Постанова № 99142617, 08.07.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2909/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2021 року Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Баєвої О.І.

секретаря судових засідань Шукост О.М.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача Пазин С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить скасувати постанову серії ЕАН №3992028 від 29.03.2021, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, стягнути з інспектора лейтенанта полії ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що постановою інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області серії ЕАН №3992028 від 29.03.2021 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн за те, що 29.03.2021 року о 21.11 год він їхав по освітленій вулиці з включеними спереду протитуманними фарами та габаритами за адресою: Львівська обл, с.Лапаївка, вул.Світла, 2 .

Позивач вважає дії інспектора поліції протиправними, а постанову такою, що підлягає скасуванню. Покликаєтся на те, що того вечора він повертався з роботи, їхав по освітленій вулиці з включеними спереду протитуманними фарами і габаритами, а інспектор поліції зупиним його за невключене ближнє світло. Зазначає, що у зв`язку із притягненням його до адмінстративної відповідальності йому завдано моральної шкоди. У зв`язку із чим змушений звернутися до суду.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 була винесена правомірно, оскільки останній здійснював рух у темну пору доби без увімкнених фар ближнього світла. Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди вважає таку необгрунтованою.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав покликаючись на те, що 29.03.2021 року ввечері, коли він повертався з роботи до дому в нього були включені і фари ближнього світла і протитуманки і габарити. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є протиправною та її слід скасувати. Також просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн. В обґрунтування завданої йому моральної шкоди зазначає, що він пережив душевні пережиння та страждання через те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, та йому знадобилося звернутися до суду із позовною заявою.

Представник відповідача Пазин С.М. у судовому засіданні позовні вимоги заперечила, просила відмовити у задоволенні таких за безпідставністю.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення у зв`язку із наступним.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3992028 від 29.03.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 29.03.2021 року о 21.02 год у с.Лапаївка по вул.Світла, 2, керував транспортним засобом «Опель Омега», номерний знак НОМЕР_1 , без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.19.1.а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Наявність події правопорушення довидиться шляхом надання доказів. Частиною 1 ст.251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 19.1.а ПДР України установлено, що в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Визначенням «темна пора доби» позначається частина доби від заходу до сходу сонця.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції 29.03.2021 року о 21.11 год.

Відповідно до наданого в розпорядження суду представником відповідача прінт-скріну з сайту «ua.sinoptik.ua» вбачається, що у м.Львові 29.03.2021 року захід сонця був о 19.52 год.

Позивач ОСОБА_1 оскаржуючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності покликається на примітку до п.19.1, з якої вбачається, що в умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах дозволяється замість фар ближнього (дальнього) світла ввімкнути протитуманні фари.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні ствердив, що вулиця, по якій він здійснював рух була не освітлена, проте він керував транспортним засобом «Опель Омега», номерний знак НОМЕР_1 із увімкненими фарами ближнього світла, протитуманними фарами, а також габаритами. В обґрунтування своїх слів надав в розпорядження суду відеозапис з нагрудних камер працівників поліції.

В судовому засіданні судом було оглянуто вказаний відеозапис, з якого чітко вбачається, що вул.Світла у с.Лапаївка, по якій рухався ОСОБА_1 , була не освітлена, також з даного відеозапису можна зробити висновок, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом із увімкненим ближнім світлом фар та протитуманними фарами.

Судом враховуються положення ч. 2 ст.77 КАС України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Представником відповідача, в ході судового розгляду не надано жодних доказів вчинення ОСОБА_1 порушення п.19.1.а ПДР України, а всі сумніви винуватості чи невинуватості останнього трактуються на його користь.

Єдиним доказом, на який покликається представник відповідача, вчинення позивачем, адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Виходячи із вищенаведеного, враховуючи те, що відповідачем не надано в розпорядження суду вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, суд приходить до висновку, що слід скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3992028 від 29.03.2021 року.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд приходить до наступного висновку.

За приписами п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У свою чергу, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що його притягнуто до адміністративної відповідальності, та, у зв`язку із цим, необхідністю звертатися до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не може безумовно вважатися завданням йому моральної шкоди. При цьому, зібраними у справі доказами неможливо встановити причинно-наслідкового зв`язку між будь-якими моральними стражданнями позивача та фактом притягнення його до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд ввжає, що в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3992028 від 29.03.2021 року слід скасувати.

Керуючись, ст.9,72,77, 241 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3992028 від 29.03.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн - скасувати.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з моменту проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 12.07.2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області, місцезнаходження: код ЄДРПОУ 40108833, м.Львів, вул.Перфецького, 19.

Суддя О. І. Баєва