Рішення № 99174245, 26.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2021 р. Справа№200/8974/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії -

УСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність щодо несписання безнадійного податкового боргу в розмірі 12 089,81 грн, у тому числі: - орендна плата з фізичних осіб (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), код платежу 5018010900 02, в сумі 9959,99 грн, яка складає з боргу по орендній платі в сумі 9841,59 грн за період з серпня 2014 року по грудень 2015 року включно та штрафних санкцій за невчасну сплату в сумі 118,4 грн, накладених контролюючим органом 28.09.2016; - єдиний податок з фізичних осіб, код платежу 50 18050400 02, в сумі 2129,82 грн за період з 20.10.2014 по 30.06.2015; - зобов`язати прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 12 089,81 грн, який складається з безнадійного боргу по орендній платі з фізичних осіб (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), код платежу 5018010900 02 в сумі 9 959,99 грн та з безнадійного боргу з єдиного податку фізичних осіб, код платежу 50 18050400 02 в сумі 2 129,82 грн.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на те, що відмова ГУ ДПС у Донецькій області у списанні боргу є неправомірною через те, що пункт 38 підрозділу 10 розділу ХХ в редакції Закону 1989-VІІІ від 23.03.2017 застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року, про що зазначено в перехідних положеннях цього Закону та наприкінці пункту 38 в Податковому кодексі України, тому до спірних правовідношень цей пункт застосовуватися не може.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що податковий борг, який наявний в ІКП позивача до цього часу не набув статусу безнадійного податкового боргу, а тому списанню не підлягає.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувані докази.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 має місце реєстрації за наступною адресою: АДРЕСА_1 , про що зазначено в її паспорті громадянина України НОМЕР_1 , виданого 15.12.1997.

З 27.02.2002 по 26.12.2018 позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець, адреса: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (безкоштовний запит).

Позивачем подана податкова декларація з плати за землю (орендна плата) від 06.02.2014 за 2014 рік, якою визначена річна сума орендної плати в розмірі 6944,84 грн.

Також позивачем подана податкова декларація з плати за землю (орендна плата) від 09.04.2015 за 2015 рік, якою визначена річна сума орендної плати в розмірі 6944,84 грн.

Крім того, позивачем подана податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 11.01.2015 за 2014 рік.

ОСОБА_1 подала до ГУ ДПС заяву від 07.02.2021, якою просила списати безнадійний податковий борг з єдиного податку за 2014 і 2015 роки в сумі 2129,82 грн, а також безнадійний податковий борг з плати за землю за 2014 і 2015 роки в сумі 9959,99 грн.

Листом від 17.02.2021 № 5288/6/05-99-13-02-17 ГУ ДПС повідомило про відсутність законодавчих підстав для списання боргу.

З витягу з ІКП позивача випливає, що за платежем орендна плата з фізичних осіб (ККДБ 13050500) позивач має податковий борг у розмірі 9262,89 грн. Цей податковий борг почав формуватися 30.08.2014 і станом на 30.01.2016 становив 9841,59 грн, у наступному, на підставі податкового повідомлення-рішення № 0012271400 від 28.09.2016 у позивач збільшився податковий борг, який станом на 30.10.2016 становив 9959,99 грн.

Крім того, за платежем єдиний податок з фізичних осіб (ККДБ 18050400) позивач має податковий борг у розмірі 2129,82 грн. Цей податковий борг почав формуватися 20.10.2014 і станом на 30.06.2015 становив 2129,82 грн.

Згідно з п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України встановлено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Відповідно до пп. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України визначено, що під терміном "безнадійний" розуміється: податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Пунктом 101.5 ст. 101 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено, що в разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

1095 денний строк був також передбачений п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у редакції, чинній до внесення змін Законом № 1072-IX від 04.12.2020.

Згідно з п. 3.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1844/24376, передбачено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Відповідно до пп. 3 п. 2.1 вказаного Порядку визначено, що під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.

Приписами пунктів 4.2 - 4.4 вказаного Порядку передбачено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

Підпунктом 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податково кодексу України, у редакції, чинній до внесення змін Законом № 2628-VIII від 23.11.2018, було передбачено, що на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: 1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань; 2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.

Норми цього підпункту не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця; з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.

Підпунктом 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податково кодексу України, у редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018, установлено, що на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: 1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань; 2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.

Норми цього підпункту не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця; з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.

Щодо застосування до спірних відносин приписів пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким зупинено застосування норм ст.ст. 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 Кодексу, суд зазначає, що Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 38, а Законом України від 23 березня 2017 року № 1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесено зміни до пункту 38 та пунктом першим Перехідних положень Закону №1989 встановлено, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, які викладені в постановах від 25 вересня 2019 року у справі № 805/4484/16-а, від 24 квітня 2018 року у справі №805/4337/16-а, від 5 лютого 2019 року у справі № 812/1298/17.

Ураховуючи те, що спірний в цій справі податковий борг виник у позивача до 01.01.2017 за податкові періоди до 1 січня 2017 року, застосування пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України є безпідставним.

Отже, оскільки щодо спірного в цій справі податкового боргу минув строк давності, установлений пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України (1095 календарних днів), у контролюючого органу виникли підстави для списання безнадійного податкового боргу.

Суд зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку (постанова Верховного Суду від 6 квітня 2021 року у справі № 805/696/18-а).

На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до квитанції № 70582 від 15.07.2021 позивачем сплачено 908,00 грн судового збору за подання позовної заяви.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 2270,00 грн судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код ВП: 44070187, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо несписання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 в розмірі 12089,81 грн, у тому числі: - орендна плата з фізичних осіб (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у сумі 9959,99 грн; - єдиний податок з фізичних осіб у сумі 2129,82 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Головного управління ДПС у Донецькій області в розмірі 12089,81 грн, який складається з безнадійного боргу по орендній платі з фізичних осіб (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у сумі 9959,99 грн та з безнадійного боргу з єдиного податку фізичних осіб у сумі 2129,82 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області суму судових витрат у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Повне рішення суду складене 26 серпня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Куденков