Рішення № 99164927, 19.08.2021, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/649/21

Провадження № 2/486/482/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 серпня 2021 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Савіна О.І.

при секретарі Жила Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Аланд", третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про скасування виконавчого напису,

без участі сторін

ВСТАНОВИВ:

26.04.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Фінансова Компанія "Аланд" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обгрунутвання позову зазначає, що 13.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис за №10425, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 29 100,51 грн.. На виконання вказаного виконавчого напису, 24.06.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. прийнято ряд постанов: про відкриття виконавчого провадження ВП 62410115; про стягнення основної винагороди в сумі 2910,05 грн.; про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 500,00 грн.; постанова від 29.07.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 на загальну суму 32 510,56 грн.. Таким чином, із липня 2020 року з заробітної плати ОСОБА_1 відбувалося стягнення в розмірі 20% доходу до повного погашення в сумі 32 510,56 грн.. За таких обставин позивачці стало відомо, про вчинення виконавчого напису та звернення до стягнення. Також вказує, що звернувшись до приватного виконавця з проханням надати копіїі матеріалів виконавчого провадження, 06.08.2020 року отримала на електронну адресу скан-копію виконавчого напису від 13.03.2020 року про стягнення заборгованості в розмірі 29 100.51 грн., яка виникла на підставі кредитного договору з ПАТ «ВТБ Банк» від 27.09.2012 р. на загальну суму 29 100,51 грн., з яких 22 183,37 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 6 617,14 грн. - прострочена заборгованість за процентами та 300,00 грн. витрати пов`язані з вчиненням виконавчого напису нотаріуса. Важає, що вказаний виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат", зокрема зазначає, що вчинення нотаріального напису можливе лише за наявності безспірної заборгованості перед стягувачем, дотримання трирічного строку звернення та за наявності повідомлення боржника кредитором про заборгованість та необхідність її погашення. Також вказує, що повідомлення про вручення вимоги про усунення порушень, направленої ПАТ «ВТБ БАНК» на ім`я ОСОБА_1 підтверджено не було, що також виключає безспірність вимог. У зв`язку з наведеним просить визнати виконавчий напис вчинений 13.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С, таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на її користь кошти, які були стягнені приватним виконавцем за вказаним виконавчим написом в сумі 22 983,95 грн. та витрати зі сплати судового збору.

В судове засідання сторони не з`явилися. Позивач направила на адресу суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, вказавши, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Відповідач та третя особа причину неявки суду не повідомили, про місце та час розгляду справи сповіщались вчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, при цьому судова повістка була отримана 29.07.2021 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч.4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, про що зазначив у клопотанні.

За такого суд вважає можливими ухвалити у справі заочне рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

13.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис за №10425, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 29 100,51 грн. (а.с. 23).

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. 24.06.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62410115 з виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., № 10425 від 13.03.2020 року (а.с. 14).

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, приватним виконавцем винесено постанову від 24.06.2020 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди та постанову від 24.06.2020 року про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с. 15, 16).

Крім того, 29.07.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 на загальну суму 32 510,56 грн., яка складається: 29 100.51 грн. - сума боргу за виконавчим документом; 2 910,05 грн. - основна винагорода; 500,00 грн. - мінімальні витрати виконавчого провадження (а.с. 17-18, 19-21).

Позивач надала звіт про здійсненні відрахування та виплати № 1536 від 21.04.2021 року, з якого вбачається, що із її заробітної плати, за період з вересня 2020 року по березень 2021 року утримано всього 22 983.95 грн., що відповідає сумі стягнення за виконавчими документами (а.с. 22).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Окрім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому, стаття 50 Закону передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням положень статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 05.07.2017 року справа № 6-887цс17, від 23.01.2018 року справа № 310/9293/15ц, від 19.09.2018 року справа № 207/1587/16 та від 31.10.2018 року справа № 308/11193/16-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису, нотаріусу не було надано належних та достатніх документів, що підтверджують безспірність заборгованості.

Окрім того, матеріали справи не містять відомостей того, що ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" набувши право вимоги за кредитним договором до позивача ОСОБА_1 направило відповідне повідомлення за її адресою.

Таким чином, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту та відсотків за користування кредитом у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача. Жодного повідомлення позивачу від нотаріуса не надсилалось.

Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на підтвердження факту безспірності заборгованості ТОВ «ФК «Аланд» мали б надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, та інше, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати.

Належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Постанови правління НБУ № 566, Постанови правління НБУ № 174 - виписки з рахунку, платіжні доручення, меморіальні ордери та ін..

Таким чином, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а відтак, на користь позивача підлягають поверненню грошові кошти стягненні на його виконання.

У зв`язку із задоволенням позову сплачений позивачем судовий збір у розмірі 908.00 грн. (а.с. 1), відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. 257 ЦК України, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та ст. 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282, 284, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Аланд", третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про скасування виконавчого напису, задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, вчинений 13.03.2020 року та зареєстрований у реєстрі за № 10425, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Аланд" заборгованості у розмірі 29 100.51 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (ЄДРПОУ 42642578, адреса: вулиця Саксаганського, будинок 14, офіс 301, місто Київ, 01033) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), в порядку повернення коштів стягнених за виконавчим написом № 10425 від 13.03.2020 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, в сумі 22 983.95 грн. (двадцять дві тисячі дев`ятсот вісімдесят три) гривні 95 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 908.00 грн. (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Олександр Іванович Савін