Рішення № 99148190, 25.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2021 року № 320/5339/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Баришівської селищної виборчої комісії, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Баришівської селищної ради, про стягнення коштів.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Баришівської селищної виборчої комісії про стягнення з відповідача коштів у розмірі 282812,52 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що у період з 15.10.2015 по 11.11.2018 включно він перебував у трудових відносинах з Баришівською селищною виборчою комісією Баришівського району Київської області та обіймав посаду голови цієї ТВК, що підтверджується записами у трудовій книжці. Позивач зазначає, що факт існування між ним та відповідачем трудових відносин підтверджується судовим рішенням у справі №355/824/19, є преюдиціальним та не потребує повторного доказування.

Позивач стверджує, що на момент його звільнення з цієї посади відповідач не здійснив з ним повного розрахунку, а саме: не виплатив заборгованість із заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки (за три роки).

Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача зазначених коштів, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до положень статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Баришівську селищну раду.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що між ОСОБА_1 та Барищівською селищною виборчою комісією не виникало трудових відносин, оскільки виконання членом ТВК своїх обов`язків не є роботою за трудовим договором та відбувається не на постійній основі, а упродовж чітко визначеного періоду, внаслідок чого підстави для виплати позивачу заробітної плати за період з 15.10.2015 по 11.11.2018 відсутні.

Також відповідач стверджує, що запис у трудовій книжці не є доказом виникнення між сторонами трудових відносин, оскільки цей запис не містить посилання на норми КЗпП України та внесений позивачем власноруч з метою штучної імітації виникнення трудових відносин, а тому не є достовірним доказом.

При цьому відповідач вважає, що судові рішення у справі №355/824/19, на які посилається позивач, лише встановлюють факт виконання позивачем обов`язків голови Баришівської селищної виборчої комісії у період з 15.10.2015 по 11.11.2018, а тому не є джерелом виникнення преюдиціального факту щодо існування між сторонами саме трудових відносин.

Третя особа правом на надання письмових пояснень не скористалася.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 залишено без розгляду клопотання ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 12.10.2020, від 24.11.2020, від 04.01.2021, від 08.02.2021, від 10.02.2021, від 23.03.2021, від 25.03.2021, від 31.05.2021 та від 31.07.2021.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Баришівським РВ ГУ МВС України в Київській області 11.05.1996 (а.с.68-71).

15.10.2015 Барищівською районною виборчою комісією Київської області було прийнято постанову №30 про призначення ОСОБА_1 головою виборчої комісії (а.с.91).

Відповідні повноваження позивач виконував по 11.11.2018, про що зроблено записи у трудовій книжці серії НОМЕР_2 (а.с.7).

Відповідно до довідки Територіальної Барищівської селищної виборчої комісії від 11.11.2018 №11/4-з, підписаної позивачем як головою цієї ТВК, заробітна плата за період з листопада 2015 року по 11 листопада 2018 року не виплачувалась (а.с.9).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Баришівської селищної ради із заявою-претензією від 01.10.2018 №10/3-з, в якій просив виплатити йому заробітну плату згідно платіжної відомості за період з листопада 2015 року по вересень 2018 року (включно) (а.с.20).

22.10.2018 позивач звернувся до Баришівської селищної ради із заявою-претензією від 22.10.2018 №10/4-з=к, у якій просив виплатити йому заробітну плату згідно платіжної відомості за період з листопада 2015 року по жовтень 2018 року (включно) (а.с.21).

До вказаної заяви-претензії додано платіжну відомість на виплату заробітної плати за період з листопада 2015 року по жовтень 2018 року, якою визначено загальну суму заробітної плати за вказаний період у розмірі 96730,00 грн., з яких:

- листопад-грудень 2015 року - 1500,00 грн. щомісячно;

- січень-листопад 2016 року - 1500,00 грн. щомісячно, грудень 2016 року - 1600,00 грн.;

- січень-грудень 2017 року - 3200,00 грн. щомісячно;

- січень-жовтень 2018 року - 3723,00 грн. щомісячно (а.с.22).

Відповідно до протоколу постійної планово-бюджетної комісії Баришівської селищної ради від 04.11.2018 №7 за результатами розгляду вказаної заяви позивача комісією було вирішено включити дане питання до порядку денного наступної сесії селищної ради (а.с.24).

Невиплата позивачеві заробітної плати за період виконання ним обов`язків голови ТВК стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості у примусовому порядку, з приводу чого суд зазначає таке.

Основні засади, організацію і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост було визначено Законом України "Про місцеві вибори" від 14.07.2015 №595-VIII (далі - Закон №595, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин - з 15.10.2015 по 11.11.2018 включно).

Частиною першої статті 12 Закону №595 визначено, що суб`єктами виборчого процесу на відповідних місцевих виборах є, серед іншого, виборчі комісії, сформовані (утворені) відповідно до цього Закону або інших законів України, які уповноважені забезпечувати організацію та проведення відповідних місцевих виборів (п.3).

Відповідно до частини першої статті 19 Закону №595 систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів, становлять: 1) Центральна виборча комісія, яка є виборчою комісією вищого рівня для всіх виборчих комісій з усіх місцевих виборів; 2) територіальні виборчі комісії: а) виборча комісія Автономної Республіки Крим; б) обласні виборчі комісії; в) районні виборчі комісії; г) міські виборчі комісії; ґ) районні у містах виборчі комісії (у містах з районним поділом); д) селищні, сільські виборчі комісії; 3) дільничні виборчі комісії.

Районні у місті виборчі комісії у містах з районним поділом, де не утворені районні у місті ради, утворюються для здійснення передбачених цим Законом повноважень у відповідному виборчому територіальному окрузі стосовно виборів депутатів міських рад та міських голів.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону №595 виборчі комісії з місцевих виборів є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення відповідних місцевих виборів і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про місцеві вибори.

Частиною третьою статті 20 Закону №595 передбачено, що територіальна виборча комісія є постійно діючим колегіальним органом, що в межах своїх повноважень забезпечує організацію та проведення місцевих виборів. Члени територіальної виборчої комісії здійснюють свої повноваження до сформування на чергових місцевих виборах у порядку, передбаченому цим Законом, нового складу відповідної територіальної виборчої комісії.

Відповідно до п`ятої статті 20 Закону №595 територіальна виборча комісія є юридичною особою. Територіальна виборча комісія має власну печатку, зразок якої затверджується Центральною виборчою комісією.

Відповідно до частини третьої статті 28 Закону №595 за рішенням виборчої комісії голова, заступник голови, секретар або в разі їх відмови інші члени територіальної виборчої комісії (загальною кількістю не більше трьох осіб), дільничної виборчої комісії (загальною кількістю не більше двох осіб) протягом виборчого процесу можуть виконувати свої повноваження у виборчій комісії на платній основі на підставі цивільно-правового договору між ними і виборчою комісією. Зазначені особи на цей період увільняються від виконання виробничих або службових обов`язків за основним місцем роботи зі збереженням стажу роботи.

Голова, заступник голови, секретар виборчої комісії Автономної Республіки Крим виконують свої повноваження на постійній основі. Умови оплати їх праці встановлюються Кабінетом Міністрів України, оплата здійснюється за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим.

Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що член територіальної, дільничної виборчої комісії до закінчення строку своїх повноважень у комісії не може бути звільнений з роботи, переведений на нижчу посаду з підстав, пов`язаних із виконанням ним обов`язків у виборчій комісії.

Частиною дев`ятою статті 28 Закону №595 закріплено, що робота члена територіальної, дільничної виборчої комісії, який виконує свої повноваження у виборчій комісії на платній основі відповідно до частини третьої цієї статті, оплачується в розмірі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим, відповідного місцевого бюджету (далі - кошти відповідного місцевого бюджету), отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України (а у передбачених цим Законом випадках - за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету).

Відповідно до частини десятої статті 28 Закону №595 розмір оплати праці членів виборчих комісій визначається Кабінетом Міністрів України. Для членів виборчих комісій, увільнених від виконання виробничих або службових обов`язків за основним місцем роботи, розмір оплати праці не може бути нижчим від середньої заробітної плати за основним місцем роботи але не вище розміру заробітної плати відповідного сільського, селищного, міського голови або голови відповідної ради. Розмір оплати праці члена виборчої комісії, який є пенсіонером або особою, яка тимчасово не працює, не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент її нарахування.

Робота членів виборчих комісій (у тому числі пенсіонерів та осіб, які тимчасово не працюють) у день виборів та у дні встановлення підсумків голосування і результатів виборів оплачується у розмірі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України (частина дванадцята статті 28 Закону №595).

Згідно з частиною шістнадцятою статті 28 Закону №595 у період поза виборчим процесом забезпечення діяльності територіальної виборчої комісії щодо виконання її повноважень здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

На виконання частини дев`ятої статті 28 Закону №595 постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 687 було затверджено Порядок оплати праці членів територіальних і дільничних виборчих комісій з місцевих виборів, нарахування та виплати одноразової грошової винагороди (далі - Порядок №687).

Відповідно до пункту 3 Порядку №687 за рахунок фонду оплати праці, передбаченого єдиним кошторисом видатків на підготовку та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост (далі - місцеві вибори) територіальної виборчої комісії, здійснюються такі виплати: оплата праці голови, заступника голови, секретаря або інших членів виборчої комісії, які виконують свої повноваження на платній основі; оплата праці членів виборчих комісій за роботу в день місцевих виборів, дні встановлення підсумків голосування та результатів місцевих виборів; одноразова грошова винагорода членам виборчих комісій у межах загальної економії фонду оплати праці.

Згідно з пунктами 9-12 Порядку №687 за рішенням виборчої комісії голова, заступник голови, секретар, а в разі їх відмови - інші члени територіальної виборчої комісії (загальною кількістю не більше ніж три особи), дільничної виборчої комісії (загальною кількістю не більше ніж дві особи) протягом виборчого процесу можуть виконувати свої повноваження у виборчій комісії на платній основі на підставі цивільно-правового договору, укладеного між ними та виборчою комісією, за формою згідно з додатком 2.

Голова, заступник голови, секретар виборчої комісії Автономної Республіки Крим виконують свої повноваження на постійній основі.

Розмір оплати праці членів виборчої комісії визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 р. № 966 "Про умови оплати праці членів виборчих комісій, комісій всеукраїнського референдуму".

Для членів виборчих комісій, увільнених від виконання виробничих або службових обов`язків за основним місцем роботи, розмір оплати праці не може бути нижчим від середньої заробітної плати за основним місцем роботи, але не вищим від розміру заробітної плати відповідного сільського, селищного, міського голови або голови відповідної ради.

Розмір оплати праці члена виборчої комісії, який є пенсіонером або особою, яка тимчасово не працює, не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на дату її нарахування.

Відповідно до пунктів 14-15 Порядку №687 підставою для укладення цивільно-правового договору є рішення виборчої комісії про виконання членами виборчої комісії повноважень на платній основі.

Рішення дільничної виборчої комісії про виконання членами виборчої комісії повноважень на платній основі затверджується територіальною виборчою комісією, яка здійснює фінансове забезпечення дільничних виборчих комісій.

Для укладення цивільно-правового договору член виборчої комісії подає до територіальної виборчої комісії такі документи:

- копію сторінок паспорта, на яких зазначені прізвище, ім`я, по батькові, дата і місце народження, серія і номер паспорта, ким і коли виданий паспорт, відмітка про реєстрацію місця проживання;

- копію довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби та мають про це відмітку в паспорті).

Пунктами 17-19 Порядку №687 визначено, що цивільно-правовий договір з головою територіальної виборчої комісії від імені комісії укладається заступником голови такої виборчої комісії.

Оплата праці члена виборчої комісії, який виконує свої повноваження у виборчій комісії на платній основі, здійснюється таким чином:

- особи, увільненої від виконання виробничих або службових обов`язків за основним місцем роботи, - на підставі довідки з основного місця роботи про середню заробітну плату, розмір якої визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100;

- фізичної особи - підприємця, пенсіонера, особи, яка тимчасово не працює, або особи, визнаної в установленому законом порядку безробітною, - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 р. № 966 "Про умови оплати праці членів виборчих комісій, комісій всеукраїнського референдуму".

Оплата праці члена виборчої комісії, який виконує свої повноваження в комісії на платній основі, проводиться раз на місяць територіальною виборчою комісією на підставі акта наданих послуг, підписаного сторонами цивільно-правового договору, і табеля обліку робочого часу.

Якщо член виборчої комісії виконував свої повноваження на платній основі не повний календарний місяць або з певних причин відбулося дострокове припинення дії договору про виконання обов`язків члена виборчої комісії, його робота оплачується пропорційно відпрацьованому часу.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що у період виникнення спірних правовідносин громадяни могли бути залучені до роботи у виборчих комісіях у два способи: на платній (1) або безоплатній основі (2).

При цьому, платна основа виконання членом ТВК своїх повноважень передбачала обов`язкову наявність укладеного цивільно-правового договору між таким членом та комісією. Оплата праці у такому випадку здійснюється на підставі цього договору, акта виконаних робіт (наданих послуг) та табеля обліку робочого часу.

Водночас, матеріалами справи не підтверджується наявність таких документів, які є необхідною передумовою для стягнення заборгованості з невиплаченої плати за роботу у виборчій комісії.

Ухвалою суду від 17.08.2020 про відкриття провадження у цій справі було витребувано:

від позивача:

- копію наказу про прийняття на роботу від 15.10.2015 №30 та про звільнення з посади від 10.11.2018 №3-к;

- копію цивільно-правового договору, укладеного з відповідачем на підставі частини третьої статті 28 Закону України "Про місцеві вибори";

- детальний розрахунок заявленої до відшкодування суми коштів.

від відповідача:

- копію наказу про прийняття на роботу від 15.10.2015 №30 та про звільнення з посади від 10.11.2018 №3-к;

- копію табеля обліку робочого часу позивача за період з 15.10.2015 по 11.11.2018;

- копію цивільно-правового договору, укладеного з позивачем на підставі частини третьої статті 28 Закону України "Про місцеві вибори";

- копію звітності форми 1ДФ за період з 15.10.2015 по 11.11.2018 з доказами її подання до контролюючого органу;

- копію звітності з єдиного соціального внеску за період з 15.10.2015 по 11.11.2018 з доказами її направлення до контролюючого органу;

- докази нарахування та сплати єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору за позивача за період з 15.10.2015 по 11.11.2018;

- докази нарахування позивачеві заробітної плати за період з 15.10.2015 по 11.11.2018;

- копії кошторисів видатків відповідної комісії на підготовку та проведення виборів за 2015-2018 роки;

від Баришівської селищної ради:

- розрахунки витрат Баришівської селищної виборчої комісії, направлені позивачем;

- письмові пояснення щодо підстав нездійснення фінансування Баришівської селищної виборчої комісії.

від Головного управління ДПС у Київській області (вул. Народного ополчення, 5а, м. Київ, 03680):

- подану Баришівською селищною виборчою комісією (вул. Жовтнева (Центральна), 27, смт. Баришівка, Київська область, 07500, ідентифікаційний код 34248735) звітність форми 1ДФ за період з 15.10.2015 по 11.11.2018;

- подану Баришівською селищною виборчою комісією (вул. Жовтнева (Центральна), 27, смт. Баришівка, Київська область, 07500, ідентифікаційний код 34248735)звітність з єдиного соціального внеску за період з 15.10.2015 по 11.11.2018;

- докази нарахування та сплати Баришівською селищною виборчою комісією (вул. Жовтнева (Центральна), 27, смт. Баришівка, Київська область, 07500, ідентифікаційний код 34248735) єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 15.10.2015 по 11.11.2018.

Проте, доказів наявності цивільно-правового договору, укладеного між сторонами, а також актів виконаних робіт (наданих послуг) та табеля обліку робочого часу суду надано не було.

Більш того, у письмових поясненнях по справі позивач підтвердив, що договору цивільно-правового характеру укладено не було, однак наполягає, що між ним та відповідачем виникли трудові відносини, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що предметом трудового договору (контракту) є праця (трудова функція) особи, яка є об`єктом саме трудових правовідносин, які повною мірою врегульовані трудовим законодавством.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №295/8991/17.

Положеннями статті 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, матеріали справи не містять доказів укладання між сторонами трудового договору та, відповідно, виникнення трудових відносин, а прийнята 15.10.2015 Барищівською районною виборчою комісією Київської області постанова №30 про призначення ОСОБА_1 головою виборчої комісії не може бути розцінена в якості розпорядчого акта роботодавця про прийняття на роботу.

Так, частиною першою статті 22 Закону №595 визначено, що склад територіальних виборчих комісій формується за поданнями зареєстрованих у встановленому законом порядку місцевих організацій партій з урахуванням обмежень, встановлених частиною другою статті 12 цього Закону, у кількості не менше 9 і не більше 18 осіб.

Частиною шостою цієї статті передбачено, що районні територіальні виборчі комісії формують склад міських (крім міст, зазначених у частинах четвертій, п`ятій та восьмій цієї статті), сільських, селищних територіальних виборчих комісій у відповідному районі не пізніш як за 42 дні до дня виборів. Подання до складу відповідних територіальних виборчих комісій можуть вносити районні організації політичних партій, зазначених у частині другій цієї статті. Такі подання вносяться не пізніш як за 45 днів до дня виборів.

Згідно з частинами чотирнадцятою та п`ятнадцятою цієї ж статті виборчі комісії, зазначені у частинах четвертій - дев`ятій цієї статті, одночасно з формуванням складу територіальної виборчої комісії призначають голову, заступника голови, секретаря такої виборчої комісії.

Голова, заступник голови та секретар територіальної виборчої комісії мають призначатися від різних суб`єктів подання, визначених частиною другою цієї статті.

Таким чином, вищевказана постанова від 15.10.2015 №30, яка була прийнята не відповідачем (Баришівською селищною виборчою комісією), а вищестоящою виборчою комісією (Барищівською районною виборчою комісією Київської області) є документом організаційного характеру, яким оформлюється визначення керівної особи сформованого складу виборчої комісії нижчого рівня, а тому цей документ не є розпорядчим актом роботодавця про прийняття на роботу.

При цьому, під час розгляду цієї справи суду не було надано доказів прийняття Баришівською селищною виборчою комісією, як особою, до якої звернуті позовні вимоги, розпорядчих актів про прийняття позивача на роботу.

Суд зауважує, що лише запис у трудовій книжці позивача не є достатнім та допустимим доказом виникнення між сторонами трудових відносин.

Так, відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що запис у трудовій книжці, який був зроблений самим позивачем, як головою ТВК та скріплений печаткою комісії, яка була наявна у позивача до її передачі іншому голові за актом від 13.11.2018 №1 (а.с.92), носить похідний характер від розпорядчого акта роботодавця про прийняття на роботу, який, як було вказано вище, відсутній.

При цьому, суд зауважує, що записи у трудовій книжці були зроблені не у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58 (далі - Інструкція).

Так, відповідно до пункту 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

При цьому пунктом 2.3 цієї Інструкції визначено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Однак, відповідні записи у трудовій книжці позивача про прийняття на роботу та звільнення були внесені за відсутності розпорядчих актів, та, крім того, запис про звільнення позивача не містить посилання на відповідну статтю та пункт закону, як підставу для звільнення.

Суд вважає непереконливими твердження позивача про те, що виникнення між ним та відповідачем трудових відносин підтверджується судовими рішеннями у справі №355/824/19, оскільки цими рішеннями такий факт не встановлювався.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, згідно з частиною сьомою цієї ж статті, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 27.05.2020 було закрито провадження у справі №355/824/19 за позовом ОСОБА_1 до Баришівської селищної виборчої комісії про стягнення заробітної плати та всіх належних працівникові сум при звільненні, з огляду на порушення правил підсудності.

Отже, зазначене рішення не є джерелом виникнення преюдиціальних фактів, оскільки постановою суду апеляційної інстанції було скасовано рішення суду першої інстанції та закрито провадження у справі, що свідчить про відсутність судового рішення у зазначеному провадженні як такого.

Судом встановлено, що 28.10.2015 Барищівською селищною виборчою комісією було прийнято постанову №6-з "Про статус і оплату праці членів територіальної Баришівської селищної виборчої комісії у період поза виборчим процесом", якою встановлено проводити нарахування заробітної плати члену комісії при виконанні своїх повноважень на постійній основі з врахуванням всіх обов`язкових відрахувань з фонду заробітної плати і з самої заробітної плати працюючого та вносити до платіжної відомості на виплату заробітної плати чисту суму для виплати в розмірі не нижче мінімальної заробітної плати по Україні (а.с.19).

Проте, зазначене рішення само по собі не свідчить про виникнення між сторонами трудових відносин, без надання допустимих доказів - відповідних розпорядчих актів роботодавця.

Крім того, на виконання вимог суду, викладених в ухвалі про відкриття провадження у цій справі, Головним управлінням ДПС у Київській області була надана суду подана Барищівською селищною виборчою комісією звітність з єдиного соціального внеску та податку з доходу фізичних осіб, з якої вбачається, що територіальною виборчою комісією (головою якої на той час був позивач) не нараховувалася ОСОБА_1 заробітна плата згідно тих платіжних відомостей, які були додані ним до позовної заяви, а сам позивач не фігурував в якості найманого працівника, що також свідчить про відсутність виникнення між сторонами трудових відносин.

За таких обставин, суд зазначає, що твердження позивача про виникнення між ним та Барищівською селищною виборчою комісією трудових відносин є безпідставними, що свідчить про відсутність у відповідача обов`язку по нарахуванню та виплаті заробітної плати та, як наслідок, - необґрунтованість позовних вимог.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.