Рішення № 99147332, 25.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2021 р. Справа№200/7784/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини 3057 (ЄДРПОУ: 23313948, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Нахімова, 186) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини 3057 Національної гвардії України, в якій просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 16.12.2014 року по 14.03.2019 року у розмірі 78316,61 грн.;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 16.12.2014 року по 31.03.2018 року із застосуванням базового місяця обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, а з 01.04.2018 року по 14.03.2019 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, всього у розмірі 78316,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за час проходження служби йому не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що порушує його права.

Ухвалою суду від 25.06.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 03.08.2021 року відповідачу продовжено строк подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що проведення індексації грошових коштів здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів. У 2015-2019 роках індексація грошового забезпечення проводилась, відповідно до вимог п. 6 Порядку про проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з урахуванням фінансових ресурсів на відповідний період.

Крім того відповідач зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, проходив службу у Збройних Силах України, зокрема з 16.12.2014 року по 28.03.2019 року у військовій частині 3057 Національної гвардії України.

Наказом командира військової частини 3057 від 14.03.2019 року №12 о/с водія відділення тяги та підвозу 2 гаубичного артилерійського взводу 2 гаубичної артилерійської батареї гаубичного артилерійського дивізіону окремого загону спеціального призначення «Азов» старшину ОСОБА_1 звільнено відповідно до ст. 26 ч. 5 п. 2 згідно з підпунктом «й» Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби в запас, з наданням щорічної основної відпустки за 2018 рік терміном 15 календарних днів з 14 по 28 березня 2019 року.

Наказом командира військової частини 3057 Національної гвардії України (по строковій службі) від 14.03.2019 року № 52 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення після закінчення щорічної основної відпустки за 2018 рік.

Як вбачається з довідки військової частини 3057 Національної гвардії України від 11.08.2021 року №0824 про розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16.12.2014 року по 28.06.2019 року позивачу нараховано індексацію у розмірі 28243,51 грн., виплачено індексацію у сумі 3919,44 грн.. сума недоотриманої індексації 24324,08 грн. У зв`язку з тим, що окремий загін спеціального призначення «Азов» було проведено до складу військової частини 3057 Національної гвардії України у грудні 2014 року. В січні 2008 року Національна гвардія України як військове формування не існувала, як і посади, які займав ОСОБА_1 з березня 2016 року по лютий 2018 року, тому базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення вважається місяць створення окремого загону спеціального призначення «Азов», а саме грудень 2017 року. З березня 2018 року по березень 2019 року використовується базовий місяць березень 2018 року, у зв`язку з тим, що у 2018 році було підвищено грошове забезпечення за рахунок збільшення окладу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частини 2 цієї статті до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Частина 4 даної статті визначає, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Положеннями пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 року, передбачено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ.

Зокрема, статтею 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Водночас, положеннями статті 6 Закону № 1282-ХІІ визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Разом з тим, пунктом 2 Порядку № 1078 закріплено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Крім того, положеннями пункту 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Судом встановлено, що у зв`язку із відсутністю відповідних видатків на проведення індексації грошового забезпечення вказані кошти позивачу за період з грудня 2014 року по березень 2019 року виплачувались частково.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача з приводу обмеженого фінансування з огляду на те, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (справа "Кечко проти України", № 63134/00, рішення Європейського суду з прав людини від 07 листопада 2005 року).

У пункті 23 рішення в справі "Сук проти України" (№ 10972/05, від 10 червня 2011 року) Суд зазначив, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18 від 07.08.2019 у справі № 825/694/17 та від 23.10.2019 у справі № 825/1832/17.

Суд наголошує, що нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

Тобто, відсутність на рахунках відповідача коштів для виплати індексації грошового забезпечення не є саме по собі належним доказом неможливості здійснення вказаних виплат, оскільки відповідачем не доведено, що у бюджеті відповідного рівня, з якого здійснюється відповідне фінансування, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні.

При цьому підвищення грошового забезпечення чи встановлення більшого розміру премії не має наслідком звільнення від обов`язку проведення індексації грошового забезпечення у встановленому законом порядку за попередні бюджетні періоди.

Отже, позивач у період з 16.12.2014 року по 28.03.2019 року мав право на проведення індексації грошового забезпечення у повному обсязі.

Щодо базового місяця, то суд зазначає, що згідно довідки Військової частини 3057 встановлено, що позивачу у період з грудня 2014 року по лютий 2018 року проведено нарахування та часткову виплату індексації, проте з використанням базового місяця грудень 2014 року, з березня 2018 року по березень 2019 року використано базовий місяць березень 2018 року.

Суд зазначає, що визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджено наявність спору у сторін з приводу визначення базового місяця, то суд вважає за необхідне вказати, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, посадових окладів особи.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) затверджено правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення та визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з положеннями п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Суд наголошує, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Відповідно до п. 10-1 Порядку №1078, (в редакції постанови КМ № 526 від 13.06.2012), обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуються замість пенсії, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Натомість, згідно з п. 5 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013 від 09.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Тобто, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Крім того, на момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007 №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.

Згідно з положеннями п.13 постанови № 1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року, тобто датою, з якою позивач пов`язує встановлення базового місяця індексації.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року.

З аналізу постанови Кабінету Міністрів України №1294 в період її дії з 01.01.2008 по 01.03.2018, слідує незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.

Відтак, з огляду на позицію сторін та відповідно до обставин справи, суд вважає, що при вирішенні цього спору необхідно одночасно вирішити вимогу щодо проведення індексації так і визначення базового місяця (січень 2008 року) при обрахуванні індексації.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про протиправність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивача індексації грошового забезпечення за період з 16.12.2014 року по 28.02.2018 року без застосування базового місяця січень 2008 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період військової служби за контрактом у Військовій частині 3057 Національної Гвардії України та зобов`язання відповідача виплатити в повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з 16.12.2014 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обілення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та з 01.03.2018 року по 28.03.2019 року із застосуванням місяця для обілення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року.

З приводу визначення конкретної суми індексації - 78316,61 грн., суд зауважує, що позивач не навів розрахунок, з якого він виходив при визначенні суми індексації. Тому достатнім та належним способом захисту порушених прав позивача суд вважає зобов`язати Військову частину 3057 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 16.12.2014 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обілення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та з 01.03.2018 року по 28.03.2019 року із застосуванням місяця для обілення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року.

Стосовно доводів відповідача стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.

Статтею 233 КЗпП України визначено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів. Так, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ч.1 ст.233).

Разом із цим частиною другою цієї статті встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, право на оплату праці, якою за суттю є і грошове забезпечення військовослужбовця, не обмежується будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми.

Вказана позиція ґрунтується також на рішеннях Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013, від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 Суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Також працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Враховуючи наведені вище положення, суд вважає, що позивачем строк звернення до суду з метою захисту порушеного права не пропущено, оскільки працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державник гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини 3057 (ЄДРПОУ: 23313948, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Нахімова, 186) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини 3057 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період військової служби за контрактом у Військовій частині 3057 Національної гвардії України з 16.12.2014 року по 28.03.2019 року.

Зобов`язати Військову частину 3057 Національної гвардії України (ЄДРПОУ 23313948) нарахувати та виплатити в повному розмірі ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 16.12.2014 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та з 01.03.2018 року по 28.03.2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш