Рішення № 99165821, 20.08.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

20.08.2021

Справа № 331/4704/20

Провадження № 2/331/502/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Жукової О.Є.

за участю секретаря - Мироненко О.В.

представника відповідача- Сердюк М.І.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до кредитного договору № б/н від 27.09.2018 року, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку на умовах визначених «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку».

Банк виконав свої зобов`язання перед позичальником, надавши кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором.

Однак, в порушення взятих на себе зобов`язань за вказаним договором, відповідач не виконував умови договору, в зв`язку з чим станом на 10.08.2020 року утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 92 888,61 грн., яка складається з наступного: 61066,44 гривень - заборгованість за поточним тілом кредита, 23 890,47 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредита, 3571,09 гривень- заборгованість за нарахованими відсотками, 4360,61 гривень - заборгованість за простроченими відсотками.

З огляду на те, що відповідач заборгованість не погашає , просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 92 888,61 гривень .

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2020 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін .

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

26 квітня 2021 року представник відповідача адвокат Пищенко Є.Ю. надав відзив на позов, в якому посилаючись на відсутності доказів того, що при укладанні договору з ОСОБА_1 банк дотримався вимог чинного законодавства про повідомлення споживача про умови кредитування , просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.

Суд, вислухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Одними із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що 27.09.2018 ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, до АТ КБ «Приватбанк» була подана анкета - заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

На підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку №б/н від 27.09.2018 , на ім`я ОСОБА_1 було видано кредитну картку № НОМЕР_1 та встановлено кредитний ліміт 87 000,00 гривень. Термін дії кредитної картки визначено до 12/21.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту.

Як слідує з виписки по картці /рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з 27.09.2018 по 17.03.2021 , останнім проводилися операції по картці , зокрема за зазначений період було здійснено витрат на суму 303 007,40 гривень , надходжень на картку надійшло 291 863,21 гривень. Зазначене свідчить, що фактично відповідачем за вказаний період було здійснено погашення заборгованості на суму 291 863,21 гривень.

За наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.08.2020 року складає 92 888,61 грн., та складається з наступного: 61066,44 гривень - заборгованість за поточним тілом кредита, 23 890,47 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредита, 3571,09 гривень- заборгованість за нарахованими відсотками, 4360,61 гривень - заборгованість за простроченими відсотками.

Однак, як вбачається з виписки по картці /рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , в період з дня підписання Анкети-заяви від 27.09.2018 , відповідачем використані кошти в межах наданого ліміту на загальну суму 303 007,40 гривень.

Банком не надано належних та допустимих доказів, що з дня підписання Анкети-заяви від 27.09.2018, заборгованість за тілом кредиту становить 84 956,91 гривень ( в т.ч. 61066,44 гривень - заборгованість за поточним тілом кредита, 23 890,47 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредита).

Крім того, судом встановлено , що відповідачем погашена заборгованість на загальну суму 291 863,21 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотків , банк посилається на зміст положень Витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Умов та Правил надання банківських послуг, без дати їх затвердження.

Судом при визначені розміру заборгованості відповідача перед банком враховуються позиція, викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19. А отже, в даному випадку, з відповідача може бути стягнена лише заборгованість за тілом кредиту.

Тіло кредиту - це та сума, на яку оформляється кредитний договір. В цю суму не входить відсотки по кредиту, пеня, штрафи, комісійні та інше, які були нараховані банком та включені в заборгованість по тілу кредиту.

Відповідач ОСОБА_1 частково сплатив заборгованість за кредитним договором, що підтверджується дослідженими судом доказами. Тому відповідно до вимог статті 530 ЦК України з нього слід стягнути лише суму фактично отриманого кредиту, який не повернуто банку, що становить 11 144,19 гривень ( 303 007,40 гривень - 291 863,21 гривень = 11 144,19 гривень).

Що стосується доводів банку про те, що істотні умови кредитного договору були узгоджені у Паспорті споживчого кредитування, який підписано відповідачем, суд зазначає, що як слідує з паспорту, умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

Таким чином, зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

Крім того, у паспорті споживчого кредиту міститься припис про те, що інформація зберігає чинність та є актуальною лише з 27.09.2019 по 12.10.2019 , отже даний паспорт кредиту не може слугувати доказом погодження між сторонами умов надання кредиту.

Крім того, паспорт споживчого кредиту містить інформацію щодо типу декількох кредитних продуктів: карти «Platinum»,«WorldBlackEdition»,«WorldElite»,«Infinite», за якими вказані різні умови.

Отже, Паспорт споживчого кредитування це лише пропозиція банку споживачеві обрати будь-який з типів карток, яка підлягає оцінці споживачем, яким на підставі отриманої з паспорту інформації обираються бажані та прийнятні для нього умови, а банк в подальшому аналізує можливість надання кредиту на обраних умовах з урахуванням кредитоспроможності клієнта. Тобто цей паспорт лише передує укладенню самого договору, але не підмінює його, який на вже узгоджених умовах має бути підписаний між сторонами.

До того ж, в анкеті-заяві відповідача не зазначено взагалі про те, що цей паспорт споживчого кредиту за визначеною ним програмою є невід`ємною частиною будь-якого договору сторін.

За правилами ч.1 ст.4 та ч.1 та ч.3 ст.12 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, в статті 81 ЦПК України зазначається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У ст.77 ЦПК України вказано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Позивачем не надано жодного належного доказу та в позовній заяві взагалі необґрунтовано щодо наявності станом на 27.09.2018 (день підписання Анкети-заяви) у відповідача заборгованості в сумі 69 467,17 гривень ( а.с. 140).

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності суд вважає, оскільки відповідач за договором зобов`язання виконав частково , з нього слід стягнути суму фактично отриманого кредиту, який не повернуто банку, що становить 11 144,19 гривень, а тому позов слід задовольнити частково.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст.141 ЦПК України , та стягує з відповідача на користь позивача суму судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогав в розмірі 252,18 гривень.

Керуючись ст. ст. 611, 629, 1049,1050 ЦК України, ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК " ( місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського , буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за тілом кредиту в сумі 11 144 гривень 19 копійок , судовий збір у сумі 252 гривень 18 копійок.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 20 серпня 2021 року.

Суддя: