Ухвала суду № 99146184, 25.08.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

25 серпня 2021 року Справа № 915/725/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Миколаївського обласного центру зайнятості (вул. Нікольська, 68, м. Миколаїв, 54001) в особі Братської районної філії Миколаївського обласного центру зайнятості (вул. Миру, 112, смт. Братське, Миколаївська область, 55401)

до відповідача: Управління соціального захисту населення Вознесенської районної державної адміністрації (вул. Центральна, 27, м. Вознесенськ, 56501),

про: стягнення виплаченого матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю), -

В С Т А Н О В И В:

04.06.2020 на адресу суду надійшла позовна заява Миколаївського обласного центру зайнятості в особі Братської районної філії Миколаївського обласного центру зайнятості до Управління соціального захисту населення Вознесенської районної державної адміністрації про стягнення виплаченого матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) в сумі 6899,46 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що дана допомога була помилково відображена Управлінням соціального захисту населення Братської районної державної адміністрації Миколаївської області у звітності ЄСВ на підставі чого Миколаївським ОЦЗ Шуліці Л.В. було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у більшому розмірі, ніж їй належало.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/725/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 09.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

02.07.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву за вих. №1652/01-03 від 25.06.2021, яким відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволені позову у повному обсязі.

Відповідач посилається на те, що надміру виплачена допомога по безробіттю відбулася не з вини працівників УСЗН Братської РДА, а внаслідок невиконання працівниками Філії вимог ч. 5 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Крім того, на думку відповідача відсутні правові підстави для покладання на Управління обов`язку відшкодування надміру виплаченої матеріальної допомоги по безробіттю, оскільки ч. 4 ст. 35 зазначеного Закону визначено, які суми можуть бути утримані із роботодавця. Вказаний перелік випадків матеріальної відповідальності роботодавця є вичерпним.

12.07.2021 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив за вих. №2-33221 від 09.07.2021. Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Частинами 1-3 статті 247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно частин 1, 6 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Відповідно до ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує "процесуальну" справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та ініш проти Греції) (dйc.)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).

З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.

Бажання економити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).

В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v. Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43; Sьrmeli v. Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 128).

Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень маже виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).

На підставі вищевикладеного, враховуючи складність справи та значний обсяг доказів, суд вважає, що проведення процедур загального позовного провадження у цій справі сприятиме досягненню завдань господарського судочинства, визначених ст. 2 ГПК України, а тому вважає за необхідне здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання зі стадії відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120, 176, 177, 182, 234, 235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

2. Розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі.

3. Підготовче засідання у справі призначити на 07 вересня 2021 року о 10:30 год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м.Миколаїв, Будинок Рад, вул.Адміральська, 22, поверх 9.

4. Повідомити учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.

5. Зобов`язати позивача в 5-денний строк з дня отримання даної ухвали надати суду на підтвердження здійснення запитів до Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції оригінали або належним чином засвідчені копії електронних доказів в електронній формі (СD-диск) з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

6. На веб-сторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

7. Ухвалу направити учасникам справи.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено і підписано 25.08.2021 після виходу з відпустки головуючого у справі судді.

Суддя В.О.Ржепецький