Рішення № 99172661, 26.08.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.2021 Справа № 905/1094/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор`євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Новгородський комунальний комбінат”, смт.Новгородське, м.Торецьк, Донецька область

до відповідача: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Маріуполь, Донецька область в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Торецьк, Донецька область

про внесення змін до договору

Представники сторін:

від позивача: Супрун А.І., директор

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Новгородський комунальний комбінат”, смт. Новгородське, м.Торецьк, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м. Маріуполь, Донецька область в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м. Торецьк, Донецька область про внесення змін до договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було проведення коригування відповідних статей витрат (заробітної плати та нарахувань) на коефіцієнт підвищення, у зв`язку з чим позивач просить суд внести зміни до договору №3 від 15.02.2021 на послуги з транспортування питної води; прийняти додаткову угоду №1 від 17.05.2021 та додаткову угоду №2 від 17.05.2021 до договору №3 на послуги з транспортування питної води в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю “Новгородський комунальний комбінат”.

Ухвалою від 09.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.08.2021.

23.07.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позову, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає про те, що збільшення ціни договору буде суперечити вимогам Закону України "Про публічні закупівлі". Також відповідач посилається на те, що договір є виконаним, строк дії договору закінчився. У наданому відзиві відповідач також просить суд розглянути справу без участі його представника.

03.08.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 03.08.2021 за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначений на 26.08.2021.

При вирішення питання щодо прийняття до розгляду відповіді на відзив суд враховує таке.

Частиною 3 статті 166 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої та пункту 2 частини шостої статті 165 ГПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду; до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Проте до відповіді на відзив не додано жодних доказів направлення (надання) відповідачу копії відповіді на відзив і доданих до неї документів.

Враховуючи вищевикладене, відповідь на відзив судом до розгляду не приймається.

12.08.2021 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу, до якої додані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

26.08.2021 на адресу суду надійшло клопотання позивача від 23.08.2021 про прийняття додаткових доказів.

Надані документи судом не приймаються до розгляду на підставі частини 2 статті 207 ГПК України, як такі, що без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні.

У засідання суду 26.08.2021 з`явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 202 ГПК України.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Через систему електронних торгів на офіційному веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель «Ргоzогго» - публічні закупівлі» сайті http://prozzoro.gov.ua (посилання на тендер на офіційному сайті - http://prozzoro.gov.ua/tender/UA-2021-02-02-009487-а) 02.02.2021 опубліковано оголошення щодо закупівлі UA-2021-02-02-009487-а за предметом: Послуги з транспортування питної води (ДК 021:2015:65130000-3 Експлуатування систем водопостачання).

15.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат» (підприємство, позивач у справі) та Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» (споживач, відповідач у справі) був укладений договір №3 на послуги з транспортування питної води (далі – договір), за умовами пункту 1.1. якого підприємство надає споживачу послуги з транспортування питної води у межах узгоджених розрахункових об`ємів та погодженого помісячного графіку із урахуванням технічних можливостей підприємства.

Згідно пункту 2.3. договору, розрахунковий об`єм з транспортування питної води складає: січень 11558 м.куб., лютий 11173 м.куб., березень 11558 м.куб.

За умовами пункту 4.1. договору на момент укладання договору вартість послуг з транспортування питної води, у відповідності до калькуляції складає 5,196грн. за 1 м.куб. (у т.ч. ПДВ). Орієнтовна сума договору на дату укладання складає 178 165,64грн. в тому числі ПДВ 29 694,27грн.

Відповідно до пункту 4.2. договору при зміні вартості послуги з транспортування питної води, підприємство направляє на адресу споживача додаткову угоду з новою калькуляцією, яка є невід`ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 9.1. договору даний договір вступає у силу з моменту його укладання та діє до 31.03.2021 включно. Згідно ч.3 ст.631 ЦК України встановлюється, що умови даного договору застосовуються з 01.01.2021р. Договір продовжується шляхом підписання додаткових угод із врахуванням заяви транспортування питної води.

Позивач вказує, що у зв`язку із тим, що у попередній калькуляції при укладанні договору статті витрат на виплату заробітної плати та нарахування на заробітну плату (ЄСВ) була врахована мінімальна заробітна плата у розмірі 4 723 грн., позивачем було проведено коригування відповідних статей витрат (заробітної плати та нарахувань) на коефіцієнт підвищення.

20.05.2021 листом №97 від 18.05.2021 позивач направив на адресу відповідача пропозицію про розгляд та оформлення згідно ст.188 Господарського кодексу України додаткові угоди №1 та №2 від 17.05.2021 до договору №3 від 15.02.2021.

Однак відповідач проігнорував пропозицію про внесення змін до договору на послуги з транспортування питної води від 15.02.2021 №3 шляхом підписання додаткових угод №1 та №2 від 17.05.2021, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач посилається на положення статей 179-188 Господарського кодексу України вказуючи про те, що укладання господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладання договору для певних категорій суб`єктів господарювання; укладання договору, його подовження є обов`язковим для сторін в силу діючого законодавства.

Отже, зі змісту позовної заяви вбачається, що предмет позову полягає у внесенні змін до договору шляхом підписання додаткових угод до нього.

Таким чином, предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору на послуги з транспортування питної води, наявність підстав для внесення змін до вказаного договору, відповідність запропонованих позивачем змін до договору вимогам законодавства.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (стаття 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Договір №3 від 15.02.2021 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а отже між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі".

За приписами статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №917/871/19 викладено правову позицію, за якою про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, на підставі статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору за рішенням суду можлива у разі істотного порушення договору однією із сторін, або в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з положеннями статті 654 Цивільного кодексу України всі зміни та доповнення до договору вчиняються в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається.

У пункті 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №914/2649/17 (провадження №12-216гс18) зазначено, що зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у частині другій статті 651 Цивільного кодексу України , і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Суд зазначає, що закон пов`язує можливість внесення змін до договору у судовому порядку і з наявністю чотирьох умов, визначених статті 652 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 652 Цивільного кодексу України, якою врегульовано порядок зміни або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин, якими керувалися сторони при укладенні договору, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладанні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Таким чином, на розгляд суду можуть передаватися вимоги про внесення змін до договору чи його розірвання не з будь-яких підстав, а у випадках, передбачених законом або договором.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Для зміни (розірвання) договору в судовому порядку необхідна наявність таких умов: у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Істотна зміна обставин, приміром, може виявлятися в істотному збільшенні витрат однієї із сторін договору внаслідок підвищення цін на сировину, комплектувальні вироби, що необхідні для виробництва товару (об`єкта договору) тощо.

Поряд з цим суд зазначає, що норми статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є спеціальними, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, різновидом яких є тендерні закупівлі.

Відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) істотні умови договору по закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Таким чином, внесення змін до договору №3 від 15.02.2021 запропонованих позивачем буде суперечити ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Суд зазначає, що запропоновані позивачем зміни до договору №3 від 15.02.2021 викладені у спірних додаткових угодах фактично змінюють вартість послуги з транспортування питної води, об`єм послуг, період надання послуг та строку дії договору.

При цьому суд звертає увагу, що для реалізації права сторони на зміну умов договору в судовому порядку має враховуватися момент, з якого зобов`язання можуть змінюватися.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Відповідно до частини сьомої статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Договір не передбачає автоматичного продовження строку його дії за умови відсутності заперечень з боку будь якої із сторін.

Згідно зі статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, за змістом зазначених норм внесення змін можливе лише до чинного договору (такого, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення).

Як встановлено судом та зазначено вище, згідно з пунктом 9.1. договору на послуги з транспортування питної води №3 від 15.02.2021 даний договір вступає у силу з моменту його укладання та діє до 31.03.2021 включно. Згідно ч.3 ст.631 ЦК України встановлюється, що умови даного договору застосовуються з 01.01.2021р. Договір продовжується шляхом підписання додаткових угод із врахуванням заяви транспортування питної води (пункт 9.2. договору).

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на час виникнення правовідносин) замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, інформацію про закупівлю, в тому числі, звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання.

Як встановлено судом та зазначено у відзиві на позовну заяву на офіційному порталі про публічні закупівлі України Уповноваженого органу з питань закупівлі "Prozorro" Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» було оприлюднено звіт про виконання договору на послуги з транспортування питної води №3 від 15.02.2021 у зв`язку із закінчення строку його дії.

Отже, згідно з матеріалами справи позивач, направивши відповідачу претензію від 18.05.2021 №97 з проханням розглянути пропозицію про оформлення додаткових угод №1 та №2 від 17.05.2021, відповідно до яких запропоновані позивачем зміни до договору стосуються вартості послуги з транспортування питної води, об`єму послуг, періоду надання послуг та строку дії договору.

Таким чином, позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладання відповідних додаткових угод після закінчення строку дії договору.

Суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи Договір не передбачав автоматичного продовження строку його дії за умови відсутності заперечень з боку будь-якої із сторін.

Позивачем не надано доказів звернення до відповідача в період дії договору (з 01.01.2021 по 31.03.2021) щодо зміни умов договору, в тому числі в частині перегляду вартості послуги з транспортування питної води, об`єму послуг, періоду надання послуг та строку дії договору.

Крім того, договір не містить умов, щодо його застосовуються до відносин між сторонами, які виникнуть після його припинення.

Таким чином встановивши відповідні обставин припинення дії договору 31.03.2021 у зв`язку із його виконанням, суд дійшов висновку, що підстави для внесення змін до договору №3 від 15.02.2021 після 31.03.2021 відсутні.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За вказаних обставин, оскільки договір припинив свою дію до звернення позивача з позовом про внесення змін до цього договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати покладається на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Новгородський комунальний комбінат”, смт. Новгородське, м.Торецьк, Донецька область, до відповідача Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Маріуполь, Донецька область в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Торецьк, Донецька область про внесення змін до договору.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.

У судовому засіданні 26.08.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2021.

Суддя М.О. Лейба