Ухвала суду № 99144460, 25.08.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7632/20

Провадження № 1-кп/645/428/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року місто Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федорової О.В.

за участю секретаря судового засідання - Синьогуб А.Ю.

прокурора - Мартиш М.М.,

захисника обвинуваченого - адвоката Горлача А.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Портнівка, Полтавського району, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 18.11.2016 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, 07.03.2018 року звільненого від відбуття строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебувають на розгляді матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , зазначаючи про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказуючи, що заявлені ризики не зменшились та виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою.

Потерпілі в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом направлення судових повісток.

Захисник Горлач А.С. та обвинувачений ОСОБА_1 просили вирішити клопотання прокурора на розсуд суду.

Разом з тим, захисник вважав, що прокурором порушено процедуру звернення з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ухвалою суду від 29.06.2021 року строк запобіжного заходу продовжено ОСОБА_1 до 27 серпня 2021 включно, та на цей час він не сплинув.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Як зазначено у ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у КПК України передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (статті 131, 176, 183 КПК України).

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Статтею 194 КПК України визначено, що підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження є: наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти можливості приховатися від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також запобігти спробам продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування (ст. 177 КПК України).

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

За змістом ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідно до практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за процедурою, встановленою законом.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи чи продовжуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, які інкримінуються обвинуваченому, суд вважає, що у цьому судовому провадженні є наявним суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інший злочин.

Щодо існування у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, доведеним стороною обвинувачення існування таких ризиків, які виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, а саме: ризик переховування від суду, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України; ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинуваченому вручалися копії відповідних процесуальних документів, серед яких є процесуальні документи з даними потерпілих, свідків, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений зможе впливати на вказаних учасників кримінального провадження; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

Під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, однак з урахуванням встановлених судом обставин та обставин вчинення кримінальних правопорушень, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи ОСОБА_1 запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 369 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів - до 23 жовтня 2021 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400,00 грн. (2270,00 грн. x 20 = 45400,00 грн.).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи фактично проживає, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, заставодавцю, що у разі невиконання покладених на обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, та до обвинуваченого може бути застосовано інший запобіжний захід.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_1 та направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи ув`язненого.

Ухвала може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 5 (п`яти) днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 25.08.2021 року.

Суддя О.В. Федорова