Рішення № 99147427, 25.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2021 р. Справа№200/6295/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код ЄДРПОУ 34032208, 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4)

до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59)

про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 грудня 2020 року № 00015870423, № 00015890423, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 грудня 2020 року № 00015870423, № 00015890423 на суму 41322 грн. 67 коп., зобов`язання відповідача провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 138907 грн. 61 коп. по вказаним у додатку до податкових повідомлень-рішень від 10 грудня 2020 року № 00015870423, № 00015890423.

Ухвалою від 26 травня 2021 року суд залишив без руху позовну заяву позивача та надав десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків, а саме надання (надіслання) суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 2270 грн.

16 червня 2021 року позивач надав до суду заяву, якою виконав вимоги ухвали від 26 травня 2021 року.

Ухвалою від 22 липня 2021 року суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

За правилами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що 26 листопада 2020 року за результатами проведеної камеральної перевірки головним ревізором-інспектором відділу податку на додану вартість був складений акт № 679/05-99-04-23/34032208 з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року, за висновками якого податковим органом встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного п.п.16.1.4 п. 16.1 статті 16, п. 57.1 статті 57, п. 203.2 статті 203 Податкового кодексу України. 15 грудня 2020 року підприємством були отримані податкові повідомлення-рішення (далі за текстом – ППР) головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 10 грудня 2020 року № 00015870423 про сплату штрафу у сумі 41201 грн. 68 коп. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 206008 грн. 37 коп. з податку на додану вартість та № 00015890423 про сплату штрафу у сумі 121 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 605 грн. за податку на додану вартість. 21 грудня 2020 року позивач звернувся до відповідача із скаргою про скасування спірних ППР, які рішенням від 15 квітня 2021 року були залишені без задоволення. Позивач зазначає, що оскільки камеральна перевірка проводилась з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання, то податковий орган повинен був дотримуватися положень статті 102 Податкового кодексу України. Граничний термін, протягом якого податкова служба мала визначити суму податкових зобов`язань та/або штрафних санкцій по декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року – 21 вересня 2018 року. Тому представник Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” вважає, що застосування штрафних (фінансових) санкцій за спірними ППР, нарахованих по декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року є незаконними. Крім того позивач наголошує, що згідно з даними єдиного кабінету платника податків на несвоєчасно сплачені суми податку на додану вартість, відображених в додатку до ППР від 10 грудня 2020 року № 00015870423, № 00015890423, в порушення вимог п. 102.1 статті 102 Податкового кодексу України була нарахована пеня у розмірі 138907 грн. 61 коп. Оскільки нарахування пені було проведено після перебігу строку, передбаченого статті 102 Податкового кодексу України, то таке нарахування пені, на думку позивача, є безпідставним.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, обґрунтовуючи це наступним. Контролюючим органом було проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року від 21 вересня 2015 року № 9194582601, якою встановлено порушення вимог пп.16.1.4 п. 16.1 статті 16, п. 57.1 статті 57, п. 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковій звітності з ПДВ за серпень 2015 року. на підставі акту камеральної перевірки відповідно до п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України винесено спірні ППР. Відповідач зазначає, що згідно з п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Податкове правопорушення у даному випадку є триваючим оскільки платник перебуває у стані безперервного продовження неправомірної бездіяльності, він безперервно порушує вимоги Податкового кодексу України щодо своєчасності сплати податку. Відповідач наголошує, що позивач узгоджену суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість за серпень 2015 року сплатив лише у листопаді 2020 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1”, є юридичною особою, яка зареєстрована за кодом ЄДРПОУ 34032208, місцезнаходження: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4) та який пройшов передбачену законом державну реєстрацію, здійснює свою діяльність на підставі статуту та перебуває на обліку як платник податків.

Відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року № 9194582601 від 21 вересня 2015 року, за результатами якої складно акт від 26 листопада 2020 року № 679/05-99-04-23/34032208.

Перевіркою повноти та своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість встановлено, що позивачем за період з 10 листопада 2020 року по 25 листопада 2020 в порушення пп.16.1.4 п. 16.1 статті 16, п. 57.1 статті 57, п. 203.2 статті 203 ПК України несвоєчасно сплачена сума узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 206613 грн. 37 коп.

За висновками акту перевірки від 26 листопада 2020 року податковим органом встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16, п.57.1 статті 57, п.203.2 статті 203 Податкового кодексу України.

За наслідками проведеної перевірки та у зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 10 грудня 2020 року № 0015870423 про сплату штрафу у розмірі 20% у сумі 41201 грн. 67 коп. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання у розмірі 206008 грн. 37 коп. з податку на додану вартість та № 00015890423 про сплату штрафу у розмірі 20% у сумі 121 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання у розмірі 605 грн. з податку на додану вартість.

21 грудня 2020 року позивач звернувся зі скаргою № 2976 до ДПС України про скасування спірних ППР та зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 18907 грн. 61 коп.

Рішенням ДПС України від 15 квітня 2021 року № 8575/99-00-06-03-01-06 ППР були залишені без змін, а скарга – без задоволення.

Крім того, як встановлено судом, на несвоєчасно сплачені суми податку на додану вартість, відображених в додатку до податкових повідомленнях-рішеннях від 10 грудня 2020 року була нарахована пеня у розмірі 138907 грн. 61 коп.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі за текстом – ПК України) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 статті 36 вказаного Кодексу).

Статтею 87 ПК України визначені джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків.

За приписами п. 87.9 даної статті у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, в силу імперативних вимог вказаних норм ПК України контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує платник податків, який має податковий борг, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 111.2 ст. 111, п. 113.3 ст. 113, п. 116.1 статті 116 вказаного Кодексу за порушення законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлюється фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 вказаного Кодексу, яка регулює питання порушення правил сплати (перерахування) податків, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Спірне податкове повідомлення-рішення винесене за порушення, що були встановлено в ході камеральної перевірки.

Відповідно до п. 76.1. статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Пунктом 76.3 статті 76 даного Кодексу визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з п. 102.1 статті 102 ПК України, якою встановлені строки давності та їх застосування, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.2 статті 102 Кодексу визначено, що грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:- податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано;

- посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Існування щодо позивача обставин, про які йдеться в п. 102.2 статті 102 ПК України, судом не встановлено.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже застосований оскаржуваним податковим повідомленнями-рішенням штраф є грошовим зобов`язанням позивача, на яке розповсюджується приписи статті 102 Кодексу.

При цьому, як убачається з розрахунку до податкового повідомлення-рішення, в порушення вимог законодавства контролюючий орган поза межами встановлених Кодексом строків (1095 днів) провів перевірку позивача та за результатами такої перевірки застосував штраф за прострочення сплати податкового боргу у строк від 1818 до 1867 календарних днів, чим вийшов за межі наданих повноважень.

Вказані порушення призвели до неправомірного накладення на позивача штрафу, таким чином податкові повідомлення-рішення від 10 грудня 2020 року № 00015870423 та № 00015890423 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 138907 грн. 61 коп., суд зазначає наступне.

За пунктом 129.3.1 статті 129 ПК України передбачено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п.129.4 статті 129 ПК України).

Пункт 131.2. статті 131 ПК України визначає, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Алгоритм визначення сум грошових зобов`язань міститься в статті 54 ПК України та передбачає самостійне обчислення платником податку суми податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, шляхом зазначення у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу або визначення грошового зобов`язання контролюючим органом. При цьому, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3 статті 54 ПК України).

Приписи ПК України надають право податковому органу нараховувати пеню та у встановлених випадках перерозподіляти грошові кошти сплачені позивачем в порядку черговості виникнення податкового боргу. Проте, обов`язку виносити окреме податкове повідомлення-рішення на суму нарахованої пені за статтею 129 ПК України не встановлено.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 07.04.2016 року № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.05.2016 року за № 751/28881 (далі – Порядок № 422), передбачено, що інтегрована картка платника (далі – ІКП) – форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; (п.1 Розділ І. Загальні положення).

ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі: нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків) (п. 2 частина перша “Порядок ведення інтегрованої картки платника”, розділ ІI. “Інтегрована картка платника”).

Пункт 1 Розділу VIІ Порядку № 422, визначають, що нарахування пені розпочинається: після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня: 1) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України; 2) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України; у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або органом ДФС під час перевірки такого податкового агента.

Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу ІІ ПК України) здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).

Нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу Казначейства та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Відповідно до п. 42-1.2 статті 42-1 ПК України, електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.

З наведеного убачається, що пеня на суму узгодженого податкового зобов`язання нараховується в силу вимог закону, процес нарахування здійснюється в автоматичному режимі, про стан, розмір нарахування пені платник може дізнатись, зокрема, скориставшись електронним кабінетом.

Отже, нарахування пені здійснюється в автоматичному режимі та пов`язано з фактом несплати у встановлений строк суми самостійно узгодженого зобов`язання. При цьому, пеня нараховується з першого календарного дня прострочення сплати грошового зобов`язання і закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу.

Разом з тим, як зазначалось, положенням норм податкового законодавства, чітко визначено, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Враховуючи, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та нарахування пені до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 ПК України, відповідно штрафні санкції та нарахування пені можуть бути застосовані в межах 1095 днів, з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Як убачається з інтегрованої картки платника з податку на додану вартість, нарахування пені відбувалось на підставі п.п. 129.1 п. 129.1 статті 129 ПК України за борг минулих років по податковій декларації за серпень 2015 року (реєстраційний № 9194582601 від 21 вересня 2015 року) по дати сплати грошових зобов`язань позивачем у 2020 році.

При цьому, податкова декларація за серпень 2015 року (реєстраційний № 9194582601 від 21 вересня 2015 року) на підставі якої відбулось нарахування пені, була предметом камеральної перевірки у зазначеній справі.

Отже, нарахування пені, на визначені платником та не сплачені в строк, передбачений ПК України, грошові зобов`язання, повинно відбутись не пізніше 1095 днів.

Відповідно до встановлених у цій справі обставин, відповідачем порушено строк проведення перевірки та, як результат, строк в який мав визначити суму податкових зобов`язань та/або штрафних санкцій, пені по декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року.

Отже, контролюючий орган в порушення вимог законодавства провів перевірку позивача поза межами встановлених Кодексом строків (1095 днів) та за результатами такої перевірки застосував штраф, чим вийшов за межі наданих повноважень.

Таким чином, оскільки несвоєчасно сплачені платником грошові зобов`язання, на які нараховано спірну пеню, визначені в декларації за серпень 2015 року (граничний строк сплати – 30 вересня 2015 року), камеральна перевірка такої декларації проведена поза межами строку, передбаченого п. 102.1 ст. 102 ПК України, платник податків вважається вільним від нарахування пені в сумі 138907 грн. 61 коп.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 807/2097/16. В наведеній справі обставини справи є відмінними від даної справи, проте саме такий спосіб захисту та відновлення порушеного права, було обрано Верховним Судом.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 138907 грн. 61 коп. по вказаних у додатках до податкових повідомлень-рішень від 10 грудня 2020 року № 00015870423, № 00015890423 підлягають задоволенню.

Стосовно посилання відповідача на те, що дата, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф, є датою сплати узгодженого податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом строку сплати узгодженого грошового зобов`язання є помилковим, оскільки норма пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України пов`язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Правову позицію, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань можуть бути нараховані в межах строку давності у 1095 днів, відлік якого починається із останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань неодноразово висловлено Верховним Судом у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 826/11626/15, від 05 липня 2019 року у справі № 820/11541/13-а, від 29 січня 2019 року у справі № 820/3543/17, від 05 червня 2018 року у справі № 824/760/17-а, від 10 травня 2018 року у справі № 820/3544/17, від 10.12.2019 року № 821/865/16.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення рішення прийняті відповідачем безпідставно і підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2715 грн. відповідно до платіжного доручення від 19 травня 2021 року № 976.

Суд зазначає, що позивачем було надмірно сплаченого судового збору у сумі 445 грн. Позивач має право звернутися до суду з відповідною заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код ЄДРПОУ 34032208, 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 грудня 2020 року № 00015870423, № 00015890423, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2020 року № 00015870423, яким Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» зобов`язано сплатити штраф у сумі 41201 грн. 67 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2020 року № 00015890423, яким Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» зобов`язано сплатити штраф у сумі 121 грн.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187, місцезнаходження: 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код ЄДРПОУ 34032208, місцезнаходження: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4) щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 138907 грн. 61 коп. по вказаним у додатку до податкових повідомлень-рішень від 10 грудня 2020 року № 00015870423, № 00015890423.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код ЄДРПОУ 34032208, 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 25 серпня 2021 року. Повне судове рішення складено 25 серпня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар