
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
_________________
У Х В А Л А
19.08.2021р. Справа № 905/825/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,
при секретарі судового засідання Зеленському Б.О., -
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні матеріали
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАЕКСІМ", б/н від 08.07.2021 (вх.№14838/21 від 12.07.2021)
про визнання кредиторських вимог до боржника на загальну суму 32.834.570,29 грн.
у справі за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛТРЕЙД 2016" (код ЄДРПОУ 41048384; адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 9-А, секція 4, прим. 101)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ" (код ЄДРПОУ 36167721; адреса: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 8, каб.№25)
про банкрутство, -
розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Венська О.О. (свідоцтво № 174 від 24.04.2013), -
Представники сторін:
від заявника: не з`явились,
від ініціюючого кредитора: Іваненко Є.В. - адвокат на підставі ордеру № 1053815 від 31.05.2021 (свідоцтво № 355 від 26.10.2019),
від боржника: Лелеко Ю.О. - адвокат на підставі ордеру № 1044507 від 01.06.2021 (свідоцтво №1368 від 25.01.2013),
від розпорядника майна боржника: арбітражний керуючий Венська О.О. особисто,
у присутності вільного слухача: Войтенко А.О., -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 01.06.2021 відкрито провадження у справі №905/825/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном до 18.11.2021. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну (свідоцтво №174 від 24.04.2013), призначено дату попереднього засідання суду.
Оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі №905/825/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ" (№66576 від 08.06.2021).
Боржником подано апеляційну скаргу № б/н від 25.06.21 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.06.2021 у справі № 905/825/21, у зв`язку з чим за супровідним листом від 13.07.2021 матеріали оскарження ухвали по справі № 905/825/21 надіслані на адресу Східного апеляційного господарського суду 13.07.2021.
Станом на 19.08.2021 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.06.2021 у справі № 905/825/21 Східним апеляційним господарським судом до провадження не прийнята і по суті не розглянута.
12.07.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАЕКСІМ" надійшла заява б/н від 08.07.2021 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ" на загальну суму 32.834.570,29 грн. (вх.№14838/21), що виникли з наступних правочинів: договору поставки № 03-12 від 12.04.2012 і складаються з 10.928.650,00 грн. основного боргу; з договору поставки № 8-12 від 09.07.2012 і складаються з 902.720,29 грн. основного боргу; 3200,00 грн. - судових витрат; з договору оренди від 01.09.2016 і складаються з 20.000.000,00 грн. збитків за втрату рухомого майна та 1.000.000,00 грн. штрафу; а також 4540,00 грн. - судових витрат.
Ухвалою від 02.08.2021 вказану заяву прийнято та призначено до розгляду в попередньому засіданні суду на 19.08.2021, встановлено боржнику та розпоряднику майна - арбітражному керуючому Венській О.О. строк до 16.08.2021 для надання суду відзиву на заяву. Визнано явку уповноважених представників учасників справи в судове засідання не обов`язковою.
На час судового засідання 19.08.2021 до суду надійшли наступні документи:
- Повідомлення арбітражного керуючого Венської О.О. від 16.08.2021 № 02-08-01/239 про розгляд кредиторських вимог (вх.№17499/21 від 18.08.2021), за змістом якого розпорядник майна вказує на неможливість визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» на загальну суму 32.831.370,29 грн., з підстав відсутності серед поданих доказів первинних документів, що підтверджують кредиторські вимоги та дійсність права вимоги, а також у зв`язку зі спливом строку позовної давності за договорами купівлі-продажу №8-12 від 09.07.2012 та поставки №03-12 від 12.04.2012.
- Відзив ТОВ «НЕСТ» б/н від 17.07.2021 (вх.№17587/21 від 19.08.21), в якому визнано грошові вимоги ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» у пред`явленому розмірі.
- Клопотання ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» б/н від 18.08.2021 про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення (вх.№17581/21 від 19.08.2021), мотивоване неможливістю забезпечити участь свого представника у судовому засіданні 19.08.21 та необхідністю отримання відзиву боржника та розпорядника майна для підготовки заперечень і подачі додаткових доказів.
У судове засідання 19.08.2021 заявник не з`явився.
Розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Венська О.О. підтримала заперечення проти кредиторських вимог ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ», заперечила проти задоволення клопотання заявника про відкладення розгляду справи.
Представник ініціюючого кредитора усно заперечив проти відкладення розгляду справи та кредиторських вимог ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ», посилаючись на відсутність належних доказів наявності пред`явлених вимог та пропуск заявником строку позовної давності, а також на те, що само по собі визнання боржником пред`явлених кредиторських вимог не свідчить про їх наявність.
Представник боржника підтримав клопотання ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» про відкладення розгляду справи, посилаючись між іншим на необхідність ознайомлення з відзивом розпорядника майна для підготовки заперечень і подачі додаткових доказів.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Суд зазначає, що відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Наведені заявником причини для відкладення розгляду справи суд вважає непереконливими. Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» з кредиторськими вимогами до боржника за відсутності представника заявника який не з`явився.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47 КУзПБ.
Відповідно до положень частин першої, третьої, п`ятої статті 45 КУзПБ:
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Частиною першою статті 47 КУзПБ встановлено, що попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вже встановлено, повідомлення про відкриття провадження у справі №905/825/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ" оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 08.06.2021 за №66576.
Матеріали справи свідчать, що заява б/н від 07.07.2021 ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» з грошовими вимогами до боржника надіслана поштою на адресу суду 08.07.2021, тобто у строк визначений ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до поданої заяви розмір кредиторських вимог ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» (ідентифікаційний код 35794430) складає загальну суму 32.834.570,29 грн., що ґрунтуються на договорі поставки № 03-12 від 12.04.2012 і складаються з 10.928.650,00 грн. основного боргу; з договору поставки № 8-12 від 09.07.2012 і складаються з 902.720,29 грн. основного боргу; 3200,00 грн. - судових витрат; з договору оренди від 01.09.2016 і складаються з 20.000.000,00 грн. збитків за втрату рухомого майна та 1.000.000,00 грн. штрафу; а також 4540,00 грн. - судових витрат.
На підтвердження вимог надано суду: правовстановлюючі (статутні) документи підприємства; договір поставки № 03-12 від 12.04.2012, договір купівлі-продажу №8-12 від 09.07.2012, акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2016, договір оренди та зберігання обладнання від 01.09.2016, акт приймання-передачі рухомого майна № 1 від 05.09.2016, акт приймання передачі рухомого майна № 2 від 05.09.2016, акт приймання передачі рухомого майна № 3 від 05.09.2016, відповідь на претензію вих.№ 10/01-12/2014 від 10.01.2017, квитанцію АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.2187115960.1 від 07.07.21 на суму 4540,00 грн. про сплату судового збору у справі №905/852/21; докази надсилання заяви з грошовими вимогами до боржника цінним листом з описом вкладення на адресу розпорядника майна боржника та розписку представника боржника про отримання заяви з грошовими вимогами нарочно, які долучено до справи.
Суд виходить з наведених вище норм КУзПБ у сукупності з положеннями процесуального закону стосовно диспозитивності у господарському процесі, прав і обов`язків сторін у справі про банкрутство, доведення стороною відомостей, викладених в обґрунтування своїх вимог і заперечень, порядку надання доказів, та вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).
- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів (ч.6 ст.45 КУзПБ).
Заслухавши присутніх у судовому засіданні розпорядника майна боржника, представників ініціюючого кредитора та боржника, дослідивши подані ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» докази на підтвердження кредиторських вимог до боржника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання вимог ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ».
Як вбачається з матеріалів заяви, між ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» (далі - постачальник, заявник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ» (далі - покупець, боржник, ТОВ «НЕСТ») підписано договір поставки №03-12 від 12.04.2012, за умовами якого постачальник зобов`язався за замовленнями покупця постачати та передавати у його власність матеріали та обладнання (далі - товар), а покупець зобов`язався приймати та оплачувати даний товар на умовах цього договору. Загальна вартість договору орієнтовно складає 12.000.000,00 грн. з ПДВ. При збільшенні суми договору сторони укладають додаткову угоду (розділ 1 «Предмет договору»).
Ціни на товар є договірними і вказуються у товаросупровідних документах, за якими здійснюється відпуск товару, що є невід`ємною частиною цього договору. Вартість транспортної доставки включена у вартість товару (п.2.2, п.2.3 договору)
Розрахунки здійснюються на умовах відстрочки платежу на 18 календарних місяців, що слідують за місяцем поставки кожної партії товару (п.3.2 договору).
Згідно з п.4.1, п.4.3, п.4.4, п.4.5, п.4.6, п.4.7 договору поставка товару здійснюється транспортом постачальника на склад покупця за адресою: Миколаївська область, смт. Братське, вул. Промислова, 4. Датою поставки вважається дата відпуску товару, вказана у товаросупровідних документах, якими є видаткові накладні. Товар передається покупцю за кількістю шляхом підписання видаткової накладної. Право власності на товар і ризик загибелі або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця в момент передачі товару, що підтверджується підписом уповноваженими представниками покупця видаткової накладної постачальника. Разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні. У момент отримання товару представник покупця зобов`язаний надати постачальнику оригінал належним чином оформленої довіреності на отримання товару.
Даний договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та скріплений печатками обох підприємств.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтями 662 та 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
За положеннями ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається, на підтвердження факту реального виконання договору поставки №03-12 від 12.04.2012 до заяви з грошовими вимогами до боржника ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» не подано замовлень покупця, товаросупровідних документів, у тому числі видаткових та податкових накладних, а також належним чином оформленої довіреності на отримання товару покупцем.
Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підпункти 2.1. та 2.2 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, (далі по тексту - Положення) визначають, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
Згідно з п. 2.5 зазначеного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.5 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання (п. п. 2.15, 2.16 Положення).
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
З огляду на подані документи суд дійшов висновку, що ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт передання товару боржнику - ТОВ «НЕСТ», відтак у суду відсутні будь-які підстави для визнання вимог за договором поставки №03-12 від 12.04.2012 на визначену заявником суму.
З матеріалів заяви також вбачається, що між ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» (продавець) та ТОВ «НЕСТ» (покупець, боржник) підписано договір купівлі-продажу № 8-12 від 09.07.2012, предметом якого є поставка і передача у власність покупця за плату олії соняшникової нерафінованої кількістю 1800,00 +/-5% тон (далі - товар), з ціною за тону 9370,00 грн. з ПДВ, загальною вартістю 16.866.00,00 +/-5% грн. з ПДВ.
За умовами цього договору продавець здійснює поставку товару/партії товару в строк до 20.07.2012 включно. Право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент фактичного отримання товару. Датою здійснення поставки товару/партії товару є дата вказана в відповідній видатковій накладній. Продавець зобов`язався надавати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, накладну на товар, податкову накладну (п.3.2 - п.3.5 договору). Товар здається продавцем і приймається покупцем в місці поставки товару в відповідності до інструкції П-6, за кількістю - відповідно до ваги, що зазначена у накладній на товар; за якістю відповідно до ДСТУ 4492:2005 (п.4.1 договору).
Згідно п.5.1, п.5.2, п.5.3 договору оплату за кожну партію товару, яка поставляється за даним договором, покупець проводить в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів - вартості товару вказану у відповідних накладних про передання товару. Покупець сплачує товар наступним чином: 30% вартості товару перераховується протягом 6 (шести) місяців, наступних за місяцем поставки; 70% вартості товару перераховується в строк до 31.01.2015. Датою здійснення оплати є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Даний договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та скріплений печатками обох підприємств.
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтями 662 та 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
За положеннями ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На підтвердження факту реального виконання договору купівлі-продажу № 8-12 від 09.07.2012 до заяви з грошовими вимогами до боржника ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» не подано товаросупровідних документів, у тому числі видаткових та податкових накладних, а також належним чином оформленої довіреності на отримання товару покупцем.
Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підпункти 2.1. та 2.2 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, (далі по тексту - Положення) визначають, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
Згідно з п. 2.5 зазначеного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.5 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання (п. п. 2.15, 2.16 Положення).
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
З огляду на подані документи суд дійшов висновку, що ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт передання товару боржнику - ТОВ «НЕСТ», відтак у суду відсутні будь-які підстави для визнання вимог за договором купівлі-продажу № 8-12 від 09.07.2012 у заявленому розмірі.
Наданий Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2016, підписаний представниками ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» та ТОВ «НЕСТ» по договору № 03-12 від 12.04.2012 та договору № 8-12 від 09.07.2012 про наявність заборгованості на користь ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» на суму 11.831.370,29 грн., суд не бере до уваги, оскільки акт звірки взаємних розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють облік операцій. Сам по собі акт звірки не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, а тому акт звірки не може вважатися належним доказом у справі, зокрема, у підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо.
Суд враховує, що у відповіді на претензію № 06-1/14 від 03.12.2016 вих.№10/01-12/2014 від 10.01.2017 ТОВ «НЕСТ» визнано заборгованість перед ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» за договорами №8-12 від 09.07.2012 та №03-12 від 12.04.2012 у загальному розмірі 11.831.370,29 грн. та гарантовано погасити заборгованість не пізніше 01.05.2017.
У той же час, в матеріалах справи відсутні і заявником до заяви з грошовими вимогами до боржника не додано доказів вжиття заходів по стягненню вказаної заборгованості, у тому числі у судовому порядку.
Згідно із ч. 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно із статтею 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно до частин 2-5 статті 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
У зобов`язальних відносинах (ст. 509 ЦК України) суб`єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов`язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов`язку. Так само боржник зі спливом строку позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов`язку.
Водночас, визнанню судом і включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство підлягають лише дійсні вимоги кредиторів, що відповідають чинному законодавству.
У разі, якщо грошові вимоги до боржника обтяжені спливом строку позовної давності і кредитор не реалізував можливість захисту свого порушеного права шляхом звернення до суду в позовному провадженні, такі вимоги не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Зазначений правовий висновок було сформовано Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 11.06.2019 року у справі №904/2394/18.
За встановлених обставин, суд не вбачає підстав для визнання і включення до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ» вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАЕКСІМ», що виникли з договорів №8-12 від 09.07.2012 та №03-12 від 12.04.2012.
У пункті 1 прохальної частини заяви про грошові вимоги до боржника б/н від 08.07.2021 між іншим ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» просило визнати грошові вимоги у сумі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень) судових витрат.
Втім, до заяви не додано доказів понесення таких витрат, що зумовлює відмову в задоволенні заяви в цій частині.
З матеріалів заяви вбачається, що 01.09.2016 між ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» (далі - власник рухомого майна, заявник), ТОВ «НЕСТ» (далі - зберігач, боржник) та ТОВ «Братський маслопресовий завод» (далі - утримувач або орендар) підписано договір оренди та зберігання обладнання, за яким власник рухомого майна, протягом вересня 2016 року, зобов`язався передати в спільне використання та зберігання ТОВ «НЕСТ» та ТОВ «Братський маслопресовий завод» рухоме майно (обладнання), а ТОВ «НЕСТ» та ТОВ «Братський маслопресовий завод» зобов`язались прийняти в платне користування та на зберігання рухоме майно (обладнання). За користування майном сторони погодили сплату власнику суми використання (оренди), обумовленої сторонами договору. Зберігання майна є похідним від оренди. Після завершення строку дії договору, або за вимогою власника майна, воно повертається за актом власнику. ТОВ «НЕСТ» та ТОВ «Братський маслопресовий завод» несуть солідарну відповідальність щодо оплати за використання (оренду) переданого рухомого майна - обладнання, оскільки можуть використовувати його на одній території спільно. (п.1.1 договору)
Строк дії договору сторони погодили до 01.09.2020 з умовою пролонгації на тих самих умовах, якщо сторони не повідомили про намір розторгнути договір. Завершення строку договору не зупиняє зобов`язання сторін щодо належного виконання його умов, в тому числі щодо розрахунків за оренду та відшкодування шкоди і збитків у випадку її встановлення (п.1.3 договору).
Строк оренди (користування) та зберігання рухомим майном встановлюється з моменту фактичної передачі майна зберігачеві та має дію до 01.09.2020. Якщо після закінчення зазначеного терміну майно не буде витребувано власником, умови договору зберігають чинність протягом фактичного перебування рухомого майна/обладнання в оренді та зберіганні, крім випадків, передбачених законом та договором. У випадку втрати чи пошкодження майна, збитків власнику, умови договору зберігають силу до моменту їх відшкодування та повного розрахунку за договором (п.2.1 договору).
Згідно з п.1.4 та п.1.9 договору рухоме майно, що передається зазначається сторонами в акті приймання-передачі, укладеного сторонами. Підписання акту фактично вказує на прийняття рухомого майна в користування та зберігання. Відсутність в акті (актах) щодо стану прийнятого рухомого майна в користування є доказом належного технічного стану переданого майна. Основні частини рухомого майна/обладнання, що передаються на зберігання вказуються в даному договорі, або в додатковій угоді, або у актах приймання-передачі між сторонами, при передачі обладнання власником. Основними частинами рухомого майна/обладнання сторони визначили (але не виключно):
- Обладнання для екстрагування олій (200А-3), право власності належить власнику на підставі YR20110908 від 08.09.2011 контракт купівлі-продажу, АNNЕХ 1 Моdel 200А-3 Рrе-Рrеssеr - 9 одиниць;
- Обладнання для екстрагування олій (204(В)-3), право власності належить власнику на підставі YR20110908 від 08.09.2011 контракт купівлі-продажу, АNNЕХ 1 Моdel 204(В)-3 Рrе-Рrеssеr - 2 одиниць;
- Ємкість (100 м3), одна одиниця;
- Ємкість (400 м3), п`ять одиниць;
- Пальцевий верстат КЕV 80, одна одиниця;
- Жаровня трьохчанна (діаметр-3200м), одна одиниця;
- Жаровня чотирьохчанна (діаметр-3200м), одна одиниця;
- Фільтр ВНП-30, дві одиниці;
- Машина насіннєвій на НВХ, три одиниці;
- Конвеєри гвинтові 12Н-100, дев`ятнадцять одиниць;
- Машина насіннєрушальна НРХ-4-01, три одиниці;
- Зерносушильний комплекс SD-6, одна одиниця;
- та інше обладнання, згідно актів приймання-передачі.
За змістом п.1.10 договору: сторони погодили загальну оціночну вартість рухомого майна, яке передається. Загальна оціночна вартість рухомого майна/обладнання, яке має обов`язком передати власник та яке передане буде за актами в користування становить 20млн.грн. (двадцять мільйонів гривень). Якщо протягом вересня 2016 року рухоме майно/обладнання буде прийнято за актами без зазначення в них претензій, вважатиметься, що прийняте рухоме майно/обладнання в належному працездатному стані зі всіма елементами основних його частин. В такому разі з моменту підписання актів сторонами договору в вересні 2016 року набуває чинності умова договору про його загальну оціночну вартість. У випадку порушення умов договору, втрати чи пошкодження будь-якої основної частини рухомого майна, власнику має бути відшкодована сума в розмірі загальної оціночної вартості погодженої сторонами договору. Вказане необхідно з метою забезпечення належного виконання умов договору та належного зберігання рухомого майна. Обов`язок доказування наявності та належного використання і зберігання переданого майна в користування та покладається на ТОВ «Нові енергозберігаючі технології» у випадку втрати чи пошкодження переданого майна, особливо основних його частин.
Ризик випадкового знищення чи пошкодження переходить від власника з моменту підписання актів приймання-передачі рухомого майна. Отримувачі майна мають самостійно забезпечити охорону рухомого майна (п.1.11 договору).
Згідно п.1.12 договору місце використання та зберігання сторони погодили за адресою: Миколаївська область, смт. Братське, вул. Промислова, 4. На території комплексу нерухомості, належного на праві власності ТОВ «НЕСТ», ЄДРПОУ 36167721.
У пунктах 5.1 та 5.3 договору визначено, що за втрату (нестачу) або пошкодження майна, прийнятого від власника в користування та на зберігання, ТОВ «НЕСТ» (ЄДРПОУ 36167721) та ТОВ «Братський маслопресовий завод» несуть майнову солідарну відповідальність. Збитки завдані власнику рухомого майна втратою (нестачею) або пошкодженням майна, відшкодовуються ТОВ «НЕСТ» (ЄДРПОУ 36167721) в першочерговому порядку: 1) у разі втрати (нестачі) майна, його основних частин - у розмірі його погодженої в договорі оціночної вартості рухомого майна/обладнання.
Якщо внаслідок пошкодження рухомого майна його якість змінилася настільки, що воно не може бути використане за первісним призначенням, власник майна має право відмовитися від цього майна і вимагати від зберігача відшкодування його вартості з врахуванням основної частини втраченого майна та погодженої сторонами суми оціночної вартості майна а також штрафних санкцій (п.5.4 договору).
Оплата за користування переданим рухомим майном становить власнику майна в розмірі 10.000,00 грн. за кожний місяць використання майна та має здійснюватись на банківський рахунок власника майна до 01 числа кожного місяця з моменту передання в користування частини або всього рухомого майна. Сторони погодили, що власник майна має право вимагати оплату за оренду не пізніше 1 вересня 2018р. (відкладальна умова платежу), оскільки сторони погодили розстрочення зобов`язання із сплати за оренду. В такому випадку з 01.09.2019 за оренду рухомого майна має бути сплачена сума, яка нараховувалась, але яка не сплачувалась (п.6.1 договору).
За несвоєчасне повернення переданого майна, та або у випадку втрати будь-якої основної частини майна і несплати з цих підстав оціночної погодженої сторонами вартості майна власнику (обладнання) на умовах п.1.10 договору з моменту отримання вимоги від власника за умови відсутності оплати протягом 10 календарних днів, ТОВ «Нові енергозберігаючі технології» має сплатити штраф у розмірі 1.000.000,00 грн. власнику майна (п.6.2 договору).
Даний договір підписаний всіма його сторонами без зауважень та скріплено печатками підприємств.
Додаткові угоди до вказаного договору не подавались.
Відповідно до приписів частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Нормами статті 184 ЦК України передбачено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).
Наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму (ст.765 ЦК України).
Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Статтею 949 ЦК України передбачено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
В матеріалах заяви відсутні докази наявності у ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» права власності на рухоме майно, що є предметом договору оренди та зберігання обладнання від 01.09.2016.
Також відсутні й документи, які б підтверджували технічні характеристики такого майна, його заводські чи інвентарні номери та його вартість.
З доданих до заяви з грошовими вимогами до боржника документів вбачається, що:
- за актом приймання передачі рухомого майна № 1 від 05.09.2016, підписаного сторонами, ТОВ «НЕСТ» погодило, ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» передано, а ТОВ «Братський маслопресовий завод» прийнято рухоме майно згідно переліку, всього 26 найменувань. Утримання рухомого майна що покладається на ТОВ «Братський маслопресовий завод» (ЄДРПОУ 39946981), у відповідності до двосторонніх правочинів із ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» (ЄДРПОУ 36794430);
- за актом приймання передачі рухомого майна № 2 від 05.09.2016, підписаного сторонами, Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ» погоджено, ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» передано, а ТОВ «Братський маслопресовий завод» прийнято рухоме майно згідно переліку, всього 2 найменування. Утримання рухомого майна що покладається на ТОВ «Братський маслопресовий завод» (ЄДРПОУ 39946981), у відповідності до двосторонніх правочинів із ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» (ЄДРПОУ 36794430);
- за актом приймання передачі рухомого майна № 3 від 05.09.2016, підписаного сторонами, Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ» погоджено, ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» передано, а ТОВ «Братський маслопресовий завод» прийнято рухоме майно згідно переліку, всього 232 найменування. Утримання рухомого майна що покладається на ТОВ «Братський маслопресовий завод» (ЄДРПОУ 39946981), у відповідності до двосторонніх правочинів із ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» (ЄДРПОУ 36794430).
Надані до заяви акт приймання передачі рухомого майна №1 від 05.09.2016, акт приймання передачі рухомого майна №2 від 05.09.2016, акт приймання передачі рухомого майна №3 від 05.09.2016, не вважаються документами, що підтверджують здійснення господарської операції між сторонами чи наявність зобов`язання за договором договору оренди та зберігання обладнання від 01.09.2016, оскільки такі акти не відповідають вимогам, що ставляться до первинних документів, зокрема в актах відсутні відомості, що вони укладені на виконання договору оренди та зберігання обладнання від 01.09.2016. В той же час, в актах зазначається, що утримання рухомого майна (обладнання) покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «Братський маслопресовий завод» (ЄДРПОУ 39946981) у відповідності до двосторонніх правочинів із Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАЕКСІМ» (ЄДРПОУ 35794430), у той час як договір оренди та зберігання обладнання від 01.09.2016 є тристороннім.
Вказані акти приймання передачі рухомого майна не містять відомостей щодо оціночної вартості такого майна, заводських чи інвентарних номерів.
Як вказує заявник, передане за актами №1, №2, №3 від 05.09.2016 майно ТОВ «НЕСТ» не повернуло, повідомило про його втрату, у зв`язку з чим ТОВ «НЕСТ» згідно п.1.9, 1.10 договору оренди має сплатити власнику майна 20.000.000,00 грн. (відшкодування збитків у вигляді вартості майна), а також штраф - 1.000.000,00 грн. за умовами п.6.2 договору (щодо порушення зобов`язання за договором оренди).
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 ГК України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 ГК України).
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до сталої судової практики для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.
Як вбачається, до заяви з кредиторськими вимогами до боржника не було надано доказів повного чи часткового виконання договору оренди та зберігання обладнання від 01.09.2016 в частині здійснення орендних платежів.
Також, в матеріалах заяви відсутні докази пред`явлення ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ» до боржника чи ТОВ «Братський маслопресовий завод» будь-яких претензій з приводу виконання договору оренди та зберігання обладнання від 01.09.2016; відсутні докази пред`явлення вимог про повернення майна, що є предметом цього договору, як і будь-які докази втрати повністю чи частково такого майна.
Обов`язок щодо подання документів на підтвердження своїх вимог в силу норм ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства покладено на кредитора.
За таких обставин, відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення виключає настання цивільно-правової відповідальності боржника у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.
Також заявником не доведено й підстав для покладення на боржника штрафу, встановленого п.6.2 договору оренди та зберігання обладнання від 01.09.2016, не надано доказів кредиторської заборгованості ТОВ «НЕСТ» перед ТОВ «АЛЬФАЕКСІМ».
Отже, заявником не додано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАЕКСІМ" б/н від 08.07.2021 з грошовими вимогами до Боржника. Відтак, підстави для визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ» у загальному розмірі 32.831.370,29 (тридцять два мільйони вісімсот тридцять одна тисяча триста сімдесят) гривень 29 коп. та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі № 905/825/21 про банкрутство - відсутні.
Керуючись ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 45, 46, 47, 48 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд
УХВАЛИВ:
У визнанні грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАЕКСІМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ" на суму 32.834.570,29 грн. (вх.№14838/21 від 12.07.2021). - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала підписана 25.08.2021.
Суддя Н.В. Величко
Судове рішення № 99145560, Господарський суд Донецької області було прийнято 19.08.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 905/825/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: