Рішення № 99174377, 26.08.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року м. Житомир

справа № 240/5015/21

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо нездійснення коригування та виплати суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з підвищенням посадового окладу з 01.01.2020 по 19.06.2020 стягнути з відповідача на користь позивача проіндексовану невиплачену грошову допомогу, штрафні та подвійну облікову ставку НБУ;

- стягнути з ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток у зв`язку із затримкою виконання судового рішення;

- стягнути з ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 невиплачену різницю у середньому заробітку за час вимушеного прогулу після його коригування в сторону збільшення за період з 01.01.2020 по 19.06.2020, а саме 4051,43грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №200/602/20 від 19 червня 2020 року, наказ про його звільнення визнаний протиправним та скасовано. Судовим рішенням з відповідача на його користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 57877,56 грн. Позивач зазначає, що під час звернення до суду ним не було заявлено вимоги про стягнення коефіцієнту підвищення посадового окладу, як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 4051,43 грн, що передбачено п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, оскільки відповідно до Постанови КМУ від 15 січня 2020 року №16 з 01.01.2020 збільшені оклади державних службовців.

Позивач, вважаючи що має право на коригування суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв"язку з підвищенням суми посадового окладу, а також на право нарахування середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№26106/21), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування зазначає, що рішення суду у справі №240/602/20 про поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу виконано відповідачем у добровільному порядку. Відповідно до платіжного доручення №50 від 21.07.2020 позивачу виплачено середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 8480,00 грн в межах суми стягнення за один місяць. окрім того, 28.08.2020 виплачено 13661,27 грн.

Щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог вказує, що стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи, у яких у свою чергу підвищення окладів не відбулося, саме тому розмір середньоденної заробітної плати коригуванню не підлягає.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Складення рішення у повному обсязі відкладалось у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 19.07.2021 по 09.08.2021.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 у справі №240/602/20, яке залишено без змін відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів, задоволено частково:

- визнано незаконним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 24 грудня 2019 року №2370/1 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста сектору державних закупівель та договірної роботи Управління фінансового та матеріально-технічного забезпечення Головного територіального управління юстиції у Житомирській області;

- стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 грудня 2019 року до 19 червня 2020 року у розмірі 57877,56 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 8-15, 690-71).

Судом встановлено, що під час прийняття рішення у справі №240/602/20 не розглядалось питання розрахунку коефіцієнта підвищення заробітної плати, який застосовується для визначення розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В свою чергу, згідно з рішенням суду у справі №240/602/20 судом відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, було розраховано середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, а саме в такому порядку.

В якості джерела інформації про середню заробітну плату та для розрахунку середньоденного заробітку судом використані дані по нарахованому грошовому забезпеченню позивача за жовтень 2019 року та листопад 2019 року, оскільки це останні два місяці роботи позивача перед місяцем звільнення.

Згідно з довідкою від 15 червня 2020 року №6.2/14/2020/225, дослідженою судом в межах розгляду справи №240/602/20, середньомісячна заробітна плата позивача на момент звільнення складала 10635,52 грн, а середньоденна - 494,68 грн

При цьому, тривалість вимушеного прогулу позивача до дня постановлення рішення у справі №240/602/20, становила 117 робочих днів, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 57877,56 грн (117 х 494,68 грн).

З огляду на зазначене, суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27 грудня 2019 року до 18 червня 2020 року включно у сумі 57877,56 грн (а.с. 8-15).

Оскільки в рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 по справі №240/602/20 судом не вирішувалось питання стосовно коригування в сторону збільшення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27 грудня 2019 року до 18 червня 2020 року на коефіцієнт підвищення посадового окладу, який підвищено з 01.01.2020 відповідно до законодавства, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 с.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Розрахунок середнього заробітку працівника визначений Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі Порядок №100).

Відповідно абз.3 п.2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середньомісячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до абз. 1 та 2 пункту 10 Порядку № 100 передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

В період вимушеного прогулу, протягом якого за державним службовцем зберігається середній заробіток, заробітна плата, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт її підвищення.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 року №102 від 06.02.2019, посадовий оклад позивача у 2019 році складав 5110 грн.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №16 від 15 січня 2020 року Про внесення змін до Постанови КМУ від 18.01.2017 №15, якою затвердили схеми посадових окладів державних службовців на 2020 рік, посадовий оклад посади яку обіймав позивач до його звільнення з 01.01.2020 році склав 5500 грн.

Коефіцієнт коригування розраховується у випадку підвищення посадового окладу, та даний коефіцієнт слід множити на суму виплати за період до підвищення.

Коефіцієнт коригування станом на 01.01.2020 становить - 1,07632, який розраховується шляхом ділення посадового окладу встановленого на 01.01.2020 та який діяв на 01.01.2019 (5500 грн/5110грн).

Сума середньоденної заробітної плати позивача відповідно до рішення суду по справі №240/602/20 складає 494,68 грн, період вимушеного прогулу за 2020 рік в якому відбулось підвищення посадового окладу склав 115 робочих днів (з 01.01.2020 по 18.06.2020). Таким чином сума середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу за 2020 рік склала 56888,20 грн (494,68 грн х 115 робочих днів).

Відповідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Поряд з цим, розглядаючи предмет спору у даній справі, суд зазначає, що сума в розмірі 56888,20 грн підлягає множенню на коефіцієнт коригування 1,07632, а саме: (56888,20 х 1,07632, = 61229,90 грн).

Таким чином середня заробітна плата за час вимушеного прогулу, скоригована на розмір коефіцієнту складає 4341,70 грн (61229,90 грн - 56888,20 грн = 4341,70 грн).

При цьому суд зауважує, що порядок розрахунку кінцевої суми, яким керується позивач, є помилковим через те, що множенню підлягають кількість робочих днів саме 2020 році, а не всіх днів вимушеного прогулу, а також різниця скорегованої суми - 4341,70грн, визначається зі "зменшуваного" - суми середнього заробітку за 2020 рік із врахуванням коефіцієнту коригування (61229,90 грн) та "від"ємника" - суми середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу за 2020 рік (56888,20 грн).

Тому кінцева сума, визначена судом у розмірі 4341,70 грн, є більшою ніж та, яку просить позивач - 4051,43 грн.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

З огляду на викладене, враховуючи, що різниця середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу скоригованої на розмір коефіцієнту складає 4341,70 грн. З метою повного захисту прав і інтересів позивача, з урахуванням положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 13 Конвенції, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом стягнення з Ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області коефіцієнту підвищення посадового окладу ОСОБА_1 , як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у період з 01 січня 2020 року по 18 червня 2020 року у розмірі 4341,70 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку у зв`язку з затримкою виконання судового рішення та проіндексовану невиплачену грошову допомогу, штрафної та подвійної облікової ставки НБУ, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України проголошено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Як встановлено судом, при виплаті позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/602/20 відповідачем не здійснено коригування та виплату суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з підвищенням посадового окладу.

Суд зазначає, що виплата (стягнення) коштів у розмірі 4341,70 грн, що є коефіцієнтом підвищення посадового окладу ОСОБА_1 , як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у період з 01 січня 2020 року по 18 червня 2020 року, буде здійснено відповідачем на виконання рішення суду, тобто у майбутньому. Відтак спору щодо нездійснення індексації невиплаченої грошової допомоги, штрафної та подвійної облікової ставку НБУ на час звернення позивача до суду не існувало.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині наразі є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. НОМЕР_1 ) до Ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (майдан Соборний, 1, Житомир,10014, код ЄДРПОУ 34900660) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо нездійснення коригування середнього заробітку на коефіцієнт підвищення посадового окладу ОСОБА_1 , як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 01 січня 2020 року по 18 червня 2020 року.

Стягнути з Ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області коефіцієнт підвищення посадового окладу ОСОБА_1 , як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 01 січня 2020 року по 18 червня 2020 року у розмірі 4341,70 грн.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 454 (чотириста п"ятдесят чотири) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 26 серпня 2021 року

Суддя А.В. Горовенко