Постанова № 991678, 24.09.2007, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

"24" вересня 2007 р. Справа № 8/218

10год.00хв.

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Оленич Т.Г.

при секретарі Лященко А.С.

за участю представників

позивача: Матвієнко Т.В. –юрисконсульт, довір. пост. № 18/2578

від 25.12.06р.

відповідача: після перерви в судовому засіданні представник не

з’явився

розглянувши у судовому засіданні

позов: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз”, вул..Любецька, 68, м.Чернігів

До відповідача: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області, пр.Миру, 61, м.Чернігів

про скасування припису

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено адміністративний позов про скасування припису відповідача від 12.06.07р. №500676, яким позивача зобов’язано оформити правовстановлюючі документи на земельні ділянки в м.Щорс Чернігівської області.

Відповідач проти позову заперечує, стверджуючи, що перевірка позивача з питань дотримання ним земельного законодавства проведена відповідно до приписів нормативно-правових актів, в ході перевірки встановлені факти самовільного зайняття позивачем земельних ділянок, а тому, вважає відповідач, позов є необгрунтованим.

В ході судового розгляду позивач підтримав свої вимоги, а відповідач підтримав свої заперечення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, вислухавши показання свідка, з’ясувавши обставини справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

12 червня 2007р. Управлінням з контролю за використанням та охороню земель у Чернігівській області винесено припис №500673, яким зобов’язувалося позивача оформити правовстановлюючи документи на земельні ділянки в м.Щорсі, по вул..Спортивна, вул..Енгельса, вул..Кірова, вул..Крупської та на території Щорського електромеханічного заводу.

Даний припис винесений за результатами перевірки позивача з питань дотримання останнім вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок Щорським управлінням газового господарства ВАТ “Чернігівгаз”, яка проводилася 12.06.07р., про що складений акт (а.с.8).

Як вбачається із акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.06.07р., в ході додаткової перевірки, яка проводилася на виконання наказу облдержземінспекції №138 від 12.04.07р., встановлено, що Щорським управлінням газового господарства використовуються без правовстановлюючих документів земельні ділянки в м.Щорс по вул.. Спортивна, вул..Енгельса, біля Щорського електромехнчного заводу, вул..Кірова, вул..Крупської, на яких розміщені газопроводні споруди (ШРП, СКЗ).

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначаються Законом України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”. Відповідно до ст.9 даного Закону державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи. Відповідач у справі в силу п.1 Типового положення про обласне головне управління земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.03р. № 200, є територіальним органом Державного комітету України по земельних ресурсах. Згідно із ст.9 зазначеного Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснюється, в тому числі, шляхом проведення перевірок. При цьому, в ст.10 Закону визначено, що обстеження в установленому законодавством порядку земельних ділянок, які перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевірки документів щодо використання та охорони земель, а також винесення обов'язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель віднесено до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель.

Отже, суд приходить до висновку, що здійснюючи перевірку позивача, та виносячи оспорюваний припис, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень.

Разом з тим, виходячи із змісту ст.11 Закону України “Про державний контроль за використання та охороною земель”, органи державного контролю за використанням та охороною земель у своїй діяльності зобов'язані додержуватися Конституції України законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів. Як зазначено у ст.9 цього Закону, державний контроль за використанням та охороню земель здійснюється, в тому числі, шляхом проведення перевірок. Процедура проведення перевірок встановлюється Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороню земель, затвердженого Наказом Державним комітетом України по земельних ресурсах від 12.12.03р. №312, зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 25.12.03р. за №1223/8544 (далі по тексту –Порядок). Розділом 3 Порядку визначені три види перевірок, які проводяться Держкомземінспекцією та її територіальними органами: планові, позапланові, оперативні. При цьому планові перевірки проводяться у відповідності до квартальних планів робіт, затверджених керівниками інспекційних органів Держкомзему. Проведення позапланових перевірок допускається без визначення їх в плані роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему, але при наявності визначених Порядком обставин, зокрема: отримання доручення від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів прокуратури, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та Держземінспекції; отримання заяв, скарг чи звернень громадян, що подані в установленому законодавством порядку, у яких наведена інформація про порушення земельного законодавства чи можливість виникнення аварійних ситуацій, що можуть негативно вплинути на стан земельних ресурсів; проведення перевірки виконання заходів з ліквідації наслідків аварій, інших надзвичайних ситуацій, що призвели до забруднення чи знищення родючого шару ґрунту; виявлення недостовірності даних, поданих юридичними чи фізичними особами на запит інспекційного органу Держкомзему; за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання її без правовстановлюючих документів; при поданні юридичними чи фізичними особами письмової заяви до відповідного інспекційного органу Держкомзему про бажання проведення позапланової перевірки; у разі публікацій у засобах масової інформації матеріалів, що свідчать про порушення земельного законодавства; за ініціативи інспекційного органу Держкомзему, якщо ним виявлені факти, що свідчать про порушення земельного законодавства. Проведення оперативних перевірок можливо у випадках виявлення аварійних забруднень земельних ресурсів; здійснення контролю за станом виконання раніше виданих приписів; знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних насаджень, межових знаків.

В силу ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем без поважних причин не надані суду документи, на підставі яких 12.06.07р. проводилася перевірка (план перевірки, завдання, копію наказу, докази повідомлення позивача про здійснення перевірки, оригінали акту перевірки та припису), а тому на підставі ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних доказів. Аналіз акту перевірки від 12.06.07р. та припису від 12.06.07р. свідчить, що відповідачем проводилася додаткова перевірка на виконання наказу облдержземінспекції від 12.04.07р. № 138 та доручення Корюківського міжрайонного відділу. Проте, проведення додаткової перевірки не передбачено приписами Порядку, в зв’язку з чим суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність проведення ним перевірки позивача 12.06.07р. з питань дотримання земельного законодавства.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що 12.06.07р. проводилася позапланова перевірка позивача, про що останній був повідомлений, разом з тим, в порушення ст.71 КАС України, відповідач не надає жодного доказу на підтвердження такої обставини. До того ж відповідач не зазначає, наявність якої саме обставини, визначеної у п.3.2. Порядку, стало підставою для проведення позапланової перевірки.

Крім того, допитаний в ході судового розгляду свідок Івако І.М. пояснив суду, що працює на посаді головного інженера Щорського УГГ, про проведення перевірки йому, як головному інженеру, відомо не було, участь в перевірці він не приймав.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач про проведення у нього перевірки стану дотримання земельного законодавства не попереджався, та був позбавлений права прийняти участь у перевірці відповідно до п.4.1. Порядку.

Розділом 5 Порядку визначені правила оформлення документів за результатами перевірок, в тому числі в п.5.4. містяться вказівки щодо реквізитів, які мають зазначатися в акті. В тому числі в акті мають бути зазначені місце розташування земельних ділянок, їх площа згідно із земельно-кадастровою документацією, та фактична площа, яка використовується, категорія земель та цільове призначення земель, що використовуються. Як вбачається із акту перевірки від 12.06.07р., в ньому є вказана лише адреса земельних ділянок, на яких розташовані ШРП та СКЗ, та відсутні відомості щодо загальної площі земель, розміру фактичної площі, що використовується, категорії цих земель та їх цільового призначення. Отже, суд приходить до висновку, що в акті відсутні суттєві відомості, на підставі яких можливо встановити факт правопорушення. Суть порушення, яка визначена в акті, за думкою особи, що здійснювала перевірку, полягає у використанні позивачем земельних ділянок без правовстановлюючих документів, при цьому, в акті не зазначено, як встановлено вище, який розмір земельних ділянок позивачем використовується без законних підстав, під якими саме об’єктами знаходяться дані земельні ділянки, та не визначені конкретні споруди, які розташовані на земельних ділянках. Зазначення в акті лише про розміщення ШРП, ШРП 17, ШРП 20, СКЗ СКЗ 10, СКЗ 6, не надають можливості ідентифікувати окремі вказані об’єкти. Також, в порушення п.5.6. Порядку в акті не наведена план-схема місця розташування земельної ділянки із зазначенням загальної площі земельної ділянки та площі, на якій виявлено правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що акт складений з порушенням встановленого порядку, та не містить всіх необхідних відомостей, при наявності яких можливо встановити факт правопорушення.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право користування землею виникає після отримання документу, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, або після укладення договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на підставі рішення Щорської міської Ради народних депутатів від 26.12.01р. №420, отримано Державний акт на право постійного користування землею, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №176. Державним актом підтверджується, що Щорському управлінню по газопостачанню і газифікації ВАТ “Чернігівгаз” передано у постійне користування земельну ділянку площею 0,6861га для розміщення виробничої бази Щорського УГГ в м.Щорс по вул..Леніна, 104-а, ГРП,ШГРП, СКЗ та вимикаючих пристроїв на території Щорської міської ради. Згідно із планом зовнішніх меж землекористування, складеного до цього акту, вбачається, що по вул..Кірова відведена земельна ділянка під два шафних газо-розподільних пункта, біля будинку по вул..Енгельса відведена земельна ділянка для станції катодного захисту, по вул..Крупській відведена земельна ділянка для розміщення шафного газо-розподільчого пункту. Як вбачається із виписки залишків основних засобів, наданих суду позивачем, останнім обліковуються 1станція катодного захисту - СКЗ 10 ”СК-0,0 1000Вт”, розміщена в м.Щорса по вул..Енгельса, два шафних розподільних пункту –ШРП ШРП 19, ШРП ШРП 20, розміщених по вул..Кірова, та ШРП 17 по вул..Крупської. Отже, враховуючи, що із акту перевірки неможливо встановити щодо яких саме конкретних об’єктів (споруд), встановлений факт порушення земельного законодавства, суд приходить до висновку, що матеріалами справи спростовуються висновки, зроблені в ході перевірки.

Разом з тим, посилання позивача на те, що споруди, стосовно яких прийнятий оспорюваний припис, знаходяться лише на балансі ВАТ “Чернігівгаз”, останній не є власником зазначених об’єктів, в зв’язку з чим не може володіти, користуватися та розпоряджатися майном, а відтак правовстановлюючи документи на землю можуть оформлювати лише власники об’єктів, судом до уваги не приймаються, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного земельного законодавства.

В силу ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування їхніх посадових і службових осіб. При цьому, має бути враховано чи прийняті оспорювані акти суб’єктів владних повноважень, зокрема, обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, та інших обставин. Як зазначено судом вище, перевірка, за результатами якої прийнятий припис, що оспорюється, проведена з порушенням встановленого Порядку, без зазначення правових підстав для проведення додаткової перевірки, без дотримання права позивача на прийняття участі у перевірці, без перевірки всіх обставин. Тому, суд приходить до висновку про винесення припису від 12.06.07р. за наслідками перевірки, яка проведена з порушенням чинного законодавства, що є підставою для його скасування.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Керуючись Земельним кодексом України, Законом України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого Наказом Держкомземресурси України, від 12.12.03р. №312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.03р. за №1223/8544, ст.ст.2,71,94,158,160-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати припис Управління з контролю за використанням та охороню земель у Чернігівській області від 12.06.07р. №5000673.

Стягнути з Державного бюджету (код 22825965, рах. 31111095700002 в ГУДК України у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз”, м.Чернігів, вул..Любецька, 68 (ідентифікаційний код 03358104, р/р 26006639 в Чернігівській ОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348) 3грн.40коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.Г.Оленич

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 25 вересня 2007р.

Суддя Т.Г.Оленич