Рішення № 99173071, 25.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.08.2021Справа № 910/5543/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., за участю секретаря судового засідання П`янковської Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛС УКРАЇНА»

до Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МОБІЛЬНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ БМУ № 87 «АНТИСЕПТИК»

про зобов`язання вчинити дії

За участі представників:

позивача - Некрасов О.С.,

відповідача-1 - Герасименко І.В.,

відповідача-2 - Чорний О.А.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛС УКРАЇНА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МОБІЛЬНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ БМУ № 87 «АНТИСЕПТИК», в якому просить визнати укладеними акт розмежування балансової належності зовнішніх водопровідних мереж та акт розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін в запропонованій позивачем редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що через відмову відповідачів підписати тристоронні акти розмежування балансової належності зовнішніх водопровідних мереж та розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін, позивач позбавлений можливості укласти відповідні договори по вже існуючим з моменту купівлі у 2012 році 17/100 майнового комплексу інженерним мережам із ПрАТ «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ», як постачальником послуг водопостачання та водовідведення, що порушує його права та інтереси.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 12.05.2021.

05.05.2021 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивач не є співвласником (співспоживачем) систем водопостачання і каналізації, які знаходяться на балансі відповідача-2.

05.05.2021 від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання через зайнятість представника підприємства в іншому процесі.

05.05.2021 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивач хибно вважає, що він набув у власність частину інженерних комунікацій при укладенні договору купівлі-продажу 17/100 частин майнового комплексу. Отже, на переконання відповідача-1, отримати послуги з водопостачання та водовідведення позивач може як споживач, уклавши відповідний договір, або як субспоживач шляхом приєднання об`єкта позивача до мереж відповідача-2, за умови надання згоди останнім.

У підготовчому засіданні 12.05.2021 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання до 01.06.2021.

26.05.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідачів, в якій заявник вказує на хибність доводів відповідачів та просить позовні вимоги задовольнити.

31.05.2021 від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення доказу до матеріалів справи та надання часу для надання заперечень на відповідь позивача на відзив.

У підготовчому засіданні 01.06.2021 суд задовольнив клопотання відповідача-2 та відклав підготовче засідання до 06.07.2021.

24.06.2021 від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

05.07.2021 від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У зв`язку з перебуванням судді Комарової О.С. у період з 29.06.2021 по 06.07.2021 на лікарняному, підготовче засідання було відкладено на 27.07.2021.

27.07.2021 від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 27.07.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.08.2021.

У судовому засіданні 10.08.2021 суд заслухав вступне слово представників сторін, дослідив докази та оголосив перерву в судовому засіданні до 25.08.2021.

У судовому засіданні 25.08.2021 суд заслухав промову учасників справи у судових дебатах та проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

15.06.2012 між Приватним акціонерним товариством «МОБІЛЬНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ БМУ № 87 «АНТИСЕПТИК» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «МОБІЛЬНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ БМУ № 87 «АНТИСЕПТИК») (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛС УКРАЇНА» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу 17/100 (сімнадцяти сотих) частин від майнового комплексу з відкладальною умовою (далі - Договір), за умовами якого продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність та оплатив 17/100 (сімнадцяти сотих) частин від майнового комплексу, що складає ідеальну частку - гараж з ремонтно-механічною майстернею (літ. «Г.г») загальною площею 350,30 кв.м., в будинку № 29 по вулиці Резервній в місті Києві.

У пункті 1.7 Договору продавець підтвердив, що усі інженерні комунікації знаходяться в робочому стані і функціонують за призначенням.

Оскільки з грудня 2015 року по 19 червня 2019 року Приватне акціонерне товариство «Мобільне спеціалізоване БМУ № 87 «Антисептик» знаходилось в стані припинення юридичної особи в результаті реорганізації, жодних нотаріальних дій щодо підписання з Відповідачем договору поділу єдиного майнового комплексу, в якому можна було б зазначити розмежування та поділ інженерних комунікацій, провести було неможливо.

За ініціативою позивача, частка в майновому комплексі, що належала йому на праві спільної часткової власності, була виділена в натурі на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, виданого 24.04.2019 ТОВ «Корунд Консалтінг» № 5/1/19.

Так, 17.05.2019 за позивачем зареєстроване право власності на нежитлові будівлі (літери Г, Л, М, Н), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Резервна, буд. 29.

Водночас, водопостачання та водовідведення майнового комплексу здійснюється з використанням мереж, які знаходяться на балансі відповідача-2 згідно акту розмежування балансової належності зовнішніх водопровідних мереж № 277 від 10.02.2011 та акту розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 10.09.2018.

Актами довільної форми від 01.08.2018, 15.01.2019, 15.05.2019, 10.09.2019, 21.01.2021, 25.03.2021 позивачем зафіксовано припинення водопостачання з боку відповідача-2.

Вказані дії відповідачем-2 були вчинені внаслідок самовільного підключення позивачем водопостачання та водовідведення на приміщення майнового комплексу «Г» та новозбудованих приміщень «Л, М, Н» за адресою м. Київ, вул. Резервна, буд. 29 до каналізаційних мереж відповідача-2. Наведене також підтверджується актом обстеження технічного стану від 26.02.2020 та актами обстеження об`єкту, що скидає стічні води у міську каналізацію від 14.11.2019 та від 12.06.2020.

В подальшому відповідач-2 звернувся до відповідача-1 з питанням щодо винесення каналізаційної мережі, яка перебуває у нього на балансі, з під будівель і споруд по об`єкту по вул. Резервній, 29 «Г».

ПрАТ «АТ «Київводоканал» було видано відповідачеві-2 технічні умови № 14862 від 07.05.2020 на каналізування об`єкта.

Актом обстеження каналізації від 18.02.2021 підтверджено, що каналізаційна мережа побудована у відповідності до умов, виданих на замовлення відповідача-2 для каналізування від 07.05.2020 № 14862.

22.06.2021 відповідачу-2 видано тимчасовий акт розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін строком на один рік.

24.10.2019 позивач звернувся до відповідача-1 листом № 05/10-2019 з пропозицією розглянути можливість укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Листом від 28.11.2019 № 12787/8/8/02-19 відповідач-1 повідомив про порядок укладення договору на послуги з водопостачання та водовідведення.

Звертаючись до суду з даним позовом, заявник вказує, що акт розмежування балансової належності зовнішніх водопровідних мереж № 277 від 10.02.2011 та акт розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 10.09.2018 були складені без урахування належності позивачеві частин мереж майнового комплексу, а відтак він звернувся до відповідачів із заявою № 02/1-2021ЛС від 25.01.2021, в якій просив підписати надані тристоронні акт розмежування балансової належності зовнішніх водопровідних мереж та акт розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

У відповідь на вказану заяву, відповідачем-1 надано відповідь від 12.02.2021 № 172/5/5/02-21, в якій зазначено, що акт меж обслуговування зовнішніх водопровідних мереж до майнового комплексу за адресою: вул. Резервна, 29 літери Г, Л, М, Н може бути наданий за умови реалізації наданих технічних умов ПрАТ «АК «Київводоканал» від 24.06.2020 № 14016 на водопостачання об`єкту «Нежитлові будівлі по вул. Резервній, 29 літери Г, Л, М, Н».

Аналогічним чином, як вбачається зі службової записки ПрАТ «АК «Київводоканал» , акт розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін може бути виданий при умові виконання виданих технічних умов від 24.06.2020 № 13977 на каналізування об`єкту «Нежитлові будівлі по вул. Резервній, 29 літери Г, Л, М, Н».

За твердженнями позивача, він отримав від відповідача-1 технічні умови на цілком нове підключення, яке не враховує вже наявні робочі мережі на території позивача, й виконання яких, згідно з кошторисом, підготовленим інженером-проектувальником Оцоколічем В.В. складає 3 021 059, 87 грн.

Таким чином, вважаючи свої права порушеними внаслідок неможливості укласти відповідні договори щодо водопостачання та водовідведення по вже існуючим з моменту купівлі у 2012 році 17/100 майнового комплексу інженерним мережам, позивач просить суд визнати укладеними акт розмежування балансової належності зовнішніх водопровідних мереж та акт розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін в запропонованій ним редакції.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII.

Частина 1 статті 6 Закону № 2189-VIII визначає, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

Згідно ч. 4 ст. 23 Закону № 2189-VIII послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Аналогічним чином послуга з централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (ч. 3 ст. 24 Закону № 2189-VIII).

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою визначено у Законі України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» від 10.01.2002 № 2918-III (далі - Закон № 2918-III).

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону № 2918-III послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору з:

підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням;

підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення;

об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів;

власниками будинків, що перебувають у приватній власності;

індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Абзац п`ятий частини першої статті 19 Закону № 2918-III визначає, що підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право видавати дозволи і технічні умови на підключення споживачів до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, а також на повторне використання очищеної стічної води та осаду, за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2918-III, технічні умови - це комплекс умов і вимог до інженерного забезпечення систем водопостачання та водовідведення, які мають відповідати його розрахунковим параметрам.

За змістом ч. 9 ст. 29 Закону № 2918-III, у технічних умовах зазначаються:

а) найменування та адреса об`єкта, замовника, проектувальника, вид будівництва, нормативні терміни проектування і будівництва;

б) відомості про джерела питного водопостачання;

в) місце приєднання до водопровідних мереж, вимоги до обладнання, вузлів приєднання;

г) основні розрахункові інженерні параметри системи питного водопостачання, що включають:

гарантовану кількість і якість питної води;

тиск у місці підключення;

умови водовідведення.

Порядок розроблення та затвердження технічних умов у сфері питної води та питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (ч. 10 ст. 29 Закону № 2918-III).

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 936/15627 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила).

Згідно п. 1.1 ці Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

У п. 1.2 Правил наведено визначення терміну субспоживач. Так, субспоживач - суб`єкт господарювання, який одержує воду з комунальної водопровідної мережі або скидає стічні води в комунальну мережу водовідведення через мережі споживача.

Відповідно до п. 2.1 Правил Договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Розділ IV Правил визначає особливості приєднання об`єктів до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Так, за приписами пунктів 4.1, 4.3, 4.4, 4.7-4.9 Правил, для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в додатку 1 до цих Правил.

Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг:

заяву;

опитувальний лист за формою згідно з додатком 2;

ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території.

Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об`єкта будівництва.

Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску.

Забороняється будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Виконання технічних умов є обов`язковим при розробленні проектів на об`єкти будівництва.

Приєднання мереж водопостачання та водовідведення субспоживачів до мереж споживачів здійснюється згідно з порядком, наведеним у пунктах 4.1-4.6 цих Правил.

Виробник узгоджує приєднання водопровідних вводів субспоживачів до водопровідних мереж споживачів за умови наявності згоди споживачів.

Каналізаційні випуски стічних вод до міської мережі водовідведення повинні бути обладнані запломбованими запірними пристроями. У разі їх відсутності споживач в узгоджені з виробником строки зобов`язаний виконати роботи з обладнання випусків пристроями, що дозволяють припинити приймання стічних вод у міську мережу водовідведення та здійснювати відбір проб.

Згідно з частиною 1 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння.

За встановленими обставинами справи, 15.06.2012 позивач придбав за договором купівлі-продажу у ПрАТ «МОБІЛЬНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ БМУ № 87 «АНТИСЕПТИК» окремо виділене майно, а саме гараж з ремонтно-механічною майстернею (літ. «Г») площею 350,30 кв.м., яке складало 17/100 майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Резервна, 29.

У рішенні Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 в справі № 910/14402/19, яке набрало законної сили, зазначено, що вказівка у договорі купівлі-продажу 17/100 приміщення від 15.06.2012 про те, що всі інженерні комунікації знаходяться в робочому стані і функціонують за призначенням (пункт 1.7) не свідчить про набуття права власності товариством на вказані інженерні комунікації.

Таким чином, обставина набуття права власності на інженерні комунікації вже досліджувались Господарським судом міста Києва в межах справи справі № 910/14402/19.

За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо посилання позивача на ст. 191 ЦК України, слід зазначити, що предметом договору купівлі-продажу було 17/100 (сімнадцяти сотих) частин від майнового комплексу, що складає ідеальну частку - гараж з ремонтно-механічною майстернею (літ. «Г.г») загальною площею 350,30 кв.м., в будинку № 29 по вулиці Резервній в місті Києві.

Отже, за договором було придбано нерухоме майно, а не підприємство як цілісний майновий комплекс.

На користь такого висновку свідчить також і те, що пунктом 1.5 договору купівлі-продажу було передбачено, що відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» встановлено опис майна майнового комплексу, зі змісту якого вбачається, що інженерні комунікації не входять до складу майнового комплексу.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідачів щодо відсутності у позивача майнових прав на інженерні комунікації на об`єкті нерухомості.

В контексті викладеного, суд знаходить слушними доводи відповідача-1, що в межах чинного законодавства позивач має два варіанти отримання послуг з водопостачання та водовідведення, а саме в якості субспоживача (за наявними мережами, які належать відповідачу-2 та за умовим надання згоди останнім) або ж в якості самостійного споживача.

В другому випадку, позивачу необхідно виконати вимоги, визначені пунктами 4.1-4.6 Правил, що, з-поміж іншого, включає виконання технічних умов, які надавались позивачу ПрАТ «АТ «Київводоканал».

Акти розмежування балансової належності зовнішніх водопровідних мереж та розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін є документами, метою складення яких є виключно встановлення меж експлуатаційної відповідальності за утримання мереж.

За визначенням наведеним у п. 1.2 Правил, межа балансової належності - лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власниками або користувачами.

Зі змісту цих актів випливає обов`язок сторін утримувати відповідні мережі, визначені у таких актах.

Суд погоджується з твердженнями відповідача, що цивільні права та обов`язки розглядають як складові змісту цивільних правовідносин, а відтак суб`єктивний цивільний обов`язок є мірою необхідної поведінки зобов`язаної особи для задоволення інтересів уповноваженої особи.

З огляду на те, що акти розмежування балансової належності покладають на сторони обов`язок щодо їх належного утримання, на такі правовідносини розповсюджуються положення про правочин.

Таким чином, вимоги позивача щодо підписання акту розмежування балансової належності зовнішніх водопровідних мереж та акту розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін у суб`єктному складі: експлуатаційна організація, споживач, субспоживач не узгоджуються з положеннями профільних нормативно-правових актів та не відповідають меті отримання послуг з водопостачання та водовідведення, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на позивача у відповідності до вимог статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Рішення в повному обсязі складено 26.08.2021.

Суддя О.С. Комарова