Рішення № 99174029, 26.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 рокуСправа № 160/10168/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної податкової служби України про скасування індивідуальної податкової консультації,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 23.06.2021 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної податкової служби України про скасування індивідуальної податкової консультації від 27.05.2021 № 2081/ІПК/99-00-04-01-03-06.

2. До позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору від 05.06.2021 № 931 на суму 2270 грн.

3. Ухвалою суду від 29.06.2021 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі № 160/10168/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам справи надано строк для подання заяв по суті спору.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

4. Позивач вважає зазначену індивідуальну податкову консультацію необґрунтованою та неправомірною, вказує, що при її складанні податковим органом не враховано загальні принципи податкового законодавства, висновки контролюючого органу суперечать закону.

5. Всупереч принципу стабільності, визначеному підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ (далі – Закон № 466-ІХ) протягом бюджетного періоду внесені зміни до положень ПК України, що визначають елементи такого податку як рента плата.

6. Позивач наголошує, що податкове законодавство ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку, визначеного підпунктом 4.1.4 статті 4 ПК України.

7. Позиція позивача також знайшла своє підтвердження в судовій практиці, згідно з якою були задоволені позовні вимоги платників податків та скасовані індивідуальні податкові консультації ДПС України зі спірного питання – періоду застосування змін, внесених Законом № 466-ІХ.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

8. Відповідач у встановлений судом строк відзив не надав.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Позивач звернувся до ДПС України зі зверненням № 1121/1 від 02.04.2021 на отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування змін до ПК України при формуванні рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин з наступного питання: «чи зобов`язане АТ «Марганецький ГЗК» ставки рентної плати, встановлені Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ, вперше застосовувати за звітний період, який починається з 01.01.2021?».

10. Практична необхідність отримання податкової консультації обґрунтована тим, що пунктом 130 Закону № 466-ІХ, який набрав чинності 23.05.2020, внесені зміни до пунктів 252.20, 252.22 статті 252 ПК України, згідно з якими ставки рентної плати та величина коригуючого коефіцієнту змінені в середині бюджетного періоду, що суперечить принципу стабільності, визначеному підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України.

11. 27.05.2021 ДПС України була надана індивідуальна податкова консультація № 2081/ІПК/99-00-04-01-03-06 на звернення АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» від 02.04.2021 № 1121/1 (вх. ДПС 1904/ІПК/6 від 13.04.2021), яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій 27.05.2021 та розміщена на офіційному веб-сайті ДПС України, без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

12. В індивідуальній податковій консультації від 27.05.2021 № 2081/ІПК/99-00-04-01-03-06 ДПС України зазначено, що згідно з загальноприйнятою у правозастосуванні юридичною кваліфікацією змін до податкового законодавства закон, який вносить зміни всупереч підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України вважається чинним, оскільки не суперечить Конституції України, як і іншим нормативно-правовим актам. Податковий орган наділений повноваженнями із застосування прийнятого Закону, норми якого є чинними на час його застосуванням.

13. Відповідно до висновку індивідуальної податкової консультації від 27.05.2021 № 2081/ІПК/99-00-04-01-03-06 норми Закону України № 466-ІХ, які вносять зміни до підпунктів 252.20, 252.22 статті 252 ПК України у частині справляння рентної плати за користування надрами, підлягають безумовному застосуванню з 23.03.2020.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

норми права, відносно яких подано заяву про надання індивідуальної податкової консультації

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX (далі – Закон № 466-ІХ), опубліковано у газеті «Голос України» від 22.05.2020 № 87.

До Закону № 466-ХІ внесені зміни Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об`єктів оподаткування» від 17.12.2020 № 1117-IX (далі – Закон № 1117-ІХ, опубліковано у газеті «Голос України» від 31.12.2020 № 243), у тому числі до розділу ІІ Закону № 466-ХІ.

Підпунктами 3, 4 пункту 130 розділу І Закону № 466-ІХ внесено до ПК України такі зміни:

3) у пункті 252.20 слова та цифри:

- "чорних металів (крім залізної руди), кольорових та легувальних металів - 5,00; залізна руда - 8,00": замінити словами та цифрами: "чорних металів (крім руд заліза), кольорових та легувальних металів - 6,25; руди заліза - 12,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58% FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить 70 і більше доларів США; 11,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58% FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить менше 70 доларів США (-4);

- доповнити приміткою 4 такого змісту: «(-4). Інформація щодо застосування відповідної ставки для руд заліза розміщується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному веб-сайті до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом»;

4) пункт 252.22 викласти в такій редакції: "252.22. До ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування:

Критерії застосування коефіцієнта - Величина коефіцієнта:

- видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ - 0,50;

- видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов`язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) - 2,00;

- видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами - 0,85;

- видобування запасів з родовищ, які в установленому законодавством порядку визнані як дотаційні запаси - 0,01;

- видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок - власних коштів не раніше ніж за 5 років до звітного податкового періоду, крім вуглеводневої сировини - 0,95;

- видобування позабалансових запасів природного газу, що відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 цієї статті* - 0,79;

- видобування позабалансових запасів природного газу, з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України, що відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 цієї статті* - 0,61;

- видобування позабалансових запасів природного газу, що не відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 цієї статті* - 0,96;

- видобування запасів природного газу, що відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 цієї статті, ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів - 0,88;

- видобування запасів природного газу з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України, що відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 цієї статті, ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів - 0,77;

- видобування запасів природного газу, що не відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 цієї статті, ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів - 0,97;

- видобування підземним шахтним способом з глибини понад 300 метрів руди заліза для збагачення із вмістом магнетитового заліза менше 35 відсотків - 0,25;

-- * за умови, що запаси корисних копалин віднесено до такої категорії за результатами геолого-економічної оцінки, проведеної не раніш як за 10 років до виникнення податкових зобов`язань".

14. Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 466-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

- змін до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, абзаців десятого, двадцять першого пункту 42-1.2, абзаців сьомого, восьмого пункту 42.5-1 статті 42-1, пункту 64.5 статті 64, підпункту 78.1.21 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, підпункту "е" підпункту 141.4.1, абзаців восьмого - одинадцятого підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141, статті 256, підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 липня 2020 року;

- змін до підпунктів 14.1.49, 14.1.162, 14.1.265 пункту 14.1 статті 14, підпункту 17.1.16 пункту 17.1 статті 17, підпункту 39.4.7 пункту 39.4 статті 39, пунктів 44.6, 44.7 статті 44, абзаців першого та другого пункту 53.1 статті 53, пунктів 58.1, 58.2 статті 58, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пунктів 86.7, 86.8 статті 86, статей 102, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 123, 124, 126, 127, 128, 129, 130, 131, підпунктів "в"-"ґ" пункту 137.5 статті 137, пунктів 140.1, 140.2 статті 140, пункту 277.1 статті 277, підпункту 1 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року (абзац третій пункту 1 розділу II в редакції Закону № 1117-IX від 17.12.2020);

- доповнення Податкового кодексу України статтею 39-2, що набирає чинності з 1 січня 2022 року (абзац четвертий пункту 1 розділу II в редакції Закону № 1117-IX від 17.12.2020);

- доповнення Податкового кодексу України статтями 112-1, 125-1, що набирають чинності з 1 січня 2021 року (абзац п`ятий пункту 1 розділу II в редакції Закону № 1117-IX від 17.12.2020);

- змін до підпунктів 14.1.56-3, 14.1.56-4, 14.1.107, 14.1.109, 14.1.114, 14.1.148, 14.1.190, 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 19-1.1.13, 19-1.1.16 - 19-1.1.18 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 215.1, підпунктів 215.3.2, 215.3.2-1, 215.3.3, 215.3.3-1 пункту 215.3 статті 215, пункту 221.2 статті 221, підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222, статей 226 і 227, назви та пунктів 228.1 - 228.4, 228.7 - 228.9 статті 228, пункту 17 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року (абзац пункту 1 розділу II в редакції Закону № 1117-IX від 17.12.2020);

- змін до підпункту 133.1.5 пункту 133.1 статті 133, підпункту 134.1.7 пункту 134.1 статті 134, підпункту "д" пункту 137.5, пункту 137.9 статті 137, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пунктів 170.13 і 170.13-1 статті 170, пункту 297.6 статті 297, що набирають чинності з 1 січня 2022 року (абзац пункту 1 розділу II в редакції Закону № 1117-IX від 17.12.2020).

порядок надання індивідуальної податкової консультації

15. Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

16. Згідно з підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

17. Пунктом 52.1 статті 52 ПК України передбачено, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

18. Положеннями пункту 52.3 статті 52 ПК України встановлено, що за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі.

19. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

20. Відповідно до пункту 52.4 статті 52 ПК України індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

21. Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

22. Зі змісту пункту 53.2 статті 53 ПК України вбачається, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

23. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду (абзац другий пункту 53.2 статті 53 ПК України).

24. Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію (абзац третій пункту 53.2 статті 53 ПК України).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

25. Зміст наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його правомірної поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

26. Отже, індивідуальна податкова консультація як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо):

1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності;

2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана;

3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування;

4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

27. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17.04.2018 у справі № 826/2032/16, від 22.10.2019 у справі № 520/10111/18, від 28.01.2020 у справі № 804/8131/16, від 03.12.2020 у справі № 805/112/16-а.

28. У постанові від 20.05.2020 у справі № 813/6584/13-а Верховний Суд дійшов схожого висновку, що метою індивідуальної податкової консультації є викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту певної правової норми (норм) податкового законодавства для правильного практичного застосування платником податків норм податкового законодавства та для усунення сумнівів платника у розумінні тієї чи іншої норми закону для уникнення відповідальності за неправильне розуміння і, як наслідок, неправильного застосування таких норм.

29. Зі змісту підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України та пункту 53.2 статті 53 ПК України вбачається, що платник податків має право оскаржити індивідуальну податкову консультацію у судовому порядку як акт індивідуальної дії. При цьому, податкове законодавство пов`язує можливість такого оскарження з наявністю у індивідуальній податковій консультації суперечностей правовим нормам або змісту відповідного податку чи збору.

30. Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. У випадку надання неякісної та/або незаконної податкової консультації, контролюючий орган порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та позбавляє права у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності.

32. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 804/8131/16.

33. Виходячи із змісту положень наведених вище норм ПК України, обов`язковими складовими письмової податкової консультації є:

- опис питань, що порушуються платником податків;

- обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків;

- висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

34. Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 826/2032/16.

35. Позивач звернувся до відповідача для отримання індивідуальної податкової консультації з питань звітного періоду у який вперше необхідно застосовувати внесені Законом № 466-ІХ зміни до підпунктів 252.20, 252.22 статті 252 ПК України, з урахуванням принципів стабільності податкового законодавства та презумпції правомірності рішень платника податків, зазначивши, що датою початку застосування вказаних норм є 01.01.2021.

36. В оскаржуваній консультації на звернення платника податків зазначено, що норми Закону, у тому числі у частині справляння рентної плати за користування надрами, підлягають безумовному застосуванню з 23.05.2020.

37. Спірним у заявленому спорі є правомірність надання податкової консультації за якою платник податків зобов`язаний застосовувати правила пунктів 252.20 та 252.22 статті 252 ПК України з урахуванням внесених Законом № 466-ІХ змін з 23.05.2020, тобто дати наступного дня після офіційного опублікування вказаного закону.

38. Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що відповідно до Закону № 466-ІХ зміни в частині порядку формування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин набрали чинності з 23.05.2020.

39. Внесенні Законом № 1117-ІХ зміни до розділу ІІ Закону № 466-ІХ не стосувались набрання чинності новою редакцією пунктів 252.20 та 252.22 статті 252 ПК України.

40. Суд зазначає, що для цілей податкового законодавства набрання чинності законом не завжди співпадає з податковим періодом у якому такий закон починає застосовуватися.

41. Так, положеннями підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується на принципі стабільності, який передбачає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їхні ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного періоду.

42. В розумінні пункту 7.1 статті 7 ПК України ставка податку та порядок його обчислення є елементами податку.

43. Згідно з частиною першою статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 01 січня кожного і закінчується 31 грудня того ж року.

44. Законом № 466-ІХ посилено податкове навантаження на позивача шляхом збільшення ставки рентної плати з 5 до 6,25 відсотків від вартості товарної продукції, а також зміни коригуючого коефіцієнта з 0,7 до 0,95 у разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотриманням кондицій мінерального сировини.

45. З урахуванням принципу стабільності та дати набрання чинності Законом № 466-ІХ, нові правила щодо застосування ставок рентної плати та порядку її обчислення повинні вступити в дію – почати застосовуватися - не раніше наступного бюджетного періоду, тобто з 01.01.2021.

46. Принцип стабільності податкового законодавства спрямований на конкретизацію одного з аспектів принципу правової визначеності - вимоги розумної стабільності права, яка зумовлює необхідність незмінності правових приписів протягом певного часу.

47. Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 07.09.2018 у справі № 826/18755/15, постанові від 30.03.2021 у справі № 804/846/16.

48. Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) слід зазначити наступне.

49. У рішенні в справі «Щокін проти України» (пункт 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов`язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у підпункті 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: «Найпершою та найбільш важливою вимогою статті 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише «на умовах, передбачених законом і другий параграф визначає, що держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію «законів». Більш того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття «закону») вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні».

50. У параграфах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини», заява № 48939/99, параграф 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», № 21151/04, параграф 72, «Москаль проти Польщі», заява № 10373/05, параграф 51). Зокрема, на державні органи покладений обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (зокрема, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, параграф 74, «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, параграф 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», параграф 128, «Беєлер проти Італії», параграф 119).

51. Таким чином, принцип стабільності податкового законодавства породжує у платників податків обґрунтовані «законні очікування» щодо майна (податку), який підлягає (або не підлягає) сплаті в наступному податковому періоді, за умови збереження або відчуження власного майна.

52. Відтермінування моменту набрання чинності законом, що вносить зміни до елементів податків та зборів, слід розуміти як гарантію, що надається державою платнику податків для цілей податкового планування і забезпечення передбачуваності податкового законодавства. Саме стабільність елементів податків та зборів забезпечує стале джерело доходів бюджетів різних рівнів.

53. Принцип стабільності податкового законодавства передбачає обов`язкове дотримання двох заборон:

1) заборона внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки;

2) заборона зміни податків та зборів, їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного періоду.

54. Ключовим у межах спірних правовідносин та вирішальним для правильного вирішення цього спору є те, що зміни згідно з Законом № 466-ІХ набрали чинності протягом бюджетного періоду, а не були відтерміновані.

55. Судом зазначає, що спірна правова проблема вже вирішувалась у судовому порядку, наприклад у справі № 160/9849/20. У цій справі судом апеляційної інстанції, серед іншого, встановлено, що індивідуальна податкова консультація від 31.03.2021, надана ДПС України ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», містить протилежний висновок відповідача у спірних правовідносинах. Так, у протилежному висновку ДПС України зазначено, що з урахуванням принципу стабільності та дати набрання чинності Законом № 466-ІХ, зміни щодо порядку формування рентної плати мають набувати чинності не раніше наступного бюджетного періоду, тобто з 01.01.2021.

56. Вищенаведене свідчить про порушення відповідачем підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України, яким встановлено рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків.

57. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах «Олександр Волков проти України», «C.G. та інші проти Болгарії» та ін). Окрім того, ЄСПЛ зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах «Вєренцов проти України», «Кантоні проти Франції»).

58. Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

59. Таким чином, прийняття рішення платником податків про застосування змін до ПК України щодо порядку обчислення рентної плати, внесених Законом № 466-ІХ, з урахуванням принципу стабільності, тобто з 01.01.2021, - повинно трактуватись на користь такого платника податків.

60. Вказані обставини залишилися поза увагою контролюючого органу, що з урахуванням помилкового аналізу законів та нормативно-правових актів України призвело до надання протиправної індивідуальної податкової консультації, яка суперечить наведеним нормам права.

61. З огляду на вищевикладене, індивідуальна податкова консультація ДПС України від 27.05.2021 № 2081/ІПК/99-00-04-01-03-06 є необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

62. З системного аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог із покладенням на відповідача витрат на сплату судового збору, понесених позивачем, відповідно до платіжного доручення від 05.06.2021 № 931 на суму 2270 грн.

63. Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

64. Адміністративний позов Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (00190911; вул. Єдності, 62, м. Марганець, Дніпропетровська область, 53400) до Державної податкової служби України (43005393; Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про скасування індивідуальної податкової консультації задовольнити повністю.

65. Скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби від 27.05.2021 № 2081/ІПК/99-00-04-01-03-06.

66. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (00190911; вул. Єдності, 62, м. Марганець, Дніпропетровська область, 53400) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (43005393; Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2270 грн.

67. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя І.О. Верба