Рішення № 99174102, 26.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року Справа № 160/10504/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БРИЗТОЛЬ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БРИЗТОЛЬ» (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби (далі – відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100310/2021/000022/1 від 23.03.2021 року, прийняте Київською митницею Держмитслужби.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірного рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 30.06.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/10504/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

28.07.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірку числового значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п.2. ст.58 МК України, п.6 ст.54 МК України. У графі 33 Рішення зафіксовано факт проведення консультацій. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

05.08.2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БРИЗТОЛЬ» (код ЄДРПОУ 43384278) зареєстровано юридичною особою 04.12.2019 року.

22.07.2020 року між ТОВ «БРИЗТОЛЬ» (далі - покупець) та компанією Global Sales AS, Норвегія (далі - продавець) укладено контракт № 22072020 (далі - Контракт), відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у контракті, продукцію (далі - товар) відповідно до проформи інвойсу (інвойсу), які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до п. 2.1. контракту, ціна товару за одиницю і по позиціям фіксується у проформі інвойсі (інвойсі).

Відповідно до п. 2.2. контракту, загальна сума контракту становить 1000000,00 USD.

Відповідно до інвойсу №10002777 до контракту загальна вартість товару становить 38707,50 доларів США, умови поставки - СIF Klaipeda.

16.03.2021 року на виконання умов контракту та інвойсу позивачем здійснено по реквізитам продавця попередню оплату у сумі 38707,50 доларів США, що складає 100% від загальної вартості товару; факт оплати підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 54 від 16.03.2021 року.

З метою митного оформлення товару, отриманого на виконання умов контракту, позивачем подано до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію від 22.03.2021 року № UA100310/2021/407547, згідно з якою заявлено в режимі імпорт (електронне декларування): Риба свіжоморожена - Скумбрія (Frozen Mackerel WR/лат. Scomber Scombrus) ціла, розмірний ряд 500+г. Риба не патрана, без додання харчових добавок та приправ, без вмісту складових сумішей, не піддана тепловій і кулінарній обробці, не консервована, упакована в 975 картонних коробів, укладена на налети. Виробник: Global Floro AS (SF-225). На коробі міститься напис: Seafood from Norway. Відповідно до графи 45 митної декларації, позивачем статичну вартість товару зазначено у сумі 1083,69842 грн. Ціна товару, заявлена позивачем, дорівнювала 38707,50 доларів США. Додатково позивачем було заявлено в якості складової митної вартості товару 12000,00 грн. без ПДВ (транспортні послуги міжнародного сполучення м. Клайпеда (Литва) - м/п Нові Яриловичи (Україна). Загальна сума вартості товару в гривні з урахуванням транспортних послуг, заявлена позивачем до декларування, дорівнює 1084909,97 грн.

Позивачем надано документи для здійснення митного контролю та митного оформлення, перелік яких зазначено в графі 44 МД, а саме:

- сертифікат якості б/н від 15.03.20201р.;

- рахунок-фактура (інвойс) №10002777 від 15.03.2021р.;

- автотранспортна накладна №834219 від 18.03.2021р.;

- міжнародний ветеринарний сертифікат №LT0271990/L2-5669 від 18.03.2021р.;

- міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво №LT0276124/L2-5672 від 18.03.2021р.;

- сертифікат про проходження товару №AR420685407 від 16.03.2021р.;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №54 від 16.03.2021р.;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №11 від 19.03.2021р.;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 19.03.2021р.;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №16032021-1 від 16.03.2021р.;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 11.03.2021р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного Договору (контракту) №1 від 26.07.2020р.;

- контракт №22072020 від 22.07.2020р.;

- договір про надання послуг митного брокера №7/8-11 від 04.11.2020р.;

- договір (контракт) про перевезення №20/01-4TR від 20.01.2020р.;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №6739897 від 20.03.2021р.;

- копія митної декларації країни відправлення №21LTLC0100ЕК086406 від 18.03.2021р.

Розглянувши подані позивачем документи, Київська митниця встановила, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, на підставі чого, під час проведення консультації Київська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України.

На виконання вказаного електронного повідомлення позивачем відповідачу листом за вих. №1 від 23.03.2021 року надано додаткові документи, а саме: 1) лист про відсутність додаткового страхування вантажу б/н від 19.03.2021 року; 2) лист про прямий контракт б/н від 22.03.2021 року; 3) лист про страхування виробником б/н від 13.01.2021 року. Позивачем повідомлено митницю, що на цей момент надати більше документів можливості немає.

За результатами здійснення контролю відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100310/2021/00086 від 23.03.2021 року.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100310/2021/000022/1 від 23.03.2021 року, відповідно до гр. 30 «Коригування» цього рішення, загальна вартість товару складає 41925, 00 доларів США, вартість за 1 кг 2,15 доларів США, курс валюти 27,7184.

Товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Митного кодексу України з митною вартістю, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом відповідно до рішення № UA100310/2021/000022/1 від 23.03.2021 року про коригування митної вартості, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

При випуску товару у вільний обіг оформлено митну декларацію №UA100310/2021/407547 від 23.03.2021 року.

Позивач, вважаючи, що ним до бюджету України сплачено митні платежі, що перевищують митні платежі, які підлягали сплаті до бюджету у разі здійснення митного оформлення за митною вартістю, визначеною позивачем, на суму 15416,65 грн., а рішення № UA100310/2021/000022/1 від 23.03.2021 року протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України (далі – МК України) встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи видно, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Так, відносно спірної ЕМД митницею встановлені наступні розбіжності:

- митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); документи, зазначені у частині другій сі. 53 МКУ містять неповні дані (згідно з Правилами Інкотермс 2010 при умовах поставки CIF продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж принаймні з мінімальним страховим покриттям). Таким чином, така складова митної вартості як витрати на страхування оцінювальних товарів не підтверджено документально, що суперечить вимогам частини 10 ст. 58 Митного кодексу України;

- встановлено, що контракт укладено з GLOBAL SALES AS, а виробником товару є - Global Floro AS. Це вказує, що контракт укладений не з виробником товару;

- на запит митного органу про надання додаткових документів декларантом ПрАТ «УКРРИБА» Мартиченко А.О. листом від 23.03.2021 року № 1 надала лист про відсутність додаткового страхування вантажу від 19.03.2021 року б/н, лист про прямий контракт від 22.03.2021 року б/н, лист про страхування виробником від 13.01.2021 року б/н та повідомила, що більше ніяких додаткових документів надати не може. Зазначено, що в поданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення вказаний відправник UAB «VPA LOGISTICS», а у митній декларації та товаросупровідних документах вказаний відправник товару - UAB Green Transport. Також вказано, що товар постачається на умовах поставки CIF Клайпеда. Відповідно до умов поставки Інкотермс вважається, що продавець виконав свої обов`язки по поставці, коли застрахований та зафрахтований ним товар розміщений на борту судна для доставки в порт призначення. Враховуючи викладене, відсутні відомості щодо розміру витрат на розвантаження товару з борту судна та завантаження в пред`явлений транспортний засіб, які понесені покупцем;

- за результатами перевірки об`єктивності ціни товарів на підставі п. 2.5 Методичних рекомендацій, встановлено, що заявлені рівні митної вартості значно нижчі за ціни подібних товарів, що також викликає сумніви у дійсності ціни товарів. Враховуючи неможливість застосування попередніх методів (обґрунтування наведено митним органом у Рішенні), митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Кодексу, на підставі раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях подібних за характеристиками товарів, оформлених за митними деклараціями від 05.03.2021 року № UА100530/2021/309745 (митна вартість із розрахунку 2,15 дол. США/кг); від 18.03.2021 року № UА100530/2021/312051 (митна вартість із розрахунку 2,15 дол. США/кг).

Відносно вказаних зауважень відповідача, що стали підставою для коригування митної вартості товару оскаржуваним рішенням, суд зазначає наступне.

Щодо твердження митного органу про те, що така складова митної вартості як витрати на страхування оцінювальних товарів не підтверджена документально, суд зазначає наступне.

Частиною 6 статті 54 МК України передбачений вичерпний перелік підстав, за наявності яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Ця відмова повинна відбуватися виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, саме на митний орган покладається обов`язок доведення фактів заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначену митну вартість товарів.

Як відомо з листа, отриманого позивачем від компанії GLOBAL Sales AS та який надавався митному органу, страховою компанією Berkley Insurance Nordic видано сертифікат страхування товару, який належить компанії GLOBAL Sales AS, період страхування - з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року. Предметом страхування, зокрема, є риба та морепродукти, обсяг страхової відповідальності компанії Berkley Insurance Nordic визначено в сертифікаті страхування від 13.01.2021 року.

Таким чином, продавцем за власний рахунок застраховано вантаж, вартість страхування була включена до ціни товару, сплачуваної позивачем - відповідно, така складова митної вартості як витрати на страхування оцінювальних товарів підтверджена наданими декларантом документами.

Щодо твердження митного органу про те, що контракт укладено з GLOBAL SALES AS. а виробником товару є - Global Floro AS і це вказує, на те що контракт укладений не з виробником товару, суд зазначає наступне.

Позивачем при митному оформленні товару надано митному органу лист від компанії GLOBAL SALES AS. У тексті цього листа чітко зазначено, що саме GLOBAL SALES AS, яка є частиною групи Nergard в Норвегії, є відповідальною за переговори з клієнтами, продаж та експорт риби, яка вироблена на трьох заводах, одним з яких вказано і Global Floro AS.

Цим же листом повідомлено, що завод Global Floro AS не займається продажем та експортом, а тільки виробляють та заморожують рибу, яка у подальшому продається іншою компанією групи - компанією GLOBAL SALES AS.

Таким чином, твердження митного органу про те, що контракт укладено з GLOBAL SALES AS, а виробником товару є Global Floro AS, що вказує на те, що контракт укладений не з виробником товару, не має у цьому випадку правового значення та не може впливати на коригування ціни товару.

Щодо твердження митного органу про відсутність відомостей про розмір витрат та розвантаження товару з борту судна та завантаження в пред`явлений транспортний засіб, які понесені покупцем, суд зазначає наступне.

Як вказано самим митним органом в оскаржуваному рішенні, товар постачається на умовах поставки CIF Клайпеда. Відповідно до умов поставки Інкотермс вважається, що продавець виконав свої обов`язки по поставці, коли застрахований та зафрахтований ним товар розмитнений на борту судна для доставки в порт призначення.

У зв`язку з цим, позивачем до митної вартості товару не включалися витрати на розвантаження товару з борту судна та завантаження в пред`явлений транспортний засіб, а тому і підтвердження цих відомостей не є необхідним, так як жодним чином не впливає на митну вартість товару, заявлену позивачем.

Верховним Судом, при прийнятті рішень у справах про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Згідно з частинами першою, другою статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення цих норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, видно, що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 року у справі №815/3142/17.

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву, не знайшли правового підтвердження під час розгляду справи та спростовані наданим позивачем доказами.

Згідно з ч.3 ст.335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною нормою.

Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Протилежного суду не доведено.

Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.

Згідно з п.1.3 Правил, Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:

У графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;

У графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно з п.2.3 Правил, Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.

Ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб ( пункт 7 частини 1 статті 8 МК України), який означає обов`язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.

Тобто, орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р., у справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р., у справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 р., у справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р., у справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС).

При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 № 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, у справі №809/453/17 від 03.04.2018р.

В оскаржуваному рішенні Київської митниці Держмитслужби №UA100310/2021/000022/1 від 23.03.2021 року зазначено, що визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості подібними за характеристиками товарів, оформлених за митними деклараціями від 05.03.2021 року №UA100530/2021/309745 на рівні 2,15 дол. США/кг та від 18.03.2021 року №UA100530/2021/312051 на рівні 2,15 дол. США/кг.

Також у рішенні митницею наведено лише номер та дату ЕМД, на підставі яких здійснено коригування, проте, оскаржуване рішення не містить конкретизації, який саме товар завозився за наведеними митними деклараціями, і в рішенні відсутня інформація, що за цими деклараціями відбулось митне оформлення такого самого товару.

Вказане свідчить про недотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, наслідком чого є скасування рішення про коригування митної вартості.

Підсумовуючи викладене, суд робить висновок про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

У свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, не мають під собою жодного правового підґрунтя, з огляду на те, що не мають відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості. Відтак, відсутні підстави для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб`єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, з наданих позивачем документів видно, що ним для митного оформлення і підтвердження митної вартості надано усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

З огляду на встановлені судом обставини, та приписи ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок, що митним органом спірне рішення прийняте без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для його скасування.

Інші доводи сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, необхідно зазначити наступне.

Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України), про що також просить позивач, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (стаття 129-1 Конституції України, частина 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, норма, закріплена у частині 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про наявність або відсутність підстав для зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Позивачем не доведено необхідності встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі, відтак, таке клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 727 від 23.06.2021 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір за в сумі 2270 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗТОЛЬ» (пр-т Мануйлівський, буд. 73, офіс 304, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43384278) до Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100310/2021/000022/1 від 23.03.2021 року, прийняте Київською митницею Держмитслужби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗТОЛЬ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський