Рішення № 99157764, 11.08.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2309/20

2/310/208/21

РІШЕННЯ

Іменем України

11 серпня 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Дністрян О.М.,

при секретарі Уставицькій Н.М., Герасимовій Г.В.,

за участю позивача та його представника - адвоката Железняка В.С., представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Дігтяренка В.С., відповідачки ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Бердянська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Бердянська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Свій позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_7 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна в м. Бердянську Запорізької області. Він звернувся до Бердянської державної нотаріальної контори з питання прийняття спадщини після померлої, але йому було відмовлено в усному порядку у прийнятті заяви через те, що відсутнє свідоцтво про народження його батька та через різницю у прізвищах, а саме у свідоцтві народження тітки її прізвище та прізвище батьків зазначено « ОСОБА_8 », як і у паспорті та свідоцтві про смерть, а в його документах його прізвище та прізвище батьків - « ОСОБА_9 ». Оскільки він проживає з 2015 року у м. Новоград-Волинський Житомирської області, він звернувся до Новоград-Водинського міськраойнного суду Житомирської області з питання встановлення факту родинних відносин і рішенням суду від 31.10.2019р. був встановлений факт, що ОСОБА_6 є рідним племінником ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначив, що крім нього, спадкоємцями після смерті ОСОБА_10 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . 19.06.2019р. він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але йому було відмовлено, тому він заяву направив до нотаріальної контори рекомендованою кореспонденцією, та відмову одержав в кінці вересня 2019 року. Просив встановити йому додатковий строку у 3 місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його тітки ОСОБА_10 .

Ухвалою суду від 28.04.2020р. відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 27.05.2020р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Відповідачкою ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що причина, на яку посилається позивача, а саме встановлення факту родинних відносин, яка мала місце вже після спливу 6 місячного строку для прийняття спадщини, не є такою, що позбавляла його можливості своєчасно звернутися до суду із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Надані позивачем взагалі докази не підтверджують труднощів щодо його звернення з 16.12.2018р. по 16.06.2019р. включно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки. Вважала позовну заяву необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.

Позивачем ОСОБА_6 було надано відповідь на відзив, в якому зазначив, що вважає, що подана заява з пропущеним строком із-за поважних причин, оскільки він звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 через шість місяців - 18.06.2019р., але у нього не прийняли заяву та пояснили, що він пропустив строк, у зв`язку з чим, він змушений був направити свою заяву до нотаріальної контори поштою. Крім того, у зв`язку з тим, що в прізвищах була допущена помилка, він змушений був в судовому порядку встановлювати факт родинних відносин, рішення суду було прийнято тільки 31 жовтня 2019 року, яке він одержав 09.12.2019р. Крім того, за станом здоров`я - є інвалідом другої групи армії та погодними умовами ним подана заява до суду на початку 2020 року. Крім того, вважає, що якби нотаріусом та спадкоємцями було виконано вимоги ст. 63 Закону України «Про нотаріат», він був би попереджений та подав би заяву на прийняття спадщини в установлений законом строк. Просив позов задовольнити.

Представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Дігтяренко В.С. було подано заперечення, в яких зазначив, що Бердянською державною нотаріальною конторою була отримана заява позивача про прийняття спадщини 26.06.2019р. -, тобто поза межами шестимісячного строку для прийняття спадщини, позивачем додано до відзиву копію квитанцію Укрпошти, датовану 21.06.2019р. Отже, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами того, що заява про прийняття спадщини була подана до нотаріальної контори 18.06.2019р. Крім того, вважає, що ОСОБА_6 взагалі не було зазначено жодної поважної причини, пов`язаної з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для останнього. Вказані у позовні заяві та у відповіді на відзив причини - погодні умови та встановлення факту родинних відносин через суд не є поважними причинами пропуску 6 місячного строку для прийняття спадщини в розумінні ст. 1272 ЦК України.

Позивач та його представник - адвокат Железняк В.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених в позові. Крім того позивач пояснив, що ховав свою тітку ОСОБА_10 , поставив їй пам`ятник. Проте не знав, що необхідно звертатися протягом півроку з заявою про прийняття спадщини, йому сказали, що через півроку необхідно звертатись. Крім того, не міг звернутися вчасно через короновірус, стан здоров`я, відсутність міжміського автобусного сполучення.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дігтяренко В.С. в судовому засіданні вважав, що відсутні підстави для задоволення позову. Зазначив, що позивача посилається на рішення суду про встановлення факту родинних відносин від 31.10.2019р., проте з даною позовною заявою звернувся до суду тільки через рік. Матеріали справи взагалі не підтверджують жодної обставини, що йому були перешкоди у прийнятті спадщини саме у шестимісячний строк. Просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовної заяви та пояснила, що вона наразі проживає в спірній квартирі, позивач був там, взяв гроші та золото. Також пояснила, що тітку ховали сусіди, позивач приїхав в останній день.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що позивач - це його сусід та він знає, що після смерті своєї тітки його сусід приїхав приймати спадщину через півроку, але запізнився на один день, вже було запізно. Потім у нього не вийшло з документами. Чи був ОСОБА_6 на похованні своєї тітки, він не знає. Також знає, що після смерті тітки, приблизно десь через 2 місяця, ОСОБА_6 жив в її квартирі деякий час, наводив там порядки.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що відповідачів він не знає, а знає позивача, вони сусіди. Позивач приходив до бабусі АДРЕСА_1 . Його тітка ОСОБА_10 померла десь роки 3 тому, він приїжджав до неї, потім приїхав на поховання, заказав пам`ятник їй. Йому не вірно роз`яснили, коли необхідно подавати заяву про прийняття спадщини. Він йому також казав, що необхідно звертатись до нотаріуса для прийняття спадщини протягом 6 місяців.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, відповідачки, представника відповідачки, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10), після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна в м. Бердянськ Запорізької області.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області №285/2309/19 від 31.10.2019р., яке а законної сили 05.12.2019 року, встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідним племінником ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15-16).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №60409515 від 02.06.2020р., заповіти (спадкові договори) від імені ОСОБА_10 не посвідчувались (а.с70).

Як вбачається з копії спадкової справи №154/2019, яку відкрито 01 червня 2019 року Бердянською державною нотаріальною конторою Запорізької області, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 до нотаріальної контори звернулись: 01.06.2019р. ОСОБА_1 , рідна племінниця спадкодавці, з заявою про прийняття спадщини за законом; 15.06.2019р. ОСОБА_13 , рідна племінниця спадкодавці з завою про прийняття спадщини за законом; 26.06.2019р. звернувся ОСОБА_6 , рідний племінник спадкодавці, з заявою про прийняття спадщини за законом. Заяв від інших спадкодавців справа не містить, свідоцтва про право на спадщину не видавились (а.с.71-128).

12.09.2019р. ОСОБА_6 було надіслано роз`яснення Бредянською державною нотаріальною конторою щодо для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_14 та рекомендовано звернутись до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.100).

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1269 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Частиною 3 ст. 1272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до Постанови ВСУ від 06 вересня 2017 року №6-496цс17 спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може призначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч.3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Як вбачається з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5 гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5.

Судом встановлено, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 сплив 16 червня 2019 року.

В позовній заяві, з урахуванням відповіді на відзив та наданих пояснень, позивач посилається на те, що до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після

померлої тітки ОСОБА_10 він звернувся 19 червня 2019 року, але йому пояснили,що ним пропущений строк та письмової відповіді не надали, через що він змушений був направити заяву поштою. Крім того, у зв`язку з тим, що в його прізвищі та прізвищі спадкодавця були розбіжності, він був змушений звернутися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин та рішення суду одержав лише 09 грудня 2019 року. Крім того, за станом здоров`я (інвалідність другої групи армії) та через погодні умови та матеріальний стан звернувся до суду з даною позовною заявою на початку 2020 року.

Проте, як вбачається з копії спадкової справи, до Бердянської нотаріальної контори 26.06.2019р. надійшла заява ОСОБА_6 про прийняття спадщини, яка відповідно до квитанції Укропшти та конверта, була надіслана ОСОБА_6 21.06.2019р. (а.с. 98, 150), тобто після спливу встановленого законодавством строку.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_6 з заявою про встановлення факту родинних відносин між ним та померлою ОСОБА_10 звернувся до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області лише у липні 2019 року, тобто також після спливу строку, визначеного законом, для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд також не бере до уваги посилання позивача на те, що він не міг звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини через те, що є особою з інвалідністю та введений карантин, оскільки заяву про прийняття спадщини, відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, може бути подано не тільки особисто, а також і поштою. Таким чином, позивач мав можливість подати належно оформлену (п.3.5. гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5) заяву нотаріусу, направивши її поштою, але такі дії ним теж не вчинялися. Крім того, позивачем було пояснено, що він проживав після смерті тітки в її квартирі деякий час, що також було підтверджено свідком ОСОБА_12 , тому суд вважає, що мав змогу звернутись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Інших належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачем не надано.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного вище, суд не вбачає підстав для задоволення позову та визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки під час розгляду справи позивачем та його представником не було надано суду доказів, що причини пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини є поважними, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій.

За таких обставин, позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,76,141, 263-265 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Бердянська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП -

НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач 2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 20 серпня 2021 року.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області О. М. Дністрян