Рішення № 99147127, 25.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року Справа № 160/10454/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення суми витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2021 року Міністерство внутрішніх справ України, Національна академія Національної гвардії України (далі - позивачі) звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якій просять:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 02.08.2019 по 04.06.2021 у розмірі 278601,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач проходив навчання та військову службу у НАНГУ за контрактом від 02.08.2019 року, але контракт був достроково розірваний та відповідача відраховано з навчального закладу через систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем. У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його навчанням та утриманням.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/10454/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

26.07.2021 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що відповідно до п. 7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах після видання наказу про звільнення особи керівник органу або за його дорученням інша особа, видає звільненій особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення, відшкодувати витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів рахунка для перерахування коштів. Також, відповідач зазначає, що в пункті 7 Порядку вказано, що лише у випадку відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку, проте позивачем такого повідомлення не надавалось та не направлялось, у зв`язку з цим порушено порядок досудового врегулювання спору. Таким чином, відповідач вважає, що оскільки позивачем порушено вимоги законодавства щодо дотримання своїх власних процедур, то звернення до суду, без дотримання вимог Порядку № 964 не відповідає принципу належного урядування. Також відповідач вказує, що вимоги про стягнення грошового забезпечення є безпідставними, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї. На думку відповідача, грошове утримання у розмірі 263056,87 грн. йому виплачено за відсутності недобросовісності або рахункової помилки з боку позивача та фактично було єдиним засобом його існування.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України № 716 від 26.07.2019 року зараховано кандидатів на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра, зокрема, солдата ОСОБА_1 , що підтверджується копією вказаного наказу та витягом зі списку кандидатів.

02.08.2019 року між Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами Національної академії Національної гвардії України, відповідно до якого відповідач зобов`язується сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов`язки, та добровільно відшкодувати витрати пов`язані з його утриманням у Національній академії Національної гвардії України, в якій проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.

Наказом т.в.о. начальника Національної академії Національної гвардії України № 174 від 02.08.2019 року (по стройовій частині) ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу Національної академії та на всі види забезпечення на період навчання з 02.08.2019 року за спеціальністю 053 «Психологія», спеціалізація «Психологічне забезпечення службово-бойової діяльності підрозділів Національної гвардії України».

11.05.2021 року відповідач звернувся до начальника курсу № 2 гуманітарного факультету підполковника Острижного О. із рапортом про звернення з клопотанням до командування Національної академії Національної гвардії України про відрахування його з навчального закладу, у зв`язку з небажанням продовжити навчання за наявності підстав передбачених п. «ж» (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Крім того, у вказаному рапорті відповідачем повідомлено, що він ознайомлений та згоден з вимогами постанови Кабінету Міністрів України № 964 від 12.07.2006 року «Про затвердження Порядку відшкодування курантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах».

Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 04.06.2021 № 114 достроково припинено (розірвано) контракт про навчання курсантів, виключено зі списків перемінного складу курсантів солдата ОСОБА_1 , курсанта 1 відділення 139 навчальної групи курсу № 2 гуманітарного факультету, за наявності підстав, передбачених підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконання умов контракту військовослужбовцем) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», 04.06.2021 року.

Національною академією Національної гвардії України складено зведений розрахунок фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 за період навчання з 02.08.2019 року по 04.06.2021 року, відповідно до якого сума відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в Національній академії, становить 278601,13 грн., у тому числі: грошове забезпечення 263056,87 грн.; предмети, матеріали, обладнання та інвентар 13689,40 грн.; медикаменти та перев`язувальні матеріали 30,00 грн.; продукти харчування 1824,86 грн.

Із вказаним розрахунком відповідач ознайомлений особисто під підпис, що підтверджується копією розрахунку, який знаходяться в матеріалах справи.

Національною академією Національної гвардії України складено претензію № 84/1-1095 від 09.06.2021 року на ім`я позивача, в якій зазначено, що сума заборгованості складає 278601,13 грн., та вимагається сплатити її протягом 10 днів з дня отримання претензії.

У зв`язку із достроковим розірванням контракту за ініціативою відповідача та невідшкодуванням витрат, пов`язаних із утриманням під час проходження ним військової служби (навчання), позивачі звернулися до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України № 1934-XII "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 року, організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, визначено Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 (надалі - Порядок № 964).

Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Згідно з п. 6 Порядку № 964, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю:

- курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання;

- курсантами, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби, - за період навчання, який відповідає строку строкової військової служби.

Пунктом 7 Порядку № 964 встановлено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Як видно із загального розрахунку коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 фактичні витрати, пов`язані з його утриманням становлять 278601,13 грн. та складаються з:

- грошового забезпечення - 263056,87 грн.;

- предмети, матеріали, обладнання та інвентар - 13689,40 грн.;

- медикаменти та перев`язувальні матеріали - 30,00 грн.;

- продукти харчування - 1824,86 грн.

На виконання п. 3 Порядку № 964, 16.07.2007 року виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок розрахунку витрат).

Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

Згідно з пунктом 2.1.3 Порядку розрахунку витрат витратами на речове забезпечення, витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.

Згідно з пунктом 2.1.4. Порядку розрахунку витрат витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Відповідно до пункту 7 Порядку №964 відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Згідно з абзацом 5 пункту 1 Контракту про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України, укладеного з Національною академією Національної гвардії України, відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням в Академії, в якій проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Отже, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на сьогодні не відшкодував у повному обсязі кошти, які витрачені на його утримання.

Також той факт, що відповідач обізнаний про необхідність відшкодування витрат на утримання у вищому військовому навчальному закладі, підтверджується його підписами на рапорті від 11.05.2021 року, витягу з Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах від 11.05.2021 року.

Тож, посилання відповідача на певні процедурні недоліки позивача, зокрема, щодо неповідомлення його про необхідність відшкодування витрат, не береться судом до уваги, оскільки відповідачу було достеменно відомо, що через дострокове розірвання контракту, він має відшкодувати усі витрати, пов`язані з його утриманням в академії.

Більш того, відповідач дізнавшись про подання МВС України та НАНГ України позовної заяви про стягнення з нього суми заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 02.08.2019 по 04.06.2021 у розмірі 278601,13 грн., мав час добровільно сплатити суму таких витрат, чого ним зроблено не було. Доказів сплати такої заборгованості відповідачем до матеріалів справи не долучено.

Також суд відхиляє посилання відповідача на норму ст. 1215 Цивільного кодексу України як на підставу звільнення від відшкодування саме грошового забезпечення, з наступних підстав.

У відповідності до ст. 1 Цивільного кодексу України останній регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що відносини, які склались між позивачем та відповідачем під час навчання в Академії є відносинами у сфері публічної служби, що підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 804/285/16, то норми Цивільного кодексу України, у тому числі стаття 1215 Цивільного кодексу України, не застосовується до спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи позивачами доведено правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача суми витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду цієї справи позивачі витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесли, підстави для стягнення судових витрат на їх користь з відповідача відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684), Національної академії Національної гвардії України (майдан Захисників України, буд. 3, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 08610502) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення суми витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 02.08.2019 року по 04.06.2021 року у розмірі 278601 (двісті сімдесят вісім тисяч шістсот одна) грн. 13 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський