Ухвала суду № 99143708, 20.08.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/91/18

Провадження № 2-з/191/49/21

У Х В А Л А

іменем України

20 серпня 2021 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської област Костеленко Я.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що у провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа № 191/91/18 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», Приватного нотаріуса Вдовіної Л.Л. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. 07 травня 2007 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (Банк, Відповідач-1) був укладений кредитний договір №DNU0G100000187. 07 травня 2007 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» в особі Заступника Директора Південного відділення Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» Клименко Ольга Семенівиа був укладений Договір іпотеки № DNU0G100000187, посвідчений приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Харченко О.А. Відповідно до п. 33.2 Договору іпотеки за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань Іпотекодавця за Кредитним договором від 07.05.2007 року DNU0G100000187, укладеного між Позивачем та Відповідачем-1 по: - поверненню кредиту, наданого у вигляді не поновлювана лінія в сумі 11200.00 доларів США, далі по тексту - Кредит, на строк з 07 травня 2007 р. по 07 травня 2027 р. включно; Відповідно до п. 33,3. Договору іпотеки в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним: договором: Позивач та Майновий поручитель надали: в іі:ютеку нерухоме :майн:о (Предмет іпотеки), а саме; квартира АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири складає 38,2 кв. м., жила площа квартири складає 20,1 кв.м. Реєстраційний № 3826946. Договором іпотеки, а саме розділом 4 встановлено застереження про задоволення вимог Іпотекодержатедя відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку», а саме відповідно до п. 27 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотеко держателя може бути .здійснено у позасудовому порядку щляхом: переходу до Іпотекодержатедя права власності на Предмет іпотеки, про що Іпотекодержатель зобов`язаний письмово повідомити Іпотекодавця, або продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», для чого Іпотекодавець надає Іпотекождержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд Іпотекодержатедя, і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця, у т, ч. отримати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно. З отриманої «26» грудня 2017 року Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №109122358, Позивачу стало відомо, що «25» листопада 2016 року Приватним нотаріусом; Дніі:[ровського нотаріального округу Вдовіною Ліаною Леонідівною (надалі - Відповідач-2) зареєстровано право власності на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 на ПАТ КБ «Приватбанк». Підставою внесення запису №17761396 про право власності Банку на предмет іпотеки є рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32672236 від 01.12.2016 року 16:12:19, прийняте Відповідачем-2 на підставі Іпотечного договору. Проте, із вищевказаним рішенням Відповідача-2, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкритгям розділу), індексний номер: 32672236 від 01.12.2016 року, позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого :нап.ису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 36 цього ж Закону визначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішувати питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання :здійснюється згідно із застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотеко держателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який, може укладений одночасно з іпотечним договором або в будь- який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки,

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до тако:го дог`овору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Таким чином, аналіз змісту вищенаведених норм закону дозволяє зробити висновок, що набуття права власності на предмет іпотеки Іпотекодержателем у позасудовому порядку (зокрема, шляхом прийняття банком у свою власність предмету іпотеки), є одним із видів примусового стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке вважається предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», яке виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами.

Проте, відповідно до пп. 1 п.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/'або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення :зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна плоищ такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Пунктом 4 вказаного Закону визначено, що протягом його дії інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Аналіз положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» надає підстави стверджувати, що на час його дії, задоволення вимог кредиторів шляхом стягнення на предмет іпотеки, переданого громадянами України в забезпечення зобов`язань за споживчими кредитами в іноземній валюті можливе виключно лише за їх згодою.

А отже, виходячи з сукупного аналізу змісту наведених норм Закону вбачається, що приписи Закону України «Про іпотеку» підлягають застосуванню з урахуванням вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Належними доказами і підтвердження обставини про те, що позивач повністю підпадає під дію мораторію, є наступне: квартира АДРЕСА_1 є предметом іпотеки відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку»; передачею в іпотеку квартири АДРЕСА_1 забезпечено виконання зобов`язань громадянки України, що підтверджуегься даними паспорта Позивача; передачею в іпотеку квартири АДРЕСА_1 забезпечено повернення споживчого кредиту в іноземній валюті, що підтверджується кредитним договором DNU0G100000187 від 07.05.2007 року; квартира АДРЕСА_1 використовується як є єдиним місцем постійного проживання Позивача; у Позивача відсутнє інше нерухоме житлове майно; загальна площа квартира АДРЕСА_1 не перевищує 140 кв. м,. що підтверджується Іпотечним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1)прийнятгя/отримання докумен`гів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2)виготовлеиня електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3)встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв,

4)перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийнятгя відповідних рішень,

5)прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6)відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7)формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8)видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Однак, як вбачається з фактичних обставин справи, такої своєї згоди Позивач на примусове стягнення предмету іпотеки - не надавала. Таке примусове стягнення відбулось без її на те фактичної згоди як власника іпотечного майна в порушення заборони, встановленої дією Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»,.

Разом з тим, обґрунтовуючи даний позов також позивач вважає необхідним зазначити, що при перевірці документів на наявність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав, Відповідач-2 безпідставно не застосував вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та замість відмови Банку у проведенні державної реєстрації, прийняв протиправне рішення, про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32672236 від 01.12.2016 року та внісши запис №17761396 до Реєстру права власності на нерухоме майно, про реєстрацію за Банком права власності на :належну Позивачу житлову квартиру, і здійснивши у такий спосіб примусове стяі`нення (відчуження без моєї згоди як власника) нерухомого житлового майна, що є предметом іпотеки, у позасудовому порядку.

Окрім того, частиною 3 ст. 37 закону України «Про іпотеку» визначено, що Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки, предмега іпотеки суб`єк-гом оціночної діяльності.

У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Аналіз змісту наведеної норми Закону надає підстави для висновку, що обов`язковим та невід`ємним при набутті права власності на предмет іпотеки є оцінка предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Проте, як вбачається зі змісту інформаційної довідки №109122358, в переліку документів на підставі яких у Банку нібито виникло право власності на предмет іпотеки, наведених в її змісті, є відсутнім документ про оцінку фактичної вартості предмету іпотеки, за якою було набуто право власиості.

В той же час, у зазначеній інформаційній довідці є відсутніми відомості та інформація, про розмір заборгованості позичальника та про її безспірність, в рахунок погашення якої було здійснено задоволення вимог банку.

А відтак, зіставляючи наведені обставини до коментованих норм Закону вважає, що Відповідач-2, в порушення вимог ч. З ст. 37 Закону України «Про іпотеку», прийняв рішення про державну реєстрацію права власності Банку на предмет іпотеки, за умови фактичної відсутності інформації, даних та відомостей про розмір безспірної заборгованості Позичальника та фактичну вартість предмету іпотеки, за якою відбулось задоволення ви:мог Іпотеко держателя у позасудовому порядку.

Отже, виходячи з викладеного, вбачається, що оспорювана реєстрація була вчинена з чиселььиими порушеннями законодавства, у квартирі Заявника не було ні представників банку, ні суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки для подальшої про набуття банком права власності на майно, що є порушенням процедури, встановленої Законом України «Про іпотеку». Також у Інформаційній довідці відсутні відомості про розмір заборгованості позичальника та про її безспірність, в рахунок погашення якої було здійснено задоволення вимог банку, шо є також порушенням процедури, встановленої Законом України «Про іпотеку». Порушуючи вищевказані правові норми, відповідачі у незаконний спосіб та в порушення прав заявника застосували «схему обходу» мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, чим фактично позбавили заявника законного права власності на житлову нерухомість, що є не припустимим.

В той же час, існує пряма загроза вчинення Акціонерним товариством «Приватбанк» неправомірних дій щодо подальшого відчуження зазначеної житлової кваргири третім особам.

Тому Заявник вважає за необхідне звернутися із заявою про заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій з квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Заявник вважає, що невжиття вказаного заходу забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки є велика ймовірність її подальшого продажу Відповідачем 1 іншій особі, особливо враховуючи факт тривалого розгляду справи (понад три роки) у зв`язку з ненаданням до суду витребуваних доказів за ухвалою.

Просить заборонити суб`єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад. Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитованим суб`єктам; державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам проводити будь-які реєстраційні дії, в тому числі посвідчувати правочини, реєструвати право власності, перехід права власності, обтяження, інші речові права та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Сторони у судове засідання не з`явились.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали цивільної справи, встановив наступне.

В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніропетровської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни про визнання противоправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №32672236 від 01.12.2016 року та запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно №17761396. Рішення по даній справі не прийняте.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна №109122358, 25 листопада 2016 року Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Ліаною Леонідівною зареєстровано право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 на ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема забороною вчиняти певні дії.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог або поновити порушені чи оспорювані права або інтереси позивача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є визнання противоправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №32672236 від 01.12.2016 року та запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно №17761396 – квартири АДРЕСА_1 .

Таким чином, суд, вивчивши доводи заявника, приходить до висновку, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.158, 261, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад. Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитованим суб`єктам; державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам проводити будь-які реєстраційні дії, в тому числі посвідчувати правочини, реєструвати право власності, перехід права власності, обтяження, інші речові права та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Копію ухвали про забезпечення позову невідкладно направити приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіній Ліані Леонідівні (49000, м. Дніпро,. пр. Д. Яворницького, 46-а, к. 2) для негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня оголошення ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Я. Ю. Костеленко