Рішення № 99148343, 25.08.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3268/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Злинської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 (надалі позивач), через свого представника - адвоката Назаренка Ю.В., звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати бездіяльність Злинської сільської ради Новоукраїнського району, щодо залишення клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 3523181600:02:000:2444) та передачі її у власність без розгляду, протиправною та зобов`язати Злинську сільську раду Новоукраїнського району (код 04364673) прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 3523181600:02:000:2444) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність громадянину ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 02.07.2018 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» роздроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, який був поданий на затвердження. За результатами розгляду питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 » Злинська сільська рада залишила без розгляду заяву про затвердження проекту землеустрою, оскільки за таке рішення не було проголосоване більшістю депутатів. Оскільки за її заявою не було прийнято вважає таку бездіяльність протиправною.

Злинською сільською радою (надалі відповідач) подано відзив на позов (а.с.54-57), у якому позовні вимоги не визнані, з огляду на те, що бажану земельну ділянку ГУ Держгеокадастра у Кіровоградській області не передано до земель комунальної власності, проект землеустрою не був погоджений із Злинської сільською радою, а також з огляду на те, що дозвіл на розробку проекту землеустрою був наданий більше двох років назад і не був погоджений з органом місцевого самоврядування.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року залишено без руху (а.с.39).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, сторонам встановлено процесуальний строк для подачі заяв по суті справи (а.с.48).

29.07.2021 року до суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі (а.с.58).

Згідно частини 4 статті 162, статті 167 КАС України зазначене клопотання повернуто заявнику без розгляду, оскільки до нього не долучено доказів направлення копії клопотання позивачу.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши позовну заяву та надані до неї докази, надані докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Злинської сільської ради з заявою від 26.02.2021 року про затвердження проекту відведення у власність (оренду) земельної ділянки загальною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Злинської сільської ради до якої долучений проект землеустрою та витяг з ДЗК про земельну ділянку (а.с.28).

Вказану заяву розглянуто постійною комісією з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, охорони пам`яток. Історичного середовища, благоустрою, комунальної власності, житлово-комунального господарства, енергозбереження та транспорту та прийнято рішення, що проекту рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 внести до порядку денного п1ятої сесії Злинської сільської ради 06.04.2021 року (а.с.29).

06 квітня 2021 року на засіданні четвертої сесії восьмого скликання було розглянуто питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передачу у власність земельної ділянки на території Злинської сільської ради ОСОБА_1 , але більшість депутатів проголосувати проти, отже за результатами протоколу поіменного голосування рішення не прийнято (а.с.31-32).

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність щодо залишення клопотання без розгляду, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 14 частини 4 статті 42 Земельного Кодексу України (надалі ЗК України) сільський, селищний, міський голов: представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1, 4 статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Відповідно до частини 8 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Розгляд заяви позивача про затвердження проекту землеустрою повинен відбуватись в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Злинської сільської ради із прийняттям відповідного рішення протягом двотижневого строку, оскільки саме такий спосіб прийняття рішення з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру передбачений законодавством.

Тобто сам розгляд заяви позивача на пленарному засіданні без прийняття жодного рішення за наслідком розгляду такої заяви свідчить про бездіяльність останнього, оскільки відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, взагалі не вирішено питання, а не як стверджує представник позивача, формуючи позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльність щодо залишення заяви без розгляду. Суд зауважує, що жодного рішення відповідача про залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду матеріали справи не свідчать, а відтак суд зауважує про помилковість формування позовної вимоги.

Судом установлено, що заява позивача про затвердження проекту землеустрою не розглянута відповідачем строк та у спосіб, що встановлені Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки рішення про затвердження або про відмову затвердити проект землеустрою прийнято не було.

Суд відхиляє доводи відзиву на позов, оскільки обставини, наведені у відзиві не були покладені в основу рішення суб`єкта розпорядження, яке б перевірялось на предмет законності.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Отже у даному спорі відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо неприйняття рішення за заявою позивача, а не як, зазначено представником позивача стосовно залишення заяви позивача без розгляду, а відтак в цій частині позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження щодо затвердження проекту землеустрою чи надання вмотивованої відмови у його затверджені, регламентовано положеннями Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Жодного рішення за заявою позивача не було прийнято, відтак суд не вбачає за можливим здійснювати за відповідача перевірку відповідності проекту землеустрою усім вимогам законодавства.

Станом на день розгляду справи суду не наведено жодних обставин, які б свідчили про те, що відповідач буде ухилятись від зобов`язання розглянути заяву позивача.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою від 26.02.2021 року та прийняти відповідне рішення.

Водночас, з`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов до висновку, що з огляду на визнання протиправною бездіяльність Злинської сільської ради, порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача розглянути цю заяву та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог земельного законодавства та з урахуванням висновків суду.

Звертаючись до суду, позивач на меті має намір захистити своє право щодо не розгляду її заяви, а тому належним способом захисту у даній справі є зобов`язання відповідача розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою та прийняти відповідне рішення, а відтак і друга позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при з частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у сумі 908 грн. (а.с.36-37), враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути 454 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Водночас, окрім судового збору, представник позивача просить суд стягнути судові витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Відповідач заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу у зв`язку з неспівставленістю заявленої суми до складності справи.

Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представник позивача на підтвердження розміру витрат позивача на правничу допомогу адвоката надав копію договору про надання правової допомоги від 08.04.2021 року (а.с.33-35).

Суду не надано жодного документа на підтвердження згоди між сторонами договору про надання правової допомоги щодо виконання змісту даного договору (акт прийому - передачі виконаних робіт тощо).

При цьому в матеріалах справа відсутня заява позивача щодо неможливості надати відповідні докази станом на день розгляду справи в суді в силу приписів частини 7 статті 139 КАС України.

Відсутність документального підтвердження належними та допустимими доказами, витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови представнику позивача у задоволенні вимоги про відшкодування витрат в сумі 10000 грн.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Злинської сільської ради (вул. Центральна, 76, с. Злинка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26232; код ЄДРПОУ 04364673) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Злинської сільської ради щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 26.02.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зобов`язати Злинську сільську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти відповідне рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454 гривні за рахунок бюджетних асигнувань Злинської сільської ради.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук