Рішення № 99173063, 19.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.08.2021Справа № 910/6058/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В. розглянувши

матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМВАГОНТРАНС" (01015, місто Київ, провулок Запечерний, будинок 2) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03680) про розірвання договору,

Представники сторін:

від позивача: Коцупатрий О.М.

від відповідача: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМВАГОНТРАНС" до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про розірвання договору та передана 15.04.2021 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд розірвати з 31.03.2021 договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 № 8258580 в частині надання послуг згідно Додатку 1-8 «Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника» до цього договору.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірною зміною Акціонерним товариством "Українська залізниця" тарифної політики шляхом встановлення нових ставок плати за використання вагонів.

Ухвалою суду від 19.04.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМВАГОНТРАНС" залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

26.04.2021 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМВАГОНТРАНС" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 відкрито провадження у справі №910/6058/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 27.05.2021.

25.05.2021 відповідач подав до суду заяву про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву та відзив на позовну заяву, в якому вказував, що позивач тривалий час погоджувався з умовами договору та його додатковими умовами, отримував та сплачував зазначені послуги, а отже повинен виконувати умови договору, зобовязання за яким він на себе взяв. Умовами додатку 1-8 не передбачено розірвання договору в частині додатку, а позивач не скористався своїм правом, передбаченим договором, на надання пропозицій при внесенні змін до його умов. Крім того, позивачем не доведено, що умови додатку 1-8 з 31.12.2020 порушують його права.

В судовому засіданні 27.05.2021 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 03.06.2021.

02.06.2021 позивач подав до суду клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив, письмові пояснення щодо строків надання відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 03.06.2021 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 01.07.2021.

07.06.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому вказував, що спірний договір є договором приєднання без можливості вносити зміни після приєднання. Позивач не знав і не міг знати під час приєднання до умов «довгострокових контрактів» з наперед обумовленими строками та обсягами послугами, що відповідач в односторонньому порядку буде неодноразово зменшувати базову ставку по договору приєднання. У зв`язку з чим позивач за такими цінами не в змозі конкурувати з цінами інших перевізників, що отримують послуги від АТ «Укрзалізниця» за значно нижчими базовими ставками. Позивач обґрунтовує свої вимоги ч. 2 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.

16.06.2021 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказував, що позивачеві під час приєднання до договору та під час здійснення замовлення на перевезення на умовах Додатку 1- було відомо про можливість відповідача змінювати, в тому числі, і знижувати базову ставку плати за використання вагонів перевізника. Позивач, здійснюючи замовлення на отримання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника та усвідомлюючи можливість зміни перевізником ставки плати за використання вагонами перевізника, діяв на власний комерційний ризик.

Судове засідання, призначене на 01.07.2021 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Демидова В.О. на лікарняному, відтак підготовче засідання підлягає повторному призначенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/6058/21 на 30 днів, підготовче засідання призначено на 15.07.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.08.2021.

У судовому засіданні 05.08.2021 оголошено перерву до 19.08.2021.

18.08.2021 представником відповідача через канцелярію суду було подано наступні документи: клопотання про долучення доказів до матеріалів справи; клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням представника відповідача з 19.08.2021 по 25.08.2021 у відпустці; письмові пояснення відповідно до яких відповідач зазначає, що позивач весь час погоджувався із умовами договору та його додатковими умовами, отримував та сплачував зазначені послуги, а отже повинен виконувати умови договору, зобов`язання за яким він на себе взяв.

У судове засідання 19.08.2021 представник відповідача не прибув, повідомлявся належним чином, представник позивач у судове засідання прибув, надав пояснення по суті спору.

Стосовно заявленого клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням представника відповідача з 19.08.2021 по 25.08.2021 у відпустці, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідності витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження (ч.2 вказаної статті).

Враховуючи, що представник відповідача належним чином був повідомлений про розгляд справи призначеної на 19.08.2021, що підтверджується розпискою про оголошення перерви, яка міститься в матеріалах справи, а також враховуючи, що представник позивача заперечував стосовно відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справи за наявними в ній матеріалами справи.

В судовому засіданні 19.08.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Як встановлено судом за матеріалами справи та підтверджено сторонами, 12.02.2018 між сторонами укладено договір про надання послуг №01001/ПЗЗ-2018, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

25.05.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» (замовник за договором, позивач у справі) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник за договором, відповідач у справі) на підставі поданої в електронній формі Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладання договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір перевезення).

АТ «Українська залізниця» повідомлено замовника про присвоєння кодів: відправника/одержувача: 8575; платника: 8258580 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером, що підтверджується наявним в матеріалах справи Повідомленням залізниці про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 03.03.2020 №32-35617553/2020-02.

Предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.

Відповідно до пункту 1.5. Договору договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Пунктами 1.6, 1.7 Договору визначено, що договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).

Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.

Розділами 2-12 Договору сторони узгодили ціну права та обов`язки сторін, вартість послуг, порядок проведення розрахунків, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, вирішення спірних питань, додаткові умови, строк дії Договору тощо.

Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Згідно п. 1.10 Договору даний Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. Договору.

Відповідно до п. 12.1. Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору. На звернення замовника умови Договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію.

Договір від 25.02.2020 року введено в дію 01.03.2021 року.

Відповідно до п.п. 2.3.2 Договору обов`язком перевізника є: приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації розміщеної у системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів.

За умовами п.п. 2.3.4 Договору також обов`язком перевізника є: вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійснені перевезення і надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу та надавати замовнику відповідні розрахункові документи в електронній формі. Паперові копії таких документів надаються за зверненням замовника за цінами встановленими в Додатку 1-1 до Договору через станцію або через один з підрозділів філії «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця», що вказано у такому зверненні замовника. В разі, оформлення первинних документів із зауваженнями, їх паперові копії надаються замовнику безоплатно.

Згідно п.п. 3.1, 3.2. Договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.

Замовник зобов`язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад), які складаються з:

1) плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;

2) компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 1-2 до договору. У випадку оформлення відправки вантажу на експорт сплачуються додаткові збори, передбачені п. 5, 7 розд. ІІІ Збірника тарифів, окремо для завантаженого та порожнього вагонів;

3) плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) за нормативний термін доставки. У разі використання з 01.10.2020 власного вагону перевізника після «подвійних операцій», передбачених Правилами користування вагонами, компенсація витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника та плата за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів у порожньому рейсі не нараховується.

Відповідно до Додатку 1-2 до Договору «Ставки плати, коефіцієнти та умови платежів», ставка плати за використання власних зерновозів перевізника складала 1 136,00 грн. без ПДВ за вагоно-добу у вантажному та подорожньому рейсах по території України та за межами України.

Пунктом 9.4. Договору унормовано, що зміни (доповнення) до договору перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП. Зміни до договору, в тому числі ставки плати, коефіцієнти та інші умови платежів вступають в дію через 30 календарних днів від дня їх оприлюднення або пізніше, якщо це вказано в повідомленні про оприлюднення. Зміни до договору, які зменшують розмір провізних платежів, ставок, коефіцієнтів та інших розрахункових величин також можуть вступати в дію раніше ніж 30 календарних днів від дня їх оприлюднення. Зміни до договору поширюються на всіх осіб, що приєдналися до договору. В окремих випадках, за заявою замовника допускається вступ в дію змін до договору раніше, ніж визначено вище. Якщо замовник не згоден з внесеними перевізником змінами, він має право ініціювати внесення змін до договору в порядку передбаченому п. 9.3. договору або з власної ініціативи припинити дію договору у відносинах з ним. Замовлення та/або отримання послуг та / або їх оплата за Договором засвідчує повну згоду замовника з договором та змінами до нього.

У пункті 12.2 Договору вказано, що договір або його окремі умови щодо певних послуг припиняється: за згодою сторін; за ініціативи однієї з сторін. Ініціатива перевізника про припинення договору має бути мотивованою; з підстав визначених законодавством.

Відповідно до п. 12.3 Договору з ініціативи однієї зі сторін Договір вважається припиненим (розірваним) у відносинах з нею через 20 днів з моменту направлення протилежній стороні відповідного повідомлення, але не раніше завершення всіх послуг, яке розпочато і не завершено, в частині таких послуг.

Зокрема, сторонами погоджено Додатки до Договору, які є його невід`ємною частиною, а саме: 1-1 «Ставки плати за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів що надаються за вільними тарифами», 1-2 «Ставки плати, коефіцієнти та умови платежів», 1-3 «Умови організації перевезення вантажів на власних транспортерах перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад», 1-4 «Умови накопичення вагонів», 1-5 «Умови продажу послуг з використання вагонів АТ «Укрзалізниця» із застосуванням ЕТС «ProZorro.Продажі»», 1-6 «Умови при здійсненні замовником публічної (державної закупівлі) послуг», 1-7 «Умови надання послуги подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції», 2-1 - 2-11, та інші додатки, оприлюднені перевізником.

За змістом п. 12.4 Договору дію додаткових умов до договору може бути припинено в односторонньому порядку шляхом направлення однією стороною іншій стороні повідомлення про їх припинення. У такому випадку дія відповідного додатку вважається припиненою через 10 днів з дня направлення відповідного інформаційного повідомлення стороною, що ініціювала припинення.

04 червня 2020 року відповідач, в рамках укладеного Договору, запровадив нову/додаткову послугу, а саме перевезення вантажів з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника, за посиланням http://uz-cargo.com/news.html#n201102, та розпочав чергове приймання замовлень вантажовідправників на отримання даної послуги з 27.07.2020 року, про що було розміщено інформацію на офіційному веб-сайті АТ «Укрзалізниця».

На момент введення нових умов ще діяв договір приєднання №01001/ПЗЗ-2018, і такі нові умови були додатковими умовами, не передбаченими основним договором прєднання, тому відповідач уклав шляхом приєднання Додаткову угоду про перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника №11 до договору приєднання про надання послуг від 12.02.2018 №01001/ПЗЗ-2018.

Згідно нових умов «довгострокових контрактів», викладених у Додатковій угоді, ставка плати за використання одного вагону-зерновозу перевізника становила:12 місяців - 584,00 грн/доба без ПДВ, 11 місяців - 617,00 грн/доба без ПДВ, 10 місяців - 649,00 грн/доба без ПДВ, 9 місяців - 682,00 грн/доба без ПДВ.

Натомість, базова ставка за користування вагонами АТ «Укрзалізниця» відповідно до умов основного договору приєднання на момент публікації проекту Додаткової угоди становила 1 136,00 грн/вагон.

В договорі приєднання №8258580 відповідач закріпив вказані умови змінами до договору 8258580, які були опубліковані 21.07.2020 на офіційному сайті філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця», шляхом доповнення договору приєднання Додатком 1-8 до договору «Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника», які набрали чинності від 21.08.2020.

Відповідно до п. 2.1 Додатку № 1-8 перевізник надає замовнику послуги з перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника (узгоджена щомісячна кількість вагонів визначеного роду рухомого складу протягом узгодженого сторонами строку надання послуги), надалі в цьому Додатку до Договору - послуга. Замовник здійснює оплату такої послуги відповідно до умов цього Додатку до Договору.

Згідно п. 2.2 Додатку № 1-8 сторони домовились, що у випадку надання такої послуги, до відповідних відносин застосовуватимуться спеціальні умови цього Додатку до Договору, які матимуть пріоритет над умовами Договору. Умови Договору, не визначені цим Додатком до Договору, застосовуватимуться в частині, що не суперечить цьому Додатку до Договору.

02.07.2020 та 03.08.2020 позивачем отримано повідомлення про погодження відповідачем надання в користування рухомого складу на нових умовах «довгострокових контрактів» у кількості 142 вагони на строк 9 місяців, починаючи з 07.2020 по 03.2021, та у кількості 177 вагонів на строк 12 місяців, починаючи з 08.2020 по 07.2021 відповідно.

04.09.2020 року на офіційному сайті АТ «Укрзалізниці» оприлюднено нову редакцію Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом із оновленими (зміненими) ставками плати, коефіцієнтами та умовними платежами за використання власних вагонів перевізника (Додаток № 1-2 до Договору), яким було введено поетапне зниження базової загальної ставки за використання вагону-зерновозу перевізника за наступним графіком з 05.09.2020 року - 800,00 грн. за одиницю без ПДВ, з 05.10.2020 року - 900,00 грн. за одиницю без ПДВ та з 05.11.2020 року - 1000,00 грн. за одиницю, без ПДВ.

Окрім цього 19.10.2020 року на офіційному сайті АТ «Укрзалізниці» відбулась повторна зміна базової загальної ставки за використання вагону-зерновозу перевізника, а саме з 20.10.2020 року по 18.11.2020 року - 650,00 грн./доба без ПДВ, з 19.11.2020 року по 31.12.2020 року - 1000 грн./доба без ПДВ.

13.11.2020 року рішенням правління АТ «Укрзалізниця» продовжено термін дії до 31.12.2020 року (включно) ставок плати за використання власних вагонів перевізника (Спл) у вантажному та порожньому рейсах по території України та за межами України, а саме з 20.10.2020 року - 650,00 грн./доба без ПДВ, з 01.01.2021 року - 1000,00 грн./доба без ПДВ.

Згодом односторонній перегляд відповідачем базових ставок у бік зменшення відбувався ще декілька разів шляхом внесення змін до договору приєднання від 31.12.2020, від 27.01.2021 та від 26.02.2021. Даними змінами відбувалось пониження ставок використання вагонів-зерновозів власності АТ «Укразалізниця» до 550 грн/вагон, 450 грн/вагон та 350 грн/вагон.

26.03.2021 на сайті філії «ЦТЛ АТ «Укрзалізниця» опубліковано останню редакцію договору приєднання, відповідно до якої відповідач в односторонньому порядку змінив ціни на використання вагонів перевізника з 01.04.2021 до рівня 250 грн/вагон без ПДВ.

12.03.2021 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про припинення додатку 1-8 до договору на підставі п. 12.4 договору, проте відповіді не отримав.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається нате, що він не знав і не міг знати під час приєднання до умов «довгострокових контрактів» з наперед обумовленими строками та обсягами послугами, що відповідач в односторонньому порядку буде неодноразово зменшувати базову ставку по договору приєднання. У зв`язку з чим позивач за такими цінами не в змозі конкурувати з цінами інших перевізників, що отримують послуги від АТ «Укрзалізниця» за значно нижчими базовими ставками. Позивач обґрунтовує свої вимоги ч. 2 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.

Заперечуючи проти задоволення вказаної вимоги, відповідач зазначає, що позивачу під час приєднання до Договору та під час здійснення замовлення на перевезення на умовах Додатку 1-8 було відомо про можливість відповідача змінювати, в тому числі знижувати базову ставку за використання вагонів перевізника. Отже, здійснюючи замовлення на отримання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника та усвідомлюючи можливість зміни перевізником ставки плати за використання вагонів перевізника, що визначена договорами про надання послуг від 2018 року та 2020 року, позивач діяв на власний комерційний ризик.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог 11 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (надалі також - ГК України) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частинами 1, 2 ст. 633 ЦК України встановлено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як визначено у ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що 03.03.2020 між сторонами був укладений публічний договір приєднання - Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 32-35617553/2020-02, який за своєю правовою природою поєднує умови договорів про перевезення вантажу із договором про надання послуг в частині надання вантажного вагону для перевезення вантажів та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення.

Волевиявлення щодо його укладення в порядку ст. 634 ЦК України виражено позивачем у Заяві про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Невід`ємною частиною вказаного договору в редакції, що оприлюднена 21.07.2020, яка вводиться в дію 21.08.2020, у розділі 13, визначено, з-поміж інших, Додаток 1-8 «Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника», згідно з п. 2.1 якого Перевізник надає Замовнику послуги з перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника (узгоджена щомісячна кількість вагонів визначеного роду рухомого складу протягом узгодженого Сторонами строку надання послуги), надалі в цьому Додатку до Договору - послуга. Замовник здійснює оплату такої послуги відповідно до умов цього Додатку до Договору.

У п. 2.2 Додатку 1-8 сторони домовились, що у випадку надання такої послуги, до відповідних відносин застосовуватимуться спеціальні умови цього Додатку до Договору, які матимуть пріоритет над умовами Договору. Умови Договору, не визначені цим Додатком до Договору, застосовуватимуться в частині, що не суперечить цьому Додатку до Договору.

02.07.2020 та 03.08.2020 позивачем отримано повідомлення про погодження відповідачем надання в користування рухомого складу на нових умовах «довгострокових контрактів» у кількості 142 вагони на строк 9 місяців, починаючи з 07.2020 по 03.2021, та у кількості 177 вагонів на строк 12 місяців, починаючи з 08.2020 по 07.2021 відповідно.

Суд зазначає, що у п. 9.4 Договору вказано, що зміни (доповнення) до Договору Перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП.

Зміни до Договору, в тому числі ставки плати, коефіцієнти та інші умови платежів, вступають в дію через 30 календарних днів від дня їх оприлюднення або пізніше, якщо це вказано в повідомленні про оприлюднення. Зміни до Договору, які зменшують розмір провізних платежів, ставок, коефіцієнтів та інших розрахункових величин, також можуть вступати в дію раніше ніж 30 календарних днів від дня їх оприлюднення.

Якщо Замовник не згоден з внесеними Перевізником змінами, він має право ініціювати внесення змін до Договору в порядку передбаченому п. 9.3. Договору або з власної ініціативи припинити дію Договору у відносинах з ним.

Замовлення та / або отримання послуг та / або їх оплата за Договором засвідчує повну згоду Замовника з Договором та змінами до нього.

При цьому, пунктом 9.3 Договору передбачено право та порядок надання Замовником пропозицій до Договору.

Отже, позивач на основі вільного волевиявлення та за власним вибором замовив у відповідача послуги з надання власних вагонів Перевізника для перевезення.

Будь-яких доказів того, що позивач ініціював внесення змін (доповнень) чи пропозицій до Договору в частині Додатку 1-8 відповідно до пунктів 9.3, 9.4 Договору матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частин 2, 3 ст. 634 Цивільного кодексу України, договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Однак, суд зазначає, що у цій справі позивач не довів перед судом наявності обставин в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, які є підставою для розірвання Додатку 1-8 в порядку вказаної норми закону.

Так, з описаного вище вбачається, що позивач був обізнаний з тим, на яких умовах він приєднався до Договору, в тому числі й Додатку 1-8, вільно погодився на такі умови, внесення змін до Договору не ініціював, хоча мав на це право.

Суд звертає увагу, що позивачу, з огляду на згоду з умовами Договору, було відомо про можливість односторонньої зміни позивачем ставок плати, коефіцієнтів та інші умов платежів, що і відбулося у даному випадку правомірно шляхом зміни відповідачем ставок плати за використання власних вагонів Перевізника (Спд) в бік зменшення, починаючи з 04.09.2020.

Суд зазначає, що інших правових підстав для розірвання Додатку 1-8 позивачем у позові не наведено.

Ураховуючи викладені обставини, суд зазначає, що наразі позивачем не доведено перед судом наявності законних та обґрунтованих підстав для розірвання Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Отже, підсумовуючи викладене вище, позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі як недоведені та необґрунтовані.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІПерехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2021

Суддя В.О.Демидов