Ухвала суду № 99160235, 19.08.2021, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1168/15-ц

Провадження №6/743/25/21

УХВАЛА

19 серпня 2021 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Яхно Ю.Л.,

при секретарі Довбенко О.М.,

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником при виконанні рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29.09.2015 у цивільній справі № 743/1168/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500952368 від 17.07.2014 до відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, в якій просить замінити вибулого стягувача у цивільній справі № 743/1168/15-ц із Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на його правонаступника ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500952368 від 17.07.2014.

В обґрунтування заяви зазначає про те, що рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29.09.2015 задоволено позов ПАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500952368 від 17.07.2014. На підставі вказаного рішення виконавчий лист не видавався. Вказане рішення суду є не виконаним, а заборгованість за кредитним договором не погашеною. В той же час, 21.06.2016 між ПАТ «Альфа Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло прав вимоги заборгованості за кредитними договорами, у тому числі, за договором № 500952368 від 17.07.2014. 26.12.2018 між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» укладено договір факторингу № 2019-1КІ/Веста, за яким ТОВ «ФК «ВЕСТА» набуло прав вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі, за договором № 500952368 від 17.07.2014. 16.01.2019 між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, за яким ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло прав вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі, за договором № 500952368 від 17.07.2014. Таким чином, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», як правонаступник, є належним стягувачем при виконанні рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29.09.2015 у цивільній справі № 743/1168/15-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500952368 від 17.07.2014 до відкриття виконавчого провадження.

Учасники судового процесу у судове засідання не з`явились, про дату час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Представник заявника ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у заяві просив розглянути справу у його відсутність. Інші учасники судового процесу повідомлені належним чином про причини неявки суд не повідомили.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, а також матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29.09.2015 задоволено позов ПАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500952368 від 17.07.2014 та стягнуто з останньої на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 32711 грн 28 коп. та витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 327 грн 11 коп.

21.06.2016 між ПАТ «Альфа Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло прав вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі, за договором № 500952368 від 17.07.2014.

26.12.2018 між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» укладено договір факторингу № 2019-1КІ/Веста, за яким ТОВ «ФК «ВЕСТА» набуло прав вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі, за договором № 500952368 від 17.07.2014.

16.01.2019 між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, за яким ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло прав вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі, за договором № 500952368 від 17.07.2014.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (ст. 55 ЦПК України).

Ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб, неявка яких не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Ч. 1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, чинним законодавством визначено можливість процесуального правонаступництва на різних стадіях судового процесу у цивільних справах, невід`ємною частиною якого, є і стадія виконання судового рішення, оскільки вона є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заміна сторони у правовідносинах правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і до його відкриття, на будь-якій стадії процесу, проте у різний спосіб.

Так, при обранні способу реалізації (захисту) прав при процесуальному правонаступництві, обов`язковим є врахування стадії судового процесу та фактичних обставин, що впливають на правильність обрання такого способу, як то наявність чи відсутність відкритого виконавчого провадження, отримання чи не отримання стягувачем виконавчого документа тощо.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Так, основною передумовою для наявності підстав для процесуального правонаступництва, у тому числі і на стадії виконання рішення суду, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям.

Підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони, у тому числі, і у виконавчому провадженні, суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних правовідносинах.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20).

Враховуючи наведене, на підтвердження правонаступництва у матеріальних правовідносинах, що виникли між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 за кредитним договором № 500952368 від 17.07.2014, заявник у справі мав надати суду докази того, що ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло прав вимоги заборгованості за вказаним договором, яке в подальшому набуло ТОВ «ФК «ВЕСТА» та відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

Проте, таких доказів суду заявником надано не було.

Адже, з витягу договору факторингу № 1 від 21.06.2016, укладеного між ПАТ «Альфа Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи», не вбачається з якого моменту права вимоги за цим договором є відступленими та яка їх ціна.

Відповідно до платіжного доручення № 19339 від 21.06.2016 ТОВ «Кредитні ініціативи» сплатило ПАТ «Альфа Банк» 2 300 000, 00 грн – за право вимоги за договором факторингу № 1 від 21.06.2016, однак здійснення оплати в зазначеній сумі не може підтверджувати факту повної оплати за вказаним договором без можливості дослідити його умови.

Як вбачається з п. 4.2 договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018, укладеного між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА», ціна прав вимоги за ним складає 13 365 000, 00 грн, а право вимоги вважається відступленим з дати повної (остаточної) оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 вказаного договору (п. 2.3 договору).

Однак, згідно з платіжним доручення від 17.12.2018, ТОВ «ФК «ВЕСТА» сплатило ТОВ «Кредитні ініціативи» 1 336 500, 00 у якості гарантійного внеску згідно вказаного договору факторингу, тобто 10% від ціни прав вимоги.

Доказів повної оплати ціни прав вимоги за договором факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 заявником не надано, а відтак, у суду відсутні підстави вважати, що права вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «ФК «ВЕСТА».

Крім того, відповідно до п. 2.3 договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018, в дату здійснення повної (остаточної) оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 вказаного договору, його сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників, за формою, передбаченою у додатку № 2 до договору.

Проте, такий акт приймання-передачі реєстру боржників, підписаний ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА», суду заявником також не наданий.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 13 ЦПК України).

Таким чином, обов`язок доказування у цивільному процесі покладений на його сторони, а суд не наділений правом збирати докази, натомість зобов`язаний дослідити зібрані та подані сторонами з точки зору їх належності, допустимості та достатності.

Враховуючи, що матеріали, додані до заяви про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, не містять доказів переходу прав вимоги заборгованості за кредитним договором, укладеним між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , до ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА», яке останнє в подальшому відступило заявнику, а відтак, і не містять доказів виникнення підстав для процесуального правонаступництва при виконанні рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29.09.2015 у цивільній справі № 743/1168/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500952368 від 17.07.2014 до відкриття виконавчого провадження, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

З огляду на недоведеність заявником правонаступництва у матеріальних правовідносинах зобов`язального характеру, які виникли між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 внаслідок укладання кредитного договору № 500952368 від 17.07.2014, що є передумовою для допущення процесуального правонаступництва на стадії примусового виконання судового рішення про стягнення заборгованості за цим кредитним договором, суд дійшов висновку, що дослідження питання належності обраного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» способу реалізації (захисту) його прав при процесуальному правонаступництві на вказаній стадії є недоцільним.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258-261, 442 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником при виконанні рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29.09.2015 у цивільній справі № 743/1168/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500952368 від 17.07.2014 до відкриття виконавчого провадження – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.Л. Яхно