Ухвала суду № 99159595, 25.08.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

25.08.2021 Справа №607/14339/21

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливка Л.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою та відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 подала до суду позов до відповідачки ОСОБА_2 , у якому просить в порядку усунення перешкод у користуванні квартирою зобов`язати ОСОБА_2 не допускати у квартирі АДРЕСА_1 впродовж доби перевищення мешканцями квартири допустимого рівня шуму та вібрацій, що встановлені санітарними нормами; зобов`язати ОСОБА_2 не допускати мешканцями її квартири АДРЕСА_1 пошкодження стелі у квартирі АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності; зобов`язати ОСОБА_2 не допускати вселення квартирантів у квартиру АДРЕСА_1 ; стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на ремонт стелі, як майнову шкоду, завдану мешканцями квартири АДРЕСА_1 .

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що даний позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статтей 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачка не сплатила суму судового збору за подання вказаного позову до суду, однак, долучила клопотання про звільнення її від сплати судового збору, мотивоване тим, що сума судового збору, яка підлягає до сплати значно перевищує 5% розміру річного доходу позивачки..

Як убачається із долучених до матеріалів позову Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, за 2020 рік позивачка ОСОБА_1 отримала виплати у виді державної та соціальної матеріальної допомоги (джерело доходів – Управління соціальної політики Тернопільської міської ради) та соціальні виплати з відповідних бюджетів (джерело доходів – Тернопільський міський територіальний центр соціального обслуговування) на загальну суму 15484,50 гривень.

Також, позивачкою долучено довідку про доходи №4220832782241216, сформовану Головним управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 28 липня 2021року, розмір отриманої позивачкою ОСОБА_1 пенсії за період із липня 2020 року по червень 2021 року становить 21601,18 гривень.

Згідно із ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, для відстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від його сплати має бути в наявності дві умови у сукупності: наявність майнового стану, який не дозволяв би позивачу сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі, а також одна із підстав, визначених пунктами 1-3 частини 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Однак, крім Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, за 2020 рік та довідки про доходи №4220832782241216, сформовану Головним управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 28 липня 2021року, позивачкою не надано жодних інших доказів на підтвердження того, що її майновий стан не дозволяє сплатити суму судового збору у визначеному законом розмірі, зокрема, доказів про відсутність у неї нерухомого майна, транспортних засобів, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від сплати судового збору є правом, а не імперативним обов`язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або звільнення від їх оплати. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або звільнення від їх оплати.

Як вказував Європейський суд з прав людини у рішенні «Креуз проти Польщі» за заявою № 28249/95 від 19.06.2001 «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.

У статті 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на зазначене, суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви майнового характеру фізичною собою, сплачується судовий збір за ставкою 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (908 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350 гривень).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною собою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (908 грн.).

В силу вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У вказаній позовній заяві позивачкою заявлено три вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Відтак, за вимоги немайнового характеру позивачці слід сплатити суму судового збору у розмірі 2724 гривень (908 гривень х 3).

При цьому, суд позбавлений визначити суму судового збору, яка підлягає до сплати за пред`явлену позивачку вимогу майнового характеру про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнової шкоди за понесені витрати на ремонт стелі, оскільки позивачкою не зазначено розмір майнової шкоди, яку вона просить стягнути із відповідачки.

Відтак, позивачці слід визначитися із розміром завданої їй майнової шкоди, уточнивши прохальну частину позовної заяви та сплатити суму судового збору за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (908 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350 гривень).

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Однак позивачкою не зазначено ціну позову.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак, позивачкою не викладено жодних обставин на обґрунтування своїх вимог про стягнення майнової шкоди за пошкодження стелі.

У відповідності до частини 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищевказаних недоліків.

За вказаних обставин, позивачці слід сплатити суму судового збору за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 2724 гривень та за вимогу майнового характеру у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (908 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350 гривень).

Судовий збір сплатити за реквізитами рахунку, розміщеними на офіційному веб-сайті Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області: отримувач коштів УК у м.Тернополi/м.Тернопiль/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977726, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA968999980313101206000019751, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб) та оригінал квитанції про оплату подати до суду у вищевказаний строк.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою та відшкодування майнової шкоди – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка