Рішення № 991455, 13.09.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 7/477

13.09.07

За позовом Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод"

до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт"

про стягнення 381584,21 грн.

Суддя

Представники:

Від позивача: Нікішин Д.В. (дов. № 2457 від 25.10.2006 р.)

Від відповідача: Довженко А.М. (дов. № Д-70/2007 від 16.08.2007 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 381584,21 грн. заборгованості за договором комісії № STE-2-62-Д/К-2002 “Про ремонт двигунів Р35-300, Р27Ф2М-300” від 02.07.2002 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 346894,75 грн. та пеню в розмірі 34689,46 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог зазначеного договору виконав на користь відповідача роботи, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті виконаних робіт не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою суду від 26.07.2007 р. суддею Якименко М.М. порушено провадження у справі № 7/477.

Згідно розпорядження № 15 від 15.08.2007р. В.о. заступника Голови Господарського суду міста Києва в зв‘язку із закінченням строку повноважень судді Якименко М.М. справу № 7/477 за позовом Державного підприємства “Луганський авіаційний ремонтний завод” до Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт” Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства “Спецтехноекспорт” про стягнення 381584,21 грн., передано для подальшого розгляду судді Гумезі О.В.

Ухвалою суду від 21.08.2007р. справу № 7/477 прийнято до провадження суддею Гумегою О.В. та призначено розгляд справи на 13.09.2007р.

В судовому засіданні 13.09.2007р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким позов не визнає в повному обсязі з посиланням на те, що строк виконання зобов’язання відповідача по кінцевому розрахунку з позивачем не настав і не має місце невиконання чи виконання зобов’язання з порушенням умов відповідачем внаслідок настання обставин непереборної сили, оскільки строк виконання зобов’язання відповідача по кінцевому розрахунку з позивачем настане лише після задоволення його вимог як кредитора сьомої черги в рамках процедури ліквідації АКБ “Прем‘єрбанк”, яким на підставі договору № 520118 на розрахунково-касове обслуговування від 27.12.2001р., укладеного між АКБ “Прем‘єрбанк” та Дочірнім підприємством Державної компанії “Укрспецекспорт” Державним госпрозрахунковим зовнішньоторгівельним підприємством “Спецтехноекспорт”, було перераховано кошти від інозамовника на рахунок відповідача згідно з умовами п. 4 ст. 5 контракту № 60/DEM-03/SS/01, і який перебуває на стадії ліквідації на підставі Постанови Правління Національного банку України “Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури Акціонерного комерційного банку “Прем‘єрбанк” від 10.03.2005 року.

В судовому засіданні, призначеному на 13.09.2007р., за згодою представників сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2002 року між Державним підприємством “Луганський авіаційний ремонтний завод” (позивачем) і Дочірнім підприємством Державної компанії “Укрспецекспорт” Державним госпрозрахунковим зовнішньоторгівельним підприємством “Спецтехноекспорт” (відповідачем) укладено договір комісії № STE-2-62-Д/К-2002 “Про ремонт двигунів Р35-300, Р27Ф2М-300”, відповідно до п. 1.1. якого комітент (позивач) доручив комісіонеру (відповідачу), а комісіонер зобов’язався за комісійну винагороду укласти від свого імені в інтересах комітента контракт з інозамовником (Ангола) на експорт послуг по капітальному ремонту п‘яти авіаційних двигунів, перерахованих в Додатку № 1 до цього договору. Кількість, тип та номенклатура майна, що підлягає ремонту, за домовленістю сторін (п. 1.2. договору) вказані в Додатку № 1 до даного договору.

Відповідно до умов договору комісії № STE-2-62-Д/К-2002 “Про ремонт двигунів Р35-300, Р27Ф2М-300” (п. 2.1.1.) комітент зобов’язався виконати ремонт майна в кількості і за номенклатурою, перерахованими в Додатку № 1 до договору.

Комісіонер зобов’язався передбачити у контракті з інозамовником кінцевий розрахунок (оплату) протягом періоду не більше 90 днів з дати штампу інспектора митниці у ВМД по поверненню майна інозамовнику. Здійснити оплату комітенту за ремонт майна відповідно до умов цього договору (п. 2.2.8.).

У відповідності до п. 4.3. зазначеного договору, комісіонер зобов’язався оплатити комітенту в доларах США вартість проведення ремонту майна після надходження коштів від інозамовника на розрахунковий рахунок комісіонера. Кінцевий розрахунок за ремонт майна комісіонер зобов‘язався здійснити не пізніше 75 днів з моменту кінцевого приймання інозамовником майна у складі літака.

Згідно п. 4.4. договору комісійна винагорода комісіонера складає 7,57% від загальної вартості цього договору, що складає 92000,00 дол. США, в т.ч. ПДВ.

Сума витрат комісіонера по виконанню доручення, відповідно до п. 4.5. договору, не буде перевищувати 33,30% від загальної вартості цього договору, включаючи комісійну винагороду комісіонера, тобто 404400,00 дол. США.

Сторони договору погодили, що кінцеве приймання майна у складі об‘єкта (літака) оформлюється трьохстороннім Актом виконаних послуг, підписаним комітентом, комісіонером та інозамовником. Один екземпляр Акта передається комітенту не пізніше 10 днів з моменту його підписання (п. 5.8.).

19.10.2002р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору комісії № STE-2-62-Д/К-2002 від 02.07.2002р. “Про ремонт двигунів Р35-300, Р27Ф2М-300”, відповідно до якої сторони дійшли згоди про заміну двигунів, що направляються на ремонт і вказані у Додатку № 1 договору комісії № STE-2-62-Д/К-2002 від 02.07.2002р. на наступні:

- 710774309042 (заводський номер), дата випуску –10.12.83;

- 710771809005А (заводський номер), дата випуску –27.03.88;

- 710773009001А (заводський номер), дата випуску –07.04.93;

- 77-1001 (заводський номер), дата випуску – 25.02.78;

- 710471330125 (заводський номер), дата випуску –16.04.73.

28.08.2002р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору комісії № STE-2-62-Д/К-2002 від 02.07.2002р., якою було змінено пункт 4.5. вказаного договору комісії.

04.12.2003р. сторонами було підписано додаткову угоду № 3 до договору комісії № STE-2-62-Д/К-2002 від 02.07.2002р., відповідно до п. 1 якої на підставі п. 1.2. договору комісії № STE-2-62-Д/К-2002 від 02.07.2002р. сторони дійшли згоди про заміну двигунів, що направлені на ремонт у відповідності з додатковою угодою № 1 від 19.10.2002р. до вказаного договору на наступні:

- 710774209022 (заводський номер), дата випуску –IV кв. 1982;

- 710774107154 (заводський номер), дата випуску –28.12.1981;

- 710771207017 (заводський номер), дата випуску –30.01.1982;

- 710774107014 (заводський номер), дата випуску –22.10.1981;

- 710471330061 (заводський номер), дата випуску –21.03.1973.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 3 від 04.12.2003р. сторони змінили п. 4.1. договору комісії № STE-2-62-Д/К-2002 від 02.07.2002р., та погодили, що загальна вартість договору складає 1168461,45 дол. США.

Пунктом 3 додаткової угоди № 3 від 04.12.2003р. сторони змінили п. 4.4. договору комісії № STE-2-62-Д/К-2002 від 02.07.2002р., та встановили, що комісійна винагорода комісіонера складає 7,87% від загальної вартості цього договору, що складає 91957,91 дол. США.

Пунктом 4 додаткової угоди № 3 від 04.12.2003р. сторони змінили п. 4.5. договору комісії № STE-2-62-Д/К-2002 від 02.07.2002р., та встановили, що сума витрат комісіонера по виконанню доручення, відповідно до п. 4.5. договору, не буде перевищувати 38,03% від загальної вартості цього договору, включаючи комісійну винагороду комісіонера, тобто 444365,88 дол. США.

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач виконав роботи за договором комісії № STE-2-62-Д/К-2002 “Про ремонт двигунів Р35-300, Р27Ф2М-300” від 02.07.2002р. у повному обсязі на суму 1168461,45 дол. США., що підтверджується Актом виконаних робіт підписаним комітентом, комісіонером та інозамовником –30.12.2004 року.

Отже, кінцевий розрахунок з комітентом за ремонт майна комісіонер зобов‘язаний був здійснити не пізніше – 15.03.2005 року.

Судом встановлено, що на виконання умов договору комісії № STE-2-62-Д/К-2002 від 02.07.2002р. та додаткових угод до нього платіжними дорученнями: від 28.08.2002р. на суму 184561,00 дол. США, від 11.07.2003р. на суму 126800,00 дол. США, від 03.09.2003р. на суму 43465,71 дол. США, від 10.09.2003р. на суму 20000,00 дол. США, від 03.11.2003р. на суму 63400,00 дол. США, від 02.12.2003р. на суму 111303,77 дол. США, від 25.12.2003р. на суму 20000,00 дол. США, від 15.11.2004р. на суму 85873,06 дол. США, відповідач сплатив позивачу грошові кошти на суму 655403,54 дол. США.

Проте, як встановлено судом, з урахуванням обумовлених договором комісії № STE-2-62-Д/К-2002 від 02.07.2002р. та додаткових угод до нього, витрат комісіонера та комісійної винагороди відповідач повинен був перерахувати позивачу суму грошових коштів в розмірі 724095,57 дол. США.

Таким чином, зобов‘язання за договором комісії № STE-2-62-Д/К-2002 від 02.07.2002р. та додаткових угод до нього щодо проведення кінцевого розрахунку з позивачем відповідачем не виконано в повному обсязі, що не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 р. встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов‘язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р., однак продовжують існувати і після набрання ним чинності, отже до вказаних положень повинен застосовуватися ЦК України.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов‘язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 1 ст. 1013 ЦК України встановлено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Заперечення відповідача з того приводу, що строк виконання зобов’язання відповідача за договором комісії № STE-2-62-Д/К-2002 від 02.07.2002р. та додаткових угод до нього по кінцевому розрахунку з позивачем не настав і не має місце невиконання чи виконання зобов’язання з порушенням умов відповідачем внаслідок настання обставин непереборної сили, оскільки строк виконання зобов’язання відповідача по кінцевому розрахунку з позивачем настане лише після задоволення його вимог як кредитора сьомої черги в рамках процедури ліквідації АКБ “Прем‘єрбанк”, яким на підставі договору № 520118 на розрахунково-касове обслуговування від 27.12.2001р., укладеного між АКБ “Прем‘єрбанк” та Дочірнім підприємством Державної компанії “Укрспецекспорт” ДГЗП “Спецтехноекспорт”, було перераховано кошти від інозамовника на рахунок відповідача згідно з умовами п. 4 ст. 5 контракту № 60/DEM-03/SS/01, і який перебуває на стадії ліквідації на підставі Постанови Правління Національного банку України “Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури Акціонерного комерційного банку “Прем‘єрбанк” від 10.03.2005 року, судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Згідно п. 4.3. договору комісії № STE-2-62-Д/К-2002 від 02.07.2002р. сторони погодили, що, по-перше, комісіонер сплачує комітенту вартість проведення ремонту майна після надходження коштів від інзамовника на розрахунковий рахунок комісіонера. Відповідач у відзиві на позовну заяву підтверджує факт перерахування інзамовником коштів в повному обсязі на рахунок відповідача в Акціонерному комерційному банку “Прем‘єрбанк” згідно з умовами п. 4 ст. 5 контракту № 60/DEM-03/SS/01 та зазначає, що банк зарахував ці кошти на рахунок відповідача у відповідності до умов договору № 520118 на розрахунково-касове обслуговування, укладеного 27.12.2001 р. між Акціонерним комерційним банком “Прем‘єрбанк” та Державним госпрозрахунковим зовнішньоторгівельним підприємством “Спецтехноекспорт”. По-друге, кінцевий розрахунок за ремонт майна комісіонер зобов‘язався здійснити не пізніше 75 днів з моменту кінцевого приймання інозамовником майна у складі літака. Акт виконаних робіт було підписано комітентом, комісіонером та інозамовником –30.12.2004 року. Таким чином, строк виконання зобов’язання відповідача по кінцевому розрахунку з позивачем настав з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт, тобто з 30.12.2004 року. Кінцевий розрахунок з комітентом (позивачем) за ремонт майна комісіонер (відповідач) зобов‘язаний був здійснити не пізніше –15.03.2005 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 346894,75 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 34689,46 грн.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 9.3. договору комісії № STE-2-62-Д/К-2002 від 02.07.2002р. передбачено, що у випадку порушення строків оплати згідно п. 4.3. комісіонер сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми вказаної в рахунку, виставленому комітентом, за кожний день прострочення, починаючи з першого дня встановленого цим договором строку. Розмір пені не повинен перевищувати 10% суми, вказаної в рахунку.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 34689,46 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 3815,84 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт” Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства “Спецтехноекспорт” (04073, м. Київ, пр-т. Московський, 7; код ЄДРПОУ № 30019335, рахунок № 26002284003288 в Шевченківському відділенні Укрсоцбанку м. Києва), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного підприємства “Луганський авіаційний ремонтний завод” (91004, м. Луганськ, квартал Гостра Могила, буд. 180; код ЄДРПОУ № 08215600; рахунок № 2600314780 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Луганська, МФО 304007) 346894,75 грн. (триста сорок шість тисяч вісімсот дев‘яносто чотири гривні 75 коп.) основного боргу, 34689,46 грн. (тридцять чотири тисячі шістсот вісімдесят дев‘ять гривень 46 коп.) пені, 3815,84 грн. (три тисячі вісімсот п’ятнадцять) грн. 84 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 18.09.2007р.