.06.2021 (до прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення) внесено зміни до Порядку № 221, у якому розділ V доповнено пунктом З2 такого змісту: «У разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурор, якого поновлено на посаді чи рішення про звільнення якого з посади за наслідками атестації не приймалось з підстав, визначених законодавством України допускається кадровою комісією до проходження того етапу атестації, за результатами якого кадровою комісією прийнято відповідне рішення».

Іншої процедури переведення прокурорів чи призначення в обласну прокуратуру, окрім проходження прокурорами атестації або ж добору особами, які не займають посаду прокурора на день набрання чинності Законом, чинним законодавством не передбачено.

У зв`язку з цим, слід наголосити, що поновлення позивача на прирівняній посаді в Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону може бути реалізовано лише шляхом проходження ним відповідних етапів атестації.

Більше того, посада, з якої звільнено позивача є адміністративною (як і посада, на яку судом поновлено позивача) та, як станом на час звернення позивачем до суду з позовом, так і на даний час призначення прокурорів на адміністративні посади в обласних прокуратурах відбувається шляхом його схвалення Комісію з добору керівного складу органів прокуратури. Станом на 11.06.2021 і до теперішнього часу у Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону відсутні вакантні адміністративні посади, що підтверджується наданням кадровим підрозділом прокуратури регіону відповідної довідки. Просить заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

04.08.2021 на адресу суду надійшли пояснення ОСОБА_1 на заперечення боржника від 30.07.2021, наголошує, що посилання відповідача на відсутність станом на 11 червня 2021 року і в подальшому вакантних адміністративних посад у Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону, не може вважатися обґрунтованою підставою невиконання рішення суду в частині поновлення останнього на посаді, оскільки в такому випадку відповідач повинен поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді (прирівняній до посади начальника відділу організації представництва інтересів держави в судах та при виконанні судових рішень військової прокуратури Західного регіону України, як про це зазначено в рішенні суду) або внести відповідні зміни до штатного розпису та ввести відповідну посаду.

11.08.2021 ОСОБА_1 подано клопотання у якому додатково аргументовано підставність поданої заяви та зазначено, що 11 липня 2021 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65935453 щодо примусового виконання виконавчого листа № 380/8135/20, виданого 11 червня 2021 року Львівським окружним адміністративним судом.

У подальшому, 5 серпня 2021 року, унаслідок невиконання боржником рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року у справі №380/8135/20 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, державним виконавцем Берегових В.С. винесено постанову про накладення штрафу.

В судове засідання, що відбулось 19.08.2021 року з`явився представник відповідача. Представник відповідача проти задоволення заяви заперечив, просить залишити без задоволення.

При вирішенні заяви по суті суд враховує таке.

Відповідно до вимог ст.129 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно вимог ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Отже, виконуючи рішення суду, відповідач зобов`язаний враховувати обставини, встановленні судовим рішенням.

Приписами ч.1 ст.383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Приписами ч. 5 ст. 383 КАС підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Відповідно до вимог ч.6 ст.383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу.

Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 року у цій справі було, окрім іншого, визнано протиправним та скасовано наказ військового прокурора Західного регіону України від 10.09.2020 року №646к. Поновлено ОСОБА_1 з 11 вересня 2020 року у Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону на посаді, прирівняній до посади начальника відділу організації представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень військової прокуратури Західного регіону України.

24 червня 2021 року суб`єктом владних повноважень - Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону видано наказ №412к про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень військової прокуратури Західного регіону України з 11 вересня 2020 року.

Відповідно до пункту 1 даного наказу скасовано наказ військового прокурора Західного регіону України від 10 вересня 2020 року № 646к відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури.

Пунктом 2 цього ж наказу ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу організації представництва інтересів держави в судах та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави, протидії корупції у воєнній сфері військової прокуратури Західного регіону України з 11 вересня 2020 року.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 січня 2013 року у справі «Волков проти України», звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Ураховуючи наведене, слід прийти до висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 в частині визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі №380/8135/20, оскільки таке рішення - п. 2 наказу керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері № 412к від 24 червня 2021 в частині поновлення на посаді у військовій прокуратурі Західного регіону України з 11 вересня 2020 року не свідчить про належне виконання рішення суду, позаяк не підтверджує поновлення на посаді саме у Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону як передбачено судовим рішенням.

Частиною п`ятою статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Відтак Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону в десятиденний строк з моменту отримання окремої ухвали суду необхідно вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та про вжиті заходи повідомити суд.

Однією із основних засад/принципів адміністративного судочинства є обов`язковість судового рішення.

Суд встановив, що відповідач, не виконує судове рішення, яке допущено до негайного виконання, не повідомив суд про наявність істотних, дійсних перешкод, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, а також не виконує таке в порядку примусового виконання.

Суд критично оцінює покликання відповідача на відсутність у Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону вакантних адміністративних посад, оскільки при розгляді цієї заяви судом лише досліджується факт наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду

Тобто рішення суду, яке допущено до негайного виконання, не виконане.

З огляду на ці обставини суд дійшов висновку, що рішення суду тривалий час не виконується внаслідок протиправної бездіяльності відповідача. У такий спосіб суб`єкт владних повноважень сприяє тривалому порушенню захищеного судом права позивача, а також нівелює ефективність адміністративного судочинства як способу поновлення цього права особи.

Керуючись ст.ст.243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в :

заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про визнання протиправним та скасування наказів, визнання протиправною бездіяльності, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, вчиненого на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 року у справі №380/8135/20, а саме п.2 наказу керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері від 24.06.2021 року №412к щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації представництва інтересів держави в судах та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави, протидії корупції у воєнній сфері військової прокуратури Західного регіону України з 11 вересня 2020 року.

Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону (вул. Клепарівська, 20, м. Львів, 79058; код ЄДРПОУ 38326057) вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Надати Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону десятиденний термін з метою повідомлення суду про вжиті заходи щодо усунення порушень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Сасевич О.М.