Вирок № 99143715, 25.08.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2251/19

Провадження № 1-кп/192/6/21

В И Р О К

Іменем України

"25" серпня 2021 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Стрельникова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Корота Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, кримінальне провадження № 12019040570000198, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 квітня 2019 року відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Широке, Солонянського району, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, одруженого, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні немає, ступеню інвалідності не має, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - Дякуна Г.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Марголіна В.Г.,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

представника потерпілого - Іванової В.М.,

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2019 року приблизно о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись на території присадибної ділянки домоволодіння АДРЕСА_2 , що розташоване поблизу території домоволодіння АДРЕСА_3 , під час словесного конфлікту з ОСОБА_2 , на ґрунті неприязних відносин з останнім, діючи умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , наніс останньому один удар металевим прутом, що знаходився в нього в правій руці, в область нижньої третини лівої руки ОСОБА_2 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у виді перелому лівої ліктьової кістки у нижній третині, що за своїм характером по ступеню тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, так як термін зростання кісткової тканини складає понад 21 добу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав, показав, що між ним та потерпілим існує тривалий конфлікт з 2017 року. 10 квітня 2019 року точний час він не пам`ятає, приблизно о 09 год. 30 хв. він перебував на території поблизу межи двох домоволодінь в АДРЕСА_2 поруч з домоволодінням за адресою: АДРЕСА_3 . В цей час він побачив, як потерпілий валяє сітку «рабиця», яку він встановив раніше. Потерпілий повідомив, йому що сітка стоїть не там де повинна стояти, він зробив зауваження потерпілому, але той висмикнув металеву палку зачепив вулик, з якого вилетіли бджоли і тому він одразу пішов до себе в будинок. Жодних тілесних ушкоджень він потерпілому на завдавав.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я .

Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується такими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2 даними під час судового розгляду, який показав, що між ним та обвинуваченим мається тривалий конфлікт. Точної дати він не пам`ятає, в квітні 2019 року приблизно о 10 год. 00 хв. він перебуваючи поруч з домоволодінням за адресою: АДРЕСА_2 , на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , побачив, що обвинувачений встановлює паркан на його території. Він зробив зауваження обвинуваченому, на що останній маючи умисел нанести йому тілесні ушкодження в області голови замахнувся на нього металевим прутом (арматурою) довжиною приблизно до 70 см, товщиною 25 мм, який тримав в правій руці з верху до низу. Він з метою блокування удару по голові виставив ліву руку, і відчув удар по лівій руці від чого відчув сильний біль. Після цього він відразу залишив місце події.

Показаннями свідків: ОСОБА_3 , який будучи допитаним в судовому засіданні, показав, що знайомий з обвинуваченим та потерпілим вже тривалий час. В квітні 2019 року точної дати він не пам`ятає, він разом з потерпілим їхав за комбікормом. Зупинившись поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , потерпілий пішов за сарай, а він залишився на дорозі, він чув сварку між обвинуваченим і потерпілим, після цього потерпілий повернувся до нього при цьому тримався за руку і повідомив, що ОСОБА_1 перебив йому руку.

ОСОБА_4 , який будучи допитаним в судовому засіданні, показав що точної дати він не пам`ятає весною 2019 року він був свідком конфлікту між обвинуваченим та потерпілим з приводу сітки «рабиця» на межі домоволодінь: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Він чув як потерпілий звертався до обвинуваченого зі словами «вдар мене».

ОСОБА_5 , яка будучі допитаною в судовому засіданні, показала, що точної дати вона не пам`ятає, до дому повернувся її чоловік і повідомив, що обвинувачений пошкодив йому руку.

ОСОБА_6 , яка будучі допитаною в судовому засіданні, підтвердила показання свідка ОСОБА_5 .

Письмовими доказами:

Протоколом огляду місця події від 14 травня 2019 року з фототаблицями, згідно якого предметом огляду була територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , тобто місце вчинення кримінального правопорушення (а.с. 159-161).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 14 травня 2019 року з фототаблицями, згідно якого потерпілий показав, яким чином йому було завдано тілесні ушкодження обвинуваченим (а.с. 163-168).

Висновком експерта № 57-Е від 30 травня 2019 року, згідно якого у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої ліктьової кістки у нижній третині, синця та набряку м`яких тканин, відповідно до перелому кістки, що спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі (ударах) об такі, можливо в термін та при обставинах, на які вказує обстежений. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої ліктьової кістки, за своїм характером по ступеню тяжкості відносяться до середніх тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень у вигляді перелому ліктьової кістки, не виключена можливість, що вони могли утворитись при вказаних ним обставинах під час слідчого експерименту 14 травня 2019 року. Малоймовірно, що виявлені тілесні ушкодження могли утворитись при падінні з висоти власного зросту (а.с. 169-170).

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено в судовому засіданні обставини кримінального правопорушення, та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обставин кримінального правопорушення, є належними, допустимими та достовірними, і в своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про вину обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення за пред`явленим обвинуваченням.

Суд не приймає доводи сторони захисту. що висновок експерта № 57-Е від 30 травня 2019 року є нечітким, оскільки допитаний в судовому засіданні судовий експерт підтвердив свій висновок, при цьому стороною захисту не наведено суду обґрунтованих сумнівів в достовірності висновку експерта.

Суд розцінює невизнання вини обвинуваченим як намагання ухилитись від покарання за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки під час судового розгляду достовірно встановлено факт заподіяння ним тілесних ушкоджень потерпілому.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, особу обвинуваченого, який не працевлаштований, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Стороною обвинувачення в обвинувальному акті, не зазначено обставин, які пом`якшують та обставин, які обтяжують покарання.

Не встановлено таких обставин і під час судового розгляду.

Керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням відсутності обставин справи, які пом`якшують покарання та які обтяжують покарання, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі в межах строку передбаченого санкцією ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки враховуючи, особу обвинуваченого, призначення менш суворого виду покарання буде недостатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Також суд не вбачає підстав для призначення більш суворого покарання.

Крім цього, суд вважає, що враховуючи особу обвинуваченого, ту обставину, що обвинувачений притягується до кримінальної відповідальності вперше, тому, у відповідність до ст. 75 КК України, є всі підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього в період іспитового строку обов`язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, а також у відповідність до ч. 3 ст. 76 КК України додаткового покладення на нього обов`язку виконувати заходи передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки».

При вирішенні долі речових доказів, суд враховує положення ч. 9 ст. 100 КПК України, згідно якої питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Оскільки суду не було надано жодного речового доказу, тому й вирішити питання, щодо їх долі суд позбавлений можливості.

Запобіжний захід в даному кримінальному провадженню не застосовувався.

Потерпілий до початку судового розгляду пред`явив до обвинуваченого цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином та просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

В судовому засіданні заявлений цивільний позов цивільний позивач та його представник підтримали, прокурор проти задоволення цивільного позову не заперечував, обвинувачений та його захисник проти задоволення цивільного позову заперечували з підстав не доведення винуватості у пред`явленому обвинувачені обвинуваченого і заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень, а також, оскільки потерпілим не доведено розмір моральної шкоди.

Суд вважає, що цивільний позов слід задовольнити частково виходячи з такого.

Статтею 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Потерпілий просить стягнути з обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 грн.

Як пояснив, в судовому засіданні під час судового розгляду потерпілий, він отримав моральну шкоду від протиправних дій обвинуваченого, яка виразилась у моральних стражданнях у зв`язку з ушкодженням його здоров`я, фізичного болю та душевних стражданнях викликаних протиправною поведінкою обвинуваченого.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що під час судового розгляду знайшов своє підтвердження факт заподіяння потерпілому моральної шкоди діями обвинуваченого, і визначаючи її розмір суд враховуючи, що діями обвинуваченого було заподіяно потерпілому тілесних ушкоджень тому 10000 грн., це саме той розмір, який є достатнім для відшкодування заподіяних потерпілому моральних страждань. Визначений цивільним позивачем розмір 100000 грн., суд вважає дуже завищеним і таким, що не відповідає рівню заподіяної моральної шкоди потерпілому.

Таким чином суд вважає, що з обвинуваченого на користь потерпілого слід стягнути на відшкодування моральної шкоди 10000 грн. В задоволенні іншої частині позову ОСОБА_2 слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_1 звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 в період іспитового строку такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Додатково покласти на ОСОБА_1 , у відповідність до ч. 3 ст. 76 КК України, обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки».

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , який мешкає: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 10000 (десять тисяч) грн. 00 (нуль) коп.

В задоволені іншої частини позову ОСОБА_2 - відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, потерпілому та його представнику.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.