Ухвала суду № 99143585, 16.08.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2338/20

№ 1-кп/183/860/21

У Х В А Л А

16 серпня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Болкарьової О.В.,

секретаря Тесленко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні внесені до ЄРДР № 12020040000000032, № 42019041500000116 та №12018040000001029 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України,

за участю прокурора Левешко В.К.,

представника потерпілого Чернікової Л.І.,

захисників Кіряхно О.В.,

Плотниченко Д.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду знаходиться обвинувальний акт за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, мотивуючи його тим, що на її думку, наявні ризики передбачені п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких, санкції яких передбачає лише позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, також усвідомлюючи, що окрім письмових доказів, які були здобуті під час досудового розслідування, обвинувачення базується на показаннях потерпілих та свідків, які разом з обвинуваченим мешкають в одному населеному пункті, а тому ОСОБА_1 вмовлянням, залякуванням чи іншим способом може незаконно вплинути на них, щодо зміни своїх показань відносно нього, в зв`язку з чим вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки на її думку забезпечення припинення злочинної діяльності обвинуваченого можливо лише шляхом обмеження його свободи пересування.

Представник потерпілого Чернікова Л.І. просила вирішити дане клопотання на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого - адвокат Плотниченко Д.Г. проти заявленого клопотання прокурора заперечував, вважаючи його безпідставним, а вказані ризики не доведеними, оскільки відсутні письмові докази про їх існування.

Захисник обвинуваченого - адвокат Кіряхно О.В., підтримав думку свого колеги, вважаючи заявлене прокурором клопотання необґрунтованим та безпідставним, а ризики не доведеними, посилаючись на рішення ЄСПЛ, вважаючи за можливе змінити обраний раніше запобіжний захід на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку своїх захисників, мотивуючи свою позицію тим, що він кожного разу за першою вимогою з`являється до суду, а також можливістю працевлаштування для утримання родини.

Суд, дослідивши заявлене клопотання, доводи прокурора та думки учасників судового розгляду дійшов до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні ряду кримінальних правопорушень, в тому числі особливо тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.190 КК України.

При вирішенні клопотання прокурора, суд враховує, що вказані у клопотанні ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України будь-якими доказами не обґрунтований і базується на висловлених припущеннях, що не може бути прийнято судом.

Однак, судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. При цьому, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, характер висунутого йому обвинувачення, а саме у скоєнні трьох особливо тяжких злочинів, тяжкість покарання за вказаним обвинуваченням, що на думку суду, безумовно свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1ч.1 ст.177 КПК України, що є ґрунтовною підставою для продовження запобіжного заходу для можливості запобігання вказаного ризику та виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків. Так, Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болкагарії", зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів"

При цьому, посилання сторони захисту та обвинуваченого на те, що він виконує покладенні обов`язки та кожного разу з`являється за першим викликом, не може бути прийнято судом як підстава для зміни запобіжного заходу, оскільки сумлінне виконання обов`язку є лише підставою не застосування більш суворого запобіжного заходу. А перебування під домашнім арештом лише в певний час доби ніяким чином не заважає працевлаштуванню обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 350 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити частково.

Обвинуваченому:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту по 16 вересня 2021 року включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_1 залишати житло за місцем його реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21.00 години по 06.00 годину щоденно, крім необхідності звернення до медичних закладів.

Зобов`язати ОСОБА_1 :

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи реєстрації.

Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Болкарьова