
Справа № 401/2521/21;
Провадження 2-а/401/58/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" серпня 2021 р. м. Світловодськ
Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Макарова Ю.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції Стрельцова Віктора Вікторовича, Головного Управління Національної Поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
13 серпня 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом в якому просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ГАВ №109956 від 08 серпня 2021 року за ст. 183 КУпАП та закрити провадження по справі.
Позивач в своїй позовній заяві просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання вказаного позову посилаючись на те, що він на данний час не працює оскільки з 01 серпня 2021 року перебуває у відпустці без збереження заробтної плати в зв`язку з запровадженням на підприжмстві обмежувальних протиепідемічних заходів, інших доходів немає. На підтвердження своїх доводів надав довідку про доходи за липень 2021 року та копію наказу про надання відпустки без збереження заробітної плати.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України - суд, Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Вирішуючи такі заяви, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.
Крім того, судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення п.1 ст.6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 КАС України, Закону України “Про судовий збір”, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Приписами ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому положення Закону України “Про судовий збір” кореспондуються з положеннями ст.2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники цивільного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників цивільного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.
У розумінні приписів ст.8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для відстрочення сплати судового збору.
Позивачем на підтвердження майнового стану надано довідку про доходи з місця роботи за липень 2021 року, відповідно до якої позивач у вказаному періоді отримав дохід у розмірі 6430грн. 00коп та копію наказу про надання відпустки без збереження заробітної плати з 03 серпня 2021року по 20 серпня 2021 року. Інформації про відсутність інших джерел доходу позивачем не надано.
Надані позивачем докази не можуть свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб – зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо). Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про його скрутне матеріальне становище.
Аналогічні позиції викладені Верховним Судом в ухвалах від 10 жовтня 2019 року по справі №215/3329/19; від 16 жовтня 2019 року по справі №215/5288/18 ; від 18 жовтня 2019 року по справі №215/5427/18 ; від 21 жовтня 2019 року по справі №215/1025/19 та інших.
Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином з урахуванням висновків Верховного Суду, копії довідок не можуть бути розцінені як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, оскільки доказів того, що отримана заробітна плата за основним місцем роботи є єдиним джерелом доходів позивача до суду надано не було, а тому така довідка не відображає відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу.
Крім того, статтею 133 КАС України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Враховуючи викладені обставини клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 року (справа №543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду викладених у постанові від 13.12.2016 року (провадження №21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду також вказано, що Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.
Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. (ч.5 ст. 4 ЗаконуУкраїни "Про судовий збір"№ 3674-VI).
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду закон не передбачає.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, позовна заява підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного та керуючись статями 160, 161, 169 КАС України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції Стрельцова Віктора Вікторовича, Головного Управління Національної Поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність впродовж п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду виправити зазначені недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири)грн. 00 коп сплатити за реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг м.Світловодськ
Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37918230
Рахунок отримувача UA248999980313151206000011563
Код класифікації 22030101
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Ю.І. Макарова
Судове рішення № 99164171, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 17.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 401/2521/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: