Ухвала суду № 99175166, 26.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 серпня 2021 року м. Київ № 320/10114/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 88% до 70%; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша). Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).

Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зроблено правовий висновок, яким Верховний Суд відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження №К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.

Так, у вказаній постанові Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголосила на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем. А тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Верховний Суд зазначив, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Крім того, суд наголосив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Зі змісту позовної заяви убачається, що обґрунтовуючи наявність підстав для перерахунку пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88% замість 70%, позивачем зазначено, що під час звільнення з МВС України позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ у розмірі 88% грошового забезпечення, водночас, під час перерахунку пенсії у 2018 році відповідно до вимог постанов КМУ №988 та №103, відповідачем здійснено перерахунок пенсії, виходячи з 70% грошового забезпечення, що суперечить положенням статей 13, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

Відтак, за висновком суду, про порушення свого права щодо отримання пенсії у розмірі 88% грошового забезпечення позивач міг та повинен був дізнатися після перерахунку та отримання ним у 2018 році пенсії у меншому відсотковому розмірі від його грошового забезпечення.

Водночас, до суду з даним позовом позивач звернувся у серпні 2021 року, про що свідчить дата оформлення поштового відправлення з позовною заявою, тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.

При цьому позивачем не подано до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням поважності підстав пропуску позивачем строку звернення до суду та наданням доказів на підтвердження поважності таких підстав.

Крім того, спірні відносини щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з сум грошового забезпечення були предметом розгляду у зразковій справі №240/5401/18, рішення у якій набрало чинності 16.10.2019. Відповідно, з дати набрання чинності судовим рішенням у зразковій справі щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з сум грошового забезпечення до моменту звернення позивача з даним позовом до суду також минув шестимісячний строк звернення до суду.

Крім того, посилання позивача у позовній заяві на положення статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно яких перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною хоча б одного з видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України, проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, суд вважає безпідставними, оскільки вказане виключення стосується обов`язку органів Пенсійного фонду України щодо проведення перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення, а не строків звернення до адміністративного суду, які вказаною нормою не встановлено.

Згідно частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків позовної заяви із посиланням на номер цієї справи, до якої слід додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням відповідних доказів.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.