Рішення № 99148711, 25.08.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2021 р. справа № 400/4014/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс", вул. Шнеєрсона, 2 а, кв. 25,Миколаїв,54001, до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14,Київ 135,01135, про:визнання протиправними та скасування постанов від 29.04.2021 № 232661, № 232659, № 232657, № 232658, № 232660,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №232661 від 29.04.2021 р. про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу в сумі 34000 грн, №232659 від 29.04.2021 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700 грн, №232657 від 29.04.2021 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 34000 грн, №232658 від 29.04.2021 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700 грн, №232660 від 29.03.2021 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 8500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки та не доведено належними доказами порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт.

Ухвалою від 08.06.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, що підтверджується матеріалами справи. Про розгляд справ позивача було завчасно повідомлено шляхом надіслання на його адресу запрошень і за результатами розгляду справи відповідачем правомірно винесені постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу.

На підставі ч.9 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

18.03.2021 р. Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрнасбезпеки було проведено рейдову перевірку щодо транспортного засобу Volvo д\н НОМЕР_1 та транспортного засобу Volvo д\н НОМЕР_2 , за результатами якої складені акти №042960 та №042961 про перевищення транспортним засобом вагових параметрів, розрахунки плати за проїзд великовагового транспортного засобу №042960 та № 290461.

26.03.2021 р. Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Харківська область) проведено рейдову перевірку транспортного засобу Scania д\н НОМЕР_3 , за результатами якої складено акт №0053554 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, розрахунок №0053554.

29.04.2021 р. південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки в Миколаївській області за результатами розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнято постанови №232661 від 29.04.2021 р. про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу в сумі 34000 грн, №232659 від 29.04.2021 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700 грн, №232657 від 29.04.2021 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 34000 грн, №232658 від 29.04.2021 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700 грн., №232660 від 29.03.2021 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 8500 грн.

Позивач вважаючи вищезазначені постанови протиправними звернувся до суду з даним позов.

Статтею 1 Закону № 2344 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Приписами статті 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі Порядок - № 1567).

Згідно із зазначеним Порядком № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344 та п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV "Про автомобільні дороги" (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України "Про автомобільний транспорт"; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення визначені ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879), вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку №879)

Відповіднодо п. 12, 13 Порядку №879, мимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль (пункт 16 Порядку №879).

Відповідно до пункту 18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Позивач у своєму позові зазначив, що габаритно - ваговий контроль взагалі не проводився, при цьому відповідачем у відзиві зазначено, що ним проведено ваговий контроль в режимі автоматичного зважування, однак до суд не надано доказів проходження цим приладом повірки (метрологічної атестації), обов`язковість проведення якої прямо передбачена Порядком №879. В актах про перевищення транспортними засобами нормативно вагових параметрів, також, не зазначено яким приладом проведено зважування перевіряємих транспортних засобів.

Крім того, відповідачем не видано довідку про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, що є порушенням норм Порядку №879, свідчить про нездійснення належної перевірки транспортних засобів, перевізником якого був позивач і ставить під сумнів взагалі зважування.

Таким чином, постанови прийняті на підставі документів, складених за результатами перевірок з порушенням Порядку №879 є протиправними та підлягають скасуванню.

Також, підлягають скасуванню і постанови щодо застосування адміністративно - господарського штрафу за відсутність посвідчення водія, ТТН та роздруківки роботи водія з цифрового тахографа, оскільки факт порушення не доведено відповідачем, суб`єктом владних повноважень, на якого покладено КАС України обов`язок доказування, в свою чергу позивачем надано до суду докази на спростування вчинення ним даного порушення законодавства про автомобільний транспорт. Суд зазначає, що акт не є безперечним доказом вини позивача, з урахування наявності доказів зворотнього.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем судовий збір сплачено в розмірі 2270 грн, що підтверджується платіжним дорученням №317 від 04.06.2021 р. (а. с. 18), яка підлягає стягненню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс" (вул. Шнеєрсона, 2 а, кв. 25,Миколаїв,54001 39583984) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14,Київ 135,01135 39816845) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №232661 від 29.04.2021 р. про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс" адміністративно - господарського штрафу в сумі 34000 грн, №232659 від 29.04.2021 про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700 грн, №232657 від 29.04.2021 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 34000 грн, №232658 від 29.04.2021 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700 грн, №232660 від 29.03.2021 р. про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 8500 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14,Київ 135,01135 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нікспецтранс" (вул. Шнеєрсона, 2 а, кв. 25,Миколаїв,54001 39583984) судовий збір в розмірі 2270 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич