Рішення № 99145198, 19.08.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2021 р. Cправа № 902/713/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представників:

позивача - Кордонського О.В.,

відповідача - Гореша В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЖВА-ЛТД" (вул. Генерала Арабея, 13, м. Вінниця, 21000)

до: Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону Міністерства оборони України (вул. Князів Коріатовичів, 185, м. Вінниця, 21018)

про стягнення 94 848,21 грн заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЖВА-ЛТД" подано позов до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону Міністерства оборони України про стягнення 94 848,21 грн заборгованості.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на несплату відповідачем вартості виконаних позивачем будівельних робіт згідно усного договору підряду на підставі Акту приймання виконаних будівельних робіт, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЖВА-ЛТД" заявлено до стягнення з Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону Міністерства оборони України 94 848,21 грн основного боргу.

Ухвалою суду від 14.07.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/713/21 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.08.2021.

02.08.2021 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону Міністерства оборони України заперечує щодо позовних вимог, зокрема зазначає:

- відповідач входить до складу Збройних Сил України та є бюджетним закладом, тому в силу приписів ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору з Військово-медичним клінічним центром Центрального регіону Міністерства оборони України є обов`язковою умовою для сторін, при цьому жодних договорів на виконання робіт у 2020 році відповідач з позивачем не укладав;

- зазначені в Акті приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік, на підставі якого заявлено до стягнення з відповідача заборгованість, Планом поточного ремонту по Військово-медичному клінічному центру Центрального регіону Міністерства оборони України не передбачені. При цьому такий Акт підписаний інженером КЕС ВМКЦ ЦР працівником ЗС України Л. Гупал, яка не є уповноваженою посадовою особою на його підписання, а підписи уповноважених осіб ВМКЦ ЦР відсутні.

За результатами проведеного судового засідання 03.08.2021 в межах розгляду справи по суті оголошено перерву до 19.08.2021.

На визначену дату та час у судове засідання з`явилися усі учасники справи.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача щодо позову заперечив з підстав та обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач стверджує, що в березні - червні 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЖВА-ЛТД" згідно усного договору підряду з відповідачем - Військово-медичним клінічним центром Центрального регіону Міністерства оборони України були виконані роботи з поточного ремонту елементів конструкцій, інженерних мереж в палаті №9 клініки інфекційних захворювань Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону Міністерства оборони України загальною вартістю 94848, 21 грн.

На підтвердження факту виконання робіт позивачем надано Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт та підсумкову відомість ресурсів.

Про сплату вартості робіт за вказаним Актом позивач звернувся до відповідача листом вих. №08/12 від 08.12.2020, у відповідь на який Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону Міністерства оборони України листом вих. №611 від 12.02.2021 повідомив, що з метою вирішення питання розрахунку за виконані роботі з поточного ремонту елементів конструкцій, інженерних мереж у палаті №9 клініки інфекційних захворювань Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону Міністерства оборони України необхідно прибути до відповідача для уточнення фактичних обсягів робіт та роз`яснення правильності оформлення відповідних документів.

Позивач вказує, що за результатами перемовин вирішити питання щодо сплати заборгованості за виконані роботи у позасудовому порядку не вдалося, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЖВА-ЛТД" звернулося із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За приписами ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами слід вчиняти у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

За змістом частини 1 статті 640 та частини 2 статті 642 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Форма договору підряду може бути як усною так і письмовою, і визначається відповідно до положень ст. ст. 205, 207 - 209 ЦК України. Положення ст. 206 ЦК України стосовно можливості вчинення в усній формі договору, який повністю виконується в момент його укладення до договору підряду застосувати неможливо. Це обумовлено характером підрядних робіт, де об`єктивно між виникненням правовідносин і виконанням зобов`язань підрядником проходить певний час.

З огляду на вищевикладене, законодавчо не обмежено укладення договору підряду у спрощений спосіб, зокрема шляхом підтвердження прийняття до виконання відповідного замовлення.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

На підтвердження факту виконання робіт на загальну суму 94 848,21 грн позивачем надано Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ-2в).

Форма такого акта як первинного облікового документа у будівництві затверджена наказом Держкомстату та Держбуду "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" від 21.06.2002 №237/5.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Схоже визначення первинних документів міститься також і в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 № 168/704 (Положення).

У пункті 2.1 зазначеного Положення вказано, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що у спірному Акті №2 приймання виконаних будівельних робіт взагалі не зазначено дати складання такого акту, тобто відсутня дата приймання-передачі таких робіт. При цьому у графі "Замовник" вказано "Військово-медичний клінічний центр ЦР", тоді як позовна вимога у даному спорі про сплату вартості заявлених як виконані робіт спрямована до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону Міністерства оборони України, інших ідентифікуючих ознак відповідача, зокрема за кодом ЄДРПОУ, такий Акт не містить.

Окрім того, безпосередньо у графі, де має міститися підпис зі сторони Замовника, такого підпису не вчинено.

Поза межами граф для вчинення підписів міститься власноручний підпис особи із зазначенням прізвища та ініціалів "Побережник А.І.", зазначення посади такої особи, чи інших даних, що дають змогу ідентифікувати таку особу, в т.ч. її приналежність до будь якої із сторін у даному спорі, спірний Акт не містить. При цьому нижче міститься напис "Начальник клініки інфекц. захворювань ВМКЦ ЦР полковник мед. служби Щур А." без вчинення власноручного підпису.

Окрім того, у графі Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт "Прямі витрати" вчинено напис "Об`єми виконаних робіт підтверджую: інженер КЕС ВМКЦ ЦР прац. ЗСУ (підпис) Л. Гупал".

Відповідач вказує, що Л. Гупал не є уповноваженою посадовою особою на підписання Акту виконаних робіт зі сторони Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону Міністерства оборони України та за даним фактом начальником Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (з адміністративно-господарської діяльності) С. Пашковським видано наказ №521 від 15.07.2021 про проведення службового розслідування (а.с. 38, т.1), доказів, які б засвідчували протилежне, матеріали справи не містять. При цьому вчинений напис та власноручний підпис у графі "Прямі витрати" не підтверджує вартості виконаних робіт загалом за Актом на суму 94 848,21 грн.

Окремо слід зазначити, що не підписаний акт здачі-прийняття робіт не може слугувати підставою формування даних бухгалтерського обліку як первинний документ та не є підтвердженням виконання умов договору (постанова Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 826/7836/17). При цьому Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 по справі №913/1397/16 вказав, що підписаний однією стороною акт виконаних робіт, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта, визнані судом обґрунтованими.

Разом з тим, всупереч приписам ч.4 ст. 882 ЦК України у Акті №2 приймання виконаних будівельних робіт не вказано про відмову від підписання такого Акту зі сторони відповідача як Замовника та вказаний Акт не містить усіх обов`язкових реквізитів первинного документу, тому не може підтверджувати наявність заявленої до стягнення заборгованості.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, позаяк позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність заявленої до стягнення заборгованості.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви відповідно до ст.129 ГПК України залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати на сплату судового збору в сумі 2270 грн залишити за позивачем.

3. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 25 серпня 2021 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Генерала Арабея, 13, м. Вінниця, 21000;

3,4 - відповідачу - вул. Князів Коріатовичів, 185, м. Вінниця, 21018; Vmkccreg@post.mil.gov.ua.