Рішення № 99175305, 26.08.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3346/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кетрисанівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через свого представника – Гуру К.В., звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним і скасувати винесене Кетрисанівською сільською радою (код ЄДРПОУ: 04365508) рішення №1176 від 19.05.2021 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » і зобов`язати Кетрисанівську сільську раду (код ЄДРПОУ: 04365508) прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 3520885600:51:000:0270; 3520885600:02:000:0380) у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 загальною площею 2 га.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Новоградівської сільської ради від 15.10.2020 року №997 їй було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га в приватну власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. Реалізуючі дане рішення замовлено та розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Проект землеустрою пройшов всі необхідні погодження передбачені земельним законодавством. Відповідно до розпорядження КМУ від 12.06.2020р. №716-р “Про добровільне об`єднання територіальних громад”, повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою щодо якої розроблено проект землеустрою, перейшли до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. З метою затвердження проекту землеустрою позивач передала на затвердження відповідачу вказаний проект, проте рішенням Кетрисанівської сільської ради від 19.05.2021р. №1176 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з прийняттям рішення Кетрисанівської сільської ради від 26.02.2021 року №156 «Про створення громадських пасовищ на території Кетрисанівської сільської ради», яке покликане усунути загрозу збільшення вітрових та водних ерозійних процесів та територіаї Кетрисанівської сільської ради.

Кетрисанівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області (надалі відповідач) подано відзив на позов вимоги якого не визнаються з тих підстав, що відмова у затверджені проекту землеустрою обґрунтована необхідністю уникнення загрози збільшення вітрових та водних ерозійних процесів, а також тим, що відповідно до рішення від 26.02.2021р. №156 земельна ділянка на яку претендує позивач включена до складу земельних ділянок на яких створено громадські пасовища (а.с.123-131).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки на подання заяв по суті справи (а.с.119).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням тридцять дев`ятої сесії сьомого скликання Новоградівської сільської ради від 15.10.2020 року №997 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 га (пасовище) за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення Новоградівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с.131).

На підставі вказаного рішення позивачем було замовлено, а ТОВ "Тектоареал" виготовлено проект землеустрою, земельних ділянках присвоєно кадастрові номери 3520885600:51:000:0270; 3520885600:02:000:0380 (а.с.16-114).

Згідно розпорядження КМУ від 12.06.2020р. №716-р “Про добровільне об`єднання територіальних громад” повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою стосовно якої розроблено проект землеустрою, перейшли до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

З метою затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність позивач звернулась до відповідача.

Рішенням шостої сесії восьмого скликання від 19 травня 2021 року №1176 "Про відмову у затверджені проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 " відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, оскільки з метою уникнення загрози збільшення вітрових та водних ерозійних процесів на території Кетрисанівської сільської ради та відповідно до рішення п`ятої сесії восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району від 26.02.2021 року №156 земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення під пасовищами, які не надані у власність і користування та розташовані за межами населених пунктів відведено під громадські пасовища (надалі спірне рішення, а.с.10).

Отже правомірність та законність спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону.

У відповідності зі статтею 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Повноваження сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин передбачені, зокрема, статтями 12, 122 Земельного кодексу України.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ст. 122 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частин 9, 10 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

При цьому суд зауважує, що положення частини 9 статті 118 ЗК України не надають відповідному органу місцевого самоврядування приймати будь-яке інше рішення ніж про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” від 28.04.2021р. №1423-IX Розділ Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнений пунктом 24, яким, передбачено, що надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Щодо доводів відповідача про включення земельної ділянки, на яку претендує позивач, до громадських пасовищ на підставі рішення від 26.02.2021р. №156 суд зазначає наступне.

За змістом статті 79-1 Земельного кодексу України слідує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти до висновку, що розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідне для формування земельної ділянки.

Такий висновок також узгоджується з положеннями статті 50 Закону України "Про землеустрій", відповідно до якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

В зазначеному Класифікаторі землі сільськогосподарського призначення поділяються, зокрема на землі, для ведення особистого селянського господарства та на землі для сінокосіння і випасання худоби.

Нормами частини 2 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до статті 34 Земельного кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Рішенням п`ятої сесії восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.02.2021р. №156 вирішено створити громадські пасовища в адміністративних межах Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області орієнтовною площею 5660 га.

Вказані доводи суд не приймає, оскільки згідно з частиною другою статті 34 Земельного кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Отже, орган місцевого самоврядування має право на створення на землях комунальної власності громадського пасовища. Проте, реалізація цього права має відбуватись у відповідності з вимогами Земельного кодексу України та інших законів з питань землеустрою.

У цій справі відповідачем не надано суду належних доказів, що у достатній мірі свідчили б про створення на обраній позивачем земельній ділянці громадського пасовища. Так, матеріали справи не містять доказів розроблення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою створення громадського пасовища, формування земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням та її реєстрації у Державному земельному кадастрі, реєстрації прав у державному реєстрі тощо.

Рішення п`ятої сесії восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.02.2021р. №156 є однією з початкових стадій формування земельної ділянки, а його прийняття не означає позитивного вирішення питання по суті.

Отже відмовляючи затвердити проект землеустрою з підстав необхідності віднесення бажаної земельної ділянки до місцевого пасовища (без завершеної процедури), відповідач діяв у супереч наявним документам, оскільки жодного належного та допустимого доказу того, що бажана земельна є пасовищем, яке створене на підставі рішення відповідача суду надано не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що спірне рішення Кетрисанівської сільської ради від 19 травня 2021 року №1176 прийняте у порушення вимог Земельного Кодексу України не відповідає критеріям відповідності, наведеним у частині 2 статті 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню, як протиправне.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

кадастровий план земельної ділянки;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

матеріали погодження проекту землеустрою.

Суд зазначає, що процедура набуття громадянами права власності на землю державної та комунальної власності, передбачає проведення робіт із землеустрою, які виконуються на підставі відповідної документації: проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки (за відсутності на даній частині земної поверхні раніше сформованих та зареєстрованих земельних ділянок) та за технічною документацією із землеустрою щодо поділу раніше сформованої земельної ділянки або об`єднання раніше сформованих земельних ділянок (у разі якщо не відбувається зміна їх цільового призначення).

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Крім того, як свідчить зміст спірного рішення, відповідач взагалі не здійснював перевірку на відповідність вимог Закону України «Про землеустрій» та Земельного кодексу України поданого позивачем проекту землеустрою.

Оскільки затвердження проекту землеустрою є останньою стадією при набутті права приватної власності на земельну ділянку, а відтак без здійсненні відповідачем відповідної перевірки на предмет відповідності вимог земельного законодавства такого проекту землеустрою, суд позбавлений можливості прийняти рішення про зобов`язання затвердити проект землеустрою.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 04.05.2020 року у справі №802/1539/17-а, від 16.07.2020 року у справі № 802/1447/17-а.

Тож суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача прийняти рішення саме про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, про що він просить у позові, та відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Так, зокрема Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить інформацію про наявність обмеження у використанні частиною бажаної земельної ділянки в розмірі 0,3484 га (а.с.12-13). Отже, без проведення відповідачем всебічної перевірки на предмет відповідності проекту землеустрою, суд не вбачає законних підстав для зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою та передати земельну ділянку у власність.

Суд вважає, що з огляду на визнання протиправним спірного рішення, належним способом захисту порушеного права позивача на отримання обґрунтованого та мотивованого рішення за її заявою є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачений судовий збір в розмірі 908 грн. (а.с.1), враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений судовий збір підлягає частковому відшкодуванню в розмірі 605,33 грн., який належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Водночас, окрім судового збору, позивача просить суд стягнути судові витрати пов`язані з розглядом справи.

Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивач на підтвердження розміру інших витрат пов`язаних із розглядом справи не надано жодного доказу понесення цих витрат та не визначено суму цих витрат.

При цьому в матеріалах справа відсутня заява позивача щодо неможливості надати відповідні докази станом на день розгляду справи в суді, а також про те, що такі докази будуть подані пізніше, в силу приписів частини 7 статті 139 КАС України.

Відсутність документального підтвердження належними та допустимими доказами, витрат пов`язаних із розглядом справи, а також не визначення у грошовому виразі розміру таких витрат є підставою для відмови позивачу у задоволенні вимоги про стягнення на користь позивача витрат пов`язаних з розглядом справи.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (с. Нова Самара, Бобринецький район, Кіровоградська область, 27200; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кетрисанівської сільської ради (с. Кетрисанівка, Бобринецький район, Кіровоградська область, 27247; код в ЄДРПОУ 04365508) про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області прийняла рішення № 1176 "Про відмову у затверджені проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 ".

Зобов`язати Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо передачі у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 1,1064 га.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,33 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук