Рішення № 99172875, 11.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.08.2021Справа № 910/7258/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Данилової М.В., при секретарі судового засідання Габораку О.М., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Голден Кіз" (49083, м. Дніпро, пр.-т Слобожанський, буд. 29)

до Державного підприємства "Гарантований Покупець" (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 27)

про стягнення грошових коштів,

Представники сторін:

від позивача: Касьян О.В.;

від відповідача: Зеленковський О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05 травня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Голден Кіз" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 28.04.2021 року до Державного підприємства "Гарантований Покупець" (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку стягнути грошові кошти на суму в розмірі 466 008, 87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором №193/01/20 від 10.02.2020 року, зокрема, відповідач не здійснив повного розрахунку з позивачем за електроенергію, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №910/7258/21 здійснювати у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі №910/7258/21 призначено на 09.06.2021 року.

В підготовчому засіданні 09.06.2021 року оголошено перерву на 07.07.2021 року.

09 червня 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

09 червня 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

09 червня 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Кабінету Міністрів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

14 червня 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

05 липня 2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

07 липня 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 07.07.2021 року відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про залучення третіх осіб.

07 липня 2021закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.07.2021 року.

16 липня 2021 року через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні 21.07.2021 року оголошено перерву на 11.08.2021 року.

В судове засідання 11.08.2021 року з`явилися представники сторін, які надали усні пояснення по справі.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2020 року між Державного підприємства "Гарантований Покупець" (гарантований покупець, відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Голден Кіз" (продавець за «зеленим» тарифом, позивач) укладено договір №193/01/20, відповідно до умов якого продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (Порядок продажу електричної енергії споживачам).

Відповідно до п. 2.2. договору, визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства продавця за «зеленим» тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця.

Листом НЕК «Укренерго», вих. №01/6301 від 14.02.2020 року повідомлено позивача про включення його до балансуючої групи ДП "Гарантований Покупець" з 00 годин 00 хвилин 25.02.2020 року на підставі наданої заяви щодо вступу учасника ринку до балансуючої групи та підтвердження зі сторони ДП "Гарантований Покупець".

Відповідно до реєстру учасників балансуючої групи виробників за зеленим тарифом, який розміщений у відкритому доступі на офіційному сайті ДП «Гарантований покупець» за посиланням «https://www.gpee.com.ua/», Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Голден Кіз" входить до балансуючої групи виробників за «зеленим» тарифом.

Умовами пунктів 2.4, 2.5. договору, погоджено, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючу одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Постановою НКРЕКП від 29.11.2019 року №2546 «Про встановлення «зеленого» тарифі ТОВ «СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ», установлено позивачу «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії до 01 січня 2030 року.

Згідно до пунктів 3.1., 3.2. Договору, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядок продажу електричної енергії споживачам на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 14 Порядок продажу електричної енергії споживачам. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 3.3. Договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам.

Пункт 8.3. Порядку встановлює, що фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до Договору.

Згідно з пунктами 7.1, 7.2 Порядку адміністратор комерційного обліку на другий робочий день після розрахункового дня надає гарантованому покупцю сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії про погодинні обсяги відпуску та споживання електричної енергії кожною генеруючою одиницею продавців гарантованому покупцю, у яких гарантований покупець купує електричну енергію. Обсяг відпуску електричної енергії, а також обсяг споживання генеруючими одиницями продавців у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби по кожній генеруючій одиниці продавців, у кожному розрахунковому місяці визначається на основі даних, що надаються гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку.

Розрахунок платежів та порядок їх здійснення між гарантованим покупцем та продавцем електричної енергії врегульовано розділом 10 Порядку.

Зокрема, п. 10.1. Порядку передбачено, що:

- до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію;

- до 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з пунктом 10.2. Порядку з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Відповідно до пункту 10.3. Порядку після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Пунктом 10.4. Порядку встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Таким чином Порядком встановлені чіткі і імперативні строки та терміни виконання відповідачем свого зобов`язання зі сплати поставленої позивачем електричної енергії.

03 квітня 2020 року позивач отримав від відповідача електронною поштою Акт купівлі- продажу електроенергії за березень 2020 року від 31.03.2020 (Акт) з накладеним КЕП відповідача (паперова копія електронного акту та протоколу створення та перевірки КЕП відповідача наявна в матеріалах справи).

06 квітня 2020 року позивач наклав свій КЕП на Акт і направив відповідачу електронним листом (паперова копія електронного акту та протоколу створення та перевірки КЕП позивача наявна в матеріалах справи). Додатково позивач підписав акт у паперовій формі і направив відповідачу засобами поштового зв`язку (поштові квитанції та повідомлення про вручення поштового відправлення наявна в матеріалах справи)

Відповідно до вищезазначеного Акту відповідачем було здійснено купівлю електроенергії у позивача у загальному обсязі 2 631 633 кВт*год на загальну суму 12 484 677,48 грн. з ПДВ.

На виконання умов Договору відповідачем було здійснено попередню оплату зазначеного обсягу електроенергії, поставленої у березні 2020 на загальну суму 1 344 052,68 грн., зокрема:

16.03.2020 на суму 613 672,32 грн. з ПДВ, згідно платіжного доручення №19637 від 16.03.2020 (копія міститься в матеріалах справи);

25.03.2020 на суму 730 380,36 грн. з ПДВ., згідно платіжного доручення №20906 від 25.03.2020 (копія міститься в матеріалах справи).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №902 від 29.04.2020 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу в березні 2020 року у розмірі 2 568 247 721,39 грн. (без ПДВ).

З огляду на положення пункту 10.4. Порядку, відповідач мав провести остаточний розрахунок з позивачем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії у березні 2020 з урахуванням авансових платежів до 04.05.2020 включно (протягом двох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП вартості послуги).

Відповідач цей обов`язок виконав частково та з простроченням, сплативши: 288268,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням №30775 від 12.06.2020 року; 297059,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням №32117 від 18.06.2020 року; 296980,17 грн., що підтверджується платіжним дорученням №34121 від 25.06.2020 року; 445188,71 грн., що підтверджується платіжним дорученням №34784 від 30.06.2020 року; 492638,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням №37093 від 15.07.2020 року; 400639,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням №37776 від 23.07.2020 року; 1267305,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням №39695 від 30.07.2020 року; 472160,97 грн., що підтверджується платіжним дорученням №39830 від 31.07.2020 року; 523113,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №40462 від 31.07.2020 року.

Загалом, з урахуванням авансових платежів, відповідач сплатив позивачу за березень 827 407,86 грн.

Таким чином, на час звернення позивача до суду з даним позовом, заборгованість відповідача в частині оплати поставленої позивачем у березні 2020 року електричної енергії становила 6 657 269,62 грн. (12 484 677,48 - 5 827 407,86).

Згідно акту звірки розрахунків ДП «Гарантований покупець» з ТОВ «Солар Голден Кіз» станом на кінець дня 31.07.2020 року, відповідач визнав наявність вказаної заборгованості перед позивачем.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ДП "Гарантований покупець" обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Заперечуючи проти задоволення вимог позивача, відповідач посилався на те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання.

Проте суд зазначає, що договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.

Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, яких відповідачем надано не було, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за "зеленим тарифом".

У пункті 4.5 Договору унормовано, що гарантований покупець зобов`язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в позивача електричну енергію.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 4.6. Договору, гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати.

Оскільки останній платіж за поставлену позивачем у березні 2020 року електричну енергію було виконано відповідачем 31.07.2020 р., а залишок заборгованості в сумі 6 657 269,62 грн. до цього часу не відповідачем не сплачено, з урахуванням зазначеного пункту Договору відповідачу нарахований штраф у розмірі 7 % за ненадходження понад 30 днів на рахунок позивача належних коштів за березень 2020 року в сумі 466 008,87 грн. (6 657 269,62*7/100).

Враховуючи викладене вище, вимоги позивача про стягнення 466 008, 87 грн. штрафу є обґрунтованими, доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 20 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

При цьому, стаття 129 ГПК України зазначає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем долучено копію договору про надання професійної правничої допомоги від 11.11.2020 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Голден Кіз" та Адвокатським бюро «Касьян та Партнери». Відповідно до п. 3.1. вказаного договору, сторони погодили, що вартість послуг правової допомоги за договором (гонорар) розраховується за домовленістю сторін, виходячи з наступної вартості окремих послуг Бюро: - ведення справи у суді першої інстанції - 20 000,00 грн. Вартість інших послуг правової допомоги, встановлюється сторонами окремо, шляхом підписання додаткових угод до цього договору.

Разом з цим, до позову було додано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1777 від 17.12.2007 року видане Касьяну О.В. Дніпропетровською обласною КДКА на підставі рішення №9 від 11.12.2007 року та ордер серії АЕ №1068207 від 27.04.2021 року.

На підтвердження обсягу виконаних робіт представником позивача подано до суду акт приймання-передачі послуг професійної правничої допомоги від 16.07.2021 року за договором про надання професійної правничої допомоги від 11.11.2020 року.

Копією платіжного доручення №762 від 29.06.2021 року на суму 20 000,00 грн., представник позивача підтверджує здійснення позивачем оплати за надані послуги на користь адвокатського бюро.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Як встановлено судом, позивачем долучено до матеріалів справи належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Судом враховано, заперечення відповідача, що вказаний позивачем розмір на правову допомогу явно завищеним, неспівмірним з розглядом даної категорії справ.

Враховуючи викладене, дослідивши опис наданих послуг, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом позивача послугами, а тому заява позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача судових витрат на професійну правову допомогу задовольняється судом повністю в розмірі 20 000, 00 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований Покупець" (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Голден Кіз" (49083, м. Дніпро, пр.-т Слобожанський, буд. 29; ідентифікаційний код 42204907) штраф у розмірі 466 008, 87 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн. та 6 990, 13 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.08.2021 р. (у зв`язку з перебуванням судді Данилової М.В. у відпустці).

Суддя М.В. Данилова