Ухвала суду № 99171751, 25.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

25 серпня 2021 р. Справа № 127/31661/19

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування будівельного паспорта та права на початок виконання будівельних робіт

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування будівельного паспорта та права на початок виконання будівельних робіт.

Ухвалою суду від 07.07.2021 дану справу прийнято до свого провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

27.07.2021 до суду представником відповідачів подано заяву про застосування наслідків пропущення строків звернення до суду. Заява мотивована тим, що оскаржуваний будівельний паспорт забудови земельної ділянки (кадастровий номер 051013600:02:016:0050) по АДРЕСА_1 , виданий департаментом архітектури та містобудування міської ради 10.02.2015, а ОСОБА_1 звернулася з відповідним позовом до Вінницького міського суду Вінницької області лише 03.09.2019.

Відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В позовній заяві позивач зазначає, що про оскаржуваний будівельний паспорт її стало відомо 14.08.2019 з відповіді департаменту архітектурно-будівельного контролю міської ради.

Разом з тим представник відповідачів вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом, який визначений ст. 122 КАС України. Оскільки, Верховний Суд у постанові від 17.06.2020 у справі № 916/1689/17 звернув увагу на те, що для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Порівняльний аналіз змісту термінів "довідався" та "міг довідатися", дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на вищевикладене, представник відповідачів вважає, що позивач звернувся 03.09.2019 із позовною заявою до суду із пропуском строку звернення до суду, оскільки про порушене, на його думку право, могло бути відомо починаючи з лютого 2015 року, тому просить адміністративний позов залишити без розгляду.

У підготовче судове засідання учасники справи не прибули, хоча про розгляд справи повідомлялися завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Поряд з цим, усі подали заяви про проведення підготовчого засідання без їх участі.

Крім того, у своєму клопотанні представник третьої особи звертає увагу на строки звернення до суду.

Щодо недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Так, позивач просить визнати незаконним та скасувати будівельний паспорт забудови земельної ділянки (кадастровий номер 0510136600:02:016:0050) по АДРЕСА_1 №16 від 10.02.2015 (об`єкт будівництва "реконструкція частини індивідуального житлового будинку садибного типу з прибудовами та надбудовою мансардного поверху на приватизованій земельній ділянці"); визнати незаконним та скасувати право на початок виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1 , набуте на підставі поданого замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 13.02.2015 №ВН062150440416.

При цьому позивач фактично міг бути обізнаний про порушення свої справ ще у лютому 2015 року. Однак, до суду звернувся з позовом лише 22.11.2019, тобто з пропуском шестимісячного терміну встановленого процесуальним законом.

Крім того, варто звернути увагу, що ОСОБА_1 надала довіреність у 2017 році на представлення її інтересів, своїй дочці ОСОБА_3 .

Водночас, суд не бере до уваги звернення позивача до відповідача, оскільки подання останнього та отримання відповіді на нього від 24.07.2019 не змінює моменту з якого починає свій відлік строк звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, однак не додав до позовної заяви клопотання про його поновлення та докази поважності причин його пропуску, як це передбачено вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви в спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску строку.

Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали (ч. 13 ст. 171 КАС України).

Відтак, враховуючи процитовану норму, позов підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування будівельного паспорта та права на початок виконання будівельних робіт, залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, надавши заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та наданням доказів поважності причин пропуску такого.

Дану ухвалу направити позивачу (представнику позивача).

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Комар Павло Анатолійович