Ухвала суду № 99155950, 02.07.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8635/21

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Головчак М. М. ,

при секретарі - Пальчак Р. Р.,

розглянувши подання головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемберко О.П. про примусове проникнення до житлового приміщення боржника ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло подання головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемберко О.П. про примусове проникнення до житлового приміщення боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування зазначеного подання заявник посилається на те, що на виконанні Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження № 6468931 з виконання:

- виконавчого листа №758/4621/14-ц виданого 17.03.2016 Подільським районним судом м. Києва про стягнення ОСОБА_1 боргу в розмірі 16686,83 доларів США на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ". (ВП №51918060);

- виконавчого листа №758/14127/18 виданого 28.12.2020 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 704,80 грн. (ВП №64673908);

- виконавчого листа № 758/14512/18 виданого 28.12.2020 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 704,80 грн. (ВП №64673492);

- виконавчого листа № 758/14512/18 виданого 28.12.2020 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 8000,00 грн. (ВП №64673014);

- виконавчого листа № 758/14127/18 виданого 28.12.2020 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 8000,00 грн. (ВП №64674344);

- виконавчого листа № 758/14512/18 виданого 28.12.2020 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 1904,80 євро. (ВП №64672692);

- виконавчого листа № 758/14127 виданого 28.12.2020 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 19837,81 грн. (ВП №64674724).

За вказаними виконавчими провадження боржником є ОСОБА_1 .

У судовому засіданні головний державний виконавець Шемберко О.П. подання підтримав, просив його задовільнити.

Суд, дослідивши матеріали подання, вважає, що в задоволенні подання необхідно відмовити за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Пунктом 13 частини 3 статті 18 Закону «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця на звернення до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Згідно ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла. У частинах 1, 2 ст. 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Судом за наявними в матеріалах доказами встановлено, що боржник ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про необхідність бути присутнім та надати доступ до приміщення з метою перевірки майнового стану та здійснення виконавчих дій, які відбудуться 29.06.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , докази про направлення такої вимоги державний виконавець не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні подання відмовити, оскільки відсутні підстави для примусового проникнення у зазначену квартиру.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 439 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шемберко О.П. про примусове проникнення до житлового приміщення боржника ОСОБА_1 , - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М. М. Головчак