Ухвала суду № 99145702, 25.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.08.2021Справа №910/15398/18

За позовом ОСОБА_1 до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача -1. ОСОБА_2 відповідачів -2. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс Плюс" 4. ОСОБА_3 провизнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсним правочину передачі майна до статутного капіталу, скасування рішення про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, припинення права власності Суддя Бойко Р.В.Ухвалу постановлено у порядку письмового провадження.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/15398/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" (Solutions &Trade LTD Osauhing), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніс Плюс" та ОСОБА_3 , про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсним правочину передачі майна до статутного капіталу, скасування рішення про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, припинення права власності (з урахуванням прийняття судом зміни предмету позову згідно ухвали від 26.05.2021).

Чергове підготовче засідання було призначене на 22.07.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 залучено до участі у справі ОСОБА_3 в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів; встановлено ОСОБА_3 строк для подання пояснень третьою особою щодо позову з доказами їх направлення іншим учасникам справи - протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали; зобов`язано сторін направити залученій третій особі копії заяв по суті спору не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали, а докази такого направлення надати суду; в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовлено; долучено до матеріалів справи копії Ліквідаційного фінансового звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" станом на 20.12.2018 та фінансового звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" станом на 31.12.2018; клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково; витребувано від ОСОБА_3 докази відчуження в межах ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" корпоративних прав в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД", а також пояснення щодо перебування акціонером/учасником/бенефіціаром Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД"; витребувано від Реєстрового відділу Тартуського повітового суду копії всіх документів, які містяться в реєстраційній справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" (код реєстрації/ідентифікаційний код 12998819) та подані у період з 03.09.2018 по сьогоднішній день; встановлено строк для надання витребуваних судом документів - до 30.08.2021; в іншій частині в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено; зобов`язано ОСОБА_1 у строк до 29.07.2021 надати суду переклад даної ухвали на естонську мову у двох примірниках; відкладено підготовче засідання на 02.09.2021.

29.07.2021 через відділ діловодства представником позивача було подано до суду клопотання про продовження строку, встановленого судом ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду від 22.07.2021 в частині зобов`язання ОСОБА_1 у строк до 29.07.2021 надати суду переклад даної ухвали на естонську мову у двох примірниках. В обґрунтування вказаного клопотання представник позивача вказував, що станом на 29.07.2021 ним не було одержано повного тексту ухвали суду від 22.07.2021, що унеможливило здійснення її перекладу на естонську мову у встановлений судом строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2021 клопотання представника ОСОБА_1 про продовження процесуального строку задоволено та продовжено ОСОБА_1 встановлений судом в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 у справі №910/15398/18 процесуальний строк для надання суду перекладу ухвали Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 у справі №910/15398/18 на естонську мову у двох примірниках до 05.08.2021.

06.08.2021 засобами поштового зв`язку від представника ОСОБА_2 - адвоката Воротиленка О.С. надійшла заява про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/15398/18, в якій заявник вказує, що у нього наявні сумніви в неупередженості судді Бойка Р.В. в розгляді даної справи, оскільки судом не повідомлено належним чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" про дати судових засідань, зокрема призначеного на 22.07.2021, в установленому законодавством порядку (через органи юстиції України та Естонської Республіки із здійсненням перекладу ухвали суду від 25.06.2021 про повідомлення місця, дати та часу засідання на естонську мову, проставленням на відповідній ухвалі апостилю та з посиланням на норми національного та міжнародного права), про що заявнику стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи 02.08.2021. Крім того, на думку заявника про упередженість судді Бойка Р.В. свідчить розгляд ним клопотання представника ОСОБА_1 про продовження процесуального строку, хоча таке клопотання є копією, на якій проставлені копія печатки адвоката та факсиміле адвоката, а долучені до нього документи (лист бюро перекладів) не завірений належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно положень ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина 7 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

Суд, ознайомившись із заявою представника ОСОБА_2 - адвоката Воротиленка О.С. про відвід судді Бойка Романа Володимировича від розгляду справи №910/15398/18, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.

Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Згідно із ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Разом з тим, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії").

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії"). Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ у справах "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 18.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки (вчиненні певних (процесуальних) дій, які б свідчили про його упередженість) при вирішенні такої справи.

Зі змісту поданої заяви про відвід вбачається, що вона мотивована тим, що, на думку представника ОСОБА_2 - адвоката Воротиленка О.С., суд повинен був направляти Товариству з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" судову кореспонденцію (фактично - ухвали суду про повідомлення місця, дати та часу засідань по справі) через органи юстиції України та Естонської Республіки із здійснення перекладу документів на естонську мову, із проставленням на відповідних документах апостилю та посилатись у таких документах (судових рішеннях) на норми національного та міжнародного права, в той час як невчинення судом таких процесуальних дій свідчить про упередженість судді.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" повідомлялось про розгляд справи №910/15398/18 належним чином, що підтверджується, по-перше, наявними в матеріалах справи (у томах 1 та 2) судовими дорученнями (проханнями про вручення за кордоном судових або позасудових документів), адресованими Міністерству юстиції Естонської Республіки, та відповіддю Міністерства юстиції Естонської Республіки на судове доручення (т. 2, а.с.12), у відповідності до якої спроби повітового суду вручити дані документи відповідачу-2 не вдалися, оскільки адресат (Товариство з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД") за вказаною адресою (адреса, що вказана як адреса місцезнаходження відповідача-2 у комерційному реєстрі Естонської Республіки) відсутній (лист вих. №12-2/1680-4 від 29.03.2019).

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах (надалі - Конвенція), до якої Україна приєдналася згідно із Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах" від 19.10.2000. В свою чергу, Естонська Республіка приєдналась до вказаної Конвенції 02.02.1996.

Дана Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Статтею 5 Конвенції передбачено, що Центральний Орган запитуваної Держави або будь-який орган, який вона може призначити для цього, складає підтвердження відповідно до формуляра, доданого до цієї Конвенції. У підтвердженні підтверджується факт вручення документу і зазначається спосіб, місце та дату вручення, а також особа, якій документ було вручено. Якщо документ не був вручений, в підтвердженні зазначаються причини, які перешкодили врученню. Запитуючий орган може вимагати, щоб підтвердження, яке було складене не Центральним Органом або судовим органом, було скріплено підписом представника одного з цих органів. Підтвердження направляється безпосередньо запитуючому органу.

Згідно п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З наведеного випливає, що відповідач-2 належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

По-друге, Товариство з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" обізнане про розгляд даної справи, оскільки ним одержувалась судова кореспонденція, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (зокрема, але не виключно, №RJ010392503UA, №RJ010342645UA, №RT010891372UA, №RT010891576UA, RT010835747UA).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Водночас, норми процесуального законодавства України та приписи міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не містять вимоги щодо необхідності повідомлення іноземного учасника справи про кожне наступне судове засідання у справі шляхом направлення до компетентного органу іноземної держави судового доручення про вручення документів нерезиденту України та зупинення щоразу провадження у справі, що, у свою чергу, призводить до порушення розумного строку розгляду справи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №910/6880/17 та від 09.06.2020 у справі №910/3980/16.

Варто відзначити, що відповідної правової позиції також дотримується Північний апеляційний господарський суд, який переглядаючи у вересні-листопаді 2019 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №910/15398/18, не звертався до компетентного органу Естонської Республіки із судовим дорученням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" судових документів для повідомлення відповідача-2 про апеляційне провадження по справі №910/15398/18.

Крім того, на думку заявника про упередженість судді Бойка Р.В. свідчить розгляд ним клопотання представника ОСОБА_1 про продовження процесуального строку, хоча таке клопотання є копією, на якій проставлені копія печатки адвоката та факсиміле адвоката, а долучені до нього документи (лист бюро перекладів) не завірений належним чином.

Твердження представника ОСОБА_2 - адвоката Воротиленка О.С. про те, що клопотання представника ОСОБА_1 про продовження процесуального строку є копією, на якій проставлені копія печатки адвоката та факсиміле адвоката, не відповідає дійсності, оскільки вказане клопотання підписане кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом представника позивача - Бойко Наталії Василівни, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 29.07.2021 (т. 7, а.с. 4). Тобто, клопотання ОСОБА_1 про продовження процесуального строку є підписаним представником позивача.

Щодо долученого до вказаного клопотання документу (листа бюро перекладів), який за твердженнями заявника, не завірений належним чином, то суд відзначає, що ухвала суду від 30.07.2021 не містить посилань на вказаний документ (що свідчить про те, що даний доказ не брався до розгляду судом при вирішенні клопотання про продовження процесуального строку) та мотивована тим, що з технічних причин програмою не було здійснено автоматичне направлення примірника ухвали Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 у справі №910/15398/18 після підписання її повного тексту електронним кваліфікаційним підписом судді, що унеможливило виконання позивачем вимог такої ухвали у встановлений судом строк.

Наведене також могло та повинне було бути відомим представнику ОСОБА_2 - адвокату Воротиленку О.С., оскільки останній не був позбавлений можливості ознайомитись із змістом ухвали від 30.07.2021 як під час ознайомлення із матеріалами справи 02.08.2021, так і з електронного примірника ухвали, що була надіслана Воротиленку О.С. на вказану ним же електронну адресу - 3008509874@mail. gov.ua та була доставлена представнику третьої особи-1 30.07.2021, що підтверджується довідкою Господарського суду міста Києва про доставку електронного листа (т. 7, а.с. 9).

Відтак, фактично представник ОСОБА_2 - адвокат Воротиленко О.С. заявляє відвід судді Бойко Р.В. від розгляду справи №910/15398/18 у зв`язку із своєю незгодою із процесуальними діями щодо визначення суддею порядку повідомлення відповідача-2 про засідання та процесуальним рішенням щодо розгляду заяви позивача про продовження процесуального строку.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.

Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Бойка Р.В. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід судді не вбачається.

Наведене виключає можливість визнання заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Воротиленка О.С. про відвід судді Бойка Романа Володимировича від розгляду справи №910/15398/18 обґрунтованою, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне передати вирішення питання про відвід судді Бойко Р.В. іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

Окремо суд вбачає за необхідне зазначити, що критично оцінює можливість того, що адвокат Воротиленка О.С., ознайомлюючись із томом 7 справи №910/15398/18, який станом на дату ознайомлення - 02.08.2021 налічував всього 10 аркушів, не помітив протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 29.07.2021.

До того ж, це друга заява представника ОСОБА_2 - адвоката Воротиленка О.С. про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/15398/18 (у задоволенні заяви від 31.05.2021 відмовлено ухвалою від 08.06.2021 з підстав її необґрунтованості) протягом останніх двох місяців.

Наведені обставини у їх сукупності можуть зумовити виникнення у стороннього спостерігача обґрунтованих підстав для висновку, що представник ОСОБА_2 - адвокат Воротиленко О.С. зловживає процесуальними правами з метою затягнути розгляд судової справи, що, на думку суду, є неприпустимим.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 38, 39, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Воротиленка О.С. про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/15398/18 передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (25.08.2021) та не підлягає оскарженню.

Суддя Р.В. Бойко